Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal Головная боль (тематический номер)

Back to issue

Клініко-інструментальні аспекти цервікокраніалгій при остеохондрозі шийного відділу хребта в осіб молодого віку

Authors: І.А. Григорова, О.К. Різниченко, Н.С. Куфтеріна Харківський національний медичний університет

Categories: Neurology

print version

Головний біль та болі в області шиї є одними з перших (а в більшості й найголовнішими) скарг пацієнтів, які страждають на шийний остеохондроз [1–5].

Спосіб життя сучасної людини, у тому числі й гіподинамія, вплив екзогенних та ендогенних факторів призводять до змін у кістково-хрящовій тканині суглобів та дисках хребта, неминуче в подальшому формуючи дегенеративно-дистрофічний симптомокомплекс, що називається остеохондрозом [1].

Анатомо-фізіологічні особливості побудови шийного відділу хребта (ШВХ) обумовлюють поліморфізм клінічних проявів остеохондрозу хребта, у тому числі і його основного синдрому — цервікокраніалгії.

Незаперечним фактом є те, що максимальна кількість клінічних проявів остеохондрозу припадає зовсім не на похилий вік, а на зрілий та працездатний період життя [6, 7].

У зв’язку з цим питання вивчення характеру та механізму виникнення цервікокраніалгій, які є клінічним проявом вертебрального больового синдрому, є актуальним у теперішній час.

Метою нашого дослідження стало комплексне вивчення клініко-інструментальних аспектів цервікокраніалгій на фоні остеохондрозу шийного відділу хребта для розробки оптимальної лікувальної тактики.

Матеріали та методи       

Нами було обстежено 123 особи віком від 18 до 30 років з клінічними проявами рефлекторних синдромів шийного остеохондрозу у вигляді цервікокраніалгій, які проходили стаціонарне та амбулаторне обстеження в неврологічних відділеннях Харківської обласної клінічної лікарні та Харківської міської клінічної лікарні № 20. Серед них 97 (78,8 %) пацієнтів — жінки, 26 (21,2 %) — чоловіки. Тривалість захворювання склала від 1 до 10 років.

Усім хворим було проведено вивчення клініко-анамнестичних даних, дослідження неврологічного статусу, комп’ютерна томографія, рентгеноспондилографія ШВХ у двох проекціях з функціональними навантаженнями, транскраніальна доплерографія (ТКДГ) на пристрої Sonodop 8000 фірми Sonotechnic (ФРГ). Отримані дані були статистично оброблені. Також була вивчена контрольна група, до якої увійшли 30 практично здорових осіб.

Результати

Усі хворі скаржилися на головний біль, що виникає в шийно-потиличній області. У 86 % пацієнтів цей біль розповсюджувався на лобно-тім’яну область. Як правило, головний біль був помірної інтенсивності, частіше тупий, ниючий, мав однобічну або двобічну локалізацію трохи нижче потилиці. Головний біль часто сприяв ранньому пробудженню пацієнтів внаслідок тривалого незручного положення голови. Посилення болю в 97 % пацієнтів було пов’язано з різкими рухами в шийному відділі хребта (повороти, розгинання, згинання, нахили, незручна поза, тривале навантаження на ШВХ). Супроводжувалася цервікокраніалгія періодичним запамороченням (71,6 %), виснаженням або погіршенням зору (45,3 %), хиткістю при ходьбі (28,3 %), непритомністю (13,2 %), шумом або дзвоном у вухах (43,4 %), онімінням у шийно-потиличній області (64,2 %). У 3 наших пацієнтів спостерігалися напади болю в скроні, шиї, обличчі, що іррадіювали в глибину очних яблук, порушувалися слух та зір. Цей симптомокомплекс відомий як синдром Барре — Льєу, що виникає при ураженні заднього шийного симпатичного вузла [5–7]. Розподіл скарг обстежених хворих відображено на рис. 1.

У 31 пацієнта (36,2 %) мав місце симптомокомплекс у вигляді головного болю, зорових, слухових та вестибулярних порушень. Він входив до складу задньошийного симпатичного синдрому, або синдрому шийної мігрені [9]. Із літературних джерел відомо, що задньошийний симпатичний синдром, або синдром хребтової артерії, виникає при подразненні сплетіння вертебральної артерії в осіб із дегенеративно-дистрофічними змінами в ШВХ [8, 10, 11].

Клінічно домінуючим синдромом був однобічний головний біль, що був локалізований у шиї та потилиці. Біль тупий, пекучий, колючий, супроводжувався головокружінням, періодично підсилювався та мав нападоподібний характер. У 23 хворих (27 %) спостерігалися малі напади, що виникали декілька разів протягом доби. Хворі руками притримували голову, відмічали потемніння перед очима, шум у вухах, головокружіння. Напад проходив через декілька хвилин, але зберігалося почуття закладеності у вухах, відчуття важкості в голові упродовж деякого часу.

Великі напади спостерігалися в 14 осіб (11,4 %) та виникали, як правило, уночі внаслідок незручної пози під час сну, іноді — внаслідок тривалої нерухомості у шийному відділі. Нападоподібні болі тривали від декількох годин та провокувалися рухами голови, особливо назад. Біль мав інтенсивний характер, супроводжувався різноманітними вегетативними симптомами (пітливість, нудота, серцебиття, тремор рук). Хворі боялися рухати головою, виникало стійке запаморочення, невпевненість при ходьбі. У 17,2 % випадків швидкі та інтенсивні рухи головою супроводжувалися короткочасною непритомністю. З часом головний біль ставав двобічним, давлючого характеру, з відчуттям несвіжості, важкості в голові. Виникала набряклість обличчя, особливо зранку, відчуття тиску на очні яблука, нудота, загальна слабкість та підвищена втомлюваність.

На підставі даних неврологічного статусу було відзначено обмеженість та біль при рухах у ШВХ, особливо при поворотах убік, біль при пальпації остистих відростків та паравертебральних точок (90,6 %), напруженість паравертебральних м’язів (88,7 %), згладженість шийного лордозу, розширення рефлексогенних зон за функціональним типом (54,7 %), негруба асиметрія сухожильних рефлексів (60,4 %), легкий тремор кистей рук при емоційних навантаженнях (відсутність тремору в стані спокою), зниження гостроти зору (26,4 %), корінцеві болі, що іррадіювали в руки та плечі, порушення чутливості за корінцевим типом у руках (15 %), парестезії, безсоння (39,6 %), бажання надати тулубу горизонтальне положення (рис. 2).

Найбільш виражені зміни проявлялися клінічно у вигляді синдрому вегетативної дистонії (94,3 %) та характеризувалися загальною слабкістю, гіпергідрозом, періодичними нападами серцебиття, нестійкістю цифр артеріального тиску, порушенням сну, періодичною нудотою, емоційною лабільністю.

За даними рентгенологічного дослідження, у 100 % хворих були виявлені ознаки остеохондрозу ШВХ (зменшення висоти міжхребцевих дисків, остеофіти, дегенеративні зміни міжхребцевих суглобів та ін.), у 23 % хворих ці прояви поєднувалися із нестабільністю у сегментах С34, С45. Дані спондилографії корелювали із даними комп’ютерної томографії.

Отримані данні ТКДГ характеризувалися ознаками асиметрії лінійної швидкості кровотоку (35,8 %) по задній мозковій артерії (29 хворих) та хребтовій артерії (38 хворих), зниженням кровотоку по задній мозковій артерії у 42 хворих.

Отже, ураховуючи отримані клініко-інструментальні прояви цервікокраніалгій, можна простежити механізм їх виникнення. На початкових етапах у генезі головного болю переважав м’язовий компонент у вигляді міофасціального синдрому з головним болем напруги. Рефлекторні м’язово-тонічні прояви виявляли себе спазмом паравертебральних та екстравертебральних м’язів, обумовлюючи тим самим клінічну картину. У подальшому при іритативно-компресійній дії відбувалося подразнення симпатичного сплетіння навколо хребтових артерій, що в клінічній картині проявлялося періодичними пекучими болями в області потилиці та по задній поверхні шиї. Болі провокувалися незручним тривалим положенням голови або різким її поворотом, та нерідко призводили до судинних спазмів. Участь судинного компоненту в генезі цервікокраніалгій з часом трансформувалась та набувала венозного компоненту з наявністю відчуття важкості, несвіжості в голові (у потилиці), а головний біль набував давлючого та розпираючого характеру.

На основі отриманих даних ми можемо припустити змішаний м’язово-судинний генез головного болю. Судинні розлади проявлялися синдромом регіонарної церебральної ангіодистонії. Спостерігалася венозна недостатність, що була пов’язана із погіршенням венозного відтоку із порожнини черепа або недостатністю венозного кровообігу в м’яких покровах голови та шиї.

Дані рентгеноспондилографії та комп’ютерної томографії підтверджували наявність ознак остеохондрозу різного ступеню вираженості. Клінічні прояви цервікокраніалгій корелювали із даними ТКДГ та реоенцефалографії, що проявлялися зниженням кровонаповнення у вертебробазилярному басейні, підвищенням тонусу артерій та ознаками погіршення венозного відтоку.

Висновки

Аналіз отриманих даних виявив змішаний (м’язово-судинний) механізм виникнення цервікокраніалгій, що є клінічним проявом рефлекторних синдромів шийного остеохондрозу в осіб молодого віку. У зв’язку з цим до комплексного лікування даної категорії пацієнтів доцільно включати протизапальні препарати (ксефокам, денебол, олфен, німесил, сіган та ін.), міорелаксанти (мідокалм, сірдалуд), судинні та венотоніки (L-лізину есцинат, троксевазин, актовегін, препарати нікотинової кислоти та ін.), вегетотропні препарати, а також препарати, що зменшують іритативно-пароксизмальні явища та впливають на больовий синдром (габантин, ламотрин), антидепресанти (амітриптилін, флуоксетин та ін.), фізіотерапевтичні методи та лікувальну фізкультуру. Сучасна діагностика та раціональний підхід до лікування надалі призведе до ранньої реабілітації хворих та підвищенню працездатності хворих молодого віку із цервікокраніалгіями на тлі остеохондрозу шийного відділу хребта.


Bibliography

1. Я.О. Крыжановский, О.Г. Морозова и др. // Здоров''я України. — № 5, 2008. — С. 53-54.
2. Исмагилов М.Ф., Якупов Р.А., Якупова А.А. Головная боль напряжения — Казань: Медицина, 2001. — 132 с.
3. Вейн А.М., Колосова О.А. и др. Головная боль. — М.: Медицина, 1994. — 278 с.
4. Вейн А.М., Вознесенская. Т.Г. Головная боль // Клиническая медицина. — 1998. — № 11. — С. 63-65.
5. Антонов И.П. Шейный остеохондроз: клиника, лечение и профілактика // Здравоохранение Беларуси. — 1996. — 4. — 7-9.
6. Юрик О.Є. Неврологічні прояви остеохондрозу: патогенез, клініка, лікування. — К., Здоров’я, 2001. — 343 с.
7. Болевые синдромы в неврологической практике / Под ред. А.М. Вейна. — М.: МЕДпресс, 1999. — 372 с.
8. Олсен Дж. Диагностика головной боли // Неврологический журнал. — 1996. — № 3. — С. 4-11.
9. Аммелин А.В., Игнатов Ю.Д., Скоромец А.А. Мигрень (патогенез, клиника и лечение). — Санкт-Петербургское медицинское издательство, 2001. — 199 с.
10. Шток В.Н. Головная боль. — М.: Медицина, 1987. — 303 с.
11. Яворская В.А., Гребенюк А.В. Головная боль. — Харьков, 1999. — 103 с.
12. Никифоров А.С., Коновалов А.Н., Гусев Е.И. Клиническая неврология. Учебник в трех томах. — М.: Медицина, 2002. — 792 с.
13. Cephalgia. — 2004. — Vol. 24 (Supple.1). — P. 1-150.
14. Diamond S. Tension-type headache // Clin. Cornerstone. — 1999. — Vol. 1(6). — P. 33-44.
15. Jensen R. Pathophysiological mechanisms of tension-type headache: a review of epidemiological and experimental studies // Cephalalgia. — 1999. — Jul. 19 (6). — P. 602-621. 

Similar articles

Authors: Літовченко Т.А., д.м.н., професор, зав. кафедрою, Завальна О.П., к.м.н., доцент, Тондій О.Л., к.м.н., доцент, Харківська медична академія післядипломної освіти, кафедра невропатології та дитячої неврології
International neurological journal 5(27) 2009
Date: 2010.07.09
Categories: Neurology
Гірудотерапія у хворих із цервікогенним головним болем
Authors: Максимчук Л.Т. - Івано-Франківський національний медичний університет
International neurological journal 3 (73) 2015
Date: 2015.12.21
Categories: Neurology
Sections: Medical forums
Authors: О.Є. Бариш, к.м.н. Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка АМН України, м. Харків
International neurological journal 1(11) 2007
Date: 2008.01.23
Categories: Neurology
Sections: Specialist manual
Клінічні особливості та інтрацеребральний кровообіг у пацієнтів з вертеброгенними синдромами та головним болем при мануальній терапії
Authors: Погорєлов О.В., Бараненко О.М., Юдіна Т.В., Петров О.С., Кальбус О.І., Шастун Н.П. - ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпропетровськ, Україна
International neurological journal 3 (81) 2016
Date: 2016.07.18
Categories: Neurology
Sections: Medical forums

Back to issue