Журнал «Здоровье ребенка» 6(21) 2009

Необхідність ранньої активної діагностики порушень слуху в дітей не викликає сумнівів. Перші два роки життя дитини є основними для розвитку зв''язків між слуховою і мовною зонами кори головного мозку, що й визначає можливість розвинення мови [4, 7, 9]. Необоротне сенсоневральне порушення слуху, виявлене в ранньому віці, вимагає раннього втручання. Саме проведення реабілітації в ранньому віці дозволить дитині опанувати мову й повноцінно інтегруватися в суспільство [3, 5, 8, 10]. У літературі активно обговорюються питання про необхідність загального скринінгу слуху в немовлят [1, 3, 9]. Ряд авторів указують на те, що в групі недоношених дітей, які потребували проведення інтенсивної терапії, кількість негативних результатів скринінгу слуху набагато більша, ніж у групі здорових немовлят [1, 2, 6, 7]. Цей факт пояснюють зниженим рівнем оксигенації органа Корті в недоношених, незрілістю нервової системи (незакінчений процес мієлінізації нервової тканини) [4, 9]. Провідні вітчизняні вчені (Д.І. Заболотний та співавт., 2007; А.І. Розкладка, 2008; А.Л. Ко­саківський, 2008) акцентують увагу фахівців на доцільності проведення повторних скринінгових досліджень слуху в дітей з глибоким ступенем недоношеності та патологією раннього неонатального періоду. У доступній літературі ми не знайшли відомостей про результати моніторування слуху в даної категорії немовлят під час їх росту й розвитку.

Мета дослідження — удосконалення ранньої діагностики порушень слуху в дітей з глибоким ступенем недоношеності й патологією раннього неонатального періоду шляхом проведення моніторування функції слухового аналізатора.

Матеріали і методи

У неонатологічному стаціонарі міського пологового будинку м. Харкова був зроблений первинний скринінг слуху 715 дітям із глибоким ступенем недоношеності та доношеним дітям віком від 2 діб до 4 місяців із патологією раннього неонатального періоду. У групах обстежених значущих відмінностей за статтю не було, строк гестації немовлят — від 26 до 39 тижнів, маса при народженні — від 800 до 3800 г.

Скринінг і моніторування функції слуху проводилися приладом «Оторид» фірми «Інтеракустик» (Данія). Цей апарат дозволяє досліджувати два види викликаної отоакустичної емісії (ВОАЕ): затримана отоакустична емісія й отоакустична емісія продуктів викривлення (ОАЕПВ). У своїх дослідженнях ми використовували метод ОАЕПВ після обов''язкової отоскопії для виключення наявності патології зовнішнього й середнього вуха, що візуалізується. Дослідження проводилося вранці у проміжок між прийманнями їжі в стані фізіологічного сну й спокою дитини в умовах стаціонару з подальшим обстеженням дітей у сурдологічному центрі. Для моніторування функції слухового аналізатора за методом випадкового вибору було відібрано 106 дітей.

Залежно від результатів первинного скринінгу слуху діти були розподілені на 2 групи: 1-шу групу (n = 43) склали діти з позитивним результатом («Pass» — тест пройдений), 2-гу групу (n = 63) — пацієнти з негативним результатом («Refer» — тест не пройдений). Наявність ВОАЕ («Pass» — тест пройдений) свідчила про нормальне функціонування зовнішніх волоскових клітин завитки в обстежених дітей. Позитивний результат тесту не свідчить, що вся слухова система функціонує нормально. Відсутність ВОАЕ («Refer» — тест не пройдений) не розцінювалася нами як вказівка на порушення слухової функції, а використовувалася для відбору дітей, що потребують обстеження за повною аудіологічною програмою. Дітям обох груп тест проводився повторно, а пацієнтам 2-ї групи — неодноразово з інтервалом в 1–2 тижні. У табл. 1 наведений фрагмент протоколу скринінгу й моніторингу функції слухового аналізатора.

Результати дослідження

Результати первинного скринінгу слуху подані в табл. 2.

У результаті проведення первинного скринінгу слуху негативний результат тесту «Refer» виявлений у 12,2 ± 1,22 % обстежених дітей. Бінауральний негативний результат зареєстрований в 3 рази більше, ніж моноуральний.

Результати моніторингу слуху наведені в табл. 3. Як видно з табл. 3, у всіх дітей 1-ї групи (з позитивним результатом первинного скринінгу) під час повторного дослідження показник не змінився.

За результатами повторного скринінгу слуху діти 2-ї групи були розподілені на дві підгрупи. У підгрупу 2А були включені 34 дитини (54,0 ± 6,3 %), у яких у процесі спостереження результат змінився з негативного на позитивний. Підгрупу 2Б склали 29 (46,0 ± ± 6,3 %; p > 0,05) пацієнтів, у яких результат залишився «Refer».

У процесі моніторингу слуху дітей групи 2А результат «Pass» зареєстрований: у 26 (76,5 ± 7,4 %, p < 0,01) дітей віком 3–5 тижнів, у 4 (11,8 ± 5,6 %) обстежених віком до 2 місяців, у 3 (8,7 ± 4,9 %) хворих віком до 3 місяців. В 1 дитини в 3-місячному віці зберігався моноурально «Refer», що було підтверджено методикою коротколатентних слухових викликаних потенціалів (КСВП) й імпедансометрією. Після проведення адекватної терапії, призначеної неврологом, у дітей віком 6 місяців був зафіксований результат «Pass» бінаурально, що було підтверджено дослідженням КСВП й імпедансометрією. Динаміку результатів моніторингу слуху залежно від віку дитини наведено на рис. 1.

Підгрупу 2Б склали діти (n = 29), у яких під час моніторування слуху негативний результат скринінгу не змінився. З цієї підгрупи були обстежені в умовах сурдологічного центру 4 дитини. У всіх дітей порушення слуху було підтверджене: у 3 пацієнтів діа­гностоване двобічне порушення слуху й в 1 — одно­бічне. Діти знаходяться на диспансерному обліку в сурдолога для спостереження й проведення реабілітаційних заходів.

Обговорення результатів

Негативний результат первинного скринінгу в групі немовлят із глибоким ступенем недоношеності й доношених із патологією в неонатальному періоді склав 12,20 ± 1,22 %, при тому, що порушення зовнішнього й середнього вуха, які можуть бути виявлені при отоскопії, ми виключили. Ці показники узгоджуються з тими, що наведені в літературі [2, 8, 9]. Було визначено, що в половини дітей, які мали негативний результат первинного скринінгу та яким було проведено моніторування слуху, в динаміці був отриманий результат «Pass». У вірогідної більшості з них, незалежно від патологічних факторів перинатального періоду, значимим для повторної оцінки стану слуху є вік 3–5 тижнів. Саме в цьому віці в більшості дітей негативний результат первинного скринінгу змінився на позитивний, що підтвердили й подальші аудіологічні дослідження. Цей факт свідчить про те, що моніторування слуху при негативному первинному тесті є додатковим маркером для оцінки загального стану дітей із глибоким ступенем недоношеності й доношених дітей з патологією раннього неонатального періоду. З огляду на те що обстежені немовлята були госпіталізовані в неонатологічний стаціонар у зв''язку з тяжким соматичним станом, гіпоксично-ішемічною енцефалопатією різного ступеня тяжкості, моніторинг слуху дозволив оцінити більш об''єктивно тяжкість стану й адекватність проведеної терапії гострого періоду та періоду раннього відновлення неонатальної енцефалопатії.

Висновки

1. Дітям із глибоким ступенем недоношеності й патологією раннього неонатального періоду, крім первинного скринінгу слуху, необхідно проводити моніторування функції слухового аналізатора з метою раннього виявлення необоротних порушень слуху й раннього втручання.

2. Негативний результат первинного скринінгу слуху в немовлят із глибоким ступенем недоношеності й доношених дітей з патологією раннього неонатального періоду можна використовувати як маркер незрілості ЦНС і сенсорної частини слухового аналізатора немовляти, а також гостроти, тяжкості неврологічного дефіциту.

3. У групі дітей з негативним результатом первинного скринінгу позитивний результат при моніторуванні «Pass» був отриманий у 76,5 % пацієнтів віком 3–5 тижнів, що дозволяє визначити даний віковий період як найбільш значимий для повторного проведення аудіологічного обстеження.

Перспективи подальших розробок. Поглибленого дослідження вимагає з''ясування причин негативного результату первинного скринінгу в дітей із глибоким ступенем недоношеності й патологією раннього неонатального періоду, а також ефективності терапевтичних заходів для відновлення роботи слухового аналізатора в пацієнтів даної категорії.