Международный эндокринологический журнал 2(20) 2009

Пішла з життя людина, ім’я якої всі ці роки регулярно з’являлось на сторінках «Міжнародного ендокринологічного журналу»: доктор медичних наук, професор Михайло Іванович Балаболкін був не лише видатним клініцистом-ендокринологом і вченим, який користувався заслуженим авторитетом далеко за межами Російської Федерації, але й добрим другом і порадником нашого журналу та його читачів.
Михайло Іванович народився 18 листопада 1934 р. у
м. Кушва Свердловської області в робітничій сім’ї. У 1953 році він закінчив Камишинську фельдшерсько-акушерську школу і вступив до педіатричного факультету 2-го Московського медичного інституту ім. М.І. Пирогова. У 1957 р. як талановитого студента його рекомендували на навчання на лікувальний факультет Карлового університету в Прагу. Свою практичну лікарську діяльність Михайло Іванович розпочав на Камчатці в Мільковській районній лікарні у 1959 р., поєднуючи роботу ендокринолога та інфекціоніста. Виступ молодого лікаря з доповіддю стосовно зоба на конференції лікарів Далекого Сходу і Сибіру в 1961 р. справив таке враження на науковців, що Михайла Івановича запросили на роботу в НДІ ендокринології й хімії гормонів АМН СРСР. У 1966 р. М.І. Балаболкін захистив кандидатську дисертацію і в тому ж році став головним спеціалістом ученої медичної ради МОЗ СРСР. У 1971 р. ним була захищена докторська дисертація, і Михайло Іванович був призначений радником із медицини в Постійному представництві СРСР при ООН, де він працював до 1975 р.
Обидві його дисертації присвячені захворюванням гіпоталамо-гіпофізарної системи, і зокрема акромегалії, гіпофізарному нанізму, хворобі Іценка — Кушинга, пухлинам надниркових залоз, при яких вивчалась секреція гормону росту та інсуліну, їхній вплив на розвиток патології. Михайло Іванович уперше в Росії запровадив імунологічний, а потім і радіоімунологічний методи визначення гормону росту та інсуліну в сироватці крові.
1977 року ним була організована перша кафедра ендокринології в Московському медичному стоматологічному інституті ім. М. Семашка, яку Михайло Іванович очолював до 1990 р. З 1990 до 2008 р. професор М.І. Балаболкін очолював кафедру ендокринології факультету післядипломного навчання в Московській медичній академії ім. І.М. Сєченова. 1990 року Михайло Іванович був призначений директором Інституту діабету Ендокринологічного наукового центру Російської АМН. М.І. Балаболкін — автор понад 600 наукових статей, 30 монографій і підручників, під його керівництвом захищено 12 докторських і 53 кандидатські дисертації. Багато його книг стали настільними посібниками для лікарів, зокрема «Дифференциальная диагностика и лечение эндокринных заболеваний» (2002), «Лечение сахарного диабета и его осложнений» (2005), «Фундаментальная и клиническая тиреоидология» (2007).
Михайло Іванович випромінював оптимізм, він дуже любив життя у всіх його проявах. На зустрічах із цією душевною і глибоко інтелігентною людиною завжди створювалась особлива атмосфера миру і добра. І навіть дізнавшись про свою смертельну недугу, Михайло Іванович не відступив, а оголосив їй відкритий бій, зважившись на операцію, і продовжував роботу над дослідженнями, книгами…
Таким він залишиться в нашій пам’яті назавжди.

Володимир Паньків