Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Hypertension" 5 (7) 2009

Back to issue

Вплив електромагнітних полів надвисокого діапазону на серцево-судинну систему

Authors: Селюк М.М., Українська військово-медична академія; Потаскалова В.С., ДЗ «ДКЛ № 2 ст. Київ» ДТГО «ПЗЗ»

Categories: Family medicine/Therapy, Cardiology, Therapy

print version


Summary

У статті розглянуто вплив надвисокого діапазону частот електромагнітного випромінювання на живий організм. Показано актуальність проблеми дослідження розвитку захворювання серцево-судинної системи, зокрема, артеріальної гіпертензії, у людей, які потрапили під тривалий вплив електромагнітного поля радіочастот. Наведено деякі дані експериментальних досліджень впливу електромагнітного випромінювання різної інтенсивності на тварин.


Keywords

Електромагнітне поле, електромагнітне випромінювання, надвисокі частоти, розвиток патології серцево-судинної системи, артеріальна гіпертензія.

Здоров’я на теперішній час має не тільки медичне, але й соціальне та економічне значення. Через втрату здоров’я або його значне погіршення решта життєвих цінностей втрачають сенс. З 1995 до 2003 року загальна кількість населення України зменшилась з 51,5 до 47,4 млн, і однією з причин демографічної кризи є зростан­ня рівня смертності. Головною причиною смертності в Україні є серцево­судинні захворювання. Їх частка в загальній структурі смертності становить 63 % [22, 24, 37]. Щомісяця від серцево­судинної патології серед дорослого населення в Україні помирає 37 960 осіб: 1265 осіб — кожного дня, 53 особи — щогодини, а це — 1 людина за хвилину!

За статистичними даними 2006 року, в Україні у структурі захворюваності від серцево­судинної патології страждало 22 648 688 осіб, із них 32,5 % мали гіпертонічну хворобу, 25,6 % — ішемічну хворобу серця, 19,2 % — захворювання судин головного мозку, 22,7 % — гострі інфаркти міокарда [6].

До факторів ризику захворювань серцево­судинної системи належать паління, дисліпідемія, порушення толерантності до глюкози, цукровий діабет, вік понад 60 років, чоловіча стать, менопауза у жінок, сімейний анамнез ранніх серцево­судинних захворювань (у жінок — до 65 років, у чоловіків — до 55 років), а також ожиріння, сидячий спосіб життя, соціально­економічний стан, належність до певної етнічної раси та географічний регіон [36]. Такі фактори ризику, як стать, вік, та спадковість, неможливо модифікувати. Решта факторів підлягає корекції.

Але поряд із загальновизнаними факторами ризику є й низка несприятливих факторів, що істотно впливають на захворюваність серцево­судинної системи. Перш за все це наслідки розвитку науково­технічного прогресу як на виробництві, так і в побуті. Одним із таких факторів є електричні й магнітні поля. До електричного і магнітного поля Землі додались електромагнітне поле (ЕМП) штучного походження, шум, вібрація, високі та низькі температури, іонізуюче випромінювання [2, 4, 11].

Цілеспрямоване використання електромагнітної енергії в різноманітних галузях діяльності людини призвело до того, що антропогенні електромагнітні випромінювання (ЕМВ) у десятки тисяч разів перевищують природний електромагнітний фон [13].

Електромагнітні хвилі різних частотних діапазонів набули широкого застосування в промисловості, науці, техніці, медицині, радіолокації, радіометеорології, радіонавігації, у космічних дослідженнях, ядерній фізиці й інших напрямках діяльності людини [12].

Під вплив надвисоких частот (НВЧ) електромагнітного випромінювання потрапляють робітники телерадіостанцій, персонал транкінгової мережі [21], авіадиспетчери, військові та моряки, які працюють на радарних установках [44], працівники метеорологічних радіолокаторів [3, 10].

Чимало вчених, як вітчизняних, так і зарубіжних, вивчали (переважно експериментально) вплив ЕМП на живий організм. Результати впливу ЕМВ на організм людей та тварин, що наведені в літературі, є дуже неоднорідними та суперечливими [39].

Епідеміологічні дослідження у даному напрямку розпочалися з 70­х років ХХ сторіччя; спочатку вони проводились у промислово розвинутих країнах, а в останні роки почалися і в країнах, що розвиваються. З 1983 по 2000 рік загальна кількість публікацій збільшилася на порядок [41]. Вивченню даного питання найбільшу увагу приділяли вчені США, Німеччини, Італії та Японії. Серед робіт, за даними літературних джерел, лідирують епідеміологічні дослідження (27 %). Дещо менше робіт присвячено експериментальним дослідженням із розробки моделей на тваринах (21 %); ще 15 % — це експериментальні дослідження на клітинному і тканинному рівнях та лише 10 % робіт присвячено клінічним дослідженням.

Відповідно до діючого наказу Міністерства охорони здоров’я СРСР № 555 від 29 вересня 1989 року [28], електромагнітні випромінювання включено до переліку несприятливих виробничих факторів, при роботі з якими обов’язковими є попередні й періодичні медичні огляди з метою попередження професійних захворювань (п. 4.2, «неіонізуючі випромінювання», додаток № 1 до цього наказу). У наказі передбачено всі види робіт із джерелами електромагнітної енергії різних діапазонів (електричні й магнітні поля радіочастот) та всі види робіт із джерелами постійних електричних та магнітних полів. Електромагнітне забруднення довкілля потребує гігієнічного нормування.

Згідно з даними літератури, захворювання, пов’язані з впливом електромагнітних випромінювань малої інтенсивності, проявляються у вигляді граничних нервово­психічних розладів у поєднанні з синдромом вегетативної дистонії, характерними суб’єктивними розладами, порушеннями у центральній нервовій і серцево­судинній системах, шлунково­кишкового тракту, репродуктивної функції, імунного статусу, змінами біохімічних та гематологічних показників крові [26]. Залежно від стадії захворювання виявлені порушення можуть мати стійкий характер і не зникати після припинення контакту з ЕМП [27]. До віддалених наслідків хронічного впливу електромагнітних полів радіочастотного діапазону слід зарахувати негативний вплив на потомство та синдром раннього старіння організму.

Електромагнітне опромінення людини радіохвилями супроводжується тепловими та нетепловими ефектами в біологічних тканинах і рідинах.

У зоні генерування електромагнітного поля відбувається безперервний взаємний перехід електричного поля в магнітне. Електрична компонента ЕМП поглинається передусім у середовищі, де знаходяться полярні молекули чи вільні електричні заряди. У якості акцепторів магнітної компоненти ЕМП можуть виступати гемоглобін і міоглобін, рухомі електричні заряди, що виникають при окислювально­відновлювальних реакціях у процесі клітинного метаболізму, а також вільні радикали, що утворюються під час біохімічних та механіко­хімічних реакцій, і феромагнітні частинки, які потрапляють у легені людини з повітрям у вигляді пилу. Поглинання енергії в рідинах, тканинах організму є вкрай нерівномірним [31].

НВЧ­хвилі викликають порушення нейрогуморальної регуляції, зміни функції деяких ендокринних залоз, діють на ДНК, РНК, порушуючи їх функцію [5]. НВЧ ЕМП впливають на серцево­судинну, імунну системи, органи травлення, органи зору, кров, нервову систему.

Дуже важливим є визначення впливу НВЧ на захворювання серцево­судинної системи, зокрема розвиток та особливості перебігу артеріальної гіпертензії, в осіб, які працюють в умовах тривалого впливу ЕМВ.

Патологія серцево­судинної системи, що діагностується у пацієнтів, які працюють в умовах впливу електромагнітних полів малої інтенсивності [8], представлена нейроциркуляторною дистонією, гіпертонічною хворобою, порушенням серцевого ритму, атеросклерозом та міокардіосклерозом. За даними досліджень, що були опубліковані раніше, відмічається невелике збільшення систолічного викиду та хвилинного об’єму крові, зниження периферичного судинного опору, відносно невелике підвищення тонусу артерій м’язового типу, нерізко виражені зміни ЕКГ (помірні порушення атріовентрикулярної та внутрішньошлуночкової провідності, нерізкі дифузні м’язові зміни, ознаки вінцевої недостатності).

Ученими різних країн вивчено вплив надвисоких частот електромагнітного випромінювання на клітинному рівні на стан кардіоміоцитів і розроблено математичні моделі впливу ЕМП на клітини серця та судин [51]. Дослідження механізму впливу ЕМП дозволило створити фізико­математичну модель поширення теплоти в серцевій тканині при радіочастотній абляції [37] та обчислити модель досліджуваної кореляції між динамікою поширення магнітного поля та електрофізіологічними процесами у шлуночках серця. Представлені проблеми, пов’язані з впливом на пейсмейкери серця електромагнітного поля частотою 50/60 Гц та 10–100 Гц in vitro [39].

Існує 28 робіт із обстеження пацієнтів, опромінених електромагнітними полями радіочастотного діапазону, включаючи НВЧ, УВЧ, мікрохвилі, за 45 років — з 1956 по 2001 рік [23]. Аналіз підтверджує існування синдрому як медичного явища в результаті гострого та хронічного опромінення електромагнітними полями радіочастотного діапазону з несмертельною інтенсивністю, рівною чи більшою 10 мВт/см2. До симптомів належать реакції центральної нервової системи та клінічні ознаки автономних систем, що проявляються в діенцефальних та астенічних змінах настрою та поведінки. Клінічні прояви мають серцево­судинну, шлунково­кишкову чи ендокринну природу.

Характер та ступінь вираженості змін у міокарді при 240 мВт/см2 практично не відрізняється від змін при 120 мВт/см2, лише менш активовані ядра кардіоміоцитів — у 2 рази (р < 0,01). Має місце більш низький рівень температурних змін у міокарді — не більше 0,5 °С. Установлена гостра дозова залежність фізико­хімічного стану мембран та хроматину кардіоміоциту, характер якої визначається більшою локалізацією надвисокочастотного впливу, ніж зміною температури в міокарді [18]. Під впливом імпульсного високочастотного електромагнітного поля значимої різниці у концентрації калію в ізольованій клітині серцевого м’яза не відбувається [63].

Оскільки судинна та нервова системи є складовими електрично збудливих тканин, можливо, що вони стимулюються ЕМП [25]. Практично відсутні дослідження про вплив професійної дії ЕМП частотою 50 Гц на ней­ровегетативну регуляцію серцево­судинної функції. Проведено аналіз автономної функції (оцінка варіабельності серцевого ритму) у робітників, які за професійних умов потрапляють під вплив ЕМП частотою 50 Гц. Результати досліджень підтвердили, що ЕМП частотою 50 Гц може впливати на нейровегетативну регуляцію серцево­судинної системи. Зміни варіабельності серцевого ритму, які може створювати підвищений ризик розвитку ускладнень хвороб серцево­судинної системи пов’язують з електромагнітними полями частотою 50 Гц [14, 30]. Під впливом магнітного поля частотою 50 Гц змінюються середній час між ударами серця (8% зростання), стандартне відхилення між ударами серця (40% зростання), загальне число інтервалів між ударами (110 %) [61]. Усе це свідчить про те, що зміни цих параметрів пов’язані з впливом магнітного поля.

Попередні дослідження показали, що дія електромагнітних хвиль частотою 37 Гц збільшує ноцицептивну чутливість. Під час електромагнітного випромінювання систолічний тиск значно збільшується [43].

При оцінці наслідків розплющення й заплющення очей під час однохвилинної дії променя світла сукупно з електричним або магнітним полем на мелатонін, серотонін та інші нейропередавачі у ділянці шишкоподібної залози та серця [56], мелатонін був виявлений в синоатріальному вузлі та правих відділах серця при заплющених очах та в лівих відділах серця, а також у слинних залозах, шлунку, товстій кишці — при заплющених очах.

ЕМВ мм­діапазону впливає на різні механізми розвитку серцевої недостатності у хворих з ішемічною хворобою серця [9].

Цікаво, що вплив радіочастотних хвиль електромагнітного випромінювання на людей перед сном уповільнював пульс у першу фазу сну та в період пробудження [34].

Найбільші зміни з боку серцево­судинної системи виявлені у працюючих із радарними пристроями [58]. Відзначено вплив на здоров’я імпульсних серій при частотах повторювання від 5 до 10 Гц, що часто використовуються в радіочастотних квадрупольних прискорювачах та радарах. Температурна реакція триває близько секунди, частотний діапазон реакцій — від 200 до 40 кГц, інтервал виміру щільності потужності — від 0,02 до 20 мВт/см2. У плані підвищення використання таких полів існує необхідність збору детальної інформації щодо впливу на біологічний та пов’язаний зі здоров’ям аспекти імпульсних полів.

Фізіологічні, біохімічні та психічні зміни в авіадиспетчерів наближаються до висхідних після установки автоматизованої радарної системи [54]. Спостерігалося підвищення артеріального тиску через те, що збільшилося виділення катехоламінів. Секреція стероїдних гормонів значно зменшилась.

При обстеженні робітників цивільної авіації виявлено відносно високий ризик розвитку артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця та розвитку цих захворювань у молодому віці [62]. Доведено, що цей факт пов’язаний із впливом НВЧ електромагнітних хвиль.

У спеціалістів, які обслуговують засоби локації, навігації та зв’язку, виявлено тенденцію до збільшення частоти синдромів вегетативної та судинної дисфункції. Дані обстеження свідчать про передчасне старіння організму (збільшення біологічного віку), підвищення артеріального тиску. За результатами соціально­гігієнічного дослідження констатовано високі рівні поширеності захворювань серцево­судинної системи, в тому числі гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця в осіб, які обслуговують засоби локації, навігації та зв’язку. У віковій групі 40–49­річних майже 30 % співробітників служби «ЕРТОС» зареєстровано гіпертонічну хворобу, коефіцієнт поширення ішемічної хвороби серця становить 27,6 на 100 працюючих. Близько 70 % спеціалістів віком 50 років і старші страждають від ішемічної хвороби серця [29].

Проаналізовано результати багаторічних досліджень стану здоров’я осіб, які потрапляли під вплив мікрохвиль, шуму, підвищеної температури. Встановлено, що поле мікрохвиль, навіть таке, що не перевищує гранично допустимого рівня поєднано з іншими негативними факторами виробничого середовища, викликає зміни в серцево­судинній системі, гемостазі. Встановлено зміни в центральній та периферичній гемодинаміці, що виражається у збільшенні ударного та хвилинного об’ємів, неадекватному зниженні периферичного опору, питомого опору, в підвищенні всіх видів тиску, особливо середньодинамічного, збільшенні пружнов’язких властивостей судин, переважно м’язового типу [7].

Далі розглянуто деякі експериментальні дані, що отримані протягом останніх років при вивченні впливу електромагнітних хвиль на стан серцево­судинної системи у тварин в експерименті. Вираженість змін залежить не тільки від радіочастотного діапазону, але й від часу та інтенсивності експозиції [47].

За результатами біологічного експерименту встановлено закономірності реакцій відповіді організму експериментальних тварин на вплив ЕМП надвисокої частоти, створюваних радіолокаторними засобами спеціального призначення, які характеризувалися односпрямованими змінами функціонального стану при вивчених варіантах режимів дії і проявлялися: зрушенням функціонального стану центральної нервової системи, що виражається у зміні балансу процесів збудження й гальмування з переважанням гальмування; змінами імунної реактивності організму з порушенням гуморальної ланки імунної системи та факторів неспецифічного захисту; порушенням біохімічного гомеостазу; змінами метаболічних процесів, які свідчать про мембранотропний ефект впливу фактора; зміною репродуктивної функції, що проявляється гонадотропним і ембріотропним ефектами [33].

Під час експонування тварин мікрохвилями, особливо при високих частотах, можуть спостерігатися порівняно великі теплові градієнти. Ці відмінності в середині організму можуть привести до помітної різниці у ступені серцево­судинних змін у результаті зміни тривалості експозиції. При порівнянні теплових та серцево­судинних ефектів експонування однієї мікрохвильової частоти з ефектами одночасного експонування двома частотами було виявлено початкове підвищення артеріального тиску з наступним зниженням та прискорення серцевих скорочень [50]. Щури експонувалися мікрохвилями в одному з трьох режимів — 1 ГГц, 10 ГГц чи комбінацією 1 та 10 ГГц при еквівалентній питомій швидкості абсорбції для всього тіла 12 Вт/кг. Безперервне опромінення здійснювали тваринам, які знаходились у Е­ чи Н­положенні. Опромінення починали при ректальній температурі 37,5 °С і продовжували до досягнення летальних температур. В обох положеннях час виживання був найнижчим у тварин, експонованих 1 ГГц, середнім — комбінацією 1 та 10 ГГц та найбільшим — у групі тварин, які отримали 10 ГГц. У процесі опромінення артеріальний тиск спочатку підвищувався, потім знижувався до настання смерті. Швидкість серцевих скорочень підвищувалася протягом періоду експозиції.

При вивченні термального розподілу на серцево­судинні відповіді на тривалу експозицію щурів до 94 ГГц радіочастотного ЕМВ прослідкували зміни артеріального тиску. Під час опромінення артеріальний тиск спочатку підвищувався, потім знижувався до настання смерті. Серцевий ритм збільшувався протягом усього періоду експозиції. Структура зміни артеріального тиску та серцевого ритму при експозиції до ЕМП частотою 94 ГГц була подібною до такої при експозиції до ЕМП більш низьких частот. Досліджено характер змін двомірної частотної площини при електромагнітному впливі на тварин із використанням спектральних методів: двомірної частотної площини та електросигналу [35] (можливо моделювати характер змін електромагнітних полів чи виконати зворотне завдання, пов’язане з прогнозуванням впливу електромагнітних випромінювань на серцево­судинну систему).

Досліджено вплив електромагнітного поля на функціональний стан іонних насосів у міокарді та головному мозку щурів, інтенсивність енергообміну в цих тканинах, а також рівень перекисного окислення ліпідів у міо­карді, головному мозку та клітинах крові [17]. Оцінена в’язкість мембран саркоплазматичного ретикулуму, еритроцитів та лімфоцитів та хімічний склад мембран еритроцитів. Адаптація щурів до електромагнітного поля активує роботу іонних насосів у міокарді та головному мозку. Припускається, що причиною активації Са­насосу в міокарді та Na­K­АТФази в головному мозку може бути зміна структурно­функціональних характеристик мембран унаслідок зниження вільнорадикальних процесів. Електромагнітне поле стимулювало у щурів інтенсивність процесів еритропоезу.

У тварин під впливом переривчастих електромагнітних випромінювань надвисокої частоти розвиваються реакції у вигляді посилення десинхронізації електроенцефалограми, збільшення частоти серцевих скорочень і виникає апное з подальшою зміною амплітуди та частоти дихання [15]. Дані дослідження серцевого ритму щурів, які потрапили під низькоінтенсивне опромінення електромагнітними хвилями, дозволяють зробити висновок про вплив міліметрових хвиль на регуляцію серцевого ритму за рахунок централізації управління й активації симпатичної ланки нервової системи [19].

Досліджували вплив адаптації щурів до електромагнітного поля на функціональний стан Са­насосу саркоплазматичного ретикулуму, інтенсивість перекисного окислення ліпідів та енергообмін міокарда [16]. Процес адаптації не змінює швидкості ендогенного дихання, але збільшує взаємозв’язок між каталітичною активністю та Са­транспортуючою здатністю Са­насосу.

Проводилися дослідження ефекту субрезонансного мікрохвильового випромінювання (частота 350 МГц, Е­орієнтація, щільність 38 мВт/см2) на фізіологічні показники [47]. Збільшення температури тіла під час експозиції було вище, ніж у дослідженнях, що проходили при резонансному випромінюванні (700 МГц). Серцевий ритм та середній артеріальний тиск значно підвищувалися при збільшенні температури в прямій кишці на 1 °С унаслідок субрезонансної мікрохвильової експозиції. Не виявлено значних змін дихання.

Експонування 50, 500 та 1000 імпульсів за секунду не викликає помітних змін швидкості серцевих скорочень та середнього артеріального тиску [48]. Короткочасний вплив ультраширокополосного електромагнітного імпульсу на весь організм не призводить до негайного негативного впливу на серцево­судинну систему анестезованих щурів.

Велика кількість досліджень була пов’язана з дією стільникових телефонів. Вивчаючи вплив мобільних засобів зв’язку на здоров’я людей, зокрема на серцево­судинну систему, не можна однозначно стверджувати про існування негативного впливу [38]. Деякі автори заперечують негативний вплив електромагнітних випромінювань на організм людей і тварин [42]. Багаторічні дослідження досить суперечливі.

Стільникові телефони та їх базові станції виділяють пульсуючі мікрохвилі в навколишнє середовище [60]. Їх користувачі потрапляють у поле дії цих хвиль. За даними деяких авторів, виявлено такі біологічні ефекти, як зміни електроенцефалограми та артеріального тиску, а також ризик розвитку раку в людей та тварин. Люди, які проживають поблизу базових станцій мобільних телефонів, висувають такі скарги: зміни з боку серцево­судинної системи, порушення сну, збудливість, депресія, нечіткий зір, труднощі щодо концентрації уваги, нудота, зниження апетиту, головні болі та запаморочення [40].

Широке використання мобільних телефонів в останні роки порушило проблему ризику для здоров’я, пов’язаного з впливом високочастотних електромагнітних полів. Користувачі відзначили головні болі, запаморочення, оніміння в ділянці стегон та тяжкість у грудній клітці. У 14 добровольців чоловічої статі досліджували мінливість пульсу. Результат вказує за збільшення дослідженого параметру, коли мобільний телефон знаходиться близько до грудної клітки, та зниження при знаходженні біля голови. Мобільний телефон є причиною змін ЕКГ: показники змінювалися залежно від місцезнаходження мобільного телефону, однак ці зміни не можуть визнаватися як суттєві.

Проведено дослідження 530 чоловік з використанням анкетування [59], з них 270 чоловіків і 260 жінок, які проживають поруч або далеко від базових станцій мобільного зв’язку. Вісімнадцять різних симптомів, описаних як симптоми радіочастотної хвороби, вивчені за значеннями х2­тесту з корекцією за Yates. Виявлено симптоми, що люди відчували тільки безпосередньо поруч із базовими станціями (нудота, втрата апетиту, порушення зору), та ряд симптомів, що проявлялися на відстані 100 м від станцій (головний біль, порушення сну, відчуття дискомфорту). У зоні 200–300 м від станцій найбільш частим проявом є втома.

Деякі серцево­судинні ефекти, що виникали під час радіочастотних випромінювань, були зареєстровані в епідеміологічних дослідженнях (загальне зниження частоти пульсу за добу, притуплений циркадний ритм пульсу); значного впливу на велику кількість кардіологічних змін у лабораторних дослідженнях добровольців при радіочастотному опромінюванні від стільникових телефонів не зареєстровано [49]. При вивченні людей, які піддавалися дії широкого спектра радіохвиль, виявлені зміни рівня імуноглобулінів та лімфоцитів периферичної крові (у робітників радіолокаційних та радіо­ і телекомпаній).

Ряд результатів епідеміологічних спостережень і лабораторних досліджень вказує на те, що вплив радіо­частотного випромінювання низької інтенсивності на організм не викликає змін частоти серцевих скорочень та величин артеріального тиску [46]. Випромінювання, інтенсивність якого перевищує відповідні нормативи, може викликати зміни функціонального стану серцево­судинної системи, пов’язані з тепловим ефектом опромінення. Випромінювання більшої інтенсивності може викликати деструктивні зміни в тканинах та органах [20]. Порушення в системі кровообігу у випадках середньої тяжкості зразу після опромінення часто проявляється діенцефальними кризами та приступами пароксизмальної тахікардії. Надалі розвивається симптомокомплекс, характерний для судинної гіпотензії, однак можливі й випадки гіпертензії.

За даними деяких авторів, радіочастотні електромагнітні поля, що створюються цифровими мобільними телефонами, не впливають на серцеву, автономну нервову системи, не змінюють варіабельність серцевого ритму під час сну у здорових молодих людей [51].

Сорок вагітних жінок підлягали нестресовим дослідженням [53]. Досліджені тримали мобільні телефони в руках протягом 5 хвилин один раз у режимі розмови, другий раз — просто включений. Ті самі дослідження (частота пульсу у плода) проводилися за відсутності мобільних телефонів протягом 10 хвилин. Жодних впливів не виявлено.

Досліджено 26 молодих добровольців [57], які потрапили під вплив 900 MHz (2 W) GSM­опромінення та піддалися симульованому вивченню (плацебо) окремо. Метою дослідження було визначення механізмів серцевої регуляції в різноманітних станах нервової системи під впливом слабких електромагнітних хвиль (ЕМХ). Дослідження проводилося у діапазоні від стану спокою до симпатичної активації (стоячи). Цю процедуру проводили двічі: один раз зі справжнім опроміненням, другий — із симульованим. ЕКГ записували в процесі кожного експерименту і порівнювали інтервали RR. Електрокардіографічні параметри часу та частоти обчислювали для кожної фази експерименту і при різних опроміненнях. Аналіз даних вказує на те, що не було постійного значного ефекту в результаті опромінення ЕМХ як на головний параметр (середній RR), так і на інші параметри ЕКГ. Спостерігали слабку взаємодію між деякими параметрами ЕКГ та опроміненням радіо­частотами.

Досліджували [55], чи можуть штучні магнітні поля з такими амплітудою та частотою, як і при геомагнітних пульсаціях під час магнітних збурень, впливати на фізіо­логію та психологічний стан. У трьох здорових добровольців кожні 30 хвилин фіксували систолічний, діастолічний тиск та пульс. Не знайдено суттєвої різниці в реакції між реальним та фіктивним опроміненням.

Епідеміологічні дослідження взаємозв’язку між ЕМП та нераковими захворюваннями обмежені через погрішність у вимірах опромінення та відсутність чіткого зв’язку між дозою та відповідною реакцією в тих дослідженнях, які припускають можливий негативний вплив на здоров’я [44]. Для прояснення неоднозначних результатів дослідження та уточнення небезпеки ЕМП для здоров’я вимагається проведення подальших досліджень.

Дослідження впливу надвисоких частот електромагнітного випромінювання на живий організм залишається важливою проблемою сучасної медицини.

Проведені дослідження [1] вказують на те, що діючі санітарно­гігієнічні норми до гранично­припустимих рівнів електромагнітного випромінювання не задовольняють сучасним вимогам екологічної безпеки.

Отже, визначення впливу ЕМВ НВЧ на серцево­судинну систему потребує подальшого ретельного дослідження щодо інтенсивності та тривалості випромінювання під час розвитку і перебігу артеріальної гіпертензії, а також для подальшого визначення небезпечного рівня впливу ЕМП на організм людини та розробки методичних рекомендацій стосовно проведення профілактичних медичних оглядів контингенту робітників, які потрапляють під існуючий наказ про неіонізуючі випромінювання.

Незважаючи на те що існують роботи про розвиток патології серцево­судинної системи під впливом ЕМВ і суперечливі дані деяких авторів про відсутність негативного впливу ЕМВ НВЧ на здоров’я людей, ця проблема натепер є провідною у подальшому вивченні. Вплив ЕМВ на біологічні об’єкти більш глибоко вивчається в останні 30 років, однак ризик серцево­судинної патології має тенденцію до зростання. Артеріальна гіпертензія частіше стає неконтрольованою, частіше виникають такі ускладнення, як гострі інфаркти міокарда, порушення мозкового кровообігу, серцевого ритму, ознаки безбольової ішемії міокарда, молодшає вік хворих. Питання розвитку і перебігу артеріальної гіпертензії у людей, які потрапляють під тривалий вплив ЕМВ НВЧ, потребує подальшого вивчення.


Bibliography

1. Авилова И.А., Филист С.А., Яку Р. Исследование влияния электромагнитных излучений на интенсивность онкологических заболеваний. Медико-экологические информационные технологии // 2-я Международная научно-техническая конференция. — Курск, 1999. — С. 76-78. 

2. Баркевич В.А. Наукове обгрунтування гігієнічних вимог щодо розміщення радіолокаційних засобів спеціального призначення: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.02.01 / АМН України. — К., 2003. — С. 14-19.
3. Бездольна І.С. Адаптаційно-пристосувальна діяльність та механізми структурно-функціональної реорганізації фізіологічних систем організму під впливом електромагнітних полів при їх нормуванні у довкіллі: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 14.02.01 / Ін-т гігієни та мед. екол. ім. О.М. Марзєєва АМН України. — К., 2003.
4. Бєздєнєжних Є.С. Біолого-гігієнічне значення електромагнітного випромінювання базових станцій транкінгового зв’язку // V Международный симпозиум «Актуальные проблемы биофизической медицины». — 2007.
5. Волобуев А.Н. Курс медицинской и биологической физики: Для студентов, аспирантов и врачей. — М., 2002. — С. 278-289.
6. Гайдаєв Ю.М., Коваленко В.М., Корнацький В.М. Стан здоров’я населення України та забезпечення надання медичної допомоги (аналітично-статистичний посібник). — К., 2007. — С. 17. 
7. Гармаш В.Я., Степанова Н.П., Попова Н.Л. Динамическое изучение характера трудовой деятельности на организм лиц, подвергшихся сочетанному воздействию физических факторов малых уровней // Рос. мед.-биол. вестн. — 1998. — № 1–2. — С. 9-13.
8. Гембицкий Е.В. О последствиях воздействия СВЧ поля // Военно-медицинский журнал. — 1972. — № 10. — С. 58-63. 
9. Головачева Т.В., Афанасьева Т.Н., Паршина С.С., Карченова Е.В., Ляльченко И.Ф., Лукьянов В.Ф., Петрова В.Д., Ушаков Ю.В., Старостина Н.В. Актуальные вопросы и особенности применения электромагнитного излучения ММ-диапазона у больных с сердечно-сосудистой патологией // Биомед. технол. и радиоэлектрон. — 2002. — № 1. — С. 13-18. 
10. Думанский Ю.Д., Никитина Н.Г., Томашевская Л.Ф., Холявко Ф.Р., Жупахин К.С., Юрманов В.А. Метеорологические радиолокаторы как источник энергии электромагнитного поля сверхвысокочастотного диапазона и вопросы гигиены окружающей среды // Гигиена и санитария. — 1982. — № 2. — С. 7-11.
11. Думанский Ю.Д., Сердюк А.М., Селезнев Б.Ю. Електромагнітне забруднення навколишнього середовища — сучасна гігієнічна проблема (підсумки та перспектива досліджень) // Гіг. насел. місць. — К., 2003. — Вип. 42. — С. 195-204.
12. Думанський Ю.Д., Нікітіна Н.Г., Думанський В.Ю., Біткін С.В., Галак С.С. Електромагнітне забруднення навколишнього середовища — медико-профілактична проблема // V Международный симпозиум «Актуальные проблемы биофизической медицины». — 2007.
13. Евстафьев В.Н., Скиба А.В., Шеин С.В. Электромагнитные излучения на транспорте как гигиеническая проблема // Актуальные проблемы транспортной медицины. — 2000. — № 1. — С. 85-91.
14. Жакун И.Б. // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. — 2003. — № 1. — С. 34-35.
15. Журавлев Г.И., Федотчев А.И., Семенова Т.П. Влияние прерывистых ЭМИ СВЧ на ЭЭГ и функциональное состояние животных // 4-й съезд по радиационным исследованиям «Радиобиология, радиоэкология, радиационная безопасность». Москва, 20–24 ноября 2001: Тез. докл. — М., 2001. — Т. 3. — Секц. 10–14. — С. 787. 
16. Замай Т.Н., Замай А.С., Немцева Е.В. Особенности функционирования Са-насоса саркоплазматического ретикулума миокарда крыс в условиях адаптации к электромагнитному полю // Бюл. эксперим. биол. и мед. — 2002. — 134. — № 12. — С. 624-626. 
17. Замай Т.Н., Маркова Е.В., Титова Н.М Особенности функционирования клеточной мембраны в условиях водействия электромагнитного поля // Вестн. Краснояр. ун-та. — 2003. — № 5. — С. 151-159. 
18. Зубкова С.М. Кальцийсвязывающая способность мембран кардиомиоцитов при локальных воздействиях сверхвысокочастотных электромагнитных излучениях // 2-й съезд биофизиков России. Москва, 23–27 авг. 1999: Тез. докл. — М., 1999. — С. 787-788. 
19. Капустина Н.Б., Ошевенский Л.В., Крылов В.Н. Изменение ритмокардиограммы крыс при низкоинтенсивном КВЧ-воздействии. Сер. Биол. // Вестн. Нижегород. ун-та. — 2001. — № 2. — С. 53-56.
20. Кочетков И.В. Влияние электромагнитных полей ВЭП на систему кровообращения (к разделу курса «Социальная экология») // Мат-лы конф. молод. уч. Тамб. гос. ун-та. — Тамбов, март, 1997: Тез. докл. — Тамбов, 1997. — С. 36.
21. Логвиненко О.В., Глембоцька А.В., Думанський Ю.Д., Назаренко В.І., Проценко В.М. Наукові і практичні проблеми гігієни фізичних факторів // Гіг. насел. місць. — К., 2004. — Вип. 43. — С. 227-233. 
22. Лугай М.І., Дорогий А.П. Захворюваність і смертність від хвороб системи кровообігу в Україні // Нова медицина. — 2002. — № 3. — С. 18-21 
23. Лякута А.Г.Д. Синдром радиоволновой болезни: вопрос медицинской сущности // Бюл. науч. сов. «Мед.-экол. пробл. работающих». — 2005. — № 5. — С. 63-72. 
24. Москаленко В.Ф., Коваленко В.М. Артеріальна гіпертензія: медично-соціальні результати і шляхи виконання Національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії // Укр. кардіол. журнал. — 2002. — № 4. — С. 6-10.
25. Нетяженко В.З. Класифікація внутрішніх хвороб. — 2006. — Ч. І. — С. 18-19. 
26. Никитина В.Н. О взаимосвязи раннего старения организма с воздействием электромагнитных излучений // Клиническая геронтология. — 1997. — № 3. — С. 14-18.
27. Орел В.Э. и др. Электромагнитное поле радиоволн в онкологии. — К.: Книга плюс, 2005. — С. 12.
28. Офіційний вісник України. — 2003. — № 12. — С. 179-192.
29. Пальцев Ю.П., Рубцова Н.Б., Походзей Л.В., Тихоно­ва Г.И. // Медицина труда и промышленная экология. — 2003. — № 5. — С. 13-17.
30. Русин М.Н., Футхутдинова Л.М. // Медицина труда и промышленная экология. — 2001. — № 11. — С. 5-9.
31. Свіщенко Є.П., Багрій А.Е., Єна Л.М., Коваленко В.М., Коваль С.М., Мелліна І.М., Полівода С.М., Сіренко Ю.М., Смірнова І.П. Рекомендації Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії // Здоров’я України. — 2005. — № 120.
32. Сусак И.П., Пономарев О.А., Шигаев А.С. О первичных механизмах воздействия электромагнитных полей на биологические объекты // Биофизика. — 2005. — 50, № 2. — С. 367-370.
33. Тихонов М.Н., Довгуша В.В. Электромагнитная безопасность: постижение реальности // МОСТ, 2001. — № 48. — С. 47-49, 50.
34. Троицкая В.В., Цапко Т.П. Физика: Учебник для студентов вузов. — 2006. — Ч. 2. — С. 66-73.
35. Филист С.А., Авилова И.А., Солодихин П.Б. Использование двумерной частотной плоскости электрокардиосигнала для исследования слабых электромагнитных полей на сердечно-сосудистую систему // Сб. мат-лов 4-й Междунар. конф. «Распознавание-99». — Курск, 20–22 окт. 1999. — С. 154-158. 
36. Шелупанов А.А., Федотов Н.М., Кирдяшкин Д.А. Физико-математическая модель распространения теплоты и расчет температурного профиля в сердечной ткани при радиочастотной абляции // Инф. технол. — 2005. — № 2. — С. 58-72.
37. Шумаков В.О. Сучасні тенденції щодо зміни структури захворюваності і смертності від серцево-судинних захворювань // Нова медицина. — 2002. — № 3. — С. 39-40.
38. Ahamed V.I., Karthick N.G., Joseph P.K. Effect of mobile phone radiation on heart rate variability // Comput. Biol. Med. — 2008. — Vol. 38. — P. 709-712. 
39. Krawczyk A., Plawiakmowna A., Miaskowski A. Badania Rfrdioimplantow w polu electromagnetyczmyn w srodowisku pacy // Prz. Elektrotechn. — 2005. — Vol. 81, № 12. — С. 28-30.
40. Bortkiewicz A., Zmyslony M., Szyikowzka A., Gadzicka E. Stacje basowe telefonii Komorkowej a subiektywne dolegliwosce mieszkancow-przeglad badan // Med. pr. — 2004. — 55. — № 4. — Р. 345‑351. 
41. Casazza M., Reali D. Campi elettromagnetici e salute: Percorso bbibliografico di studi e ricerche hel tempo e nelbo spazio // Ru. ital. ig. — 2001. — 61. — № 3–4. — Р. 357-365.
42. Celik O., Hascalik S. Effect of electromagnetic field emitted by cellular phones on fetal heart rate patterns // Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol. — 2004. — Vol. 112. — P. 55-56.
43. Ghione S., Del Seppia C., Mezzasalma L., Emdin M., Luschi P. Human head exposure to a 37 Hz electromagnetic field: effects on blood pressure, somatosensory perception, and related parameters // Bioelectromagnetics. — 2004. — Vol. 25. — P. 167-175.
44. Habash R.W., Brodsky L.M., Leiss W., Krewski D., Repacholi M. Health risks of electromagnetic fields. Part I: Evaluation and assessment of electric and magnetic fields. — Crit. Rev. Biomed. Eng. — 2003. — Vol. 31. — P.141-195.
45. Huber R., Schuderer J., Graf T., Jütz K., Borbély A.A., Kuster N., Achermann P. Radio frequency electromagnetic field exposure in humans: Estimation of SAR distribution in the brain, effects on sleep and heart rate // Bioelectromagnetics. — 2003. — Vol. 24. — P. 262-276.
46. Jauchem J.R., Frei M.R., Ryan K.L., Merritt J.H., Murphy M.R. Cardiovascular responses to radiofrequency radiation: Abrtr. 67th Annu. Sci. Meet // Aerospace Med. Assoc. — Atlanta. Ga. — May 5–9, 1996. 
47. Jauchem J.R., Ryan K.L., Frei M.R. Cardiovascular and thermal responses in rat during 94 GHz irradiation // Bioelectromagnetics. — 1999. — Vol. 20. — № 4. — P. 264-267. 
48. Jauchem J.R., Seamen R.L., Lehnert H.M., Mathur S.P., Ryan K.L., Frei M.R., Hurt W.D. Ultra-wideband electromagnetic pulses: Lack of effects on heart rate and blood pressure during two-minute exposures of rats // Bioelectromagnetics. — 1998. — 19, № 5. — Р. 330-333. 
49. Jauchem J.R. Effects of low-level radio-frequency (3 kHz to 300 GHz) energy on human cardiovascular, reproductive, immune, and other systems: a review of the recent literature // Int. J. Hyg. Environ. Health. — 2008. — Vol. 211. — P. 1-29. 
50. Jauchen J.R., Ryan K.L., Frei M.R. Cardiovascular and thermal effects of microwave irradiation at 1 and/or 10 GHz in anesthetized rats // Bioelectromagnetics. — 2000. — 21. — № 3. — Р. 159-166. 
51. Mann K., Röschke J., Connemann B., Beta H. No Effects of Pulsed High Frequency Electromagnetic Fields on Heart Rate Variability during Human Sleep // Neuropsychobiology. — 1998. — Vol. 38. — P. 251-256.
52. Lin J.C. The development of human exposure standards for rodio frequency fields // Радиац. биол. радиоэкол. — 2000. — 40, № 4. — С. 425-428.
53. Mann K., Connemann B., Roschke J. Cardiac autonomic activity during sleep under the influence of radiofrequency electromagnetic fields // Somnologie. — 2005. — 9, № 4. — Р. 180-184. 
54. Melton C.E., Smith R.C., McKenzie J.M., Hoffmann S.M., Saldivar J.T. Stress in air traffic controllers: effects of ARTS III // Aviat Space Environ Med. — 1976. — Vol. 47. — P. 925-930. 
55. Mitsutake G., Otsuka K., Oinuma S., Ferguson I., Cornélis­sen G., Wanliss J., Halberg F. Does exposure to an artificial ULF magnetic field affect blood pressure, heart rate variability and mood? // Biomed. Pharmacother. — 2004. — Vol. 58, Suppl .1. — P. S20-27. 
56. Omura Y., Losco B.M., Takeshige C. Non-invasive evaluation of the effects of opening & closing of eyes, and of exposure to a minute light beam, as well as to electrical or magnetic field on the melatonin, serotonin, & other neuro-transmitters of human pineal gland representation areas & the heart // Acupunct. Electrother. Res. — 1993. — Vol. 18. — P. 125-151. 
57. Parazzini M., Ravazzani P., Tognola G., Thuróczy G., Mol­nar F.B., Sacchettini A., Ardesi G., Mainardi L.T. Electromagnetic fields produced by GSM cellular phones and heart rate variability // Bioelectromagnetics. — 2007. — Vol. 28. — P. 122-129.
58. Sachdev R.N., Swarup G., Leena J. Health related implications of measured pulsed radiofrequency microwave fields around equipment in use in research and industry // Indian J. Exp. Biol. — 1996. — 34, № 9. — С. 917-921. 
59. Santini R., Santini P., Le Rus P., Danse I.M., Seigne M. Survey study of people living in the vicinity of cellular phone base stations // Electromаgn. Biol. and Med. — 2003. — Vol. 22, № 1. — Р. 41-49. 
60. Santini R., Seigne M. Dangerder téléphones cellulaires et de leurs station relais // Bonnhomme-Faivred Pathol. — 2000. — Vol. 48., № 6. — Р. 525-528. 
61. Tabor Z., Michalski J., Rokita E. Influence of 50 Hz magnetic field on human heart rate variability: linear and nonlinear analysis // Bioelectromagnetics. — 2004. — Vol. 25. — P. 474-480. 
62. Tikhonova G.I., Rubtsova N.B., Pokhodzeĭ L.V., Kur’e­rov N.N., Pal’tsev Iu.P., Samusenko T.G., Lazarenko N.V. Evaluation of occupational risk caused by exposure to electromagnetic rays // Med. Tr. Prom. Ekol. — 2004. — Vol. 5. — P. 30-34.
63. Wolke S., Neibig U., Elsner R., Gollnick F., Meyer R. Calcium homeostasis of isolated heart muscle cells exposed to pulsed high-frequency electromagnetic fields // Bioelectromagnetics. — 1996. — Vol. 17. — P.144-153.

Similar articles

Identification of Additional Risk in Patients with Hypertension, Who Work under the Influence of Microwave Electromagnetic Radiation
Authors: Seliuk M.M. - Military Medical Academy, Kyiv; Potaskalova V.S. - National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv; Burlaka A.P. - Institute of Experimental Pathology, Oncology and Radiobiology named after R.Ye. Kavetskyi of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine; Khaitovych M.V. - National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv; Kozachok M.M., Seliuk O.V. - Military Medical Academy, Kyiv Ukraine
"Hypertension" 6 (44) 2015
Date: 2016.01.25
Categories: Cardiology
Sections: Clinical researches
Вплив інформаційних технологій на здоров’я підлітків
Authors: Єщенко А.В., Харківська медична академія післядипломної освіти
"Child`s Health" 3 (46) 2013
Date: 2013.06.13
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Профіль факторів ризику серцево-судинних захворювань серед чоловіків, які працюють в умовах впливу електромагнітного випромінювання надвисокочастотного діапазону
Authors: Селюк М.М. - Українська військово-медична академія; Потаскалова В.С. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ
"Hypertension" 2 (34) 2014
Date: 2014.05.26
Categories: Cardiology
Sections: Clinical researches

Back to issue