Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Hypertension" 5(13) 2010

Back to issue

Резолюція ХI Національного конгресу кардіологів України Київ, 28–30 вересня 2010 р.

XI Національний конгрес кардіологів України був присвячений останнім здобуткам вітчизняної та світової кардіології.

У роботі Конгресу взяли участь більше 3000 лікарів та науковців з усіх областей України, а також фахівці з Росії, Великої Британії, Італії, Чехії, США.

Під час Конгресу був проведений об’єднаний Пленум Європейського товариства кардіологів та Асоціації кардіологів України.

У рамках конгресу проведені пленарна сесія, україно-російський симпозіум, 15 наукових засідань, 2 круглих столи та 5 наукових дискусій, 2 науково-практичних симпозіуми, освітній семінар з невідкладної кардіології. Заслухано 122 доповіді та обговорено 68 стендових доповідей. Під час конгресу провідними вітчизняними та іноземними вченими прочитано 13 лекцій, проведено 9 майстер-класів. У рамках Конгресу був проведений конкурс молодих учених на кращу науково-дослідну роботу.

Новою формою організації Конгресу були практичні семінари з перкутанних та хірургічних утручань у хворих на ІХС в режимі реального часу з трансляцією у зал засідань.

На Конгресі була продовжена традиція присвоювати щорічну премію Асоціації для молодих учених за підтримки американського кардіолога проф. І. Гусака.

На Генеральній асамблеї був заслуханий та затверджений звіт президента Асоціації кардіологів України академіка НАМН України проф. В.М. Коваленка про роботу за період з 2009 по 2010 рік. Провідних кардіологів України було нагороджено медаллю імені М.Д. Стражеска, а переможців конкурсу молодих учених — дипломами та цінними подарунками. Крім того, на Конгресі були затверджені проекти нових рекомендацій Асоціації кардіологів з діагностики та лікування тромбозів та емболій, синкопальних станів, фібриляції передсердь. Більшістю голосів було ухвалено створення на базі робочих груп відповідно до уніфікації структури Європейського товариства кардіологів чотирьох профільних асоціацій у складі Асоціації кардіологів України — українських асоціацій фахівців з інтервенційної кардіології, аритмології, серцевої недостатності та невідкладних станів.

Програма конгресу, висвітлюючи найбільш актуальні проблеми наукових досліджень і практики кардіологічної служби, охоплювала такі питання сучасної кардіології, як хронічна ішемічна хвороба серця і гострий коронарний синдром, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, порушення ритму серця, епідеміологічні й медико-соціальні аспекти кардіології, некоронарогенні хвороби серця, інтервенційні технології та хірургічні методи при захворюваннях серцево-судинної системи, фундаментальні дослідження в кардіології, метаболічний синдром, діабет та серцево-судинні захворювання, клінічна фармакологія і раціональна фармакотерапія в кардіології, функціональна діагностика та ехокардіографія.

Серед досягнень вітчизняної кардіології на Конгресі відзначені:

— успішне завершення «Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні» та «Програми попередження серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань»;

— затвердження наказу МОЗ про доцільність створення відділень з інтервенційної кардіології;

— затвердження клінічних класифікацій хвороб системи кровообігу;

— підготовка міждисциплінарних рекомендацій з діагностики та лікування тромбозів глибоких вен та тромбоемболій легеневої артерії, оновлених рекомендацій з діагностики та лікування фібриляції передсердь, синкопальних станів;

— у рамках виконання заходів «Програми попередження серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань» втілення телеметричних технологій моніторування ЕКГ;

— початок великого популяційного дослідження 20 основних факторів ризику розвитку серцево-судинної патології;

— розробка та впровадження оновлених національних рекомендацій з діагностики, лікування та профілактики хронічної серцевої недостатності;

— розробка стандартів діагностики та лікування серцево-судинних захворювань;

— впровадження в широку мережу кардіологічних закладів сучасних методів лікування;

— удосконалення діагностики та критеріїв тяжкості перебігу коронарогенних і некоронарогенних захворювань;

— створення протоколу догоспітальної та госпітальної допомоги хворим на гострий коронарний синдром з підйомом сегмента ST, а також регістру тромболітичної терапії хворих на гострий інфаркт міокарда і відповідного наказу для його реалізації (подано для затвердження МОЗ України).

Серед позитивних наслідків реалізації Програми з артеріальної гіпертензії відзначено:

— зростання показника виявлення хворих з артеріальною гіпертензією майже в 2 рази;

— стабілізацію захворюваності населення на мозковий інсульт та смертності від судинних уражень мозку;

— зниження первинної інвалідності від гіпертонічної хвороби в 2 рази;

— зменшення на 10 % питомої ваги померлих від артеріальної гіпертензії у працездатному віці;

— збільшення середньої тривалості життя хворих на артеріальну гіпертензію на 2 роки;

— значне поліпшення ситуації щодо конт­ролю артеріальної гіпертензії серед населення;

— істотне покращення якості лікування артеріальної гіпертензії та зменшення призначень хворим антигіпертензивних препаратів другої лінії.

Водночас залишається ряд невирішених питань:

— не втрачає гостроти проблема фінансування невідкладної допомоги кардіологічним хворим;

— відсутній державний статистичний реєстр хворих на гострий коронарний синдром з підйомом та без підйому сегмента SТ, гостру та хронічну серцеву недостатність і аритмії;

— не узгоджені правові стосунки лікаря і пацієнта;

— відсутня належна підтримка проведення популяційних досліджень, спрямованих на виявлення чинників ризику серцево-судинних захворювань серед населення України;

— недостатнє висвітлення переваг здорового способу життя.

Під час обговорення виступів та дискусій на Конгресі були визначені такі перспективні напрями наукових досліджень і заходи в практичній кардіології:

— розробка довготривалої державної стратегії профілактики серцево-судинних захворювань на 25–30 років;

— здійснення моніторингу епідеміологічної ситуації серцево-судинних захворювань та їх чинників ризику з подальшим інформуванням владних структур і громадськості;

— реструктуризація системи диспансеризації хворих на серцево-судинні захворювання з акцентом на пацієнтах високого ризику та забезпечення державної підтримки їх ефективного медикаментозного лікування;

— впровадження методів ангіопластики, стентування та шунтування в лікування атеросклерозу вінцевих судин серця, судин головного мозку і нирок;

— впровадження інвазивних методів діагностики та лікування порушень ритму і провідності серця (радіочастотних абляцій, багатокамерних кардіостимуляторів та імплантованих кардіовертерів-дефібриляторів);

— підвищення якості вторинної профілактики ішемічної хвороби серця, зокрема, за рахунок проведення всього комплексу профілактичних заходів, а не тільки гіполіпідемічного лікування;

— розробка та впровадження критеріїв об’єктивізації доклінічної та початкової стадій атеросклерозу судин, хронічної серцевої недостатності, їх профілактики за допомогою сучасних фармакологічних та нефармакологічних методів;

— розробка діагностичних критеріїв виділення хворих високого ризику розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих похилого віку;

— необхідність впровадження доповнень до державної статистичної звітності з таких питань:

– раптова серцева смерть;

– фібриляція та тріпотіння передсердь;

– синдром преекзитації шлуночків;

– повні атріовентрикулярні блокади;

– стадії хронічної серцевої недостатності;

– гострий коронарний синдром з підйомом та без підйому сегмента SТ;

— продовження просвітницької роботи з населенням щодо роз’яснення важливості боротьби з серцево-судинними захворюваннями та їх чинниками ризику;

— підготовка рекомендацій щодо раннього навантажувального тестування у хворих на нестабільну стенокардію та інфаркт міокарда;

— продовження та розширення наукових досліджень із генетики та фармакогенетики у хворих з ішемічною хворобою серця, серцевою недостатністю та порушеннями ритму серця;

— створення погоджувального документа з Товариством невропатологів України щодо класифікації та надання невідкладної допомоги хворим на гіпертензивні кризи;

— створення програми з фундаментальних клінічних досліджень у кардіології в межах НАНУ, НАМНУ і МОЗ України;

— звернення до МОЗ України з пропозицією створення постійно діючого реєстру хворих на гострий інфаркт міокарда;

— організація центрів із первинних інтервенційних утручань для цілодобової допомоги пацієнтам з гострим коронарним синдромом;

— вважати за доцільне проводити подальші наукові дослідження з вивчення клінічної ефективності блокаторів If каналів та впровадження лікарських препаратів цієї групи в практику охорони здоров’я;

— з огляду на істотні позитивні зміни пов’язаних з артеріальною гіпертензією показників захворюваності, поширеності й смертності населення, значне поліпшення ситуації щодо контролю артеріальної гіпертензії та істотне покращення якості її лікування, що дозволяє сподіватись на більш істотне поліпшення зазначених вище показників у подальшому за умов продовження реалізації Програми, вважати доцільним і необхідним звернутися до Кабінету Міністрів України з клопотанням про затвердження проекту нової «Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні» на 2011– 2020 рр.

З 26 по 30 вересня 2010 року у м. Ванкувер (Канада) відбулося 23-тє засідання Міжнародного товариства артеріальної гіпертензії. Це засідання пройшоло під гаслом «Зниження глобального кардіоваскулярного ризику». Під час засідання після обговорення було прийнято Положення щодо зниження глобального ризику:

«Багато факторів відповідають за підвищення ризику виникнення серцево-судинних захворювань. Артеріальна гіпертензія (АГ) — це один із найбільш вагомих таких факторів. Багато досягнень було у попередженні, виявленні та конт­ролі АГ. Проте АГ залишається основним фактором ризику виникнення передчасної смерті та інвалідизації від кардіоваскулярних причин у країнах з розвиненою економікою. Окрім того, зростає важливість АГ як причини передчасної смерті та інвалідизації в країнах з перехідною економікою.

Наші останні досягнення не можуть бути причиною подальшого самозадоволення. Незважаючи на значні здобутки у виявленні та лікуванні АГ, ми ще знаходимося перед лицем цілого ряду завдань, направлених на попередження та контроль АГ і асоційованих факторів ризику атеросклерозу. Одним із найбільш важких завдань є забезпечення глобального контролю АГ; його виконання є неможливим без значних інвестицій. Для майбутнього прогресу в бік попередження атеросклерозу, пов’язаного з АГ, необхідні значні зусилля та інтегративні підходи.
Така інтеграція має відображати підтримку: 1) фундаментальних досліджень із відкриття нових точок для оцінки ефективності терапії; 2) клінічних досліджень з оцінки ефективності терапії; 3) популяційних досліджень із розробкою нових стратегій ведення пацієнтів з АГ. Вона має базуватися на таких положеннях:

— підтримка фундаментальних досліджень у галузі клітинної, молекулярної та генетичної біології з відкриття причин, механізмів та особливостей дії терапії при АГ та інших кардіоваскулярних факторів;

— проведення клінічних досліджень у тих галузях, у яких існує недостатня доказова база;

— допомагати просувати стратегії, які мають доказову базу, та сприяти більш швидкому поширенню знань результатів нових клінічних та популяційних досліджень;

— сприяти розвитку найкращих моделей систем охорони здоров’я для попередження та контролю АГ;

— розробляти ефективні громадські програми з попередження та контролю АГ;

розвивати громадську політику щодо покращення здоров’я в цілому;

— поширювати найкращі та найбільш успішні стратегії серед розвинутих країн та країн, що розвиваються.

Ми визнаємо значний прогрес у битві з захворюваннями, пов’язаними з АГ, проте ми дбаємо про те, що нам необхідно ще зробити для підтримки та розбудови наших останніх успіхів».

Підготувала к.м.н. Г.Д. Радченко, відділ симптоматичних артеріальних гіпертензій ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» АМН України


Similar articles


Back to issue