Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 2 (23) 2010

Back to issue

Оцінка медико-біологічних факторів ризику виникнення уроджених вад серцево-судинної системи у дітей

Authors: Сорокман Т.В., Підвисоцька Н.І., Ластівка І.В., Швигар Л.В., Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Categories: Pediatrics/Neonatology

print version


Summary

Наведені результати оцінки ймовірних медико-біологічних факторів розвитку уроджених вад серця. До факторів високого ризику формування уродженої вади серця (OR > 6) відносяться: вік матері на момент зачаття дитини, штучне переривання першої вагітності, гострі інфекційні захворювання впродовж вагітності, професійно-виробничі шкідливості у батьків.


Keywords

Діти, уроджені вади серця та судин, фактори розвитку.

Вступ

Діти нині живуть у навколишньому середовищі, яке докорінно відрізняється від того середовища, що існувало кілька поколінь тому. Вони є особливо чутливою групою населення, оскільки їхні організми продовжують розвиватися. Між тим екологічна небезпека здоров''ю дітей може бути попереджена [2].

Здоров''я дитини формується під комплексним впливом спадкової схильності та зовнішніх факторів, що постійно діють як фактори ризику і фактори захисту [1, 3].

Більшість уроджених вад розвитку (УВР) мають мультифакторну етіопатогенетичну природу, проте вплив несприятливих факторів зовнішнього середовища через індукований мута- та тератогенез має вельми суттєве значення [4].

Мета дослідження — оцінити медико-біологічні фактори ризику виникнення уроджених вад серцево-судинної системи у дітей.

Матеріал та методи

Ретроспективно в роботі використані дані офіційної медичної статистики за 5 років (щорічні статистичні збірники 2003–2008 рр.). Проаналізовано протоколи секційних розтинів та інших архівних матеріалів (усього 2350). Проведено проспективне клінічно-епідеміологічне дослідження уроджених вад серця та судин (УВС) у дітей методом випадок — контроль за період 2008–2009 рр. Реєстрація УВС проводилася в перші години або добу після народження на підставі клінічних даних лікарем акушером-гінекологом та/або неонатологом. Окрім цього, на кожний виявлений випадок УВС заповнювалося екстрене сповіщення, що подавалося в медико-генетичний центр.

Обчислення асоціативних зв''язків між факторами та УВР проводилося за допомогою критеріїв абсолютного (AR) та відносного (RR) ризику. В якості міри зв''язку досліджуваних факторів та ефектів експозиції нами використовувалося відношення шансів (OR) (Р. Флетчер, 1998). Для твердження про вірогідність різниці враховувалася загальноприйнята в медико-біологічних дослідженнях величина рівня ймовірності р < 0,05 .

Результати дослідження та їх обговорення

Загальна оцінка медико-біологічних факторів ризику виникнення УВС представлене в табл. 1.

У дослідженні в першу чергу розглядали вік батьків при народженні дитини. Згідно з даними літератури [2], вік подружжя вважається фактором ризику виникнення УВР у плода, в основному звертається увага на вік матері.

За віком на момент пологів батьки розподілились наступним чином (рис. 1).

Аналіз отриманих матеріалів показав, що середній вік матерів, які мають дітей із УВС, склав 26,8 ± 0,3 року, у матерів контрольної групи — 24,5 ± 0,2 року. Приблизно рівна кількість матерів спостерігалася в основній і групі контролю у віці до 20 років (10,4 ± 2,5 % і 13,6 ± 4,2 %). Майже у 5 разів більше спостерігалося матерів віком понад 35 років в основній групі порівняно з контрольною групою (15,9 ± 3,0 % і 3,0 ± 2,1 % відповідно, р < 0,05).

Середній вік батьків дітей із УВС склав 29,8 ± 0,4 року, що вірогідно перевищує середній вік батьків дітей без УВС — 27,7 ± 0,8 року, р < 0,05.

Розрахунок співвідношення шансів засвідчив суттєвий вплив віку як чоловіків, так і жінок на ймовірність народження дитини з УВС. У виникненні УВС у дітей показано значення віку матері після 35 років (OR = 6,1 при ДІ 1,2–27,5). Вік чоловіків після 35 років теж підвищує ймовірність народження дитини з серцевими аномаліями (OR = 4,9 при ДІ 2,5–8,8). Тобто ймовірність народження дитини з УВС зростає з віком батьків, що підтверджується даними літератури. Визначені факти потребують посилення цілеспрямованої просвіти населення щодо оптимального для народження дитини віку.

У групі показників, що характеризували якість харчування матері, найбільше значення мали рідке (менше 2 разів на тиждень) уживання овочів (OR = 2,3 при ДІ 1,2–4,4) і зелені (OR = 0,4 при ДІ 0,2–0,8) під час вагітності. Ризик виникнення вад розвитку у дитини за відсутності в раціоні вагітних жінок фолієвої кислоти та вітаміну Е зростає в 0,5 раза.

Частіше в основній, ніж у контрольній групі зустрічалися хронічні запальні захворювання сечової системи (найчастіше пієлонефрити), захворювання серцево-судинної та ендокринної систем (ожиріння у 8,3 ± 2,3 % жінок, діти яких страждали від УВС), захворювання зі спадковою схильністю, а також гінекологічні захворювання (аднексити, дисфункція яєчників, інфекції органів репродуктивної системи та ін.) — 29,9 ± 3,8 % випадків у матерів і 25,0 ± 3,6 % батьків у основній групі проти 13,6 ± 4,2 % жінок та 6,1 ± 2,9 % чоловіків групи контролю (р < 0,05). Отримані розрахунки засвідчують, що хронічні екстрагенітальні хвороби чоловіків (OR = 3,4 при ДІ 1,4–8,2) та жінок (OR = 2,7 при ДІ 1,1–5,9) також впливають на ймовірність народження дитини з серцевими аномаліями.

При вивченні акушерського анамнезу виявлено, що 34,0 ± 3,9 % жінок, які народили дітей із УВС, мали штучне переривання попередніх вагітностей: одне — 23,6 ± 3,5 % жінок, два — 8,3 ± 2,3 %, три та більше — 5,6 ± 1,9 % жінок. У групі порівняння — 16,7 ± 4,6 %,р < 0,05. Перша вагітність закінчилася абортом у 10,4 ± ± 2,5 % жінок — матерів дітей із УВС, що вірогідно вище, ніж у жінок контрольної групи (1,5 ± 1,5 %, р < 0,05).

Диференціація можливих наслідків попередніх вагітностей свідчить, що медичні втручання є більш вираженим фактором ризику, ніж невиношування, і підвищують ризик виникнення УВС у 2,6 раза. Випадки невиношування попередніх вагітностей в анамнезі жінок основної та контрольної груп спостерігалися відповідно у 6,9 ± 0,4 % і 1,5 ± 0,5 % (р < 0,05).

Дитяча смертність/мертвонародження в анамнезі жінок основної та контрольної груп спостерігалися відповідно у 4,2 ± 0,7 % і 1,5 ± 0,5 % випадків (р > 0,05).

При аналізі перебігу даної вагітності виявлено, що гестоз першої половини вагітності в основній групі визначався у 52,8 ± 4,2 % жінок, у контрольній групі — у 27,3 ± 5,5 %, р < 0,05. Загроза переривання в II триместрі спостерігалася у 61,1 ± 4,1 % жінок основної та 15,1 ± 1,4 % контрольної групи (р < 0,05), хронічна фетоплацентарна недостатність була у 43,1 ± 4,1 % жінок, які народили дітей із УВС, у групі контролю — у 12,1 ± 1,0 %, р < 0,05. Практично у всіх жінок під час вагітності була анемія різного ступеня (91,7 ± 2,3 % в основній та 87,9 ± 4,0 % у контрольній групах). 21,5 ± 3,4 % жінок основної групи вказали на захворюваність інфекційними хворобами впродовж І половини вагітності (в контролі 3,0 ± 0,1 %, р < 0,05). До 12 тижнів вагітності 8,3 ± 2,3 % жінок основної групи вживали антибіотики різних класів, 15,2 ± 3,0 % — жарознижувальні препарати, 1,4 ± 0,9 % — знеболювальні ліки. 43,0 ± 3,2 % жінок основної групи вживали гормональні контрацептиви перед даною вагітністю. У 3 жінок, які мають дітей із УВС, була фізична травма впродовж вагітності. Жінки контрольної групи на дані фактори не вказали.

Можна припустити про вплив гестозу першої половини вагітності і загрози другої половини вагітності у появі серцевих аномалій (OR = 2,9 при ДІ 1,5–5,2; і OR = 5,5 при ДІ 2,2–12,1 відповідно).

Визначений ризик народження дитини з УВС дорівнює за наявності ХФПН у жінок упродовж вагітності 5,9 при ДІ 2,9–11,8, а за наявності гострих інфекційних захворювань упродовж вагітності у жінок OR = 8,8 при ДІ 1,8–39,6.

Асоціює також місце роботи батьків дитини з УВС (рис. 2, 3). Якщо у контрольній групі більшість матерів (47,0 ± 6,1 %) та батьків (54,5 ± 3,1 %) працювали у бюджетній сфері або взагалі не працювали (25,8 ± 5,4 % і 15,2 ± 4,4 % відповідно), то в основній групі як матері (56,3 ± 4,1 % проти 27,3 ± 5,5 %, р < 0,05), так і батьки (65,3 ± 4,0 % проти 30,3 ± 5,7 %, р < 0,05) працювали у промисловості.

Визначено вірогідне збільшення ризику народження хворої дитини, якщо мати (OR = 3,4) і батько (OR = 4,3) працюють на промисловому виробництві. Специфічного зв''язку між впливом конкретного хімічного чи фізичного тератогенного фактора і певною вадою серця не визначено.

Перспектива подальших досліджень. Важливим у подальшому дослідженні є розробка критеріїв єдиного методичного підходу до обліку уроджених вад розвитку. Особливої актуальності набувають дослідження щодо розробки заходів, спрямованих на пренатальну охорону плода.

Висновок

Виділені нами групи факторів ризику щодо формування УВС у плода можуть бути використані при медико-генетичному консультуванні сімей як алгоритм визначення показань до проведення цілеспрямованої пренатальної ультразвукової діагностики УВС.


Bibliography

1. Сорокман Т.В. Поширеність природжених вад розвитку серцево-судинної системи у дітей Чернівецької області // Матер. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики». — Київ — Луганськ, 2004. — C. 209-212.
2. Тимченко О.І., Бариляк І.Р. Концепція програми та служби державного генетичного моніторингу в Україні // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 1997. — № 4. — С. 5-8.
3. Юдакова Е.И. Врожденные пороки развития // Клиническая генетика. — 2009. — № 1. — С. 56-59.
4. Anderson R.H., Typan М., Freedom R.M. Ventricular morphology in the univentricular heart // Herz. — 2007. — Bd. 4. — S. 184.
 


Back to issue