Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" 3 (24) 2010

Back to issue

Особливості вигодовування дітей першого року життя в Україні та його вплив на частоту реакцій харчової гіперчутливості, захворюваність у дітей перших 2 років життя

Authors: Няньковський С.Л., Івахненко О.С., Добрянський Д.О., Львівський національний медичний університет; Шадрин О.Г., ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України»; Марушко Ю.В., Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

Categories: Pediatrics/Neonatology

print version


Summary

На сьогодні дискусійним залишається питання щодо оптимального віку дитини на момент призначення немодифікованого коров’ячого молока. Метою нашої роботи було вивчити можливий негативний вплив застосування немодифікованого коров’ячого молока на першому році життя на захворюваність, частоту харчової гіперчутливості й алергічних реакцій у віці 20 міс. У поперечне дослідження були залучені 5354 доношених дитини віком від 1 до 20 міс. Ретроспективну оцінку показників захворюваності, частоти алергічних реакцій і харчової гіперчутливості проводили в когорті дітей (1000 осіб), які були розподілені у 2 групи залежно від типу вигодовування протягом першого року життя. 589 немовлят (11 %) протягом першого року життя отримували немодифіковане коров’яче молоко (основна група). Середній вік першого контакту з коров’ячим молоком становив 7,9 ± 1,7 міс. 441 немовля, які в такий же період перебували на грудному або адекватному штучному вигодовуванні, становили контрольну групу. Загальна частота вияву будь-яких клінічних ознак реакцій гіперчутливості переважала у дітей з основної групи — 49,26 проти 47,78 % (р = 0,04). У дітей, які протягом першого року життя отримували коров’яче молоко, вірогідно частіше траплялись кашель (4,26 проти 2,1 %; р = 0,049), блювота (10,1 проти 7,66 %;
р = 0,007), діареї (17,02 проти 11,07 %; р = 0,02). Таким чином, понад 10 % дітей першого року життя споживають немодифіковане коров’яче молоко, що супроводжується вірогідним збільшенням частоти різноманітних алергічних реакцій, функціональних порушень травлення, госпіталізацій і прийому ряду медикаментів до віку 20 міс.


Keywords

Діти раннього віку, харчування, коров’яче молоко, захворюваність.

Як відомо, коров''яче молоко використовують для харчування людей протягом тисяч років, воно входить до складу багатьох харчових продуктів, вважається корисним для людей як молодого, так і похилого віку. Проте все більше загострюються дискусії щодо того, у якому віці доцільно знайомити дитину з незбираним, немодифікованим коров''ячим молоком, наскільки його раннє застосування може вплинути на збільшення алергічної та іншої соматичної патології дітей, їхнє здоров''я у подальшому та інтелектуальний розвиток [1, 6, 8].

Більшість країн світу не рекомендують застосовувати немодифіковане коров''яче молоко у дітей першого року життя, проте у деяких країнах (Канада, Швеція, Данія) використання коров''ячого молока вважається прийнятним з 9- або 10-місячного віку [2, 5–7].

Незважаючи на подібний зовнішній вигляд, грудне і коров''яче молоко мають суттєво різний склад, що унеможливлює адекватну і повноцінну заміну. Слід розуміти, що коров''яче молоко — це, по суті, молоко іншого біологічного виду, яке не було передбачене природою для вигодовування дітей людини. Коров''яче молоко містить істотно більшу кількість білків, що можуть бути повноцінними алергенами і формувати реакції харчової непереносимості й алергії, воно містить іншу комбінацію жирних кислот (більший уміст насичених жирних кислот і менший — поліненасичених n-6 і n-3 жирних кислот), практично не містить олігосахаридів і різноманітних біологічно активних речовин, що сприяють адаптації та розвитку інтестинальної та загальної імунної системи малюка, формуванню адекватного біоценозу кишок та харчової толерантності, містить менше заліза, вітамінів, суттєво різниться за складом мінеральних речовин (табл. 1) [1, 2, 8–10].

Важливе значення має менший уміст заліза у коров''ячому молоці порівняно з грудним, що є важливим фактором розвитку залізодефіцитної анемії й інших клінічних ознак дефіциту заліза. Крім того, у ряді робіт було показано, що вигодовування коров''ячим молоком може призводити до мікроскопічних кровотеч зі слизової оболонки гастроінтестинального тракту дітей першого року життя [4, 5].

На сьогодні розглядається можливість зв''язку більшого вмісту протеїну в коров''ячому молоці та особливостей його складу з розвитком ожиріння, підвищеного артеріального тиску, серцево-судинних, алергічних захворювань. Невідповідність білкового компонента коров''ячого молока може опосередковано призводити до пригнічення функції тимуса, лімфоцитів, селезінки, гіпогаммаглобулінемії, зниження кількості Т-лімфоцитів, продукції INF, сповільнення хемотаксису фагоцитів, недостатності фагоцитозу [1, 3, 8].

Надзвичайно важливими є дослідження щодо зв''язку білків коров''ячого молока з більшим ризиком розвитку алергічних реакцій дитини та дорослих. У дітей першого року життя переважаючими алергенами є різні білки коров''ячого молока (понад 30), що містяться в казеїні та молочній сироватці (альбумін, a -лактальбумін, b -лактоглобулін, лактоферин тощо). Антигенні властивості мають глікопротеїди, молекулярна маса яких становить від 18 000 до 40 000 Да. Найбільші антигенні властивості має термостабільний b -лактоглобулін молочної сироватки, концентрація якого в коров''ячому молоці становить близько 3–5 г/л. Всмоктування у травній системі частково перетравлених частин білка може призводити до посилення синтезу IgE, IgA, IgM та IgG з відповідними клінічними ознаками харчової непереносимості. І якщо роль білків коров''ячого молока часто вдається визначити при розвитку IgE-залежної реакції, то роль цих білків у стимулюванні інших важливих патологічних реакцій та захворювань часто залишається невизначеною [3, 8].

Окрім харчових речовин, грудне молоко, як уже зазначалось, містить чимало інших біологічно активних субстанцій. Останні включають гормони, фактори росту, біологічно активні білки, антитіла (sIgA), лейкоцити (В- і Т-лімфоцити, нейтрофіли й макрофаги), олігосахариди, нуклеотиди, цитокіни тощо. Наявні дані свідчать про те, що саме ці нехарчові сполуки забезпечують численні позитивні ефекти грудного вигодовування для здоров''я дитини [1, 11].

Результати досліджень останніх років підтвердили можливу патогенетичну роль коров''ячого молока у розвитку таких захворювань, як астма, екзема, кропив''янка, середній отит, гемосидероз, молоко-асоційована ентеропатія, еозинофільний гастроентерит, гастроінтестинальна кровотеча з дефіцитною анемією, мігрень, біль голови, синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, хвороба Крона, ревматоїдний артрит, цукровий діабет тощо [3].

Характерною рисою ситуації в Україні є відсутність відповідних епідеміологічних досліджень і вірогідної інформації щодо особливостей вигодовування дітей перших років життя та його впливу на показники здоров''я та розвитку дітей.

Метою нашого дослідження було вивчення особливостей вигодовування дітей першого року життя, частоти грудного та штучного вигодовування, впливу харчування й застосування немодифікованого коров''ячого молока протягом першого року життя на захворюваність дітей перших років життя, частоту харчової гіперчутливості та алергічних реакцій.

Матеріал і методи

На першому етапі анкетування у поперечне дослідження були залучені 5354 доношених дитини віком від 1 до 18 міс. (жителі м. Києва, Львова та Львівської області), віковий розподіл яких наведений на рис. 1.

На другому етапі в ретроспективному когортному дослідженні ми оцінювали показники захворюваності й частоту алергічних реакцій, харчової гіперчутливості у 1000 дітей із попередньої вибірки, які були розподілені у 2 групи залежно від типу вигодовування протягом першого року життя. Основну групу становили 529 немовлят, які протягом першого року життя отримували коров''яче молоко, контрольну групу — 471 дитина, які у цей період не отримували немодифікованого коров''ячого молока. Середній вік дітей у групах на момент опитування — 20,22 ± 3,39 міс. та 20,50 ± 2,35 міс. відповідно.

Групи статистично вірогідно не відрізнялись за середнім зростом і масою тіла при народженні, частотою штучного вигодовування й середньою тривалістю годування груддю.

У роботі використані стандартні методи описового, порівняльного й категоріального аналізу. Попередньо оцінювали характер змінних (кількісні, якісні) і нормальність розподілу даних. Для безперервних змінних залежно від особливостей їх розподілу розраховували середнє та стандартне квадратичне відхилення (SD).

За умови нормального розподілу даних для порівняння двох груп застосовували t-критерій Стьюдента для незалежних вибірок. За умови непараметричного розподілу даних групи порівнювали за допомогою критерію Манна — Уїтні. Відмінності за номінальними (категоріальними) змінними оцінювали за допомогою критерію c 2 або точного критерію Фішера. Усі результати вважали вірогідними за умови, якщо р > 0,05.

Результати та їх обговорення

За даними нашого анкетування, ситуація з грудним вигодовуванням у цілому покращується. У віці 0–3 міс. 71,7 % дітей знаходились на грудному вигодовуванні, у віці 4–6 міс. — 50,9 %, у віці 7–9 міс. — 31,5 %, у віці 10–12 міс. — 25,4 %. Загалом 589 дітей (11 %) протягом першого року життя отримували коров''яче молоко. Середній вік першого контакту з коров''ячим молоком становив 7,9 ± 1,7 міс. Серед 2907 дітей, які знаходились на штучному вигодовуванні, 89 немовлят (3,1 %) вигодовувалися винятково коров''ячим молоком, 500 дітей (17,2 %) — молочними сумішами і коров''ячим молоком. Таким чином, вже у віці 0–3 міс. 0,7 % дітей, які знаходились на штучному вигодовуванні, вигодовувалися винятково коров''ячим молоком, у віці 4–6 міс. — 1,8 %, у віці 7–9 міс. — 7,1 %, у віці 10–12 міс. — 10,6 %. Ще більший відсоток дітей отримував адаптовані суміші й коров''яче молоко (табл. 2).

Вікова динаміка частоти грудного вигодовування й застосування винятково коров''ячого молока в харчуванні дітей першого року життя подана на рис. 2.

Таким чином, незважаючи на покращення ситуації з грудним вигодовуванням, близько 11 % дітей протягом першого року життя отримують немодифіковане коров''яче молоко як основне або додаткове харчування.

За нашими даними, загальна частота вияву будь-яких клінічних ознак реакцій гіперчутливості, алергічних реакцій була достатньо високою в обох групах, хоча і була вірогідно вищою у дітей, які отримували коров''яче молоко, — 49,26 та 47,78 % (р = 0,04) відповідно. Цікавим виявився і той факт, що у дітей з основної групи вдвічі вищою була частота алергічних реакцій на медикаменти (13,16 % у дітей з основної проти 7,47 % у дітей із контрольної групи; р = 0,002) і на високоадаптовані суміші, що вони споживали (відповідно 6,38 і 3,43 %;р = 0,02). У дітей, які отримували коров''яче молоко, спостерігалась тенденція до більшої частоти алергічних реакцій на яйця, цитрусові, фрукти, овочі, шоколад, рибу, хоча відмінності були статистично невірогідними. Ми не виявили вірогідних відмінностей між групами за частотою алергічних ознак, пов''язаних зі споживанням м''яса. Частота інших алергічних реакцій також була вірогідно вищою у дітей з основної групи (14,0 проти 8,9 %; р = 0,01) (рис. 3).

Порівнюючи захворюваність дітей основної й контрольної груп, ми визначили, що у дітей, які у своєму раціоні протягом першого року життя отримували коров''яче молоко, вірогідно частіше траплялись кашель (4,26 проти 2,1 %; р = 0,049), блювота (10,1 проти 7,66 %; р = 0,007), діареї (17,02 проти 11,07 %; р = 0,02) (рис. 4). У дітей з основної групи істотно більше було епізодів госпіталізацій (0,56 ± ± 1,00 проти 0,41 ± 0,76; р = 0,01), курсів антибіотиків (1,23 ± 1,50 проти 1,05 ± 1,19; р = 0,03), стероїдних препаратів (0,13 ± 0,72 проти 0,04 ± 0,33; р = 0,007) тощо. Крім того, у немовлят, які отримували коров''яче молоко, ми зауважили тенденцію до більшої частоти бронхопневмоній, епізодів свистячого дихання, використання антигістамінних препаратів і пробіотиків, хоча відмінності були невірогідними.

Таким чином, незважаючи на пропаганду грудного вигодовування й роз''яснення щодо необхідності використання високоадаптованих сумішей у разі штучного вигодовування, понад 10 % дітей першого року життя споживають немодифіковане коров''яче молоко, що супроводжується вірогідним збільшенням різноманітних алергічних реакцій, функціональних розладів травлення, частоти госпіталізацій і прийому ряду медикаментів.


Bibliography

1. Харчування дітей раннього віку: теорія і практика / Няньковський С., Добрянський Д., Марушко Ю., Івахненко О., Шадрин О. — Львів: Ліга-Прес, 2009. — 288 с.
2. Brown K.H., Dewey K.G., Allen L.H. Complementary Feeding of Young Children in Developing Countries: A Review of Current Scientific Knowledge. — Geneva, World Health Organization (WHO/NUT/98.1), 1998.
3. Cow’s Milk Allergy in Children // http://www.nutramed.com/children/kidsmilk.htm
4. Dewey K.G., Brown K.H. Update on technical issues concerning complementary feeding of young children in developing countries and implications for intervention programs // Food Nutr. Bull. — 2003. — 24. — 5-28.
5. Ekhard E. Ziegler. Adverse Effects of Cow’s Milk in Infants. Issues in Complementary Feeding // Nestlé Nutr. Workshop Ser. Pediatr. Program. — Vevey: Nestec Ltd.; Basel: Karger AG, 2007. — Vol. 60. — Р. 185-199.
6. Kenneth H. Brown. Breastfeeding and Complementary Feeding of Children up to 2 Years of Age. Issues in Complementary Feeding // Nestlé Nutr. Workshop Ser. Pediatr. Program. — Vevey: Nestec Ltd.; Basel: Karger AG, 2007. — Vol. 60. — Р. 1-13.
7. Kramer M.S., Kakuma R. The Optimal Duration of Exclusive Breast Feeding: A Systematic Review. — Geneva: World Health Organization, 2002.
8. Pediatric Nutrition in Practice / Ed. by B. Koletzko. — Basel: Karger, 2008. — Р. 305.
9. World Health Organization and UNICEF: Global Strategy for Infant and Young Child Feeding. — Geneva: World Health Organization, 2003.
10. World Health Organization: Indicators for Assessing Breast Feeding Practices. — Geneva: World Health Organization, 1991.
11. WHO Collaborative Study Team on the Role of Breastfeeding on the Prevention of Infant Mortality: Effect of breastfeeding on infant and child mortality due to infectious diseases in less developed countries: a pooled analysis // Lancet. — 2000. — 355. — 451-455.


Back to issue