Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" 5 (356) 2011

Back to issue

Новости МЗ Украины

Кожна жінка в Україні ризикує захворіти на рак молочної залози

На Львівщині проходить тиждень профілактики раку молочної залози (РМЗ). Захід здійснюється на підтримку громадської і мистецької ініціативи, скерованої на вшанування пам’яті «голосу України», української співачки Квітки Цісик, долю якої спинила тяжка злоякісна хвороба — рак молочної залози. Ця хвороба і сьогодні забирає чимало жіночих життів.

Головне управління охорони здоров’я Львівщини прагне привернути якомога більше суспільної уваги до проблеми раку грудної залози. Для широкого висвітлення цієї проблеми ГУОЗ видало наказ «Про проведення Днів профілактики та раннього виявлення раку молочної залози у Львівській області», затвердило відповідні інформаційні та просвітницькі заходи серед медичних працівників та жіночого населення, до яких також входить поширення санбюлетенів Львівського центру здоров’я «Профілактика захворювань молочної залози» та «Рак молочної залози».

Медики закликають ознайомлюватись з методами самообстеження грудей, ранньої діагностики раку грудних залоз (клінічний огляд у гінеколога, онколога, мамолога, мамографія після 45 років, при потребі — пункція вузлових утворів із цитологічною діагностикою).

Фахівці наполягають на недопустимості самолікування й нетрадиційного лікування утворів грудних залоз. Небезпечно у разі виникнення підозри на захворювання відкладати похід до лікаря, а саме до фахівців-мамологів. Таке легковажне ставлення до свого здоров’я призводить до запущеності раку та смертності протягом першого року з моменту встановлення діагнозу.

За даними Національного канцер-регістру, на обліку онкологічних закладів на початку 2010 року в Україні зареєстровано 125 тисяч хворих на РМЗ. Починаючи з 40-річного віку рівень захворюваності на РМЗ у жінок становить понад 60 випадків на 100 тисяч населення. Найбільші показники і темпи їх збільшення відзначені у вікових групах 45–50 років (104,3 на 100 тис. населення) і 55–65 років (152,0 на 100 тис. населення).

Таким чином, кожні 35–37 хвилин виявляється новий випадок захворювання на РМЗ і кожну годину від цієї хвороби помирає 1 жінка. Всі ці цифри переконують в актуальності проблеми злоякісних пухлин молочної залози.

 

Серцево-судинні захворювання — одна з найважливіших медико-соціальних проблем в Україні

Серцево-судинні захворювання — одна з найважливіших медико-соціальних проблем в Україні. На цьому наголосив директор Департаменту розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров’я України Микола Хобзей під час науково-практичної конференції, присвяченої актуальним питанням сучасної кардіології.

Кількість людей, які мають хвороби системи кровообігу, в Україні досягла цифри у 25,8 мільйона. Показник смертності від хвороб системи кровообігу в Україні у 2009 р. у структурі загальної смертності населення становив 65,2 % та посів одне з перших місць в Європі як серед всього населення, так і серед осіб працездатного віку.

Нацiональна стратегiя зі зниження смертності від серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань, зазначив Микола Хобзей, базувалася на реалізації Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань на 2006–2010 роки (далі — Програма).

Щороку в Україні реєструється майже 50 тисяч випадків гострого інфаркту міокарда (ГІМ), недiагностовано ГIМ майже у 200 000 випадкiв, що мало б вiдповiдати свiтовим тенденцiям поширеності даної патологiї серед населення, зазначив начальник Лікувально-організаційного управління НАМНУ, член-кореспондент Василь Лазоришинець.

В Україні, за його словами, недостатньо використовується хірургічне лікування ішемічних хвороб серця (ІХС): пацієнтам було проведено лише 2404 аортокоронарних шунтування (АКШ) (9,8 % від потреби), екстрених — 85 (3,5 % від загальної кількості), в США — 200 тисяч АКШ, екстрених — 8 тисяч (4 % від загальної кількості). Все це говорить про недостатнє використання сучасних технологій у лікуванні гострого інфаркту міокарда та про можливі резерви для його покращення.

Найбільш важливим напрямком роботи кардіологічної служби є удосконалення надання допомоги хворим на гострий коронарний синдром, у тому числі на гострий інфаркт міокарда.

Щороку в Україні в рамках терапевтичного вікна (до 6 годин) госпіталізується майже 20 % хворих. Збільшення числа госпіталізованих хворих на гострий інфаркт міокарда в рамках терапевтичного вікна можливе за умов реорганізації надання допомоги на догоспітальному етапі та якісного покращення діагностики інфаркту міокарда, розробки та затвердження вiдповiдним наказом МОЗ України сучасних протоколів ведення хворих із ГІМ на вcix етапах надання медичної допомоги, впровадження реєстрів інтервенційних втручань та тромболітичної терапії, які на сьогодні потребують нормативно-правового регламентування.

За результатами обговорення учасниками конференції загальнi проблеми адекватного впровадження реперфузiйної терапiї включають:

— несвоєчасне звернення хворих по медичну допомогу, низьку iнформованiсть населення про сучасні методи лiкування;

— недостатнiй досвiд персоналу лікувально-профілактичних заходів для впровадження методик реперфузiї;

— недостатнє забезпечення дiагностичними засобами (тропонiновий тест, ЕКГ); лікарськими засобами (тромболітиками), необхiдними реанiмацiйними приладами (дефiбриляторами), телеметричними засобами;

— вiдсутнiсть iнтервенцiйних вiддiлень або умов для забезпечення їх 24-годинної роботи;

  • потребу в удосконаленні медичних стандартів дiагностики, лікування та облiку хворих на ГIМ.

 

МОЗ та НТКУ стоять на варті здоров’я українців

10 лютого 2011 року міністр охорони здоров’я України Ілля Ємець та генеральний директор Національної телекомпанії України Єгор Бенкендорф підписали угоду про співпрацю.

Метою угоди є підвищення рівня проінформованості населення про роботу органів державної влади у галузі охорони здоров’я, висвітлення проблемних питань та підняття престижу професії лікаря у суспільстві.

Як зазначив Ілля Ємець, за допомогою Першого національного телеканалу суспільство буде більше дізнаватися про діяльність Міністерства, реформування медичної галузі та проблеми охорони здоров’я в Україні. Зокрема, він додав: «Для нас Перший національний завжди був і залишається командою фахівців, які об’єктивно та професійно висвітлюють актуальні події».

МОЗ України та НТКУ вирішили об’єднати зусилля і можливості з метою надання населенню України наступної інформації:

— про забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я, санітарного та епідемічного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення;

— програмні засади з розвитку охорони здоров’я, профілактики захворювань, надання медичної допомоги, розвитку наукових досліджень з пріоритетних напрямів медичної науки в Україні та світі;

  • заходи щодо профілактики та зниження захворюваності, інвалідності та смертності населення тощо.

 

Для нас найважливіша персона — пацієнт

Для нас існує одна найважливіша персона — наш пацієнт, і ми всі повинні об’єднатися навколо нього. Про це міністр охорони здоров’я України Ілля Ємець сказав журналістам на прес-конференції під час робочого візиту на Вінниччину. Ця область є пілотним регіоном із реформування медичної галузі.

Ілля Ємець зауважив, що підняття престижу професії медика і підготовка кваліфікованих кадрів — першочергові завдання, які потрібно реалізувати для успішного втілення в життя ідей реформування медичної галузі. А реформа, зі слів міністра, назріла вже давно. «Потрібно детально проаналізувати все те, що сьогодні робиться в галузі охорони здоров’я. Потрібно намагатися зберегти те, що є в системі хорошого, і змінити те, що застаріло. Нам слід перейти на конкретне фінансування медичних послуг, а не ліжко-днів. Ми повинні раціонально використовувати, а не розпорошувати бюджетні кошти», — підкреслив міністр.

За програмою Ілля Ємець відвідав ФАП на Козятинщині в с. Жежелів, що обслуговує 1442 особи, та амбулаторію загальної практики сімейної медицини с. Черепашинці Калиновського району. Також міністр відвідав Калинівську СЕС.

Під час поїздки міністр відвідав відділення реанімації новонароджених і онкогематологічне відділення Він­ницької обласної дитячої лікарні. А також оглянув Обласну клінічну лікарню ім. М.І. Пирогова, де ознайомився з ходом будівництва нового хірургічного корпусу лікарні на 240 ліжок.

Спілкуючись із викладачами та студентами Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Ілля Ємець пообіцяв детально вивчити питання створення у Вінниці міжобласної університетської клініки. «Медики і урядовці повинні зробити все можливе для того, щоб покращити систему охорони здоров’я, а в кінцевому результаті — рівень надання медичної допомоги. І можливо, кроки, які доведеться робити, видадуться декому непопулярними, але потрібно зважувати на те, що вони направлені на покращення медичної допомоги для наших громадян», — наголосив міністр.

Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України — взірець дотримання санітарного законодавства України.

Голова Державної санітарно-епідеміологічної служби України Сергій Риженко за дорученням міністра охорони здоров’я України Іллі Ємеця 9 лютого 2011 року відвідав Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України.

В центральному стерилізаційному відділенні, зауважив Сергій Риженко, використовуються найсучасніші методи стерилізації. «Такі методи потрібно використовувати у всіх лікувально-профілактичних закладах України. Це дозволить суттєво знизити ризик виникнення внутрішньолікарняних інфекцій», — наголосив голова Держсанепідслужби України.

Керівникам Державної санітарно-епідеміологічної служби на місцях дано доручення посилити нагляд за дотриманням санітарного законодавства у лікувально-профілактичних закладах.

Надалі подібні перевірки будуть продовжуватись в інших лікувальних закладах.


Similar articles

Modern methods of medical imaging in the diagnosis and screening of breast cancer
Authors: Божок Є.М.(1), Зотов О.С.(2)
(1) — ДУ «Інститут ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

«Practical Oncology» Том 2, №4, 2019
Date: 2020.02.24
Categories: Oncology
Sections: Clinical researches
Епідеміологія раку молочної залози в Закарпатській області
Authors: Русин А.В., Русин В.І., ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Жолудєва Л.О., Одошевська О.М., Девіняк О.Т., Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер
Ukrainian journal of surgery 4 (19) 2012
Date: 2013.01.28
Categories: Surgery
Sections: Clinical researches

Back to issue