Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 12, №1, 2011

Back to issue

Лікування хворих із діафізарними переломами великогомілкової кістки із застосуванням блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу

Authors: Гайко Г.В., Калашніков А.В. ДУ «Інститут травматології та ортопедії АМН України», Малик В.Д. Міська клінічна лікарня № 1, м. Полтава

Categories: Traumatology and orthopedics

print version


Summary

Проаналізовані дані результатів лікування 103 хворих із діафізарними переломами великогомілкової кістки з використанням блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу (БІОС). Серед обстежених хворих було 79 (76,7 %) чоловіків і 24 (23,3 %) жінки. Середній вік хворих був 34,09 ± 14,13 року. Усім хворим був виконаний БІОС великогомілкової кістки блокуючими канюльованими стрижнями Сharfix, виготовленими фірмою ChM (Польща). Розроблений алгоритм лікування хворих із діафізарними переломами великогомілкової кістки з використанням блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу дозволив одержати позитивні результати у всіх пацієнтів. Фіксуюча система інструментів та імплантатів БІОС довела свою ефективність.


Keywords

Діафізарні переломи великогомілкової кістки, блокуючий інтрамедулярний остеосинтез, алгоритм лікування.

Згідно зі статистичними даними, в Україні за рік реєструється близько 2 млн травм, у зв’язку з цим виконується близько 150 тис. оперативних втручань на кістках [1, 2].

Відсутність в Україні диференційованого підходу до вибору оптимальної методики хірургічного лікування при діафізарних переломах кісток нижніх кінцівок на сьогодні є суттєвою медико-соціальною проблемою [3, 4].

В сучасній травматології та ортопедії блокуючий інтрамедулярний остеосинтез (БІОС) є загальнови­знаною методикою оперативного лікування, що широко використовується [5–9]. Проте, незважаючи на досить велику кількість даних літератури щодо застосування БІОС, на сьогодні відсутні показання до застосування різних його видів, а саме: статичного, динамічного, компресійного.

Мета дослідження: розробити алгоритм застосування блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу (БІОС) при лікуванні хворих із діафізарними переломами великогомілкової кістки.

Матеріали та методи

Нами проаналізовані результати лікування 103 хворих із діафізарними переломами великогомілкової кістки. Серед хворих було 79 чоловіків (76,7 %) та 24 (23,3 %) жінки. Середній вік хворих становить 34,09 ± 14,13 року.

Тяжкість пошкоджень у хворих за АО наведена в табл. 1.

Усім хворим із переломами великогомілкової кістки були виконані оперативні втручання — БІОС канюльованими стрижнями Сharfix виробництва фірми ChM (Польща). Усі оперативні втручання були виконані з дотриманням стандартної техніки виконання.

Лікування. Для оптимізації лікування хворих з діафізарними переломами великогомілкової кістки нами розроблено алгоритм застосування блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу (рис. 1).

Переважна кількість операцій БІОС виконана без розсвердлювання кістковомозкового каналу.

Розсвердлювання кістковомозкового каналу виконувались при переломах з горизонтальною або косою (до 30°) лінією перелому (типи А2 та А3 за класифікацією АО) у випадках вузького кістковомозкового каналу (при розмірі менше 9 мм у найвужчій частині). Вказане запобігає утворенню діастазу між кістковими фрагментами та полегшує репозицію уламків кістки.

У випадках високих переломів великогомілкової кістки застосовували реконструктивні фіксатори, а при низьких переломах великогомілкової кістки додатково проводилось блокування стрижня в сагітальній площині дистального уламка великогомілкової кістки.

У переважній більшості випадків, при переломах типів А2 та А3 у 31 хворих (30,1 %), застосовувався динамічний чи компресійний тип фіксації, крім 8 хворих (7,8 %), коли статичне блокування виконували у випадках значного остеопорозу або наявності тяжких ушкоджень органів грудної клітки (для запобігання жировій емболії). При цьому розсвердлювання каналу не застосовували. При інших переломах застосовувався статичний метод фіксації.

Статичний метод блокування стержня у 72 хворих (69,9 %), виконували у випадках спіральних та косих переломів із лінією перелому стегнової кістки під кутом більше 30° та при уламкових переломах (типи А1, В, С за класифікацією АО).

В переважній більшості випадків — у 89 хворих (86,4 %) — репозиція уламків великогомілкової кістки виконана закритим методом, і лише в 14 випадках (13,6 %) репозиція перелому була відкритою.

При всіх діафізарних переломах великогомілкової кістки з наявністю перелому малогомілкової кістки в нижній третині обов’язково проводилася фіксація уламків останньої або пластиною, або стрижнем.

Результати лікування

Після операційного втручання зовнішню іммобілізацію кінцівок не використовували. У випадках статичного блокування ходу за допомогою милиць з навантаженням 20 % ваги оперованої кінцівки дозволили з 2-го дня після оперативного втручання, водночас починали активні й пасивні рухи в суглобах оперованої кінцівки. Навантаження оперованої кінцівки збільшували залежно від стану репаративних процесів у місці пошкодження. У 12 хворих через 3–8 тижнів після операції була виконана динамізація системи «кістка — імплантат». Після цього хворим дозволяли навантаження оперованої кінцівки у межах 75 %.

При динамічному і компресійному типах БІОС 50% навантаження кінцівки дозволяли з 2-го для після оперативного втручання, поступово збільшуючи його.

Повне навантаження дозволяли в строки від 2 до 22 тижнів залежно від характеру перелому великогомілкової кістки, у середньому через 10,82 ± 2,95 тижня.

Зрощення великогомілкової кістки наступало у строки від 8 до 22 тижнів, в середньому через 11,56 ± 2,56 тижня.

Середній термін перебування хворих у стаціонарі після виконання БІОС склав 18,29 ± 11,71 доби.

Результати лікування за критеріями бальної оцінки вивчені у всіх хворих у строки від 9 місяців до 2 років після оперативного втручання. У 98,1 % пацієнтів вони були добрими, у 1,9 % — задовільними.

Висновки

1. Розроблений алгоритм лікування хворих із діафізарними переломами великогомілкової кістки із застосуванням блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу дозволив отримати позитивні результати лікування у всіх 103 хворих.

2. Фіксуюча система інструментів та імплантатів Сharfix для виконання БІОС довела свою високу ефективність у лікуванні хворих із діафізарними переломами великогомілкової кістки.


Bibliography

Аналіз стану травматолого-ортопедичної допомоги населенню України в 2005–2006 рр. Довідник / Гайко Г.В., Корж М.О., Калашніков А.В., Герасименко С.І., Полішко В.П. — К.: Видавнича компанія «Воля», 2007. — 132 с.

Аналіз стану травматолого-ортопедичної допомо­ги населенню України в 2006–2007 рр. Довідник / Гайко Г.В., Корж М.О., Герасименко С.І., Калашніков А.В., Полішко В.П. — К.: Видавнича компанія «Воля», 2007. — 134 с.

Гайко Г.В., Калашніков А.В., Боєр В.А. та ін. Аналіз структури первинної інвалідності та чинників її формування при травмах кінцівок в умовах великого міста // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Медико-соціальна експертиза і реабілітація хворих внаслідок травм і захворювань опорно-рухового апарату». — Дніпропетровськ: Пороги, 2008. — С. 23-24.

Гайко Г.В., Калашніков А.В., Боєр В.А. та ін. Аналіз факторів, що впливають на вибір методик остеосинтезу при лікуванні діафізарних переломів довгих кісток кінцівок // Вісн. ортопед. травматол. та протезув. — 2008. — № 2. — С. 68-73.

Гиршин С.Г. Клинические лекции по неотложной травматологии. — Москва, 2004. — 543 с.

Leung K.-S., Taglang G., Schuettler R. Practice of intramedullary locked nails. — Berlin: Springer, 2006. — 312 p.

Muller M.E., Algower M.A., Schneider R., Willenegger H. Manual of internal fixation. techniques recommended by the AO-ASIF Group. — 3rd ed., expanded and completely revised. — Berlin; Heidelberg; New York; London; Paris; Tokyo: Springer-Verlag, 1992. — 750 p.

Rosen H. Compression treatment of long bone pseudarthroses // Clin. Orthop. — 1979. — 138. — 154-66.

Ruedy T.P., Murphy W.M. AO principles of fracture ma­nagement. — Stuttgart, New York: Thieme, 2000. — 887 p.

Similar articles

Authors: Калашніков А.В., Ставінський Ю.О.* ДУ «Інститут травматології та ортопедії АМН України», м. Київ *Київська клінічна лікарня № 7
"Тrauma" Том 12, №1, 2011
Date: 2011.05.20
Categories: Traumatology and orthopedics
Authors: Анкін М.Л., Анкін Л.М., Сатишев М.М.*, Грошовський М.В.*, Марухно Ю.І., Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ, *КЗКОР «Київська обласна клінічна лікарня»
"Тrauma" Том 12, №3, 2011
Date: 2011.12.07
Categories: Traumatology and orthopedics
Лiкування дiафiзарних переломiв довгих трубчастих кiсток за допомогою блокуючого iнтрамедулярного металоостеосинтезу
Authors: Козопас В.С. — Львiвський нацiональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького
"Тrauma" Том 16, №2, 2015
Date: 2015.06.16
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Найпоширеніші помилки при використанні інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу
Authors: Литовченко В.О., Гарячий Є.В., Березка М.І., Спесивий І.І., Харківський національний медичний університет, Обласна клінічна лікарня — Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, м. Харків
"Тrauma" Том 13, №4, 2012
Date: 2013.02.19
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual

Back to issue