Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Газета «Новости медицины и фармации» 7(278) 2009

Вернуться к номеру

ХVI Науково-практична конференція «Актуальні проблеми діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів»

Щорічна конференція «Актуальні проблеми діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів» — помітна подія в науковому житті України. Цього року 18–19 березня Вінниця на два дні стала столицею української інтерністики, зібравши провідних вчених держави та понад 500 лікарів-практиків. Традиційно організатором конференції виступила кафедра пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, очолювана доктором медичних наук, професором Юрієм Михайловичем Мостовим. Кілька років тому конференцію визнано одним з найбільш стабільних наукових форумів в Україні.

Науковий захід традиційно проводився протягом двох днів. За цей час учасники мали можливість почути близько 30 лекцій провідних вчених, що стосувалися широкого кола проблем пульмонології, кардіології та гастроентерології. Велику увагу було приділено суміжним питанням неврології, ендокринології, клінічної фармакології, з якими зустрічається у своїй практиці лікар-терапевт.

Наукову програму відкрила завідувач відділу діагностики, клінічної фармакології та терапії захворювань легень Національного інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, д.м.н., професор Л.А. Яшина з доповіддю «Бронхіальна астма. Діагноз? Вирок? Висока якість життя» Професор Л.А. Яшина, зокрема, наголосила, що попри арсенал досить ефективних препаратів бронхіальна астма (БА) залишається недостатньо контрольованим захворюванням.  Причини недостатнього контролю над перебігом хвороби криються в застосуванні лише β2-агоністів короткої дії за відсутності базисної терапії, використанні в якості базисної терапії лише інгаляційних глюкокортикоїдів чи лише β2-агоністів тривалої дії. Поєднання цих препаратів в одному доставочному пристрої є патогенетично обгрунтованим і дозволяє наблизити якість життя хворого на БА до рівня життя здорової людини.

До речі, саме піклуючись про якість життя пацієнтів, компанія «ГлаксоСмітКляйн» подовжила дію програми «Оранж Кард», яка дозволяє пацієнтам з БА або ХОЗЛ купувати препарат Серетид за ціною від 80 до 120 грн в аптеках, що беруть участь в програмі. Компанія «ГлаксоСмітКляйн», незважаючи на ризик, пов''язаний з коливанням курсу валют, підтримує стабільні прогнозовані ціни не тільки на Серетид, а й на інші препарати для лікування БА і ХОЗЛ (Вентолін, Фліксотид, Беклофорт). У сьогоднішніх умовах обмеженого фінансування медичних закладів і підвищення цін майже на всі імпортні препарати програма «Оранж Кард» дає змогу пацієнтам отримувати якісну терапію за прийнятною ціною.

Член-кореспондент АМН України, д.м.н., професор Т.О. Перцева висвітлила питання базисної терапії та лікування загострень ХОЗЛ. Велику увагу було приділено впливу базисної терапії на персистуюче запалення, що є провідною ланкою патогенезу захворювання. Загострення слід діагностувати якомога раніше та диференційовано проводити терапію залежно від інфекційного чи неінфекційного генезу.

Тему БА продовжила доцент кафедри пульмонології НМАПО ім. П.Л. Шупика Л.В. Юдіна «Курація пацієнта з БА у поліклініці». Від БА у світі страждає 5–8 % дорослого населення. В Україні ж аналогічний офіційний показник складає 0,3–0,8 %, що свідчить про значну гіподіагностику цього захворювання. Пацієнтам, які часто звертаються до терапевта зі скаргами на кашель, задишку, відчуття «закладеності» в грудній клітці та 3–4 рази на рік хворіють на бронхіт, слід проводити спірографію. У скаргах та анамнезі таких пацієнтів відсутні класичні напади ядухи, що обумовлює відсутність настороженості щодо БА. Зниження показника ОФВ1 та оборотність бронхообструкції понад 12–15 % дозволяють встановити правильний діагноз та призначити відповідне лікування.

У своїй лекції к.м.н. С.С. Сімонов висвітлив питання ефективності та безпеки застосування Аугментину у випадку інфекцій нижніх дихальних шляхів. Аугментин упродовж багатьох років залишається засобом першої лінії для боротьби з актуальними респіраторними патогенами. Доцент кафедри пульмонології НМАПО ім. П.Л. Шупика Л.В. Юдіна запропонувала увазі слухачів доповідь «Раціональна антибактеріальна терапія препаратами першого ряду хворих на негоспітальну пневмонію». У разі пневмонії обгрунтованим є застосування відповідного антибіотика в адекватній дозі та муколітика. Невиправданим є одночасне призначення вітамінів, пробіотиків, профілактичний прийом антигістамінних, протигрибкових та імуномодулюючих препаратів. Поліпрагмазія суттєво збільшує вартість лікування та підвищує ризик виникнення небажаних ефектів, що складає у випадку поєднання 6 препаратів 50 %, а при одночасному призначенні 10 препаратів — 100 %.

Керівник відділу серцевої недостатності ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеско», д.м.н., професор Л.Г. Воронков розповів у своїй лекції про сучасні напрямки лікування хронічної серцевої недостатності у світлі європейських узгоджувальних документів.

Керівник відділу гіпертонічної хвороби ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеско», д.м.н., професор Є.П. Свіщенко звернула увагу лікарів на переваги лікування артеріальної гіпертензії фіксованою комбінацією периндоприл/амлодипін. У дослідженні ASCOT продемонстровано переваги такої комбінації над поєднанням β-блокатору та тіазидного діуретику щодо зниження серцево-судинної смертності та частоти виникнення нових випадків цукрового діабету.

Професор О.Г. Несукай виступила з лекцією «Статини — базисні препарати в кардіології». Вона висвітлила важливість застосування статинів у профілактиці та лікуванні різних захворювань серцево-судинної системи, плейотропність їх ефектів. Звернула увагу на необхідність підвищення мотивації хворих застосовувати статини.

Професор М.М. Долженко в лекції «Вазодилататорні ефекти бета-блокаторів у сучасній кардіології» акцентувала увагу на можливості застосування високоселективних бета-блокаторів, зокрема небівололу, при цукровому діабеті, хронічному обструктивному захворюванні легень.

Професор Н.О. Марута, головний позаштатний фахівець зі спеціальності «Психіатрія» МОЗ України, висвітлила питання діагностики та лікування когнітивних порушень при дисциркуляторній енцефалопатії. Дисциркуляторна енцефалопатія нерідко виявляється у терапевтичних пацієнтів з великим стажем артеріальної гіпертензії. У доповіді було продемонстровано переваги застосування препаратів гінкго для лікування цього патологічного стану.

Доповідь завідуючої кафедрою госпітальної терапії № 1, члена-кореспондента АМН України, д.м.н., професора К.М. Амосової стосувалася особливостей перебігу та лікування ізольованої систолічної артеріальної гіпертензії (ІСАГ) в осіб похилого віку. У таких пацієнтів надмірне зниження діастолічного артеріального тиску було асоційоване з підвищенням серцево-судинного ризику. В осіб віком понад 80 років відсутні переконливі докази необхідності застосування традиційної антигіпертензивної терапії. У таких пацієнтів цільовими цифрами артеріального тиску є 150/80 мм рт.ст., а препаратом вибору — індапамід, тіазидоподібний діуретик з вазодилатуючими властивостями.

Потужним заключним акордом першого дня конференції став майстер-клас, проведений член-кореспондентом АМН України, д.м.н., професором К.М. Амосовою «Мистецтво лікування хворих на гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST». Під час майстер-класу проводився розбір клінічних випадків. Відзначалося, що ефективність тромболітиків складає для стрептокінази 25 %, для альтеплази — 37 %, тенектеплази — 50 %. В усіх випадках, коли це можливо, пацієнтам слід виконувати хірургічну реваскуляризацію шляхом перкутанного втручання (ПКВ) або транспортувати пацієнта у центр, в якому виконується ПКВ.

У рамках конференції проводилася освітня програма з гастрології, модератором якої виступив директор Інституту терапії ім. академіка Л.Т. Малої АМН України, д.м.н., професор О.Я. Бабак. У доповіді «Дисліпідемія та печінка» професор О.Я. Бабак зазначив, що 90 % усього холестерину в організмі людини синтезується гепатоцитами. Печінка є органом-мішенню прояву побічної дії статинів. Низка гепатопротекторів, що тривалий час використовуються в клінічній практиці (есенціале, адеметіонін та урсодезоксихолева кислота), сприяє нормалізації ліпідного спектру крові. Есенціале має гіполіпідемічну дію за рахунок посилення функції печінки та метаболізму холестерину. Урсодезоксихолева кислота зменшує всмоктування холестерину в кишечнику. Це дозволяє поєднувати вказані препарати зі статинами при дисліпідемії з метою потенціювання гіполіпідемічного ефекту та послаблення побічних ефектів статинів.

У доповіді професора І.М. Скрипника «Епізодичні рефлюкси — вибір оптимального лікування» прозвучали рекомендації щодо застосування інгібіторів протонної помпи (ІПП) для контролю над цим патологічним станом. На початку лікування ІПП слід приймати двічі на добу за 40–60 хвилин до їжі, надалі в якості підтримуючої терапії ці препарати застосовуються 1 раз на добу ввечері. Рабепразол та пантопразол слід призначати з обережністю та в знижених дозах пацієнтам з важким ураженням печінки.

Завідувач кафедри інфекційних хвороб ВНМУ ім. М.І. Пирогова професор Л.В. Мороз висвітлила фундаментальні аспекти маловивченого синдрому перевантаження залізом у хворих на гепатит С та його зв’язок з генетичними абераціями.

Завершував наукову програму майстер-клас старшого наукового співробітника відділу інтервенційної кардіології ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеско» д.м.н. М.Ю. Соколова «Інтервенційні методи в кардіології — показання та ефективність при ішемічній хворобі серця». Показаннями для проведення коронарографії є наступні: ознаки ішемії міокарда, виявлені при виконанні тредміл-тесту чи велоергометрії, класичний напад стенокардії, необхідність диференційної діагностики або кардіохірургічного втручання. Протипоказанням є підвищена чутливість пацієнта до йоду та йодовмісних препаратів, оскільки рентгеноконтрастні речовини, що застосовуються для коронарографії, містять йод. Можливе застосування рентгеноконтрастних речовин, що не містять йоду, проте вони мають вищу вартість. Стентування — ефективний метод хірургічної реваскуляризації міокарда. Застосування елютинг-стентів дозволяє у 2–3 рази знизити частоту рестенозів порівняно із встановленням звичайних стентів.

Будь-який науковий форум — це обмін думками, жваві дискусії, підвищення фахового рівня та наближення до розуміння провідних клінічних проблем. Участь у таких заходах дає можливість йти в ногу з часом, поєднувати індивідуальний підхід до кожного пацієнта з жорстким прагматизмом міжнародних настанов та узгоджувальних документів.

Підготував
лікар-терапевт А.А. Сідоров  



Вернуться к номеру