Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 6(21) 2009

Back to issue

Роль нирок у забезпеченні мікроелементного балансу у вагітних жінок та їх новонароджених дітей

Authors: Маркевич В.Е., Тарасова І.В., Маркевич В.В., Турова Л.О., Медичний інститут Сумського державного університету

Categories: Pediatrics/Neonatology

print version


Summary

Стаття присвячена дослідженню особливостей ниркової регуляції мікроелементного балансу організму вагітних та їх новонароджених дітей. Для визначення концентрації мікроелементів (заліза, цинку, міді, марганцю, хрому, кобальту, нікелю та свинцю) використовували метод атомно-абсорбційної мас-спектрофотометрії. Перебіг фізіологічної вагітності характеризується суттєвими змінами екскреції мікроелементів із сечею, що відображає їх баланс у вагітних жінок. Концентрація мікроелементів у сечі новонароджених дітей та їх матерів суттєво відрізняється. Отримані дані про вміст мікроелементів у сечі вагітних жінок та новонароджених дітей можуть бути використані як нормативні.


Keywords

мікроелементи, вагітні, новонароджені, сеча.

Вступ

Хімічні елементи формують структуру тканин та органів. Вони є важливими каталізаторами біохімічних реакцій та активними центрами ферментів, гормонів, антитіл. Найбільш схильними до захворювань, пов''язаних із порушенням мікроелементного обміну, є вагітні жінки та діти [1, 2]. Дефіцитні стани в жінок призводять до патологічного перебігу вагітності та пологів, негативно впливають на плід, підвищують ризик розвитку захворювань у дитини, особливо в неонатальному періоді [3, 4].

Накопичення токсичних мікроелементів (МЕ) в організмі дитини спричинює в першу чергу розвиток патологічного процесу в тубулоінтерстиціальній тканині нирок. Нирки є одним із найважливіших органів, що регулюють екскрецію заліза (Fe), міді (Cu), цинку (Zn), марганцю (Mn), кобальту (Co), хрому (Cr) та підтримують їх баланс в організмі новонародженої дитини. Уміст у сечі есенціальних мікроелементів знаходиться в прямій залежності від функціонального стану нирок [5, 6].

Зважаючи на вищезазначене, актуальним є дослідження ниркової регуляції та балансу МЕ у вагітних жінок та їх новонароджених дітей.

Мета роботи — за показниками концентрації в сечі та добової екскреції дослідити особливості ниркової регуляції балансу МЕ в організмі вагітних та їх новонароджених дітей та розробити рекомендації щодо їх корекції.

 

Матеріали та методи

Концентрацію ME (заліза, цинку, міді, марганцю, хрому, кобальту, нікелю та свинцю) в сечі визначали у 21 здорової невагітної жінки та у 20 здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності у третьому триместрі, а також у 92 доношених здорових новонароджених.

Для визначення ME в сечі застосовували атомно-абсорбційний спектрофотометр С-115МІ, оснащений комп''ютерною приставкою для автоматичного обчислювання вмісту ME виробництва НВО «Селмі» (Україна).

Крім визначення загальної концентрації ME (мкмоль/л) у сечі визначали добову екскрецію (мкг/добу) та екскрецію ME на 1 кг маси тіла новонародженого (мкг/кг/добу).

Статистична обробка включала визначення вірогідності різниць величин із використанням критерію Стьюдента. Обробка результатів дослідження проводилась з використанням пакету програми Ехсеl.

 

Результати та обговорення

Динаміка вмісту МЕ в сечі вагітних жінок була різнонаправленою. У третьому триместрі вагітності спостерігалося значне збільшення вмісту в сечі жінок заліза, цинку, нікелю та свинцю у 2 рази, хрому — у 3 рази, марганцю — у 1,2 раза порівняно з невагітними жінками. Разом із тим концентрація кобальту була у 2,5 раза меншою, ніж у невагітних жінок. Уміст міді в сечі жінок обох груп вірогідно не відрізнявся (табл. 1).

Отже, втрата МЕ з сечею в жінок у ІІІ триместрі вагітності була значно більшою, ніж у невагітних. Очевидно, це створює загрозу виникнення дефіциту МЕ у вагітних та, особливо, у плода. Тобто у вагітних жінок має місце значне напруження систем, що забезпечують фізіологічний мікроелементний баланс.

Разом із тим результати дослідження показників співвідношення мікроелементів у вагітних (табл. 2) свідчать про наявність суттєвого дисбалансу їх вмісту.

Так, коефіцієнти співвідношення Fe/Zn, Fe/Pb, Fe/Ni, Zn/Mn були в 1,3 раза, Mn/Cu, Cr/Pb — в 1,6 раза, Fe/Mn, Zn/Cu, Cu/Pb, Mn/Cr, Mn/Pb, Cr/Ni, Ni/Cu — у 2 рази, Fe/Cu, Cu/Co — у 3 рази, Mn/Co, Cr/Cu — у 4 рази, Zn/Co — у 6 разів, Fe/Co — у 8 разів та Cr/Co — у 10 разів більшими в сечі вагітних жінок відносно групи порівняння. А коефіцієнти Fe/Cr, Zn/Pb, Mn/Ni в 1,3 раза, Zn/Cr — у 1, 6 раза, Cu/Pb, Mn/Cr, Mn/Pb, Cu/Ni — у 2 рази, Cu/Cr — у 3 рази та Co/Ni — у 4 рази меншими в сечі жінок у ІІІ триместрі вагітності (табл. 2).

Уміст мікроелементів у сечі новонароджених суттєво відрізнявся від такого у матерів. У ранньому неонатальному періоді в сечі здорових доношених новонароджених виявлена менша, ніж у матерів, концентрація мікроелементів: заліза — у 16 разів, хрому — у 5 разів, марганцю — у 4 рази та цинку — у 2 рази; концентрація міді була, навпаки, підвищеною у 8 разів порівняно з умістом у сечі матерів (табл. 1, 3).

Концентрація заліза та кадмію в сечі доношених новонароджених вірогідно (р < 0,001) підвищувалася протягом неонатального періоду. Так, уміст заліза з 1-ї до 30-ї доби збільшувався на 30 %, а вміст кадмію — на 22 %. Концентрація міді та хрому, навпаки, вірогідно (р<0,001) знижувалась (14 та 13 % відповідно). Концентрація цинку протягом неонатального періоду мала тенденцію до зниження, а концентрація марганцю залишалася сталою.

Добова екскреція заліза у доношених новонароджених протягом неонатального періоду зростала у 1,5 раза — із 9,8 до 14,4 мкг/добу (рис. 1). Добова екскреція міді мала тенденцію до зниження, марганцю, навпаки, — до підвищення, а концентрація цинку, хрому та кадмію залишалася сталою (рис. 1).

 Екскреція заліза на 1 кг маси тіла зростала до кінця 1-го місяця життя майже на 50 % (із 2,8 до 4,1 мкг/кг/до­бу), марганцю — на 8 % (із 43,8 до 47,4 мкг/кг/добу), а міді, навпаки, знижувалася на 10 % (із 17,8 до 15,9 мкг/кг/до­бу) (рис. 2). Екскреція на 1 кг маси тіла цинку, хрому та кадмію протягом неонатального періоду практично не змінювалася (рис. 2).

 Коефіцієнти співвідношення Fe/Cd, Zn/Cr, Mn/Cu, Mn/Cr протягом неонатального періоду зростали в 1,2 раза, Fe/Zn та Fe/Mn — у 1,3 раза, Fe/Cu та Fe/Cr — у 1,6 раза, а співвідношення Zn/Cd, Cr/Cd, Cu/Cd, Mn/Cd, Cu/Mn, навпаки, знижувалися в 1,3 раза.

Отже, протягом неонатального періоду відбуваються різнонаправлені зміни концентрації МЕ в сечі доношених новонароджених. Концентрація заліза та кадмію збільшувалася, міді та хрому — знижувалась, а цинку та марганцю не змінювалася. Добова екскреція мікроелементів мала деякі відмінності: екскреція заліза та марганцю протягом неонатального періоду збільшувалася, міді — зменшувалась, а інших мікроелементів була сталою.

 

Висновки

1. Перебіг фізіологічної вагітності характеризується суттєвими змінами екскреції МЕ з сечею. У ІІІ триместрі вагітності концентрація заліза, цинку, нікелю, свинцю, хрому та марганцю в сечі значно більша, ніж у здорових невагітних жінок.

2. Динаміка вмісту та балансу МЕ в сечі протягом вагітності відображає значною мірою особливості мікроелементного забезпечення вагітних жінок. Значний динамізм мікроелементного балансу під час вагітності, а також у новонароджених протягом неонатального періоду потребує його ретельного контролю та при потребі — корекції.

3. Концентрація МЕ в сечі новонароджених дітей та їх матерів суттєво відрізняється: у новонароджених концентрація заліза, хрому, марганцю та цинку була меншою у 16, 5, 4 та 2 рази відповідно.

4. Становлення мікроелементного балансу в неонатальному періоді характеризується вірогідним зростанням концентрації в сечі заліза, кадмію, зменшенням міді, хрому та стабільним умістом цинку та марганцю.

5. Отримані дані про вміст МЕ в сечі вагітних жінок та новонароджених дітей можуть бути використані як нормативні.


Bibliography

1. Нетребенко О.К., Щеплягина Л.А. Иммунонутриенты в питании детей // Педиатрия. — 2005. — № 2. — С. 61-66.

2. Баранов А.А., Щеплягина Л.А., Вахлова И.В., Коденцо­ва В.М. Состояние здоровья новорожденных в зависимости от обеспечения матери микронутриентами // Consilium Medicum (экстравыпуск). — 2005. — С. 8-12.

3. Щеплягина Л.А. Перинатальная и постнатальная профилактика и коррекция дефицита микроэлементов у детей // Русский медицинский журнал. — 2006. — № 1. — С. 42-44.

4. Вахлова И.В. Микронутриенты для здоровья матери и ребенка // Российский педиатрический журнал. — 2005. — № 4. — С. 55-59.

5. Кондратьева Е.И., Барабаш Н.А., Станкевич С.С., Барановская Н.В. Влияние микроэлементов на состояние здоровья детей, находящихся на различных видах вскармливания // Российский вестник перинатологии и педиатрии. — 2008. — № 2. — С. 24-28.

6. Скальный А.В., Яцык Г.В., Одинаева Н.Д. Микроэлементозы у детей: распространенность и пути коррекции. — М.: ООО «Галлея-Принт», 2002. — 86 с.

Similar articles

Мікроелементоз — складова патогенезу внутрішньоутробної пневмонії
Authors: Тарасова І.В., Сумський державний університет, медичний інститут, Клименко Т.М., Харківська медична академія післядипломної освіти
"Child`s Health" 7 (42) 2012
Date: 2013.03.01
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Authors: Маркевич В.Е., Глущенко Н.В., Медичний інститут Сумського державного університету, Радченко І.П., Сумська обласна дитяча клінічна лікарня
"Child`s Health" 3 (30) 2011
Date: 2011.10.13
Categories: Pediatrics/Neonatology
Authors: Марушко Ю.В., Таринська О.Л., Олефір Т.І., Фус С.В., Асонов А.О., Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ
"Child`s Health" 5 (26) 2010
Date: 2010.11.17
Categories: Pediatrics/Neonatology
Influence of Cadmium Compounds on the Human Body
Authors: Арустамян О.М., Ткачишин В.С., Алексійчук О.Ю.
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

"Emergency medicine" 7 (78) 2016
Date: 2016.12.21
Categories: Medicine of emergency
Sections: Medical forums

Back to issue