Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 1 (28) 2011

Back to issue

Раціональний вибір жарознижуючого препарату в педіатрії

Authors: Абатуров О.Є., Височина І.Л., Дніпропетровська державна медична академія

Categories: Pediatrics/Neonatology

print version


Summary

У статті наведені сучасні дані щодо можливостей антипіретичної терапії в педіатрії. Наведені новітні дані про механізми дії ібупрофену, доказові результати щодо його високого профілю безпечності та ефективності.


Keywords

Антипіретична терапія, діти, Нурофєн для дітей.

Антипіретики (antipyretica; проти + з грецької pyretos — жар) є найпопулярнішими ліками в реєстрі існуючої офіційної фармакології в усьому світі. З часу відкриття жарознижуючих препаратів минуло понад 100 років. Вони міцно увійшли до арсеналу безрецептурних засобів, проте практику їх використання не можна назвати бездоганною, незважаючи на солідну доказову базу та існуючі на сьогодні клінічні рекомендації та протоколи [2, 4–6, 13, 19,  30, 31].

Проблема раціонального використання лікарських препаратів існує у всьому світі. За даними ВООЗ, більше половини усіх лікарських засобів призначаються нераціонально, причому в значній частині випадків пацієнти неправильно приймають препарати. Дане твердження стосується насамперед безконтрольного використання антипіретичних засобів [1, 3, 8, 9].

Сьогодні на фармакологічному ринку представлено широкий асортимент жарознижуючих препаратів, які є доступними та продаються в безрецептурному режимі, що обумовлює шаблонне та безконтрольне застосування цих препаратів і пацієнтами, і батьками хворих дітей у разі підвищення температури тіла, навіть до субфебрильного рівня. Збереженню даної ситуації сприяють існуючі в мас-медіа та деяких інтернет-джерелах твердження про небезпеку гарячки, що сприяло появі описаного нещодавно синдрому пірофобії [9]. Масове нераціональне застосування деяких жарознижуючих препаратів, особливо у дітей, обумовлює появу помітного числа зареєстрованих ускладнень нераціональної антипіретичної терапії, і тому актуальним у практиці лікаря є знання про найбільш безпечні антипіретики, знання показань та протипоказань щодо їх застосування.

Основною причиною призначення антипіретиків є інфекційна гарячка, що залишається провідною причиною звернення по невідкладну медичну допомогу [2–4, 15, 25, 26]. За даними ВООЗ, у світі щорічно реєструється 1,5 млрд випадків гострих респіраторних захворювань (1/3 усього населення планети), що становить 75 %, а в дитячій популяції від 60 до 90 % від усієї інфекційної патології [1–9]. І тому жарознижуючі засоби є препаратами, що найбільш часто використовуються в медицині як за показаннями лікаря, так і хворими самостійно або їх батьками. Жарознижуючі препарати — це симптоматичні засоби, тобто ті, що знімають гарячкові явища тільки на певний термін, питання щодо необхідності призначення препарату, вибору дози та конкретного антипіретика повинен вирішувати в більшості випадків ГРЗ та розвинення гарячки лікар [1–9].

Неопіоїдні анальгетики (анальгетики-антипіретики) або нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) характеризуються унікальним поєднанням жарознижуючого, протизапального, анальгезуючого і антитромботичного механізмів дії, що робить їх універсальними для полегшення симптомів багатьох захворювань [7]. Класифікація НПЗП подана в табл. 1.

Дослідження, проведені колективом авторів (W. Garvey, J. Vane, J. Smith, A. Willis, 1971), щодо механізмів дії нестероїдних протизапальних препаратів (Нобелівська премія, 1992) дозволили констатувати, що основний механізм дії НПЗП пов’язаний з інгібіцією синтезу ЦОГ та простагландинів (насамперед ПГЕ2) у вогнищі запалення. Саме ПГ беруть участь у розвитку вазодилатації, гіперемії, гарячки, виявляють синергічну активність з іншими субстанціями щодо болю (за рахунок підвищення чутливості рецепторів аферентних нервів до дії брадикініну та гістаміну) [16, 17, 24]. Сьогодні відомі як ЦОГ-1 і ЦОГ-2, так і їх гени, відкритий механізм регулювання їх експресії на рівні транскрипції гена, також підтверджено існування ще однієї ізоформи ЦОГ-3, експресія якої здебільшого в головному мозку пояснює фармакологічні ефекти переважно парацетамолу.

При виборі жарознижуючого препарату для використання у дітей слід враховувати його безпеку, зручність застосування (наявність дитячих лікарських форм і дробових дозувань для різних вікових груп) та вартість препарату. Зі списку жарознижуючих з огляду на їх токсичність мають бути виключені амідопірин, антипірин, фенацетин [8].

У сучасній педіатрії в діяльності лікаря питання щодо можливостей та вибору терапії гарячки в дітей повинно обговорюватися з батьками [18, 43], а основні підходи до жарознижуючої терапії мають відповідати рекомендаціям ВООЗ (WHO, 1993, 2000) «Лікування лихоманки при гострих респіраторних інфекціях у дітей», згідно з якими серед жарознижуючих засобів препаратами вибору для використання у дітей є ібупрофен у разовій дозі 5–10 мг/кг (максимальна добова доза — 30 мг/кг/добу) і парацетамол у разовій дозі 10–15 мг/кг (ма­ксимальна добова доза — 60 мг/кг/добу) [5, 6, 13, 30, 31].

Лідером купірування гарячки у дітей вважається ібупрофен, що є похідним пропіонової кислоти і має жарознижуючу, знеболюючу та протизапальну дії [8]. Ібупрофен був синтезований у 1962 році, а з 1989 року в США препарат застосовується як антипіретик у дітей з шестимісячного віку. У 1994 році ібупрофен отримав статус over the counter і фактично є лідером ОТС-препаратів, тому на сьогодні офіційно затверджений для безрецептурного відпуску у багатьох країнах для застосування в малих дозах (800–1200 мг на день)  [4, 30].

Механізм дії ібупрофену пов’язаний із блокуванням ЦОГ-1 та ЦОГ-2, що обумовлює зменшення фагоцитарної продукції медіаторів гострої фази (а саме ІЛ-1). Дослідження, проведені у 2010 році H.J. Kim та співавт. [14], показали, що ібупрофен у високих концентраціях гальмує МНС II класу і обмежує екзогенну презентацію антигену [20], що дозволяє підтвердити наявність виражених протизапальних властивостей препарату. Ібупрофен інгібує ріст штамів бактерій в умовах пробірки, що дозволяє припустити наявність антибактеріальної активності препарату [12, 18]. У практичній медицині цей факт підтверджується достатнім рівнем ефективності використання ібупрофену при неускладнених інфекціях сечовивідних шляхів, що не поступається за ефектом терапії з використанням ципрофлоксацину [32]. Згідно з результатами різних досліджень, поєднання протибольової та протизапальної дій ібупрофену дозволяє використовувати його в післяопераційному періоді (тонзилектомії, аденотомії) та при запальних процесах, що супрово­джуються больовими відчуттями (тонзиліт, гострий середній отит та ін.). Болезаспокійлива дія ібупрофену визначається як периферичним, так і центральним механізмом, що дозволяє ефективно використовувати його вже при слабкій і помірній вираженості больових проявів [10, 14, 28].

Наявність високого профілю безпеки та ефективності ібупрофену підтверджена метааналізом, який за результатами десяти досліджень (2005) довів, що ібупрофен у дозі 5–10 мг/кг є більш ефективним, ніж парацетамол у дозі 10–15 мг/кг [19, 22, 27]. E.R. Southey та співавт. [31] показано, що безпечність та переносимість ібупрофену порівнянні з такими у плацебо. Безпечність використання ібупрофену підтверджується відсутністю ризику розвитку синдрому Рея на тлі його використання при гарячці у дітей, доведеною відсутністю нефротоксичності, негативного впливу препарату на стан слизової шлунково-кишкового тракту [23, 24] та системних негативних впливів [31].

Аналіз дванадцяти електронних баз даних  (MEDLINE, EMBASE, Cochrane Database, DARE, British Nursing Index, CBIB, Derwent Drug File, International Pharmaceutical Abstracts, Pharm-Line, CINAHL,  PASCAL, SCZZ-SciSearch), проведений за період із 2007 року, показав, що застосування ібупрофену в дитячій популяції не пов’язане з ризиком виникнення бронхіальної астми у дітей, а використання препарату ібупрофен як антипіретика у дітей із діагнозом «бронхіальна астма» має більш низький ризик госпіталізації (0,63) та амбулаторних відвідувань (0,56) порівняно з ацетамінофеном [11, 33]. Ібупрофен може використовуватися при гарячці у дітей з астмою [26], не збільшуючи при цьому ризик розвинення алергічних реакцій, а можливість розвитку ібупрофен-індукованого бронхоспазму відповідає низькому рівню ризику (2 %) [33].

У 1990 році на європейський ринок вийшов перший оригінальний ібупрофен під назвою Нурофєн і спеціально розроблена для дітей суспензія Нурофєн для дітей, розроблені відповідно до Good Clinical Practice (належна клінічна практика). З 1998 року Нурофєн для дітей успішно застосовується в Росії та Україні. Доказова база безпечності Нурофєну сформована дослідженням побічних ефектів препарату, під час якого було обстежено 84 000 дітей. Результати свідчать про те, що високий профіль безпеки препарату дозволяє широко застосовувати його в педіатричній практиці [22].

Оригінальний препарат Нурофєн для дітей, виробник Реккіт Бенкізер Хелскер Інтернешнл (препарат виробляється тільки у Великобританії), випускається у вигляді суспензії. У 5 мл суспензії Нурофєну для дітей міститься 100 мг активного компонента ібупрофену, що є похідним 1,2-(4-ізобутилфеніл)-пропіонової кислоти. Препарат добре і швидко всмоктується зі шлунка, у плазмі на 99 % пов’язаний із білками, починає діяти протягом 30–60 хвилин після призначення. Пік ефективності встановлюється через 1–2 год. З організму ібупрофен виводиться з сечею, жовчю та калом.

Треба відмітити наявність зручної форми випуску Нурофєну для дітей — флакону зі спеціальним мірним дозатором, який є гарантією того, що дитина отримає дозу, що точно відповідає її віку та рекомендації лікаря.

Перевагами даного препарату є такі властивості:

— швидкий жарознижуючий ефект через 30 хвилин;

— діє протягом тривалого часу — на строк до 8 годин;

— застосовується при головному болі й мігрені, зубному болі, болі у вухах і горлі, болі при розтягненнях та інших видах болю;

— дозволено до застосування з 6 місяців без контролю лікаря.

Згідно з інструкцією виробника, дозування для дітей залежить від віку та маси тіла дитини. Разова доза становить 5–10 мг/кг маси тіла 3–4 рази на добу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 30 мг/кг/добу.

Рекомендовані дози Нурофєну для дітей при гарячці подані в табл. 2.

Таким чином, при необхідності проведення жарознижуючої терапії оптимальним і раціональним вибором у педіатричній практиці можна вважати призначення ібупрофену, що має високий профіль безпечності та ефективності за рахунок наявності жарознижуючої, протизапальної та протибольової дії, переваги Нурофєну для дітей полягають у зручності форми випуску та можливості точного дозування в кожному окремому випадку.


Bibliography

1. Аряев Н.Л. Антипиретики в терапии респираторных заболеваний у детей // Здоров’я України. — 2008. — № 18(1). — С. 52-53.

2. Геппе Н.А., Малахов А.Б. Лихорадка у детей. Причины развития и методы лечения // Здоровье ребенка. — 2009. — № 1(16).

3. Коровина Н.А., Заплатников А.Л., Захарова И.Н. Лихорадка у детей. Рациональный выбор жаропонижающих лекарственных средств. — М., 2000. — 67 с.

4. Лихорадка у детей и Нурофен / А.М. Запруднов, К.И. Григорьев, Л.А. Харитонова, Л.Н. Мазанкова // Антимикробная и противовирусная терапия. — 2010.

5. Протоколи діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей. Протокол діагностики та лікування грипу у дітей. Наказ МОЗ України № 354 від 09.07. 2004 р.

6. Протокол лечения лихорадки у детей / Е.Н. Сибилева, Л.А. Зубов, В.Ю. Кондратьев, Г.П. Смирнова, С.Ю. Назаренко // Педиатрия и неонатология. — 2005 (http://www.medafarm.ru).

7. Страчунский Л.С., Козлов С.Н. Нестероидные противовоспалительные средства (Методическое пособие) // http://www.antibiotic.ru

8. Таточенко В.К. Рациональное применение жаропонижающих средств у детей // РМЖ. — 2000. — Т. 8, № 3–4. — С. 40-42.

9. Храмцова Е.В. Антипиретики в педиатрической практике. Шаблоны применения и синдром пирофобии // http://www.permocpk.ru

10. A randomised, five-parallel-group, placebo-controlled trial comparing the efficacy and tolerability of analgesic combinations including a novel single-tablet combination of ibuprofen/paracetamol for postoperative dental pain / S.E. Daniels, M.A. Goulder, S. Aspley, S. Reader // Pain. — 2011 November. — 152 (3). — 632-42. Epub 2011 Jan 22.

11. A review of ibuprofen and acetaminophen use in febrile children and the occurrence of asthma-related symptoms / D. Kanabar, S. Dale, M. Rawat // Clin. Ther. — 2007 Dec. — 29(12). — 2716-23.

12. Al-Janabi A.A. In vitro antibacterial activity of Ibuprofen and acetaminophen // J. Glob. Infect. Dis. — 2010 May. — 2(2). — 105-8.

13. Antipyretic effect of ibuprofen and dipyrone in febrile children / A.M. Magni, D.K. Scheffer, P. Bruniera // J. Pediatr (Rio J). — 2011 Jan 11. — 87(1).

14. Cardwell M., Siviter G., Smith A. Non-steroidal anti-inflammatory drugs and perioperative bleeding in paediatric tonsillectomy (Review) // Cochrane Database Syst Rev. — 2005. — Art. No. CD003591- DOI10.1002 /14651858.CD003591.pub2.

15. Crook J. Fever management: evaluating the use of ibuprofen and paracetamol // Paediatr. Nurs. — 2010 Apr. — 22(3). — 22-6.

16. Cyclooxygenase Inhibitors, Aspirin and Ibuprofen, Inhibit MHC-restricted Antigen Presentation in Dendritic Cells / H.J. Kim, Y.H. Lee, S.A. Im, K. Kim, C.K. Lee // Immune Netw. — 2010 Jun. — 10(3). — 92-8.

17. Differential sensitivity and mechanism of inhibition of COX-2 oxygenation of arachidonic acid and 2-arachidonoylglycerol by ibuprofen and mefenamic acid / J.J. Prusakiewicz, K.C. Duggan, C.A. Rouzer, L.J. Marnett // Biochemistry. — 2009 Aug 11. — 48(31). — 7353-5.

18. Effect of using an interactive booklet about childhood respiratory tract infections in primary care consultations on reconsulting and antibiotic prescribing: a cluster randomised controlled trial / N.A. Francis, C.C. Butler, K. Hood, S. Simpson, F. Wood, J. Nuttall // BMJ. — 2009 Jul 29. — 339. — b2885. doi: 10.1136 /bmj.b2885.

19. Efficacy and safety of acetaminophen vs ibuprofen for treating children’s pain or fever: a meta-analysis / D.A. Perrott, T. Piira, B. Goodenough, G.D. Champion // Arch. Pediatr. Adolesc. Med. — 2004. — 158(6). — 521-6.

20. Ibuprofen and other widely used non-steroidal anti-inflammatory drugs inhibit antibody production in human cells / S. Bancos, M.P. Bernard, D.J. Topham, R.P. Phipps // Cell Immunol. — 2009. — 258. — 18-28.

21. Kanabar D., Dale S., Rawat M. A review of ibuprofen and acetaminophen use in febrile children and the occurrence of asthma-related symptoms // Clin. Ther. — 2007. — 29(12). — 2716-23.

22. Lesko S.M., Mitchell A.A. An assessment of the safety of pediatric ibuprofen. A practitioner-based randomized clinical trial // JAMA. — 1995. — 273(12). — 929-33.

23. Lesko S.M., Mitchell A.A. The safety of acetaminophen and ibuprofen among children younger than two years old // Pediatrics. — 1999. — 104(4). — e39.

24. Lux A.L. Treatment of febrile seizures: historical perspective, current opinions, and potential future directions // Brain. Dev. — 2010 Jan. — 32(1). — 42-50.

25. Mackowiak P.A. Physiological rationale for suppression of fever // Clin. Infect. Dis. — 2000. — 31(Suppl. 5). — S185-9.

26. Management of fever in children: summary of the Italian Pediatric Society guidelines. / E. Chiappini, N. Principi, R. Longhi, P.A. Tovo, P. Becherucci, F. Bonsignori, S. Esposito, F. Festini, L. Galli, B. Lucchesi, A. Mugelli, M. de Martino // Clin. Ther. — 2009 Aug. — 31(8). — 1826-43.

27. Paracetamol and ibuprofen for the treatment of fever in children: the PITCH randomised controlled trial / A.D. Hay, N.M. Redmond, C. Costelloe, A.A. Montgomery, M. Fletcher, S. Hollinghurst, T.J. Peters // Health Technol. Assess. — 2009 May. — 13(27). — P. 1-163.

28. Paracetamol plus ibuprofen for the treatment of fever in children (PITCH): randomised controlled trial / A.D. Hay, C. Costelloe, N.M. Red­mond, A.A. Montgomery, M. Fletcher, S. Hollinghurst et al. // BMJ. — 2008. — 337. — a1302. Erratum in: BMJ. — 2009. — 339. — b3295.

29. Premarketing surveillance of Ibuprofen suppositories in febrile children / D. Hadas, I. Youngster, A. Cohen, E. Leibovitch, I. Shavit, I. Erez, Y. Uziel, M. Berkovitch // Clin. Pediatr. (Phila). — 2011 March. — 50 (3). — 196-9. Epub 2011 Jan 10.

30. Rainsford K.D. Ibuprofen: pharmacology, efficacy and safety // Inflammopharmacology. — 2009 Dec. — 17(6). — 275-342.

31. Southey E.R., Soares-Weiser K., Kleijnen J. Systematic review and meta-analysis of the clinical safety and tolerability of ibuprofen compared with paracetamol in paediatric pain and fever // Curr. Med. Res. Opin. — 2009. — 25(9). — 2207-22.

32. Symptomatic treatment (ibuprofen) or antibiotics (ciprofloxacin) for uncomplicated urinary tract infection — results of a randomized controlled pilot trial / J. Bleidorn, I. Gбgyor, M.M. Kochen, K. Wegscheider, E. Hummers-Pradier // BMC Med. — 2010 May 26. — 8. — 30.

33. The prevalence of ibuprofen-sensitive asthma in children: a randomized controlled bronchoprovocation challenge study / J.S. Debley, E.R. Carter, R.L. Gibson, M. Rosenfeld, G.J. Redding // J. Pediatr. — 2005 Aug. — 147(2). — 233-8.

34. Written information about individual medicines for consumers // D. Nicolson, P. Knapp, D.K. Raynor, P. Spoor // Cochrane Database Syst Rev. — 2009 (2):CD002104.

Similar articles

Effectiveness and safety of ibuprofen:  the focus on the allergic reactions, children with atopic conditions
Authors: Марушко Ю.В., Асонов А.О.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

"Child`s Health" Том 14, №3, 2019
Date: 2019.06.07
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Підходи до антипіретичної терапії у дітей з обтяженим алергічним анамнезом
Authors: Марушко Ю.В.
професор, доктор мед. наук, зав. кафедри педіатрії післядипломної освіти Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
Вільянська О.М.
к.м.н., м. Київ, Україна

"News of medicine and pharmacy" 2 (602) 2017
Date: 2017.03.27
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Сучасні дані щодо безпеки застосування ібупрофену в педіатричній практиці: у фокусі гастро- та нефротоксичність
Authors: Марушко Ю.В., Вільянська О.М.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

"News of medicine and pharmacy" 9 (621) 2017
Date: 2017.09.12
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Experience of Using Nurofen® Forte for Children in Pediatric Practice
Authors: Марушко Ю.В., Гищак Т.В., Мика М.Ю., Тодика Ю.І. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
"Child`s Health" 5 (73) 2016
Date: 2016.10.27
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches

Back to issue