Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkrainePediatricGlobal

UkrainePediatricGlobal

Журнал «Здоровье ребенка» 5(20) 2009

Вернуться к номеру

Вплив пребіотичного комплексу олігосахаридів IMMUNOFORTIS на стан здоров’я немовлят

Авторы: Няньковський С.Л., Івахненко О.С., Добрянський Д.О., Кафедра педіатрії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Версия для печати

9–12 жовтня 2009 р. в Гамбурзі (Німеччина) відбувся ювілейний 50-й Конгрес Європейського товариства педіатричних досліджень, у якому взяли участь провідні дослідники з усіх країн світу. Одну з сесій Конгресу, що була присвячена вивченню впливу пре- та пробіотиків, відкривала усна доповідь львівських науковців, які представили результати власних досліджень. Хотілось би відзначити високу зацікавленість учасників Конгресу результатами цього дослідження, що проявилося в значній кількості питань, поставлених під час обговорювання доповіді та в пропозиції подальших публікацій у європейських наукових медичних журналах.

Дослідники вивчили клінічну ефективність застосування сумішей Nutrilon компанії Nutricia, які містять складний комплекс олігосахаридів, запатентований під маркою IMMUNOFORTIS. Саме наявність суміші олігосахаридів (галактоолігосахариди (GOS) і фруктоолігосахариди (FOS) у співвідношенні 9 : 1) у концентрації 0,8 г/100 мл дозволили наблизити імунозахисні та імуномоделюючі властивості суміші до параметрів грудного вигодовування. Упровадження найбільш сучасних досягнень нутриціології в розробку сумішей серії Nutrilon практично дозволяє забезпечити дітям такі ж показники розвитку, метаболічного профілю та імунного захисту, як у дітей на природному вигодовуванні.

На сьогодні відомо, що грудне молоко містить багато імуноактивних речовин, у тому числі:
— антимікробні фактори і компоненти: імуноглобуліни (sIgA, sIgG, sIgM), лактоферини, лізоцим, лактопероксидаза, нуклеотиди, різноманітні антитіла, k-казеїн, α-лактальбумін, гаптокорин, муцини, лактадгерини, вільний секреторний компонент, олігосахариди і пребіотики, жирні кислоти, материнські лейкоцити й цитокіни, sCD14, комплемент, β-дефензини, Toll-подібні рецептори, біфідус-фактор;
— фактори імунологічної толерантності: цитокіни (IL-10 та TGF-β), антиідіотипові антитіла;
— фактори нормального розвитку імунних реакцій: макрофаги, нейтрофіли, лімфоцити, цитокіни, фактори росту, молочні пептиди, гормони, довголанцюжкові поліненасичені жирні кислоти, нуклеотиди, молекули адгезії;
— фактори з протизапальною дією, а саме: цитокіни (IL-10 та TGF-β), IL-1 рецептор антагоніст TNFα, IL-6 рецептори, sCD14, молекули адгезії, довголанцюжкові поліненасичені жирні кислоти, гормони, фактори росту, остеопротегерин, лактоферин тощо.

Позитивний вплив грудного вигодовування на здоров''я дітей раннього віку все більше пов''язують з цими біологічно активними компонентами, насамперед з олігосахаридами (OС). Кількість ОС у молозиві становить 20–22 г/л, у грудному молоці — 10–12 г/л, що навіть перевищує вміст білка. ОС грудного молока можуть впливати на імунну систему немовляти кількома шляхами, перш за все шляхом стимуляції розвитку оптимальної кишкової мікрофлори.

Декілька ретельних клінічних досліджень (G. Boehm et al., 2002; G. Moro et al., 2002; H. Schmelze et al., 2003), до яких були залучені доношені й недоношені немовлята, продемонстрували, що збагачення їх дієти GOS/FOS забезпечувало формування такої ж кишкової мікрофлори, як і у дітей на грудному вигодовуванні, що відігравало важливу роль у постнатальному розвитку імунної системи. Було висловлене припущення, що саме цей механізм є необхідним для досягнення можливих позитивних клінічних ефектів та зменшення гострої захворюваності дітей. Нещодавно 2 групи дослідників (S. Arslanoglu et al., 2008; E. Bruzzese et al., 2009) продемонстрували реальне зменшення інфекційної захворюваності у дітей, яких годували сумішами, збагаченими спеціальним комплексом ОС.

Метою нашого дослідження було проведення порівняльного аналізу впливу раннього штучного вигодовування сумішшю з олігосахаридами та без ОС на параметри розвитку дітей, їх імунологічні показники та захворюваність протягом 18 місяців життя.

 

Матеріали і методи дослідження

Для участі в дослідженні було залучено 160 здорових доношених дітей першого місяця життя. Діти залежно від виду вигодовування були розподілені на 2 групи: 1-шу (основну) групу склали 80 дітей, які отримували суміш з олігосахаридами Nutrilon 1; 2-гу (контрольну) групу — 80 дітей, які отримували іншу високоадаптовану суміш без олігосахаридів. Із різноманітних причин із першої групи вибуло 18 дітей, із другої — 24. Отже, на момент закінчення дослідження в першій групі знаходилось 62 дитини, у другій — 53. Групи дітей не відрізнялись за показниками маси і довжини тіла, окружності голови й індексом маси тіла (ІМТ) при народженні, оцінками за Апгар, статтю, віком і показниками фізичного розвитку на початку дослідження. Участь у дослідженні була добровільною, з підписанням батьками інформованої згоди. Діти залучалися тільки за умови, що до початку дослідження вони вже знаходились на штучному вигодовуванні.

Критерії включення були такими:
— доношені немовлята масою > 2500 г, що відповідала терміну гестації;
— оцінка за Апгар > 7 балів;
— неускладнений перебіг раннього неонатального періоду;
— постнатальний вік < 14 днів;
— неможливість природного вигодовування.

Критерії виключення:
— мінімальна можливість продовження грудного вигодовування;
— призначення пробіотиків.

У групах порівнювали кумулятивну частоту інфекцій травного каналу й дихальної системи, а також атопічного дерматиту й обструктивного бронхіту за 18 міс. При цьому ми використовували стандартні визначення інфекцій, атопічного дерматиту й обструктивного бронхіту (A. Muraro et al., 2004). Спостереження проводились у динаміці: огляди у віці 1, 3, 6, 9, 12 і 18 місяців, з використанням методів огляду, телефонного опитування, аналізом щоденників спостереження. Крім того, оцінювались показники фізичного розвитку дитини.

 

Результати

Немовлята в основній і контрольній групах отримували певну суміш протягом 8,19 ± 3,45 і 8,22 ± 2,99 місяця відповідно (p = 0,97).

При аналізі ІМТ було визначено, що діти не мали статистично вірогідних відмінностей цього індексу, хоча в перші 3 місяці життя дітей намітилась тенденція до збільшення ІМТ у дітей, які знаходилися на штучному вигодовуванні сумішами з олігосахаридами, порівняно з дітьми 2-ї групи. Проте надалі неістотна перевага ІМТ спостерігалась у дітей другої групи (рис. 1). Не було отримано статистично вірогідної різниці й за іншими показниками фізичного розвитку дітей. В обох групах була відзначена добра толерантність застосованого харчування.

Порівнюючи кількість випадків гострої інфекційної захворюваності (гострих діарей та захворювань дихальної системи), ми зробили висновок, що її частота вірогідно відрізнялась у групах і була вдвічі меншою в дітей, які знаходились на вигодовуванні сумішами, збагаченими GOS/FOS, порівняно з дітьми, які знаходились на сумішах, що не містили комплексу ОС IMMUNOFORTIS (рис. 2).

Щодо кумулятивної частоти алергічних проявів та проявів харчової інтолерантності, то ми визначили її невірогідну перевагу в дітей, які знаходились на штучному вигодовуванні високоадаптованими сумішами, що не містили комплексу олігосахаридів (рис. 3).

При аналізі мікробіоценозу кишок ми визначили, що в дітей, які знаходились на вигодовуванні сумішшю з олігосахаридами Nutrilon 1, концентрація біфідо- і лактобактерій у випорожненнях була подібною до такої в дітей, які знаходились на природному вигодовуванні. У дітей 2-ї групи, які знаходились на вигодовуванні високоадаптованою сумішшю без олігосахаридів, концентрація біфідо- і лактобактерій у випорожненнях була вірогідно меншою при одночасному невірогідному збільшенні вмісту грибів роду кандида та умовно-патогенних асоціацій (рис. 4).

Подібною виявилася й ситуація з кількістю лактобактерій у випорожненнях дітей 1-ї і 2-ї груп. У дітей, які знаходились на вигодовуванні сумішшю з олігосахаридами Nutrilon 1, концентрація лактобактерій у випорожненнях була істотно більшою, ніж у дітей конт­рольної групи (рис. 5).

 

Висновки

Вигодовування немовлят сумішшю, збагаченою IMMUNOFORTIS (GOS/FOS в кількості 0,8 г/100 мл), у перші 6 міс. життя забезпечує імуномодулюючий ефект, подібний до ефекту грудного молока, є корисним для здоров''я малюка, зменшує частоту кишкових і респіраторних інфекцій і може мати захисний ефект щодо алергічних захворювань протягом перших 18 міс. життя. Цей вплив із великою ймовірністю можна пов''язувати з модифікацією кишкової мікрофлори.


Список литературы

1. Харчування дітей раннього віку: теорія і практика / Няньковський С., Добрянський Д., Марушко Ю., Івахненко О., Шадрин О. — Львів: Ліга-Прес, 2009. — 288 с.

2. Boehm G., Stahl B., Garssen J. et al: Prebiotics in infant formulas — immune modulators during infancy // NUTRAfoods. — 2005. — Vol. 4 (2/3). — P. 51-57.

3. Boehm G., Jelinek J., Stahl B. et al. Prebiotics in infant formulas // J. Clin. Gastroenterol. — 2004. — Vol. 38. — S76-79.

4. Boehm G., Fanaro S., Jelinek J. et al. Prebiotic concept for infant nutrition // Acta Paediatrica. — 2003. — Vol. 441. — P. 64-76.

5. Boehm G., Lidestri M., Casetta P., Jelinek J., Negretti F., Stahl B., Marini A. Supplementation of a bovine milk formula with an oligosaccharide mixture increases counts of faecal bifidobacteria in preterm infants // Arch. Dis. Child Fetal. Neonatal. — 2002. — Vol. 86. — F178-181.

6. Agostoni C., Decsi T., Fewtrell M. et al. ESPGHAN Committee on Nutrition Complementary feeding: a commentary by the ESPGHAN Committee on Nutrition // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2008. — Vol. 46. — P. 99-110.

7. Arslanoglu S., Moro G.E., Schmitt J. et al. Early dietary intervention with a mixture of prebiotic oligosaccharides reduces the incidence of allergic manifestations and infections during the first two years of life // J. Nutr. — 2008. — Vol. 138. — P. 1091-1095.

8. Moro G., Arslanoglu S., Stahl B., Jelinek J., Wahn U., Boehm G. Mixture of prebiotic oligosaccharides reduces the incidence of atopic dermatitis during the first six months of age // Archives of Disease in Childhood. — 2006. — Vol. 91. — P. 814-819.

9. Moro G., Arslanoglu S. Reproducing the bifidogenic effect of human milk in formula-fed infants: why and how? // Acta Paediatr. — 2005. — Vol. 94. — P. 14-17.

10. Moro G., Mosca F., Miniello V., Fanaro S. Effect of a new mixture on faecal flora and stools in term infants //Acta Peadiatr. — 2003. — 91 (441), Suppl. — P. 77-79.

11. Newburg D. Oligosaccharides in human milk and bacterial colonization // J. Ped. Gastroenterol. Nutr. — 2000. — Vol. 30. — P. 8-17.

12. Nyankovskyy S., Ivakhnenko O., Dobryanskyy D. Multicentre Open Randomised Study of the Effect of Prebiotic Infant Formula on Some Immune Markers in Term Infants // WCPGHAN 3 — World Congress of Pediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition.Iguassu Falls (Brazil), August 16–20, 2008. — P. 195-198.

13. Nyankovskyy S., Ivakhnenko O., Dobryanskyy D. Effect of prebiotic infant formula on infants morbidity // Acta Paediatrica. — Vol. 98. — P. 17.

14. Pediatric Nutrition in Practice / Ed. by B. Koletzko. — Basel: Karger, 2008. — 305 р.


Вернуться к номеру