Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 4 (25) 2010

Back to issue

Проблеми харчування дітей раннього віку

Authors: Няньковський С.Л., Івахненко О.С., Добрянський Д.О., Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

Categories: Pediatrics/Neonatology

print version


Summary

На сьогоднішній день дискусійним залишається питання щодо оптимального віку дитини на момент призначення немодифікованого коров’ячого молока. Метою нашої роботи було вивчити можливий негативний вплив застосування немодифікованого коров’ячого молока (НКМ) протягом перших 2 років життя на захворюваність, частоту харчової гіперчутливості й алергічних реакцій у віці 20 міс. У поперечне дослідження були залучені 5354 доношених дітей віком від 1 до 18 міс. Ретроспективну оцінку показників захворюваності, частоти алергічних реакцій і харчової гіперчутливості проводили у когорті із 1000 дітей, які були розподілені у 3 групи залежно від типу вигодовування в перші 2 роки життя. Першу групу склали 135 немовлят, які у цей період не отримували НКМ. До складу 2-ї групи ввійшла 471 дитина (отримували НКМ з першого року життя), і 3-тю групу становили 394 дитини (НКМ у харчовому раціоні з другого року життя). За даними анкетування батьків, у дітей 1-ї групи реакції гіперчутливості на харчові продукти виявлялися у 17,04 % проти 49,26 % і 51,52 у 2-й і 3-й групах відповідно (р < 0,001). Відрізнялись у групах захворюваність на діареї (4,48 % проти 17,2 і 13,23 % відповідно; р = 0,014), пневмонії (0,11 ± 0,39 проти 0,26 ±0,6 і 0,22 ±0,7 епізоду відповідно; р = 0,46), середня кількість госпіталізацій (0,25 ±0,64 проти 0,56 ±1,0 і 0,46 ±0,79 відповідно; р = 0,003), частота призначення антибіотиків (0,57 ±0,99 проти 1,23 ±1,5 і 1,22 ±1,21 епізоду відповідно; р = 0,003), антигістамінних препаратів (0,23 ± 0,84 проти 0,8 ±1,52 і 0,82 ±1,42 епізоду відповідно; р < 0,001) і пробіотиків (0,88 ±1,39 проти 1,43 ±2,21 і 1,38 ±1,42 епізоду відповідно; р = 0,008). Таким чином, споживання НКМ не лише на першому, а й на другому році життя призводить до збільшення частоти реакцій гіперчутливості, інфекційної захворюваності, частоти госпіталізацій, а також прийому антибіотиків, антигістамінних препаратів і пробіотиків.


Keywords

Діти раннього віку, харчування, коров’яче молоко, захворюваність

На сьогоднішній день теоретично ми усвідомлюємо, що вигодовування дітей першого року життя немодифікованим коров''ячим молоком (НКМ) може призвести до різноманітних порушень у розвитку дитини, появи патологічних реакцій харчової гіперчутливості, алергічних та автоімунних захворювань, порушень імунного захисту, більшого ризику інфекційних хвороб. Практично, за нашими даними, близько 11 % дітей протягом першого року життя отримують коров''яче молоко, близько 3 % вигодовуються виключно коров''ячим молоком, 17 % — молочними сумішами і коров''ячим молоком [1]. Після року вживання немодифікованого коров''ячого молока є типовим для харчування більшості дітей. Доведено, що раннє споживання коров''ячого молока має кілька патологічних механізмів, які можуть діяти синергічно, посилюючи небажані наслідки. Відсутність олігосахаридів й інших необхідних біологічно активних речовин у коров''ячому молоці призводить до порушень у формуванні кишкової мікробіоти дитини, адекватних механізмів імунного захисту, харчової толерантності. Малий вміст заліза у коров''ячому молоці та високий ризик мікрогеморагій на слизовій оболонці кишок обумовлюють розвиток хронічної недостатності заліза, що, у свою чергу, порушує нормальний метаболізм дитини, збільшує ризик розвитку залізодефіцитної анемії та інших дефіцитних станів. Значний вміст кальцію й казеїну в коров''ячому молоці додатково порушує всмоктування заліза в кишечнику, посилюючи його нестачу в дитячому організмі. Діти, які споживають коров''яче молоко, отримують набагато більше білка й мінеральних речовин, що суттєво навантажує нирки, змушуючи їх посилено працювати і виділяти більше рідини. Коров''яче молоко містить ряд білкових алергенів, які провокують різноманітні алергічні реакції. У подальшому невідповідність складу коров''ячого молока фізіологічним потребам дитини може сприяти розвитку таких захворювань, як ентеропатія, хвороба Крона, ожиріння, артеріальна гіпертонія, цукровий діабет, атопічний дерматит, астма, біль голови, синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, ревматоїдний артрит, остеопороз тощо. Усе більше накопичується даних, що розвиток багатьох захворювань у дорослому віці тісно пов''язаний з характером харчування на першому році життя [2–5].

Як ми вже зазначали у своєму попередньому повідомленні, в Україні практично відсутні епідеміологічні дослідження, які стосуються особливостей вигодовування дітей перших років життя та його впливу на показники здоров''я і розвитку дітей перших років життя, що спонукало нас до проведення ряду досліджень.

Метою нашого дослідження було вивчення особливостей вигодовування дітей перших двох років життя і вплив харчування, у тому числі споживання немодифікованого коров''ячого молока, на захворюваність, частоту харчової гіперчутливості та алергічних реакцій.

Матеріал і методи

На першому етапі анкетування у поперечне дослідження були залучені 5354 доношені дитини віком від 1 до 18 міс. (жителі мм. Києва, Львова та Львівської області), у яких визначався характер та особливості харчування на першому й другому році життя.

На другому етапі у ретроспективному когортному дослідженні ми оцінювали показники захворюваності й частоту алергічних реакцій, харчової гіперчутливості у 1000 дітей з попередньої вибірки, які були розподілені в 2 групи залежно від типу вигодовування протягом першого року життя (471 дитина, які отримували немодифіковане коров''яче молоко, і 529 немовлят, які не отримували його) [1].

На третьому етапі дослідження ми провели аналіз захворюваності, частоти алергічних реакцій і реакцій гіперчутливості, розподіливши дітей з попередньої вибірки на 3 групи. 1-ша група включала 135 немовлят, які протягом першого і другого року життя не отримували немодифікованого коров''ячого молока, 2-гу групу становила 471 дитина, які почали приймати коров''яче молоко на першому році життя, і до 3-ї групи ввійшли 394 дитини, які почали отримувати немодифіковане коров''яче молоко на другому році життя. Середній вік дітей у групах на момент опитування був близько 20 міс.

У роботі використані стандартні методи описового, порівняльного і категоріального аналізу. Попередньо оцінювали характер змінних (кількісні, якісні) і нормальність розподілу даних. Для безперервних змінних залежно від особливостей їх розподілу розраховували середнє і стандартне квадратичне відхилення (SD).

За умови нормального розподілу даних для порівняння двох груп застосовували t-критерій Стьюдента для незалежних виборок. За умови непараметричного розподілу даних групи порівнювали за допомогою критерію Манна — Уїтні. Відмінності за номінальними (категоріальними) змінними оцінювали за допомогою критерію c 2 або точного критерію Фішера. Усі результати вважали вірогідними за умови, що р  < 0,05.

Результати та їх обговорення

За даними нашого анкетування, близько 13 % опитаних дітей до 2-річного віку не отримували немодифікованого коров''ячого молока як харчовий продукт. Частота застосування коров''ячого молока на першому й другому році життя була дещо вищою в дітей, які знаходились протягом першого року життя на штучному вигодовуванні, хоча вірогідної відмінності не було визначено (табл. 1).

За нашими даними, загальна частота вияву будь-яких клінічних ознак реакцій гіперчутливості, алергічних реакцій була достатньо високою в усіх групах, проте вірогідно вищою в дітей, які у своєму раціоні на 1-му або 2-му році життя мали НКМ. Так, у дітей, які взагалі не отримували НКМ, частота таких проявів сягала 40,74 %, у групі дітей, які почали отримувати НКМ на 1-му році життя, — 43,74 %, у групі дітей, які почали отримувати НКМ на 2-му році життя, — 50,76 % (р = 0,048) (рис. 1).

Оцінюючи за даними анкетування батьків частоту харчової алергії, ми визначили істотне збільшення патологічних реакцій на харчові продукти в дітей, які отримували НКМ як на першому, так і на другому році життя. Якщо серед дітей 1-ї групи алергічні реакції на харчові продукти спостерігалися в 17,04 %, то в 2-й групі — у 49,26 %, у 3-й групі — у 51,52 % (р < 0,001). Як можна побачити з наведених даних, спостерігається певна тенденція до збільшення частоти алергічних реакцій на їжу протягом 2-го року життя дітей, які почали отримувати коров''яче молоко.

Враховуючи, що діти, які практично досягли 2-річного віку, споживають достатню кількість різноманітних продуктів, ми провели аналіз частоти алергічних реакцій на конкретні харчові продукти. Вірогідну відмінність за частотою харчової алергії ми отримали в дітей 1, 2, 3-ї груп при вживанні яєць (2,22 % проти 8,49 і 10,41 % відповідно; р = 0,013), цитрусових (6,67 % проти 19,96 і 18,78 % відповідно; р = 0,001), шоколаду (2,96 % проти 13,61 і 14,5 % відповідно; р = 0,002).

Вірогідно рідше у дітей, які не отримували НКМ (1-ша група), спостерігались алергічні реакції на прийом медикаментів (4,44 % проти 13,16 і 8,38 % у 2-й і 3-й групах; р = 0,004) (рис. 1).

У той же час ми не отримали вірогідної відмінності за частотою алергічних реакцій у дітей в групах спостереження на вживання фруктів, овочів, риби і м''яса, хоча тенденція до збільшення несприятливих реакцій на ці харчові продукти спостерігалась у дітей 2-ї і 3-ї груп.

У дітей, які не отримували НКМ на 1-му і 2-му році життя (1-ша група), вірогідно рідше порівняно з дітьми 2-ї і 3-ї груп спостерігався алергічний висип на обличчі (10,37 % проти 39,87 і 36,8 % відповідно; р < 0,001) і на всьому тілі (8,89 % проти 18,72 і 19,29 % відповідно; р = 0,014).

У своїх дослідженнях ми отримали вірогідну відмінність у групах спостереження за частотою діарей (4,48 % проти 17,2 і 13,23 % у 2-й і 3-й групах відповідно; р = 0,014) і невірогідну тенденцію до збільшення у дітей 2-ї і 3-ї груп частоти епізодів кашлю, нудоти, діарей, які супроводжувалися підвищенням температури, запорів.

Вірогідну відмінність у групах дітей ми отримали за частотою гострих бронхопневмоній (0,11 ± 0,39 епізоду в дітей 1-ї групи проти 0,26 ± 0,60 і 0,22 ± 0,70 епізоду в дітей 2-ї і 3-ї груп; р = 0,46), кількості госпіталізацій (0,25 ± 0,64 проти 0,56 ± 1,0 і 0,46 ± 0,79 відповідно; р = 0,003), частотою призначення антибіотиків (0,57 ± 0,99 проти 1,23 ± 1,50 і 1,22 ± 1,21 епізоду; р = 0,003), антигістамінних препаратів (0,23 ± 0,84 проти 0,80 ± 1,52 і 0,82 ± 1,42 епізоду відповідно; р < 0,001) і пробіотиків (0,88 ± 1,39 проти 1,43 ± 2,21 і 1,38 ± 1,42 епізоду відповідно; р = 0,008).

Таким чином результати нашого дослідження дозволяють зробити висновок, що споживання немодифікованого коров''ячого молока не лише на першому, а й на другому році життя призводить до збільшення частоти алергічних реакцій і реакцій харчової гіперчутливості у дітей, сприяє збільшенню ризику бронхолегеневих хвороб і діарей, збільшує частоту госпіталізацій і прийому антибіотиків, антигістамінних препаратів і пробіотиків. Отримані результати вимагають проведення подальших досліджень і уточнення механізмів впливу компонентів коров''ячого молока на імунну систему дитини, механізми формування алергічних реакцій і харчової толерантності.


Bibliography

1. Няньковський С.Л., Івахненко О.С., Добрянський Д.О., Шадрин О.Г., Марушко Ю.В. Особливості вигодовування дітей першого року життя в Україні та його вплив на частоту реакцій харчової гіперчутливості, захворюваність у дітей перших 2 років життя // Здоровье ребенка. — 2010. — № 3. — С. 156-160.

2. Michaelsen K.F., Hoppe C., Lauritzen L., Molgaard C. Whole cow''s milk: why, what and when? // Nestle Nutr. Workshop Ser. Pediatr. Program. — 2007. — Vol. 60. — P. 201-219.

3. Харчування дітей раннього віку : теорія і практика / Няньковський С ., Добрянський Д ., Марушко Ю ., Івахненко О ., Шадрин О . — Львів : Ліга - Прес , 2009. — 288 с .

4. Pediatric Nutrition in Practice // Ed. by B. Koletzko. — Basel : Karger, 2008. — 305 р .

5. Dannaeus A., Johansson S.G. A follow-up study of infants with adverse reactions to cow''s milk. I. Serum IgE, skin test reactions and RAST in relation to clinical course // Acta Paediatr. Scand. — 1979. — Vol. 68. — P. 377-382.


Back to issue