Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" 5(20) 2009

Back to issue

Прогностичні та констатуючі критерії виникнення бронхіальної астми у дітей

Authors: Процюк Т.Л., Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

Categories: Pediatrics/Neonatology

print version


Summary

Проведено дослідження антропометричних показників, соматотипу та дерматогліфіки у дітей віком від 7 до 12 років, хворих на бронхіальну астму. Встановлено, що соматотип та дерматогліфіка є специфічними гено- та фенотипічними маркерами схильності до розвитку бронхіальної астми.


Keywords

школярі, бронхіальна астма, дерматогліфіка, соматотип.

Вступ

Проведений багатьма дослідниками ретроспективний аналіз розвитку тяжких форм захворювання, загрозливих для життя станів і летальності у дітей, хворих на бронхіальну астму, показав, що в більшості випадків таким наслідкам можна було запобігти. Причинами подібних ситуацій найчастіше є несвоєчасна діагностика, неадекватне лікування, відсутність чітких критеріїв, які б дозволили прогнозувати розвиток захворювання. Тому важливість отримання даних для виявлення осіб, схильних до розвитку бронхіальної астми, змушує до пошуку критеріїв формування груп підвищеного ризику розвитку захворювання з метою проведення серед цих контингентів первинної профілактики. За співвідношенням ролі факторів сере­довища і спадкових факторів у патогенезі бронхіальну астму зараховують до групи захворювань, етіологічним фактором для яких є навколишнє середовище, а на частоту виникнення і тяжкість перебігу суттєвий вплив має спадковість, що підтверджує її мультифакторну природу та необхідність вивчення при цій хворобі конституціойних особливостей організму.

Мета дослідження: виявити конкретні механізми реалізації генетичної інформації, визначити об''єктивні ознаки схильності — специфічні гено- й фенотипічні маркери схильності до бронхіальної астми у дітей шкільного віку Подільського регіону України.

 

Матеріали та методи

Проведено обстеження 405 дітей — 220 хлопчиків та 185 дівчаток віком від 7 до 12 років, які мешкали на території Подільського регіону. Серед них 210 міських та 195 сільських дітей. Діти були розподілені на чотири групи: 1-ша — здорові міські діти, 2-га — здорові сільські діти, 3-тя і 4-та групи — хворі на бронхіальну астму міські та сільські діти відповідно. Здорових дітей було 171, хворих на бронхіальну астму — 234 дитини. У середині груп для проведення порівнянь між здоровими та хворими дітьми пацієнти були поділені за статтю та місцем проживання. За віком діти були розподілені згідно з класифікацією Бунака [3], що найбільш часто застосовується при антропологічних дослідженнях.

Для вивчення соматотипу хворих на бронхіальну астму дітей використовували методику, запропоновану J. Carter i B. Heath [4], що дозволяє фізіологічно оцінювати особливості будови тіла індивідуума.

Дерматогліфічне дослідження виконане за методикою H. Cummins і Ch. Midlo [5].

 

Результати дослідження

При проведенні аналізу отриманих даних встановлені суттєві відмінності антропометричних показників. Так, вага здорових міських хлопчиків становила 40,83 ± 11,26 кг, дівчаток — 34,27 ± 7,23 кг, а сільських — 35,62 ± 8,43 кг і 29,81 ± 6,43 кг, відповідно, проте як у хворих на бронхіальну астму міських дітей цей показник становив: хлопчиків — 34,51 ± 10,48 кг, дівчаток — 29,73 ± 6,75 кг, а у сільських — 31,49 ± 8,67 кг та 31,0 ± 7,47 кг відповідно. Маса тіла хворих на бронхіальну астму міських хлопчиків (р < 0,01) і дівчаток (р < 0,001) та сільських хлопчиків вірогідно менша від маси тіла здорових однолітків (р < 0,05). Не встановлено вірогідної різниці між масою тіла здорових та хворих на бронхіальну астму сільських дівчаток.

Величина обхвату гомілки у здорових міських хлопчиків становила 19,85 ± 1,70 см, дівчаток — 19,07 ± 1,46 см, а в сільських дітей — 18,94 ± 1,53 см та 18,96 ± 2,26 см відповідно. У хворих на бронхіальну астму цей показник був вірогідно вищим у міських хлопчиків — 21,28 ± 2,78 см,

сільських хлопчиків — 20,94 ± 2,79 см та сільських дівчаток — 20,46 ± 3,62 см (р < 0,05). Між здоровими та хворими на астму міськими дівчатками не встановлено вірогідної різниці цього показника. Величина обхвату передпліччя у верхній третині у здорових міських дітей становила: серед хлопчиків — 20,46 ± 2,21 см, дівчаток — 19,28 ± 2,27 см, сільських хлопчиків — 19,87 ± 2,04 см та дівчаток — 18,88 ± 2,13 см. Хворі на бронхіальну астму як міські, так і сільські діти мали вірогідно нижчі показники. Величина обхвату передпліччя у міських хлопчиків та дівчаток становила 19,44 ± 2,14 і 17,85 ± 1,34 см (р < 0,05) відповідно, а у сільських — 18,97 ± 1,68 см (р < 0,05) і 17,73 ± 1,20 см (р < 0,001) відповідно.

Встановлено вірогідне збільшення товщини шкірно-жирової складки на задній та передній поверхні плеча, на груді та животі і на боці у хворих на бронхіальну астму хлопчиків або дівчаток, як міських, так і сільських, порівняно зі здоровими однолітками. Статистично значиме збільшення товщини шкірно-жирової складки встановлено на стегні й під лопаткою у хворих на бронхіальну астму як сільських, так і міських хлопчиків порівняно зі здоровими дітьми (табл. 1).

Встановлено вірогідне зменшення діаметрів епіфізів плеча, гомілки та стегна у міських хлопчиків порівняно зі здоровими дітьми. Так, діаметр епіфізу плеча у хворих міських хлопчиків становив 5,34 ± 0,84 см, у здорових — 5,56 ± 0,84 см (р < 0,05). Діаметр епіфізу стегна хворих на бронхіальну астму міських хлопчиків становив 6,48 ± 1,24 см, проте як у здорових — 6,70 ± 1,29 см (р < 0,05), та діаметр епіфізу гомілки — 5,05 ± 0,71 см проти 5,13 ± 0,74 см відповідно (р < 0,05). Не встановлено вірогідної різниці цих показників серед хворих сільських хлопчиків або сільських і міських дівчаток порівняно зі здоровими дітьми.

На підставі антропометричних показників були вираховані ектоморфний, мезоморфний та ендоморфний компоненти соматотипу. Показники соматотипу обстежених відображені в табл. 2.

Встановлено вірогідне збільшення ендоморфного компонента соматотипу у хворих на бронхіальну астму як міських, так і сільських хлопчиків або дівчаток порівняно з групами здорових дітей.

Аналіз розподілу типу пальцевих візерунків на 10 пальцях правої і лівої кисті показав, що на кінцевих фалангах пальців обстежених дітей різної статі досліджуваних груп найчастіше зустрічаються прості візерунки (A, Lu) на лівій кисті, а більш складні (W, ЦК) — на правій. Рідко зустрічався візерунок у здорових хлопчиків та дівчаток у вигляді радіальної петлі, у той час як у хворих дітей обох статей радіальна петля зовсім не траплялася.

При аналізі показників гребеневого рахунку пальців правої і лівої кисті у хворих на бронхіальну астму дітей, які проживають на території Подільського регіону, встановлено, що найбільш часті відмінності гребеневого рахунку зустрічаються у хворих міських дівчаток на І і ІV пальцях правої кисті та на ІV і V пальцях лівої кисті; у хворих міських хлопчиків — на І пальці правої кисті, а у хворих сільських хлопчиків — на ІV пальці правої та І пальці лівої кисті; у хворих сільських дівчаток — на І, ІІІ, ІV пальцях правої кисті та на ІІІ, ІV, V пальцях лівої кисті порівняно зі здоровими дітьми. Необхідно відзначити, що у хлопчиків і дівчаток найбільш виражені відмінності між групами хворих і здорових дітей спостерігались при аналізі: якісних показників пальцевої дерматогліфіки (причому у хворих хлопчиків найбільше привертає увагу часте збільшення відсотку, з яким зустрічаються петлі (69,7 %) та зменшується частота, з якою зустрічаються завитки (32,1 %), дуги (42,8 %). Крім того, у міських хлопчиків і дівчаток, хворих на бронхіальну астму, встановлено вірогідне збільшення частоти, з якою зустрічаються центральні кишені (59,3 %) та латеральні кишенькові петлі (62,5 %), а у хворих сільських хлопчиків вірогідно частіше зустрічалися подвійні (57,3 %) та латеральні петлі (41,6 %) порівняно зі здоровими дітьми відповідних груп (р< 0,001). У дівчаток незалежно від місця проживання як на правій, так і на лівій кисті встановлено вірогідне зменшення лише частоти, з якою зустрічаються завитки (28,3 %) порівняно зі здоровими дівчатками (р < 0,01). Встановлено статистично значиме збільшення величини кута atd на правій і лівій долонях як у хлопчиків, так і у дівчаток, хворих на астму, незалежно від місця проживання порівняно зі здоровими дітьми різної статі. Дані наведені в табл. 3.

Крім того, встановлено збільшення величини кута ctd на правій долоні у хворих на астму хлопчиків і дівчаток незалежно від місця їх проживання. На лівій долоні встановлено збільшення величини кута ctd у хворих міських і сільських хлопчиків та тенденція до збільшення показника у хворих (міських (р = 0,068) і сільських (р = 0,066)) дівчаток порівняно зі здоровими дітьми. Встановлено збільшення величини кута dat на правій і лівій долонях та міжпальцевого гребеневого рахунку а-b на правій і лівій долонях між групами здорових і хворих на астму міських і сільських як хлопчиків, так і дівчаток.

Встановлено статистично значиме збільшення величини кута atb на правій і лівій долоні в міських і сільських хлопчиків або дівчаток, хворих на бронхіальну астму, порівняно зі здоровими дітьми. У сільських хлопчиків, хворих на бронхіальну астму, встановлено вірогідне збільшення величини кута btc на правій долоні, а в сільських дівчаток — тенденція до збільшення кута (р = 0,072) порівняно зі здоровими сільськими дітьми. На лівій долоні встановлено вірогідне збільшення величини кута btc у хворих міських хлопчиків та сільських дівчаток порівняно зі здоровими дітьми. Встановлено вірогідне збільшення міжпальцевого гребеневого рахунку b-c на лівій долоні в міських і сільських хлопчиків або дівчаток, хворих на бронхіальну астму, порівняно зі здоровими дітьми та вірогідне збільшення величини даного показника на правій долоні в міських хлопчиків та міських і сільських дівчаток, хворих на астму, порівняно зі здоровими дітьми.

 

Висновки

Проведене дослідження виявляє суттєві конституційні відмінності здорових дітей та хворих на бронхіальну астму. Прогностичні (дерматогліфіка) та констатуючі (антропометричні показники, соматотип) конституційні ознаки є специфічними гено- та фенотипічними маркерами схильності до розвитку бронхіальної астми у дітей.


Bibliography

1. Бунак В.В. Антропометрия. — М.: Наркомпрос РСФСР, 1941. — 384 с.

2. Никитюк Б.А., Мороз В.М., Никитюк Д.Б. Теория и практика интегративной антропологии. Очерки. — Киев; Винница: Здоров''я, 1998. — 303 с.

3. Никитюк Б.А., Чтецов В.П. Морфология человека. — М.: Изд-во МГУ, 1990. — 320 с.

4. Хит Б.Х., Картер Д.Л. Современные методы соматотипирования. — Ч.2. Вопр. антропол. — 1969. — Вып. 33. — 60-79.

5. Cummins H., Midlo Ch. Finger Prints, Palms and Soles. An Introduction to Dermatoglyphics. — Philadelphia, 1961. — 300 p.

6. Matiegka J. The testing of physical efficiency // Am. J. Phys. Anthropol. — 1921. — 4. — 223-230.


Back to issue