Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

• • Статьи
  • Симпозиумы
  • Издания
  Українська (uk) Русский (ru) English (en)
  
  

  Международный неврологический журнал №8 (102), 2018

  
  

  Вернуться к номеру

  Фармакологічна корекція стрес-індукованих вегетативних порушень та інсомнії у дітей

  

  Авторы: Хайтович М.В.
  Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
  Рубрики: Неврология
  Разделы: Справочник специалиста

  
  

  Резюме
  
  

  В статье представлены механизмы развития стресс-индуцированной вегетативной дисфункции и инсомнии. Обсуждается возможность применения при данных состояниях комплексного препарата Силента. Подробно рассматриваются фармакодинамика его компонентов и данные доказательной медицины по их применению. Описаны механизмы стресс-лимитирующего действия магния (антагонизм по отношению к глутаматным рецепторам) и L-триптофана (источник образования никотинамидных коферментов, серотонина и мелатонина). Комбинация экстрактов цветков ромашки аптечной, листьев мелиссы лекарственной, соцветий липы широколистной гармонизирует баланс возбуждающих и тормозных процессов в центральной нервной системе; уменьшает психоэмоциональное напряжение, раздражительность, тревожность, страхи, психовегетативные проявления и инсомнию.

  Ключевые слова
  
  

  стресс; инсомния; дети; фармакологическая коррекция; Силента

  doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.8.102.2018.153541

  Сучасний стиль життя є одним із факторів виникнення й прогресування психоемоційного напруження, тривожності у дітей та підлітків. 

  Проведено багато досліджень з вивчення механізмів розвитку стрес-індукованих порушень вегетативних функцій у дітей. Емоційне напруження, якщо воно повторюється декілька разів, або інтенсивні афективні реакції при гострих і затяжних стресових ситуаціях формують нервове збудження, що набуває стаціонарної форми. 

  Останнім часом в організмі виділяють систему стресу, яка отримує й об’єднує велику кількість різноманітних нейросенсорних (зорових, слухових, соматосенсорних, ноцицептивних, вісцеральних) та інших сигналів, що надходять різними шляхами. 

  Гостра активація системи стресу призводить до розвитку групи обмежених за часом поведінкових і фізичних змін, що строго послідовні у своїх проявах. Для успішної адаптивної відповіді на стрес вирішальне значення має модуляція активності системи стресу на рівні гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі й центральних і периферичних компонентів вегетативної нервової системи (ВНС) [1]. ВНС забезпечує механізм швидкого реагування широкого спектра функцій серцево-судинної, дихальної систем, шлунково-кишкового тракту, нирок, ендокринної та інших систем. 

  Виділяють п’ять ефектів, за допомогою яких реалізується роль стрес-реакції у формуванні адаптації на рівні систем, органів і клітин [2]: шляхом мобілізації енергетичних і структурних ресурсів організму, через збільшення концентрації в крові глюкози, рівня жирних кислот, амінокислот, нуклеотидів, а також гіпервентиляції; за допомогою впливу стресорних гормонів (катехоламінів і глюкокортикоїдів) на активність ліпаз, фосфоліпаз із підвищенням інтенсивності процесів ліпопероксидації й потенціюванням активності ферментів, рецепторів і клітинних каналів іонного транспорту, локалізованих у мембранах; через активацію аденілатциклазної системи клітинних мембран шляхом впливу катехоламінів на адренорецептори із збільшенням входження в клітини іонів кальцію, активацію кальмодуліну і, внаслідок цього, стимуляцію через систему клітинних протеїнкіназ енергозабезпечення й іонного транспорту в клітині; унаслідок звуження неактивних судин внутрішніх органів, нервових центрів і м’язових груп з одночасною дилатацією артерій тих органів і систем, що входять у функціональну систему, відповідальну за адаптацію; через трансформацію первинної, «термінової» адаптації в довготривалу шляхом збільшення потужності функціональної системи, відповідальної за адаптацію.

  Навіть при нормалізації стресової ситуації застійне емоційне збудження не послаблюється, а через постійну активацію центрів ВНС змінює роботу внутрішніх органів і систем, погіршує системний і церебральний кровотік. Клінічно при цьому відмічається психовегетативний синдром — симптомокомплекс, що поєднує соматовегетативні розлади (первинний головний біль, слабість, швидка втомлюваність, функціональні розлади травного тракту, гіпервентиляційні розлади, лабільна артеріальна гіпер- або гіпотензія, функціональні порушення ритму серця, нейрогенний сечовий міхур тощо), тривожність і інсомнію. 

  Одним із характерних проявів підвищеної тривожності й депресії є інсомнія.

  Саме інсомнія є найбільш доступним для діагностики маркером психовегетативного синдрому, і тому корекція порушень сну в дітей є надзвичайно важливим напрямом збереження фізичного й психічного здоров’я, покращання самопочуття та якості життя. 

  Згідно з DSM-5, інсомнія (безсоння) — це порушення сну [3], яке виявляється складнощами із засинанням, або проблемами подовження сну (часті пробудження, важко заснути після пробудження), або раннім ранковим пробудженням із неможливістю заснути. Інші критерії: порушення сну викликає клінічно значимі розлади здоров’я; відмічається не менше від 3 ночей на тиждень щонайменше 3 місяці, незважаючи на належну можливість сну. 

  Від інсомнії страждає 13–27 % дітей і підлітків [4–6], майже 60 % школярів пояснюють виникнення інсомнії стресом, кожний третій школяр спить менше від 6 годин на добу [4]. Тривожність через інсомнію підвищує ризик розвитку депресії в підлітків [7]. Від порушень сну суттєво страждають когнітивні функції (пам’ять, концентрація уваги тощо) дитини, збільшується частота й інтенсивність головного болю [4]. Інсомнія погіршує якість життя школярів [5], є одним із факторів підвищеного артеріального тиску [8]. 

  Для лікування інсомнії в дорослих авторитетними міжнародними асоціаціями запропоновано клінічні настанови, що базуються на засадах доказової медицини [9, 10], на той час як інсомнія в дітей поки що базується на застосуванні методів поведінкової терапії.

  У даній статті ми розглянемо можливість застосування препарату Сілента як засобу, що зменшує тривожність, психоемоційне напруження й інсомнію у дітей.

  Препарат містить у 5 мл такі активні речовини: 278,2 мг цитрату магнію (у тому числі 30 мг магнію); 50 мг L-триптофану; 80 мг сухого екстракту квіток ромашки аптечної (Matricaria chamomilla L.); 50 мг сухого екстракту листя меліси лікарської (Melissa officinalis L.) і 20 мг сухого екстракту суцвіть липи широколистої (Tilia platyphyllos Scop.).

  Як відомо, магній, один із 6 макромінералів (інші — кальцій, натрій, калій, фосфор, хлор), є другим за значимістю внутрішньоклітинним катіоном [11]. Він є регулятором ДНК-транскрипції, зв’язування гормонів із рецепторами, мітохондріального окисного фосфорилювання, трансмембранного перенесення іонів, активності аденілатциклази, м’язового скорочення, судинного тонусу тощо [12]. 

  Дефіцит магнію спричиняє хронічне низькоінтенсивне запалення [13], що в наш час вважається ключовою ланкою неінфекційних хронічних соматичних захворювань. 

  Магній здійснює нейропротекторну дію через антагоністичний вплив на глутаматні рецептори, оскільки блокує надходження іонів кальцію в клітину (рис. 1), та антиоксидантні ефекти [14]. 

  

  Магній, як і інші антагоністи глутаматного рецептора, виявився ефективним при лікуванні мігрені [16]. Так, у дітей із мігренню 6-місячний профілактичний курс перорального прийому магнію привів до суттєвого покращення якості життя, зниження рівня тривожності й депресії [17]. Результати досліджень канадських вчених показали, що застосування сульфату магнію у вагітних сприяло зменшенню частоти застосування реанімаційних втручань у неонатальному періоді (p = 0,024) [15]. 

  Триптофан є незамінною амінокислотою, пул якої поновлюється завдяки триптофану їжі й катаболізму білків. Триптофан — джерело утворення нікотинамідних коферментів — НАД (нікотинамідаденіндинуклеотиду) і НАДФ (нікотинамідаденіндинуклеотидфосфату), нікотинової кислоти, біогенного моноаміну серотоніну, гормону мелатоніну, що здатні значною мірою впливати на метаболічні процеси в різних органах і тканинах організму. 

  Серотонін є одним з основних медіаторів центральної нервової системи, а також він виконує важливі гормональні функції на периферії організму. 

  

  Мелатонін — основний гормон епіфізу, він регулює добові ритми. Препарати мелатоніну застосовуються при лікуванні інсомнії в дорослих [11] і дітей [6, 18]. Крім того, відзначимо виражені антиоксидантні властивості мелатоніну. Гормон завдяки ліпофільності реалізує антиоксидантний вплив як зовні, так і у структурах клітини, нейтралізуючи вільні радикали й стимулюючи активність антиоксидантних ферментів [19, 20]. 

  Вивчається зв’язок між особливостями метаболізму триптофану й схильністю до тривожності [22]. Доведено, що при гострій нестачі триптофану наростає імпульсивність [23]. Результати експериментальних досліджень вказують на роль триптофану в зменшенні стрес-реактивності, зокрема, тривожність у котів зменшувалась при харчуванні з додаванням триптофану [24, 25].

  Ромашка аптечна з давніх часів використовувалася в медичних цілях. Відомо, що масло ромашки й відвари з квітів при пероральному прийомі позитивно впливають на нервову систему, зменшуючи психоемоційне напруження, інсомнію, страхи, дратівливість тощо [26]. 

  Ромашку використовують для покращення сну [27]. Зокрема, це пояснюється тим, що ромашка містить флавоноїди лютеолін та апігенін [26]. Апігенін, один із біофлавоноїдів (а саме флавон), знижує тривожність, ефективність лютеоліну доведено при розладах аутистичного спектра в дітей [28, 29]. Лютеолін також виявляє антиоксидантні, протизапальні, нейропротекторні ефекти [28]. Впливом на психоемоційну сферу можна пояснити зменшення під впливом ромашки проявів синдрому подразненого кишечника [30]. Результати застосування екстракту ромашки в 179 пацієнтів із генералізованим тривожним розладом асоціювались із зменшенням симптомів захворювання у 58,1 % пацієнтів [31].

  Основні діючі компоненти меліси — ефірні олії, монотерпенові альдегіди, такі як геранієва, неролієва й цедратна олії, флавоноїди, таніни (розмаринова кислота), тритерпенові кислоти й гіркі субстанції. Відомо про седативну, протисудомну, гіпотензивну, антиаритмічну, спазмолітичну дію меліси. 

  Результати останніх досліджень вказують на антитривожну активність Melissa officinalis при гострому психоемоційному стресі [32], меліса також покращує когнітивні функції [33]. За результатами подвійного сліпого рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження, у пацієнтів, які вживали Melissa officinalis, зменшилась частота епізодів серцебиття й тривожність [34].

  За результатами рандомізованого плацебо-контрольованого клінічного дослідження, у якому взяли участь 100 дівчаток підліткового віку, меліса лікарська в дозі 600 мг/добу протягом 3 місяців зменшила психосоматичні симптоми, порушення сну, тривожність, депресію, розлади соціального функціонування [35].

  

  Ряд авторів пропонують застосовувати мелісу лікарську як додатковий препарат при лікуванні тривожності й інсомнії в пацієнтів із біполярним розладом [36].

  Відомо про седативні й антитривожні властивості липи [38]. Нейроактивні впливи пояснюють дією флавоноїдів, що зменшують локомоторну активність [39], виявляють антитривожну дію [40] й протисудомну активність [41].

  Отже, результатами останніх експериментальних і клінічних досліджень доведено, що магній, будучи антагоністом глутаматного рецептора, завдяки зменшенню інтенсивності оксидативного стресу й нейронального апоптозу відіграє важливу нейропротекторну роль. L-триптофан забезпечує утворення нікотинамідних коферментів, серотоніну, мелатоніну й за рахунок цього зменшує прояви оксидативного стресу, стрес-реактивність, тривожність, імпульсивність, регулює добові ритми. Комбінація екстрактів квіток ромашки аптечної, листя меліси лікарської, суцвіть липи широколистої гармонізує баланс збуджувальних і гальмівних процесів у центральній нервовій системі; зменшує психоемоційне напруження, дратівливість, страхи, тривожність, психовегетативні прояви, зокрема симптоми синдрому подразненого кишечника.

  Отже, з огляду на результати експериментальних досліджень і дані доказової медицини препарат Сілента, що містить L-триптофан, магній, екстракти липи, ромашки й меліси, може бути корисним як для корекції, так і для профілактики стрес-індукованих порушень сну й психовегетативної регуляції в дітей. 

  Конфлікт інтересів. Не заявлений.

  
  

  Список литературы
  
  

  1. Chen X., Gianferante D., Hanlin L., Fiksdal A., Breines J.G., Thoma M.V., Rohleder N. HPA-axis and inflammatory reactivity to acute stress is related with basal HPA-axis activity // Psychoneuroendocrinology. — 2017 Apr. — 78. — 168-176. doi: 10.1016/j.psyneuen.2017.01.035.

  2. Солодков A.П., Беляева Л.E., Лазуко С.С. Стресс и гипертензия // Врач-практик. — 2013. — № 3. — С. 78-80. — http://nbuv.gov.ua/UJRN/PraktLik_2013_3_20.

  3. Seow L.S.E., Verma S.K., Mok Y.M. et al. Evaluating DSM-5 Insomnia Disorder and the Treatment of Sleep Problems in a Psychiatric Population // J. Clin. Sleep Med. — 2018 Feb 15. — 14(2). — 237-244. doi: 10.5664/jcsm.6942.

  4. Хайтович M.В., Потаскалова В.С., Місюра O.M. Стиль життя і первинний головний біль у школярів // Соціальна педіатрія і реабілітологія. — 2017. — 3. — 19-24.

  5. Хайтович М.В., Очеретько В.В., Місюра О.М. Частота і характер інсомнії в підлітків та її вплив на якість життя // Матеріали XI Конгресу педіатрів України (7–9 жовтня 2015 року, Kиїв). — К., 2015. — С. 102-103.

  6. Grau K., Plener P.L. Pharmacotherapy for children and adolescents with sleep disorders: an overview // Z. Kinder Jugendpsychiatr Psychother. — 2018 Sep. — 46(5). — 393-402. doi: 10.1024/1422-4917/a000562.

  7. Li Y., Starr L.R., Wray-Lake L. Insomnia mediates the longitudinal relationship between anxiety and depressive symptoms in a nationally representative sample of adolescents // Depress Anxiety. — 2018 Jun. — 35(6). — 583-591. doi: 10.1002/da.22764.

  8. Місюра O.M., Хайтович M.В. Особливості інсомнії у підлітків із первинною артеріальною гіпертензією // Український вісник психоневрології. — 2018. — Т. 26, вип. 4. — С. 66-68.

  9. Matheson E., Hainer B.L. Insomnia: Pharmacologic Therapy // Am. Fam. Physician. — 2017 Jul 1. — 96(1). — 29-35. — https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/28671376.

  10. Riemann D., Baglioni C., Bassetti C. et al. European guideline for the diagnosis and treatment of insomnia // J. Sleep Res. — 2017. — 26. — 675-700. doi: 10.1111/jsr.12594.

  11. Nishizawa Y., Morii H., Durlach J. New Perspectives in Magnesium Research. — London: Springer, 2007. — 411 p. — https://www.springer.com/la/book/9781846283888.

  12. Chubanov V., Ferioli S., Wisnowsky A. et al. Epithelial magnesium transport by TRPM6 is essential for prenatal development and adult survival // Elife. — 2016. — 5. — https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5218537.

  13. Nielsen F.H. Magnesium deficiency and increased inflammation: current perspectives // J. Inflamm. Res. — 2018. — № 11. — P. 25-34. doi: 10.2147/JIR.S136742.

  14. Magnesium in the Central Nervous System / Edited by R. Vink, M. Nechifor. — 2011. — https://www.adelaide.edu.au/press/titles/magnesium/magnesium-ebook.pdf.

  15. De Silva D.A., Synnes A.R., von Dadelszen P., Lee T., Bone J.N.; MAG-CP, CPN and CNN collaborative groups, Magee L.A. MAGnesium sulphate for fetal neuroprotection to prevent Cerebral Palsy (MAG-CP)-implementation of a national guideline in Canada // Implement Sci. — 2018. — https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/29325592.

  16. Hoffmann J., Charles A. Glutamate and Its Receptors as Therapeutic Targets for Migraine // Neurotherapeutics. — 2018. — Vol. 15, № 2. — P. 361-370. doi: 10.1007/s13311-018-0616-5.

  17. Kovacevic G., Stevanovic D., Bogicevic D. et al. A 6-month follow-up of disability, quality of life, and depressive and anxiety symptoms in pediatric migraine with magnesium prophylaxis // Magnes Res. — 2017. — Vol. 30, № 4. — P. 133-141. doi: 10.1684/mrh.2018.0431.

  18. Bruni O., Angriman M. Pediatric insomnia: New insights in clinical assessment and treatment options // Arch. Ital. Biol. — 2015 Jun-Sep. — 153(2–3). — 144-156. doi: 10.12871/000398292015239.

  19. Фіцнер О.А., Хайтович М.В., Брюзгіна Т.С. Вплив мелатоніну та N-ацетилцистеїну на інтенсивність ліпопероксидації у сироватці крові та центральній нервовій системі щурів з цукровим діабетом 1 типу // Український фармацевтичний журнал. — 2018. — Т. 3(56). — С. 22-29.

  20. Фіцнер O.A., Хайтович М.В., Рижко I.M., Голопихo Л.I. Вплив мелатоніну та N-aцетилцистеїну на стан орієнтовно-дослідницької активності щурів за умов експериментального цукрового діабету // Клінічна фармація. — 2018. — Т. 22(3). — 38-45.

  21. Kleszczynski K., Fischer T.W. Melatonin and human skin aging // Dermatoendocrinol. — 2012 Jul 1. — 4(3). — 245-252. doi: 10.4161/derm.22344.

  22. Songtachalert T., Roomruangwong C., Carvalho A.F., Bourin M., Maes M. Anxiety disorders: sex differences in serotonin and tryptophan metabolism // Curr. Top. Med. Chem. — 2018 Nov 14. doi: 10.2174/1568026618666181115093136.

  23. Dougherty D.M., Richard D.M., James L.M., Mathias C.W. Effects of acute tryptophan depletion on three different types of behavioral impulsivity // Int. J. Tryptophan Res. — 2010. — 3. — 99-111.

  24. Höglund E., Øverli Ø., Andersson M.Å. et al. Dietary l-tryptophan leaves a lasting impression on the brain and the stress response // Br. J. Nutr. — 2017 May. — 117(10). — 1351-1357. doi: 10.1017/S0007114517001428.

  25. Landsberg G., Milgram B., Mougeot I., Kelly S., de Rivera C. Therapeutic effects of an alpha-casozepine and L-tryptophan supplemented diet on fear and anxiety in the cat // J. Feline Med. Surg. — 2017 Jun. — 19(6). — 594-602. doi: 10.1177/1098612X16669399.

  26. Drugs and Lactation Database (LactMed) [Internet]. — Bethesda (MD): National Library of Medicine (US), 2006.

  27. Yurcheshen M., Seehuus M., Pigeon W. Updates on Nutraceutical Sleep Therapeutics and Investigational Research // Evid. Based Complement Alternat. Med. — 2015. — 2015. — 105256. doi: 10.1155/2015/105256.

  28. Taliou A., Zintzaras E., Lykouras L., Francis K. An open-label pilot study of a formulation containing the anti-inflammatory flavonoid luteolin and its effects on behavior in children with autism spectrum disorders // Clin. Ther. — 2013 May. — 35(5). — 592-602. doi: 10.1016/j.clinthera.2013.04.006.

  29. Theoharides T.C., Asadi S., Panagiotidou S. A case series of a luteolin formulation (NeuroProtek®) in children with autism spectrum disorders // Int. J. Immunopathol. Pharmacol. — 2012 Apr-Jun. — 25(2). — 317-323.

  30. Vissiennon C., Goos K.H., Arnhold J., Nieber K. Mechanisms on spasmolytic and anti-inflammatory effects of a herbal medicinal product consisting of myrrh, chamomile flower, and coffee charcoal // Wien Med Wochenschr. — 2017 May. — 167(7–8). — 169-176. doi: 10.1007/s10354-016-0538-y.

  31. Keefe J.R., Mao J.J., Soeller I., Li Q.S., Amsterdam J.D. Short-term open-label chamomile (Matricaria chamomilla L.) the-rapy of moderate to severe generalized anxiety disorder // Phytomedicine. — 2016 Dec 15. — 23(14). — 1699-1705. doi: 10.1016/j.phymed.2016.10.013.

  32. Sarris J., McIntyre E., Camfield D.A // CNS Drugs. — 2013 Apr. — 27(4). — 301-319. doi: 10.1007/s40263-013-0059-9.

  33. Kennedy D.O., Wightman E.L. Herbal extracts and phytochemicals: plant secondary metabolites and the enhancement of human brain function // Adv. Nutr. — 2011 Jan. — 2(1). — 32-50. doi: 10.3945/an.110.000117.

  34. Alijaniha F., Naseri M., Afsharypuor S. et al. Heart palpitation relief with Melissa officinalis leaf extract: double blind, rando-mized, placebo controlled trial of efficacy and safety // J. Ethnopharmacol. — 2015. — 164. — 378-384. doi: 10.1016/j.jep.2015.02.007.

  35. Heydari N., Dehghani M., Emamghoreishi M., Akbarzadeh M. Effect of Melissa officinalis capsule on the mental health of female adolescents with premenstrual syndrome: a clinical trial study // Int. J. Adolesc. Med. Health. — 2018 Jan 25. pii: /j/ijamh.ahead-of-print/ijamh-2017-0015/ijamh-2017-0015.xml.

  36. Baek J.H., Nierenberg A.A., Kinrys G. Clinical applications of herbal medicines for anxiety and insomnia; targeting patients with bipolar disorder // Aust. NZJ Psychiatry. — 2014 Aug. — 48(8). — 705-715. doi: 10.1177/0004867414539198.

  37. Luo Y., Shang P., Li D. Luteolin: A Flavonoid that Has Multiple Cardio-Protective Effects and Its Molecular Mechanisms // Front Pharmacol. — 2017. — 8. — 692. doi: 10.3389/fphar.2017.00692.

  38. Pérez-Ortega G., Guevara-Fefer P., Chávez M., Herrera J., Martínez A., Martínez A.L., González-Trujano M.E. Sedative and anxiolytic efficacy of Tilia americana var. mexicana inflorescences used traditionally by communities of State of Michoacan, Mexico // J. Ethnopharmacol. — 2008 Mar 28. — 116(3). — 461-468. doi: 10.1016/j.jep.2007.12.007.

  39. Loscalzo L.M., Wasowski C., Marder M. Neuroactive flavonoid glycosides from Tilia petiolaris DC. Extracts // Phytother. Res. — 2009 Oct. — 23(10). — 1453-1457. doi: 10.1002/ptr.2800.

  40. Aguirre-Hernández E., González-Trujano M.E., Martínez A.L. et al. HPLC/MS analysis and anxiolytic-like effect of quercetin and kaempferol flavonoids from Tilia americana var. mexicana // J. Ethnopharmacol. — 2010 Jan 8. — 127(1). — 91-97. doi: 10.1016/j.jep.2009.09.044.

  41. Cárdenas-Rodríguez N., González-Trujano M.E., Aguirre-Hernández E. et al. Anticonvulsant and antioxidant effects of Tilia americana var. mexicana and flavonoids constituents in the pentylenetetrazole-induced seizures // Oxid. Med. Cell Longev. — 2014. — 2014. — 329172. doi: 10.1155/2014/329172.

  
  

  Вернуться к номеру