Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" 1-2(267-268) 2009

Back to issue

Что вылечит нашу больную медицину: страховая медицина или что-либо еще?

В № 18 (2008 г.) мы объявили о проведении на страницах нашей любимой газеты дискуссии «Что вылечит нашу больную медицину: страховая медицина или что-либо еще?», инициатором которой стал врач-хирург, ведущий специалист по медицинскому страхованию одной из украинских страховых компаний, автор законопроекта «Об обязательном медицинском страховании и финансировании здравоохранения», участник многих конференций по медицинскому страхованию, врач-хирург Олег Сулима, автор статей по этой тематике, с которыми вы имели возможность познакомиться на страницах нашего издания. Напоминаем вам о том, что свои мысли, предложения, размышления на эту тему вы можете присылать на е-mail: redactor@mednews.donetsk.ua или на адрес редакции.

Страховая медицина — вещь полезная. В условиях экономически развитых и медицински цивилизованных стран.

Медицинское страхование бывает обязательным, как, например, в Канаде, большинстве стран Западной Европы, Великобритании и Скандинавии, или факультативным, как в США, или тех же Западной Европе, Великобритании и Скандинавии.

Медицинские страховые компании могут быть частью государственного бюрократического аппарата (как в странах Западной Европы, Канаде и США для пожилых и бедных). Операционные расходы на поддержание такой государственной медицинской страховой бюрократии занимают порядка 20 %. То есть из каждого доллара, выделенного государством из своего бюджета, 20 центов уходит на оплату труда бюрократической машины, занимающейся распределением части государственного бюджета, предназначенной для медицины.

Медицинские страховые компании могут быть частными. Тогда из каждого доллара, выплаченного в качестве взноса за поддержание медицинской страховки, порядка 30 центов уходит в прибыль. За меньшее ни одна страховая компания работать не станет. Бизнес есть бизнес.

Экономически развитые страны, валовой национальный продукт (ВНП) которых превышает $30 тысяч в год на душу населения, тратят от 10 % и больше ВНП на свою медицину, что составляет от $3500 в год на душу.

Украинский ВНП составляет чуть больше $6000 в год на душу. ВНП России в 2 раза выше, а ВНП Польши — в 3 раза выше украинского.

Украина тратит на свою медицину меньше 7 % своего ВНП. Реальная цифра того, что украинское правительство выделяет на свою медицину, — это 650 миллионов американских долларов. 40 % из этих денег отдается в «Феофанию» для поддержания качественного медицинского обслуживания членов правительства, их семей и знакомых. Притом что большинство членов правительства украинскую медицину избегают. Все ездят лечиться в Западную Европу и США.

Кто в здравом уме станет покупать за свои деньги медицинскую страховку для лечения в Украине? Состояние украинских больниц-богаделен и профессиональный уровень работающего там медицинского персонала (включая врачей) просто ужасают. Обращаться за помощью в государственную или частную медицинскую богадельню в Украине можно лишь от полной безысходности.

О какой страховой медицине в Украине может идти речь? Выделяемых на медицину правительством денег не хватит, для того чтобы по-человечески оказать помощь всем нуждающимся в ней украинцам. Если разделить $650 млн правительственных денег на 45 млн украинского населения, то получится по $14 долларов в год на каждого украинца. Даже если предположить, что в помощи нуждаются лишь 20 процентов украинского населения, то $70 — это сумма по меньшей мере смешная. На большее у украинского правительства просто нет денег. Государственный бюджет 45-миллионной Украины меньше в 12–15 раз, чем у 33-миллионной Канады.

Минимум 50 % населения Украины живет за чертой бедности. Надеяться на то, что они сами, их работодатель (если такой имеется в наличии) купят медицинскую страховку, в лучшем случае наивно.

А кто и за какие деньги будет строить современную инфраструктуру медицины, оснащать ее и обучать украинских врачей современной медицине?

Игорь Бутаков, врач-анестезиолог, США

Коментар

Радує, що все ж таки страхова медицина — річ корисна, правда, не у нас, а в розвинених цивілізованих країнах. Ми ж до останніх не дотягуємо, і немала доля правди у цьому є.

Цілком зрозуміло, що жодна структура, яка бере участь у медичному страхуванні і є посередником між пацієнтом та медичним закладом, за «гарні очі» працювати не буде (безкоштовним, як відомо, є тільки сир у мишоловці). Але вони працюють ефективно, здійснюють повноцінний контроль, вміють рахувати гроші і не дають можливості дерибанити. І як результат — кожен громадянин отримує повноцінну та якісну медичну допомогу, чого не можна сказати про нашу державу.

Загалом у автора зі статистикою та математичними розрахунками все добре. Це суттєвий плюс, особливо в період фінансової кризи. Те, що наша країна фінансує медицину вкрай незадовільно, згідно з залишковим принципом, — факт, і розраховувати на щось краще марна справа. За великим рахунком медичну галузь вже давно мають на увазі. Шкода, звичайно, що, крім голослівного коливання повітря, позитивних змін у медицині немає жодних.

З фінансуванням «Феофанії» Ви дещо перебільшили, хоча воно немале (понад 200 мільйонів на рік). Ну як же держава може обділити «білих та пухнастих», їх треба пестувати, берегти, щоб вони зі здоровим «духом» та «мізком» мали можливість розбудовувати нашу державу та «покращувати» добробут своїх громадян. А «біомасі» медицина не потрібна, якось воно буде. Одним мільйоном туди-сюди — яка різниця... Локшина — основний « цілитель » для нашого народу.

Те, що українська еліта лікується здебільшого в Європі тощо, то з цим аргументом я згодний. Добре, що мають за що, «заробили» непосильною працею. Вони ж патріоти, люблять Україну, що аж на очі не бачать, і ми «радіємо» за них…

«Состояние украинских больниц-богаделен и профессиональный уровень работающего там медицинского персонала (включая врачей) просто ужасает». Не Вам судити про професійний рівень медичних працівників, які каторжно працюють за копійки і щоденно спасають тисячі людських життів. Ви, мабуть, не лікар, і ваша агресія та негативізм вражають. Вважаю, що своїми висловлюваннями Ви принизили понад мільйон медичних працівників, які не заслуговують на таку оцінку їхньої роботи. Наполегливо прошу через газету «Новини медицини та фармації» вибачитись перед ними.

Стосовно державного бюджету і фінансування медицини зокрема, то він ніколи, наголошую, ніколи не забезпечить належний рівень медичної галузі, бо має місце «совдеповський» розподіл коштів, тобто фінансується медичний заклад. Це те саме, що відрити вікно і викинути пачку баксів на вітер. Крім того, у медицині достатньо великий баласт, який за великим рахунком не потрібний, а його також потрібно утримувати, ну і, звичайно, «дебет-кредит» чиновників від медицини. Це святе! Тому маємо те, що маємо, і загальна картина не весела. Кошти мають іти за пацієнтом і оплачуватись медзакладу тільки надана медична послуга. Бюджет оплачує обмежену кількість послуг (невідкладна допомога тощо), а усе інше — медстраховка. Потрібно дати медзакладам можливість самостійно заробляти гроші та їх використовувати. Добре працюєш — багато заробляєш і, відповідно, розвиваєшся, платиш адекватну зарплату і т.ін., погано працюєш — банкрот, такий медзаклад, включаючи медперсонал, нікому не потрібний. Тоді і якість буде, і все інше. Це можливе тільки при запровадженні медичного страхування, яке у нашій країні вже «родиться» понад 17 років і ніяк не може розродитися.

Якщо брати до уваги оплату вартості медичної страховки, то автору я би порадив уважно прочитати (перечитати) мою статтю (№ 16, 2008 р.), там про це детально написано.

І насамкінець запитання до автора: що Ви пропонуєте? Критикувати і говорити, що все погано і т.ін., легше за все. Залишити все на такому рівні, як зараз? Ще декілька років — і медицина накаже довго жити. Ви цього хочете? Чи, можливо, відновити найбільш гуманну радянську медицину? Її немає, і не буде, «поезд уехал…». З нетерпінням очікуємо Ваших конкретних пропозицій…

Олег Сулима, м. Львів

На мою думку, питання, чи необхідно проводити реформування охорони здоров''я (ОЗ), взагалі не можна ставити, адже відповідь однозначна: так. Напевно, охорона здоров''я залишилась однією з небагатьох галузей, яких практично не зачепили реформування.

Безсумнівним є те, що в країні необхідно вводити соціальне страхування, яке буде доповнюватись добровільним страхуванням, але страхування не може бути уведене водночас, цьому повинна передувати велика перетворююча робота в системі охорони здоров''я! Адже за умови «шокового» реформування можна ввести її в колапс, коли виконавці реформ не зможуть утілювати її в життя. Задля підготовки ОЗ до реформування необхідно:

— У першу чергу ввести в медичний простір елементи ринкових відносин: постатейні бюджети замінити на глобальні, паралельно з цим навчаючи керівників працювати за таких умов. Забезпечити дієвий механізм підготовки кадрів для роботи за таких умов (менеджерів ОЗ, економістів, бухгалтерів тощо). Розробити поняття медичної послуги та розробити перелік базових медичних послуг, що будуть забезпечуватись соціальним медичним страхуванням. Увести поняття платної медичної послуги (одночасно внести зміни до Конституції України у розділ, де йдеться про безкоштовне медзабезпечення).

— По-друге, реформувати структуру: чітко розмежувати ургентні лікарні, лікарні для лікування хронічних хворих та соціальні заклади.

— Створити дієву систему медичної допомоги первинної ланки з подушним фінансуванням лікарської амбулаторії. І поступово зменшувати кількість вузьких спеціалістів.

Лише після забезпечення цих умов (і ще великої кількості важливих питань) можна говорити про початок уведення соціального страхування і вести дискусії щодо джерел фінансування лікарських кас.

P.S. Але, на жаль, ці зміни можливо ввести лише за умови політичної волі та чіткого розуміння всіх гравців процесів реформування. На жаль, за сьогоднішніх умов я не бачу можливостей реформування галузі доти, доки Міністерство ОЗ не перестане бути відкупним міністерством, а питання ОЗ другорядними у Верховній Раді.

М.В. Хренов, зав. Відділення променевої діагностики, менеджер з охорони здоров''я

Коментар

Пропозиції автора цікаві і цілком заслуговують на увагу. Зрозуміло, щоб провести реформи в медицині, необхідно в першу чергу зробити відповідну реорганізацію в самій охороні здоров''я. І робити це вже потрібно, часу на дискусії та роздуми немає.

Автор зазначає, що «шокове» реформування призведе до колапсу медичної галузі. А хіба остання не в колапсі? Ще трохи і буде термінальний стан. Стосовно зміни постатейних бюджетів на глобальні — при бюджетному фінансуванні рекомендації автора нездійсненні. Глобальний бюджет можливий виключно за умови цивілізованих ринкових відносин у медицині, яких на даний час немає (мається на увазі у медзакладах державної та комунальної форм власності).

Стосовно підготовки кадрів до роботи в ринку, особливо керівників, то тут не все так просто. Більшість керівників уже давно «плавають» у ринку, з дебет-кредитом у них усе окей. Правда, ринок цей чорний, але ж іншого немає. Та й їм не потрібен інший. Своя кишеня гріє. Кого будете вчити, шановний? Їх? Це більше змахує на новий анекдот…

Що стосується медичної послуги, то тут немає потреби багато дискутувати. Якщо дуже коротко: медична послуга — складова медичної допомоги, яка має вартісну оцінку, тобто коштує грошей. Крапка.

Ви згадуєте про зміни в ст. 49 Конституції. Цілком згодний, і не тільки я. Її давно потрібно змінювати, оскільки вона не виконується і далека від реалій сьогодення. І одразу виникає наступне запитання: хто буде її змінювати? Наші депутати? Питання медичної галузі за великим рахунком їх не цікавлять!!! Чи, можливо, я не правий?

Що Ви маєте на увазі під розмежуванням медичних закладів? Якщо Ви вважаєте, що ургентні лікарні, що надають невідкладну медичну допомогу у цілодобовому режимі, зможуть повноцінно працювати за рахунок бюджетного фінансування, то Ви глибоко помиляєтесь. Тих коштів, що виділяє бюджет, вистачить хіба що для підв''язування щелепи та транспортування покійника у відділення вічного спокою — морг. Стосовно інших медзакладів — без коментарів.

Ви праві, у нашої політичної еліти немає політичної волі тощо відносно проведення обдуманих реформ, які б могли суттєво змінити на краще медичну галузь.

Підхід наших чиновників до реформ ми бачимо на прикладі нового законопроекту, що опублікований на сайті МОЗ (Законопроект України «Про загальнообов''язкове державне соціальне медичне страхування» http://www.moz.gov.ua). Цікаво, для кого він написаний? Для МОЗ чи, можливо, пацієнтів та медичних працівників? Сподіваюсь, що, ознайомившись із ним, кожен отримає відповідь і зробить свої висновки...

Олег Сулима, м. Львів


Similar articles

Authors: Олег СУЛИМА, лікар-хірург, Міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, м. Львів
"News of medicine and pharmacy" 16(255) 2008
Date: 2008.12.04
Sections: Medicine. Doctors. Society
Authors: Олег Сулима, лікар-хірург Міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова
"News of medicine and pharmacy" 14(220) 2007
Date: 2007.09.21
Sections: Medicine. Doctors. Society
Authors: В. Князевич, Міністр охорони здоров’я України
"News of medicine and pharmacy" 1(306) 2010
Date: 2010.07.03

Back to issue