Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" 6(21) 2009

Back to issue

Результати моніторування слуху в дітей із глибоким ступенем недоношеності та патологією раннього неонатального періоду

Authors: Сенаторова Г.С., Муратов Г.Р, Макєєва Н.І., Ріга О.О., Харківський національний медичний університет; Овсяннікова Н.С., Овсянніков А.І., Обласна дитяча клінічна лікарня, м. Харків; Каратай О.С., Міський пологовий будинок з неонатологічним стаціонаром, м. Харків

Categories: Pediatrics/Neonatology

print version


Summary

Був проведений первинний скринінг слуху 715 дітям з глибоким ступенем недоношеності й доношеним з патологією раннього неонатального періоду. Для моніторування функції слухового аналізатора методом випадкового вибору було відібрано 106 пацієнтів. Залежно від результатів первинного скринінгу слуху діти були розподілені на 2 групи: 1-шу групу (n = 43) склали діти з позитивним результатом («Pass» — тест пройдений), 2-гу групу (n = 63) — пацієнти з негативним результатом («Refer» — тест не пройдений). У всіх дітей 1-ї групи (з позитивним результатом первинного скринінгу) під час повторного дослідження результат не змінився. У групі дітей з негативним результатом первинного скринінгу позитивний результат під час моніторування «Pass» був отриманий у 76,5 % дітей віком 3–5 тижнів, що дозволяє визначити цей віковий період як найбільш значимий для повторного проведення аудіологічного обстеження. Було показано, що дітям з глибоким ступенем недоношеності й патологією раннього неонатального періоду, окрім первинного скринінгу слуху, необхідно проводити моніторування функції слухового аналізатора з метою раннього виявлення необоротних порушень слуху та раннього втручання.


Keywords

скринінг слуху, моніторування слуху, патологія раннього неонатального періоду.

Необхідність ранньої активної діагностики порушень слуху в дітей не викликає сумнівів. Перші два роки життя дитини є основними для розвитку зв''язків між слуховою і мовною зонами кори головного мозку, що й визначає можливість розвинення мови [4, 7, 9]. Необоротне сенсоневральне порушення слуху, виявлене в ранньому віці, вимагає раннього втручання. Саме проведення реабілітації в ранньому віці дозволить дитині опанувати мову й повноцінно інтегруватися в суспільство [3, 5, 8, 10]. У літературі активно обговорюються питання про необхідність загального скринінгу слуху в немовлят [1, 3, 9]. Ряд авторів указують на те, що в групі недоношених дітей, які потребували проведення інтенсивної терапії, кількість негативних результатів скринінгу слуху набагато більша, ніж у групі здорових немовлят [1, 2, 6, 7]. Цей факт пояснюють зниженим рівнем оксигенації органа Корті в недоношених, незрілістю нервової системи (незакінчений процес мієлінізації нервової тканини) [4, 9]. Провідні вітчизняні вчені (Д.І. Заболотний та співавт., 2007; А.І. Розкладка, 2008; А.Л. Ко­саківський, 2008) акцентують увагу фахівців на доцільності проведення повторних скринінгових досліджень слуху в дітей з глибоким ступенем недоношеності та патологією раннього неонатального періоду. У доступній літературі ми не знайшли відомостей про результати моніторування слуху в даної категорії немовлят під час їх росту й розвитку.

Мета дослідження — удосконалення ранньої діагностики порушень слуху в дітей з глибоким ступенем недоношеності й патологією раннього неонатального періоду шляхом проведення моніторування функції слухового аналізатора.

 

Матеріали і методи

У неонатологічному стаціонарі міського пологового будинку м. Харкова був зроблений первинний скринінг слуху 715 дітям із глибоким ступенем недоношеності та доношеним дітям віком від 2 діб до 4 місяців із патологією раннього неонатального періоду. У групах обстежених значущих відмінностей за статтю не було, строк гестації немовлят — від 26 до 39 тижнів, маса при народженні — від 800 до 3800 г.

Скринінг і моніторування функції слуху проводилися приладом «Оторид» фірми «Інтеракустик» (Данія). Цей апарат дозволяє досліджувати два види викликаної отоакустичної емісії (ВОАЕ): затримана отоакустична емісія й отоакустична емісія продуктів викривлення (ОАЕПВ). У своїх дослідженнях ми використовували метод ОАЕПВ після обов''язкової отоскопії для виключення наявності патології зовнішнього й середнього вуха, що візуалізується. Дослідження проводилося вранці у проміжок між прийманнями їжі в стані фізіологічного сну й спокою дитини в умовах стаціонару з подальшим обстеженням дітей у сурдологічному центрі. Для моніторування функції слухового аналізатора за методом випадкового вибору було відібрано 106 дітей.

Залежно від результатів первинного скринінгу слуху діти були розподілені на 2 групи: 1-шу групу (n = 43) склали діти з позитивним результатом («Pass» — тест пройдений), 2-гу групу (n = 63) — пацієнти з негативним результатом («Refer» — тест не пройдений). Наявність ВОАЕ («Pass» — тест пройдений) свідчила про нормальне функціонування зовнішніх волоскових клітин завитки в обстежених дітей. Позитивний результат тесту не свідчить, що вся слухова система функціонує нормально. Відсутність ВОАЕ («Refer» — тест не пройдений) не розцінювалася нами як вказівка на порушення слухової функції, а використовувалася для відбору дітей, що потребують обстеження за повною аудіологічною програмою. Дітям обох груп тест проводився повторно, а пацієнтам 2-ї групи — неодноразово з інтервалом в 1–2 тижні. У табл. 1 наведений фрагмент протоколу скринінгу й моніторингу функції слухового аналізатора.

 

Результати дослідження

Результати первинного скринінгу слуху подані в табл. 2.

У результаті проведення первинного скринінгу слуху негативний результат тесту «Refer» виявлений у 12,2 ± 1,22 % обстежених дітей. Бінауральний негативний результат зареєстрований в 3 рази більше, ніж моноуральний.

Результати моніторингу слуху наведені в табл. 3. Як видно з табл. 3, у всіх дітей 1-ї групи (з позитивним результатом первинного скринінгу) під час повторного дослідження показник не змінився.

За результатами повторного скринінгу слуху діти 2-ї групи були розподілені на дві підгрупи. У підгрупу 2А були включені 34 дитини (54,0 ± 6,3 %), у яких у процесі спостереження результат змінився з негативного на позитивний. Підгрупу 2Б склали 29 (46,0 ± ± 6,3 %; p > 0,05) пацієнтів, у яких результат залишився «Refer».

У процесі моніторингу слуху дітей групи 2А результат «Pass» зареєстрований: у 26 (76,5 ± 7,4 %, p < 0,01) дітей віком 3–5 тижнів, у 4 (11,8 ± 5,6 %) обстежених віком до 2 місяців, у 3 (8,7 ± 4,9 %) хворих віком до 3 місяців. В 1 дитини в 3-місячному віці зберігався моноурально «Refer», що було підтверджено методикою коротколатентних слухових викликаних потенціалів (КСВП) й імпедансометрією. Після проведення адекватної терапії, призначеної неврологом, у дітей віком 6 місяців був зафіксований результат «Pass» бінаурально, що було підтверджено дослідженням КСВП й імпедансометрією. Динаміку результатів моніторингу слуху залежно від віку дитини наведено на рис. 1.

Підгрупу 2Б склали діти (n = 29), у яких під час моніторування слуху негативний результат скринінгу не змінився. З цієї підгрупи були обстежені в умовах сурдологічного центру 4 дитини. У всіх дітей порушення слуху було підтверджене: у 3 пацієнтів діа­гностоване двобічне порушення слуху й в 1 — одно­бічне. Діти знаходяться на диспансерному обліку в сурдолога для спостереження й проведення реабілітаційних заходів.

 

Обговорення результатів

Негативний результат первинного скринінгу в групі немовлят із глибоким ступенем недоношеності й доношених із патологією в неонатальному періоді склав 12,20 ± 1,22 %, при тому, що порушення зовнішнього й середнього вуха, які можуть бути виявлені при отоскопії, ми виключили. Ці показники узгоджуються з тими, що наведені в літературі [2, 8, 9]. Було визначено, що в половини дітей, які мали негативний результат первинного скринінгу та яким було проведено моніторування слуху, в динаміці був отриманий результат «Pass». У вірогідної більшості з них, незалежно від патологічних факторів перинатального періоду, значимим для повторної оцінки стану слуху є вік 3–5 тижнів. Саме в цьому віці в більшості дітей негативний результат первинного скринінгу змінився на позитивний, що підтвердили й подальші аудіологічні дослідження. Цей факт свідчить про те, що моніторування слуху при негативному первинному тесті є додатковим маркером для оцінки загального стану дітей із глибоким ступенем недоношеності й доношених дітей з патологією раннього неонатального періоду. З огляду на те що обстежені немовлята були госпіталізовані в неонатологічний стаціонар у зв''язку з тяжким соматичним станом, гіпоксично-ішемічною енцефалопатією різного ступеня тяжкості, моніторинг слуху дозволив оцінити більш об''єктивно тяжкість стану й адекватність проведеної терапії гострого періоду та періоду раннього відновлення неонатальної енцефалопатії.

 

Висновки

1. Дітям із глибоким ступенем недоношеності й патологією раннього неонатального періоду, крім первинного скринінгу слуху, необхідно проводити моніторування функції слухового аналізатора з метою раннього виявлення необоротних порушень слуху й раннього втручання.

2. Негативний результат первинного скринінгу слуху в немовлят із глибоким ступенем недоношеності й доношених дітей з патологією раннього неонатального періоду можна використовувати як маркер незрілості ЦНС і сенсорної частини слухового аналізатора немовляти, а також гостроти, тяжкості неврологічного дефіциту.

3. У групі дітей з негативним результатом первинного скринінгу позитивний результат при моніторуванні «Pass» був отриманий у 76,5 % пацієнтів віком 3–5 тижнів, що дозволяє визначити даний віковий період як найбільш значимий для повторного проведення аудіологічного обстеження.

Перспективи подальших розробок. Поглибленого дослідження вимагає з''ясування причин негативного результату первинного скринінгу в дітей із глибоким ступенем недоношеності й патологією раннього неонатального періоду, а також ефективності терапевтичних заходів для відновлення роботи слухового аналізатора в пацієнтів даної категорії.


Bibliography

1. Володин Н.Н., Тавркиладзе Г.А., Козунь Ю.В. Выявление патологии органа слуха в системе медицинского обеспечения детей раннего возраста // Российский вестник перинатологии и педиатрии. — 2000. — № 5. — С. 20-24.

2. Гарбарук Е.С. Сравнительная характеристика отоакустической эмиссии у доношенных и недоношенных новорожденных: Автореф. дис… канд. биол. наук. — СПб., 2007. — 26 с.

3. Заболотный Д.И., Юрочко Ф.Б. Универсальный скрининг слуха новорожденных на Украине — первые шаги нидерландского проекта // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. — 2008. — № 1. — С. 9-14.

4. Королева И.В. Диагностика и коррекция нарушений слуховой функции. — СПб.: Каро, 2007. — 285 с.

5. Косаковский А.Л., Шунько Е.Е., Кончаковская Т.В. и др. Отчет об использовании аппарата «Echo-screen» для ранней диагностики нарушений слуха у детей // IX съезд отоларингологов Украины: Мат-лы съезда. — К., 2000. — С. 212-214.

6. Тарасова Г.Д. Состояние слуха у детей с нейропсихологическими особенностями // Вестник оториноларингологии. — 2000. — № 5. — С. 76-78.

7. Федорова Л.А., Пулин А.М., Цыбульник Э.К. Проблема качества жизни детей с низкой и экстрeмально низкой массой тела // www.airspb.ru/biblio_51.shtml.19/11/2008

8. Шидловская Т.В., Шидловская Т.А., Косаковский А.Л. Диагностика и лечение сенсоневральной тугоухости. — К., 2008. — 460 с.

9. Ясинская А. Аудиологический скрининг у детей //Аудиоинфо. — 2006. —№ 5. — С. 22-25.

10. Biernath K., Holstrum W.J., Eichwald J. Нearing screening for newborns: The midwife''s role in early hearing detection and intervention// J. Midwifery Women''s Health. — 2009. — Vol. 54. — P. 18-26.


Back to issue