Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 6(21) 2009

Back to issue

Результати моніторування слуху в дітей із глибоким ступенем недоношеності та патологією раннього неонатального періоду

Authors: Сенаторова Г.С., Муратов Г.Р, Макєєва Н.І., Ріга О.О., Харківський національний медичний університет; Овсяннікова Н.С., Овсянніков А.І., Обласна дитяча клінічна лікарня, м. Харків; Каратай О.С., Міський пологовий будинок з неонатологічним стаціонаром, м. Харків

Categories: Pediatrics/Neonatology

print version


Summary

Був проведений первинний скринінг слуху 715 дітям з глибоким ступенем недоношеності й доношеним з патологією раннього неонатального періоду. Для моніторування функції слухового аналізатора методом випадкового вибору було відібрано 106 пацієнтів. Залежно від результатів первинного скринінгу слуху діти були розподілені на 2 групи: 1-шу групу (n = 43) склали діти з позитивним результатом («Pass» — тест пройдений), 2-гу групу (n = 63) — пацієнти з негативним результатом («Refer» — тест не пройдений). У всіх дітей 1-ї групи (з позитивним результатом первинного скринінгу) під час повторного дослідження результат не змінився. У групі дітей з негативним результатом первинного скринінгу позитивний результат під час моніторування «Pass» був отриманий у 76,5 % дітей віком 3–5 тижнів, що дозволяє визначити цей віковий період як найбільш значимий для повторного проведення аудіологічного обстеження. Було показано, що дітям з глибоким ступенем недоношеності й патологією раннього неонатального періоду, окрім первинного скринінгу слуху, необхідно проводити моніторування функції слухового аналізатора з метою раннього виявлення необоротних порушень слуху та раннього втручання.


Keywords

скринінг слуху, моніторування слуху, патологія раннього неонатального періоду.

Необхідність ранньої активної діагностики порушень слуху в дітей не викликає сумнівів. Перші два роки життя дитини є основними для розвитку зв''язків між слуховою і мовною зонами кори головного мозку, що й визначає можливість розвинення мови [4, 7, 9]. Необоротне сенсоневральне порушення слуху, виявлене в ранньому віці, вимагає раннього втручання. Саме проведення реабілітації в ранньому віці дозволить дитині опанувати мову й повноцінно інтегруватися в суспільство [3, 5, 8, 10]. У літературі активно обговорюються питання про необхідність загального скринінгу слуху в немовлят [1, 3, 9]. Ряд авторів указують на те, що в групі недоношених дітей, які потребували проведення інтенсивної терапії, кількість негативних результатів скринінгу слуху набагато більша, ніж у групі здорових немовлят [1, 2, 6, 7]. Цей факт пояснюють зниженим рівнем оксигенації органа Корті в недоношених, незрілістю нервової системи (незакінчений процес мієлінізації нервової тканини) [4, 9]. Провідні вітчизняні вчені (Д.І. Заболотний та співавт., 2007; А.І. Розкладка, 2008; А.Л. Ко­саківський, 2008) акцентують увагу фахівців на доцільності проведення повторних скринінгових досліджень слуху в дітей з глибоким ступенем недоношеності та патологією раннього неонатального періоду. У доступній літературі ми не знайшли відомостей про результати моніторування слуху в даної категорії немовлят під час їх росту й розвитку.

Мета дослідження — удосконалення ранньої діагностики порушень слуху в дітей з глибоким ступенем недоношеності й патологією раннього неонатального періоду шляхом проведення моніторування функції слухового аналізатора.

 

Матеріали і методи

У неонатологічному стаціонарі міського пологового будинку м. Харкова був зроблений первинний скринінг слуху 715 дітям із глибоким ступенем недоношеності та доношеним дітям віком від 2 діб до 4 місяців із патологією раннього неонатального періоду. У групах обстежених значущих відмінностей за статтю не було, строк гестації немовлят — від 26 до 39 тижнів, маса при народженні — від 800 до 3800 г.

Скринінг і моніторування функції слуху проводилися приладом «Оторид» фірми «Інтеракустик» (Данія). Цей апарат дозволяє досліджувати два види викликаної отоакустичної емісії (ВОАЕ): затримана отоакустична емісія й отоакустична емісія продуктів викривлення (ОАЕПВ). У своїх дослідженнях ми використовували метод ОАЕПВ після обов''язкової отоскопії для виключення наявності патології зовнішнього й середнього вуха, що візуалізується. Дослідження проводилося вранці у проміжок між прийманнями їжі в стані фізіологічного сну й спокою дитини в умовах стаціонару з подальшим обстеженням дітей у сурдологічному центрі. Для моніторування функції слухового аналізатора за методом випадкового вибору було відібрано 106 дітей.

Залежно від результатів первинного скринінгу слуху діти були розподілені на 2 групи: 1-шу групу (n = 43) склали діти з позитивним результатом («Pass» — тест пройдений), 2-гу групу (n = 63) — пацієнти з негативним результатом («Refer» — тест не пройдений). Наявність ВОАЕ («Pass» — тест пройдений) свідчила про нормальне функціонування зовнішніх волоскових клітин завитки в обстежених дітей. Позитивний результат тесту не свідчить, що вся слухова система функціонує нормально. Відсутність ВОАЕ («Refer» — тест не пройдений) не розцінювалася нами як вказівка на порушення слухової функції, а використовувалася для відбору дітей, що потребують обстеження за повною аудіологічною програмою. Дітям обох груп тест проводився повторно, а пацієнтам 2-ї групи — неодноразово з інтервалом в 1–2 тижні. У табл. 1 наведений фрагмент протоколу скринінгу й моніторингу функції слухового аналізатора.

 

Результати дослідження

Результати первинного скринінгу слуху подані в табл. 2.

У результаті проведення первинного скринінгу слуху негативний результат тесту «Refer» виявлений у 12,2 ± 1,22 % обстежених дітей. Бінауральний негативний результат зареєстрований в 3 рази більше, ніж моноуральний.

Результати моніторингу слуху наведені в табл. 3. Як видно з табл. 3, у всіх дітей 1-ї групи (з позитивним результатом первинного скринінгу) під час повторного дослідження показник не змінився.

За результатами повторного скринінгу слуху діти 2-ї групи були розподілені на дві підгрупи. У підгрупу 2А були включені 34 дитини (54,0 ± 6,3 %), у яких у процесі спостереження результат змінився з негативного на позитивний. Підгрупу 2Б склали 29 (46,0 ± ± 6,3 %; p > 0,05) пацієнтів, у яких результат залишився «Refer».

У процесі моніторингу слуху дітей групи 2А результат «Pass» зареєстрований: у 26 (76,5 ± 7,4 %, p < 0,01) дітей віком 3–5 тижнів, у 4 (11,8 ± 5,6 %) обстежених віком до 2 місяців, у 3 (8,7 ± 4,9 %) хворих віком до 3 місяців. В 1 дитини в 3-місячному віці зберігався моноурально «Refer», що було підтверджено методикою коротколатентних слухових викликаних потенціалів (КСВП) й імпедансометрією. Після проведення адекватної терапії, призначеної неврологом, у дітей віком 6 місяців був зафіксований результат «Pass» бінаурально, що було підтверджено дослідженням КСВП й імпедансометрією. Динаміку результатів моніторингу слуху залежно від віку дитини наведено на рис. 1.

Підгрупу 2Б склали діти (n = 29), у яких під час моніторування слуху негативний результат скринінгу не змінився. З цієї підгрупи були обстежені в умовах сурдологічного центру 4 дитини. У всіх дітей порушення слуху було підтверджене: у 3 пацієнтів діа­гностоване двобічне порушення слуху й в 1 — одно­бічне. Діти знаходяться на диспансерному обліку в сурдолога для спостереження й проведення реабілітаційних заходів.

 

Обговорення результатів

Негативний результат первинного скринінгу в групі немовлят із глибоким ступенем недоношеності й доношених із патологією в неонатальному періоді склав 12,20 ± 1,22 %, при тому, що порушення зовнішнього й середнього вуха, які можуть бути виявлені при отоскопії, ми виключили. Ці показники узгоджуються з тими, що наведені в літературі [2, 8, 9]. Було визначено, що в половини дітей, які мали негативний результат первинного скринінгу та яким було проведено моніторування слуху, в динаміці був отриманий результат «Pass». У вірогідної більшості з них, незалежно від патологічних факторів перинатального періоду, значимим для повторної оцінки стану слуху є вік 3–5 тижнів. Саме в цьому віці в більшості дітей негативний результат первинного скринінгу змінився на позитивний, що підтвердили й подальші аудіологічні дослідження. Цей факт свідчить про те, що моніторування слуху при негативному первинному тесті є додатковим маркером для оцінки загального стану дітей із глибоким ступенем недоношеності й доношених дітей з патологією раннього неонатального періоду. З огляду на те що обстежені немовлята були госпіталізовані в неонатологічний стаціонар у зв''язку з тяжким соматичним станом, гіпоксично-ішемічною енцефалопатією різного ступеня тяжкості, моніторинг слуху дозволив оцінити більш об''єктивно тяжкість стану й адекватність проведеної терапії гострого періоду та періоду раннього відновлення неонатальної енцефалопатії.

 

Висновки

1. Дітям із глибоким ступенем недоношеності й патологією раннього неонатального періоду, крім первинного скринінгу слуху, необхідно проводити моніторування функції слухового аналізатора з метою раннього виявлення необоротних порушень слуху й раннього втручання.

2. Негативний результат первинного скринінгу слуху в немовлят із глибоким ступенем недоношеності й доношених дітей з патологією раннього неонатального періоду можна використовувати як маркер незрілості ЦНС і сенсорної частини слухового аналізатора немовляти, а також гостроти, тяжкості неврологічного дефіциту.

3. У групі дітей з негативним результатом первинного скринінгу позитивний результат при моніторуванні «Pass» був отриманий у 76,5 % пацієнтів віком 3–5 тижнів, що дозволяє визначити даний віковий період як найбільш значимий для повторного проведення аудіологічного обстеження.

Перспективи подальших розробок. Поглибленого дослідження вимагає з''ясування причин негативного результату первинного скринінгу в дітей із глибоким ступенем недоношеності й патологією раннього неонатального періоду, а також ефективності терапевтичних заходів для відновлення роботи слухового аналізатора в пацієнтів даної категорії.


Bibliography

1. Володин Н.Н., Тавркиладзе Г.А., Козунь Ю.В. Выявление патологии органа слуха в системе медицинского обеспечения детей раннего возраста // Российский вестник перинатологии и педиатрии. — 2000. — № 5. — С. 20-24.

2. Гарбарук Е.С. Сравнительная характеристика отоакустической эмиссии у доношенных и недоношенных новорожденных: Автореф. дис… канд. биол. наук. — СПб., 2007. — 26 с.

3. Заболотный Д.И., Юрочко Ф.Б. Универсальный скрининг слуха новорожденных на Украине — первые шаги нидерландского проекта // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. — 2008. — № 1. — С. 9-14.

4. Королева И.В. Диагностика и коррекция нарушений слуховой функции. — СПб.: Каро, 2007. — 285 с.

5. Косаковский А.Л., Шунько Е.Е., Кончаковская Т.В. и др. Отчет об использовании аппарата «Echo-screen» для ранней диагностики нарушений слуха у детей // IX съезд отоларингологов Украины: Мат-лы съезда. — К., 2000. — С. 212-214.

6. Тарасова Г.Д. Состояние слуха у детей с нейропсихологическими особенностями // Вестник оториноларингологии. — 2000. — № 5. — С. 76-78.

7. Федорова Л.А., Пулин А.М., Цыбульник Э.К. Проблема качества жизни детей с низкой и экстрeмально низкой массой тела // www.airspb.ru/biblio_51.shtml.19/11/2008

8. Шидловская Т.В., Шидловская Т.А., Косаковский А.Л. Диагностика и лечение сенсоневральной тугоухости. — К., 2008. — 460 с.

9. Ясинская А. Аудиологический скрининг у детей //Аудиоинфо. — 2006. —№ 5. — С. 22-25.

10. Biernath K., Holstrum W.J., Eichwald J. Нearing screening for newborns: The midwife''s role in early hearing detection and intervention// J. Midwifery Women''s Health. — 2009. — Vol. 54. — P. 18-26.

Similar articles

Предикторы нарушения слуха у недоношенных новорожденных
Authors: Мельничук О.П., Харьковский городской перинатальный центр
"Child`s Health" 3 (46) 2013
Date: 2013.06.12
Categories: Pediatrics/Neonatology, Otorhinolaryngology
Sections: Clinical researches
Особливості диспансерного нагляду за надзвичайно недоношеними дітьми
Authors: Яблонь О.С., Власенко Д.Ю. - Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова; Сергета Д.П., Берцун К.Т., Харчук О.В. - Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня; Шовкопляс Н.А. - Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини»; Власенко Т.А. - Вінницький клінічний пологовий будинок № 2
"Child`s Health" 6 (57) 2014
Date: 2014.12.17
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Значення стовбурової викликаної активності в діагностиці отокохлеарних синдромів при цереброваскулярній патології
Authors: Погорєлов О.В., Бараненко О.М., Пашковський В.І., Кальбус О.М., Петров О.С., Шайкевич Р.С., Василенко Л.В., Сорочан О.І., Погорєлова В.О. - ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»
International neurological journal 4 (74) 2015
Date: 2016.01.04
Categories: Neurology
Sections: Medical forums
Authors: Прикуда Н.М., Зінчук О.М.
Національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів, Україна

"Actual Infectology" Том 7, №2, 2019
Date: 2019.04.09
Categories: Infectious diseases
Sections: Medical forums

Back to issue