Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

International neurological journal 5(21) 2008

Back to issue

Дитяча неврологічна служба у 2007 році й перспективи її розвитку

Authors: В.Ю. МАРТИНЮК, головний позаштатний дитячий невролог МОЗ України

Categories: Neurology

Sections: Specialist manual

print version

На 01.01.2007 року під наглядом у дитячих лікувально-профілактичних закладах системи МОЗ України перебувало 8 536 066 дітей віком 0–17 років, у тому числі 446 976 дітей віком до року.

Неврологічна допомога дітям у системі МОЗ України надається 876 дитячими неврологами. Забезпеченість дитячого населення лікарями дитячими неврологами в лікувально-профілактичних закладах МОЗ України складає 0,10 на 1000 дитячого населення. Атестовано 72,7 % лікарів дитячих неврологів. Вища кваліфікаційна категорія — у 237 фахівців, перша — у 279, друга — у 121 дитячого невролога.

Показник атестованих лікарів дитячих неврологів нижчий за загальнодержавний показник у Хмельницькій (54,5 %), Волинській (56,3 %), Вінницькій (57,1 %), Сумській (57,1 %), Чернігівській (57,1 %) областях. Водночас у Кіровоградській області атестовано 100 % дитячих неврологів.

Основні показники роботи дитячих неврологічних ліжок у 2007 році

Функціонує 2120 дитячих неврологічних ліжок (2,48 на 10 000 дітей до 17 років). Виписано хворих — 58447,0. Середнє число днів роботи ліжка складає 340,42 проти 336,24 у 2006 р. Середня тривалість перебування хворого на ліжку становить 12,39 проти 12,71 дня в 2006 році. Обіг ліжка — 27,47 (2006 р. — 26,45). Летальність — 0,01 (2006 р. — 0,01, 2005 р. — 0,01). Померло 7 хворих.

Забезпеченість дитячими спеціалізованими ліжками порівняно з загальнодержавним показником найнижча у Волинській (1,25 на 10 тис. населення), Тернопільській (1,31) областях; найвища — у м. Севастополі (4,96 на 10 тис. населення), Харківській (4,06), Луганській (4,09) областях.

Середнє число днів роботи ліжка у звітному році нижче за загальнодержавний показник у Полтавській області (262,60), у м. Києві (274,93). Показник середньої тривалості перебування хворого на ліжку більший за загальнодержавний у Луганській (15,85), Кіровоградській (14,89), Вінницькій (14,61) областях.

Усього померло в стаціонарах у звітному році від хвороб нервової системи 266 дітей віком 0–17 років (0,27 на 100 вибулих з відповідною патологією), із них 123 дитини віком до року.

Означені показники впродовж останніх років без суттєвої динаміки. Однак звертає на себе увагу коливання показників летальності по регіонах.

Основні показники неврологічного здоров'я дітей за 2007 рік

Показник поширеності хвороб нервової системи у дітей віком 0–17 років складає 62,43 ‰ (532 945 дітей).

Серед них запальні хвороби ЦНС становлять 1,32 ‰ (11 309 дітей), у 2006 році — 1,37 ‰ (12 054 дитини); епілепсія й епілептичні синдроми — 2,86 ‰ (24 376 дітей); хвороби периферичної нервової системи — 1,86 ‰ (15 839 дітей), у 2006 році — 1,90 ‰ (16 712 дітей); дитячий церебральний параліч — 2,62 ‰ (22 400 дітей).

Динаміка зареєстрованих хвороб нервової системи серед дитячого населення України за 3 роки подана в табл. 1.

Відбувається зростання чисельності дітей, хворих на епілепсію та епілептичні синдроми. Відмічається тенденція до зменшення запальних хвороб нервової системи в дітей та стабілізація показника поширеності церебрального паралічу.

Значне зростання (на 62,14 %) поширеності захворювань нервової системи в дітей до 18 років порівняно з відповідним показником у дітей до 14 років (2006 р.) в основному пов'язане з такою нозологічною формою, як синдром вегетативних дисфункцій.

В останні роки звертає на себе увагу наявність значно нижчого показника порівняно з загальнодержавним щодо поширеності хвороб нервової системи в дітей у Закарпатській (34,11 ‰), Львівській (33,87 ‰) областях, що свідчить про недостатню виявлюваність цього контингенту хворих. Водночас цей показник у Харківській області становить 116,38 ‰.

Поширеність дитячого церебрального паралічу порівняно з загальнодержавним показником нижча в Одеській (2,04 ‰), Херсонській (2,13 ‰), Житомирській (2,16 ‰) і Полтавській (2,16 ‰) областях; вища — у Вінницькій (3,14 ‰), Черкаській (3,12 ‰), Запорізькій (3,06 ‰), Тернопільській (3,01 ‰) областях.

Захворюваність дитячого населення віком 0–17 років на хвороби нервової системи складала 21,48 ‰ (183 326 дітей), у тому числі на дитячий церебральний параліч — 0,15 ‰ (1262 дітей).

Динаміка зареєстрованих уперше в житті хвороб нервової системи серед дитячого населення України за 3 роки подана в табл. 2.

Показник захворюваності на хвороби нервової системи в дітей віком 0–17 років нижчий від загальнодержавного в Закарпатській (10,60 ‰), Львівській (13,07 ‰), Полтавській (13,78 ‰) областях. Водночас означений показник найвищий у Харківській області і складає 42,10 ‰.

Показник захворюваності на дитячий церебральний параліч коливається від 0,07–0,08 ‰ (Рівненська, Полтавська області) до 0,20 ‰ (Київська область та м. Київ).

Захворюваність на хвороби нервової системи в новонароджених та дітей віком до одного року

У 2007 році народилися живими, включаючи народжених вагою 500 грамів і більше, 470 167 дітей. Із них вагою 500–1499 грамів — 3047 новонароджених (0,65 %). Із загального числа народжених кількість недоношених складає 4,29 %.

Окремі стани, які виникають у перинатальному періоді (Р05–Р96), включаючи народжених вагою 500 грамів і більше, складають 221,63 ‰ (104 205 новонароджених), у 2006 році — 232,17 ‰ (96 522 новонароджені). Із них родова травма становить 23,17 ‰; внутрішньочерепна родова травма — 0,11 ‰ (в абсолютних числах 50 дітей); інша родова травма центральної та периферичної нервової системи — 1,77 ‰; внутрішньоматкова гіпоксія та асфіксія в родах — 51,78 ‰ (серед доношених — 42,44 ‰, недоношених — 260,32 ‰); внутрішньошлуночкові й субарахноїдальні крововиливи — 1,95 ‰ (серед доношених — 0,82 ‰, недоношених — 27,19 ‰); інфекції, специфічні для перинатального періоду, — 4,06 ‰ (серед доношених — 3,06 ‰, недоношених — 26,25 ‰); гемолітична хвороба новонароджених — у 3087 дітей.

Загальнодержавний показник захворюваності на хвороби нервової системи (G00–G99) серед дітей першого року життя в 2007 році становив 86,68 ‰ (38 138 дітей), смертності — 0,28 ‰ (померло 123 дитини).

Низькі показники захворюваності на хвороби нервової системи серед дітей першого року життя у Вінницькій (18,71 ‰), Рівненській (25,54 ‰), Кіровоградській (38,94 ‰) областях. Високі — у м. Севастополі (214,32 ‰), Черкаській (188,09 ‰), Чернігівській (177,75 ‰), Херсонській (175,18 ‰), Дніпропетровській (159,30 ‰) областях.

Серед дітей першого року життя зареєстровано 174 хворих на церебральний параліч (0,40 ‰) та 419 (0,95 ‰) — з уродженими вадами розвитку нервової системи.

Згідно з даними статистики за 2007 р., серед причин інвалідності дітей віком до 17 років включно на першому місці — уроджені вади розвитку (25,0). Питома вага дітей, інвалідність у яких пов'язана з патологією нервової системи, складає 19,5 %, а разом із розладами психіки та поведінки — 30,7 % (2006 р. — 36,1 %). Це близько 60 тисяч соціально дезадаптованих дітей. Усього дітей-інвалідів — 167 619 (196,4 ‰).

Динаміка показників інвалідності через хвороби нервової системи серед дитячого населення України за 3 роки на 10 000 дітей віком 0–17 років подана в табл. 3.

За даними ЮНІСЕФ (Європейська академія дитячої інвалідності) для країн Центральної та Східної Європи, чисельність дітей-інвалідів складає 2,5 %, із них діти з тяжким ступенем інвалідності — 1 %.

10–20 % дітей і підлітків мають обмежені можливості здоров'я і вимагають постійного медико-педагогічного супроводу.

З огляду на наведені дані ЮНІСЕФ щодо дитячої інвалідності передбачається, що в Україні кількість дітей-інвалідів віком до 18 років становитиме до 212 тис., із них до 85 тис. — із тяжкою інвалідністю, 850 тис. — 1 млн 700 тис. — із обмеженими можливостями здоров'я.

За даними галузевої статистики, у 2007 році показник загальної дитячої інвалідності складає 1,96 %. Низькі значення цього показника зареєстровані в Херсонській (1,59 %), Одеській (1,59 %) областях, АР Крим (1,61 %), м. Севастополі (1,64 %). Високі значення — у Рівненській (2,25 %), Хмельницькій (2,18 ‰), Вінницькій (2,18 %), Волинській (2,17 %), Івано-Франківській (2,17 %) областях.

Показник інвалідності дітей унаслідок хвороб нервової системи порівняно з загальнодержавним низький в Одеській (27,9 ‰), Херсонській (29,8 ‰) областях, м. Києві (30,5 ‰).

У 2007 році, як і в попередні роки, рівень та повнота охоплення диспансерним наглядом дітей віком 0–17 років із хворобами нервової системи (G00–G99) були незадовільними. Повнота охоплення диспансерним спостереженням дітей з патологією нервової системи складала 59,21 %.

У переважній більшості звітів головних позаштатних дитячих неврологів управлінь охорони здоров'я обл(міськ)держадміністрацій поданий детальний аналіз стану надання неврологічної допомоги дітям у регіонах. Відзначається глибоке розуміння ролі й місця дитячого невролога в профілактиці, діагностиці, лікуванні та реабілітації дітей з неврологічною патологією.

Серед питань, які потребують подальшого вирішення, доцільно визначити такі:

1. Вживання заходів, спрямованих на запобігання захворюваності дітей на дитячий церебральний параліч та інші органічні захворювання нервової системи шляхом покращання якості спостереження за вагітними, упровадження в діяльність родопомічних закладів сучасних перинатальних технологій, у тому числі пріоритетного оснащення пологових будинків, дитячих лікарень та поліклінік нейросонографами;

2. Вживання заходів щодо щорічного охоплення не менше 80 % дітей-інвалідів реабілітаційним лікуванням, у тому числі в санаторіях системи МОЗ та місцевих. Складання щорічної індивідуальної програми реабілітації на кожну дитину з захворюванням нервової системи, яка стоїть на диспансерному обліку;

3. в ирішення питання щодо безоплатного забезпечення антиепілептичними препаратами дітей-інвалідів, інвалідність яких зумовлена епілептичними хворобами.

4. Разом із статистичним відділом МОЗ України вивчити питання удосконалення статистичної звітності (поширеність, захворюваність, інвалідність) із таких нозологічних захворювань нервової системи в дітей:

— епілепсія, епілептичні синдроми (G40, G41);

— прогресуюча м'язова дистрофія та інші міопатії (G71);

— наслідки перенесеної преперинатальної патології нервової системи (G93.9);

— синдром вегетативних дисфункцій (G90.9).

5. Активізувати санітарно-освітню роботу серед населення з питань профілактики захворювань нервової системи в дітей та підлітків, що повинна зосередитися на таких напрямках:

— пренатальна та перинатальна профілактика спадкових захворювань нервової системи (передусім м'язових дистрофій);

— профілактичні заходи, спрямовані на збереження життя і здоров'я дітей, які запобігають нещасним випадкам, травмам, отруєнням та іншим наслідкам дії зовнішніх факторів (передусім автотравми, утоплення);

— поліпшення рівня обізнаності дітей, підлітків, батьків щодо здорового способу життя;

— проводити аналіз кожного вперше діагностованого випадку дитячого церебрального паралічу.

6. Підтримати доцільність забезпечення обов'язкових медичних профілактичних оглядів лікарями дитячими неврологами такого контингенту дітей: віком 1–3 місяці; 1 рік; 15–17 років. Діти інших вікових груп оглядаються неврологом за рекомендацією педіатра або іншого спеціаліста.

7. Удосконалити систему підготовки фахівців неврологів дитячого віку в системі до- і післядипломної освіти, спрямовану на оволодіння рівнем знань відповідно до європейського стандарту. Означення фаху «дитяча неврологія» відповідно до Європейської навчальної програми з дитячої неврології (EPNS) передбачає необхідний рівень знань із таких дисциплін: клінічна неврологія, нейрогенетика, нейрофункціональна діагностика, нейроімунологія, неврологія-реабілітологія, медична психологія.

У вересні 2009 року в м. Києві планується проведення I Міжнародного конгресу з дитячої неврології та реабілітології під егідою Всесвітньої дитячої н еврологічної асоціації (ICNA).



Back to issue