Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 11, №1, 2010

Back to issue

Застосування препарату "Паміред" в комплексному лікуванні дітей з недосконалим кісткоутворенням

Authors: Т.А. Кінча-Поліщук, С.М. Марциняк, В.В. Стельмах - ДУ ”Інститут травматології і ортопедії” АМНУ, Київ, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Надані результати вивчення ефективності та безпечності застосування препарату „Паміред” в консервативному лікуванні дітей з недосконалим кісткоутворення. Препарат застосовано у 14 хворих віком від 8 до 16 років протягом 12 місяців з інтервалом введення 3 міс. Оцінку стану мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) проводили методом DХA на денситометрі DEXA „Prodygy”. Встановлено позитивний результат вже через 3 місяця з підвищенням показників МЩКТ, зниженням больового синдрому, зменшенням частоти переломів в динаміці. Препарат не викликає побічної дії у дітей, крім короткочасної гіпертермії та незначного болю в кістках протягом 1-2 діб. „Паміред” може бути з успіхом застосований в комплексній терапії недосконалого кісткоутворення в дитячому віці.

Представлены результаты изучения эффективности и безопасности препарата „Памиред” при консервативном лече-нии детей с несовершенным костеобразованием. Препарат применен у 14 больных в воздасте от 8 до 16 лет на протя-жении 12 месяцев с интервалом введения 3 мес. Оценку сотояния минеральной плотности костной ткани (МПКТ) проводили методом DХA на денситометре DEXA „Prodygy”. Отмечен положительный результат уже через 3 месяца с повышением показателей минеральной птотности костной ткани, снижением болевого синдрома, уменьшением частоты переломов в динамике. Препарат не вызывает побочных эфектов у детей, кроме краткосрочной гипертермии и незначительной боли в костях на протяжении 1 -2 дней. ”Памиред” может с успехом применяться в комплексной терапии несовершенного костеобразования в детском возрасте.

Results of the efficacy study and safety of the “Pamired” preparation in the conservative treatment of children with osteogene-sis imperfecta have been presented. The preparation was used in 14 patients aged from 8 to 16 years during 12 months with the injection interval of 3 months. The evaluation of the MPKT state was performed with the use of DXA method on DEXA “Prodigy” densitometer. Positive result was already after 3 months with the increase of indices of bone tissue mineral density, reduce of pain syndrome, decrease of fracture frequency in dynamics. The preparation has no side effects in children except short-term hyperthermia and insignificant pain in bones during 1-2 days. “Pamired may be used with success in the complex therapy of osteogenesis imperfecta at the child age.


Keywords

недосконале кісткоутворення, діти, остеопороз, „Паміред”

несовершенное костеобразование, дети, остеопороз, «Памиред»

osteogenesis imperfecta, children, osteoporosis, “Pamired”

Серед спадкових захворювань дитячого віку істотне місце належить патології опорно-рухового апарату, що супроводжується зменшенням кісткової маси та порушенням якості кісткової тканини. Вивчення структурно-функціонального стану кісткової тканини набуває все більшої актуальності, поширюється коло питань, які необхідно висвітлити, при цьому остеопороз в дитячому та підлітковому віці, коли організм досягає максимуму кісткової маси, привертає дедалі більшу увагу [1]. Причини, що призводять до структурних порушень кісткової тканини в дитячому та підлітковому віці, можуть бути різноманітними [2]. Особливе місце серед вроджених захворювань, що супроводжуються остеопорозом, в дитячому віці займає недосконале кісткоутворення (НК) – спадкова патологія, основними клінічними ознаками якої є системний остеопороз та численні переломи кісток, які виникають при народженні дитини або на 1-2-му році життя. Незважаючи на тривалу історію вивчення захворювання в різних аспектах, а саме клінічному, біохімічному, хірургічному, залишається багато нез’ясованих питань. Недостатність відомостей про патогенез НК – одна з причин відсутності ефективної, патогенетично обґрунтованої терапії цього захворювання, але в останні роки з’явилась велика кількість робіт, присвячених метаболізму сполучної тканини при НК. В основі захворювання лежать порушення фібрилогенезу внаслідок аутосомно-домінантних мутацій в одному з двох генів, що кодують колаген І типу. Колагенові фібрили часто мають зменшений діаметр, нерівномірні, це призводить до порушень мінералізації і формування кристалів гідроксилапатиту, кісткова маса зменшується, порушується періостальний та ендостальний остеогенез з витонченням кортикального шару, сформована кістка втрачає здатність витримувати навантаження [3,4].

Спроби хірургічного лікування деформацій при НК використовувались давно. Однак важкість стану хворих, їх різке відставання у фізичному розвитку, глибокі зміни структури кісткової тканини обмежували покази до оперативного лікування та погіршували його результати. Найбільш розповсюдженими та дієвими препаратами патогенетичної терапії остеопорозу у дорослих є антирезорбенти – кальцитонін (міакальцик), бісфосфонати та стронцію ренелат. Але досвід із застосування антирезорбентів в дитячому та підлітковому віці існує тільки по міакальцику, який має значну антирезорбтивну та анальгезуючу дію [5,6]. Його антирезорбтивна ефективність достатньо висока, при інтраназальному введенні майже відсутня побічна дія, але препарати кальцитоніну мають короткострокову дію у зв’язку зі швидким руйнуванням гормону. Кальцитонін лише інгібує остеокласти і потребує повторного введення, тому що перерва в застосуванні призводить до відновлення активності пригнічених остеокластів, втрати ефекту. При застосуванні міакальцику у певної кількості хворих на НК ми взагалі не відмітили покращення стану кісткової тканини.

Натомість, бісфосфонати незворотньо руйнують активні остеокласти, пригнічують міграцію попередників остеокластів в кісткову тканину та забезпечують стабільне підвищення мінеральної щільності кісткової тканини [6,7]. Протягом останніх років бісфосфонати стали застосовуватись для лікування НК, але серед бісфосфонатів тільки „Паміред” почали використовувати у лікуванні дітей. Цей препарат, зв’язуючись з кристалами фосфату кальцію (гідроксилапатитом), інгібує розчинення останнього. Тобто він не викликає порушень мінералізації кісткової тканини і надмірного пригнічення кісткового моделювання [7,8].

Мета даного дослідження - вивчення ефективності бісфосфонату „Паміред”, D-r Reddi′s, Індія, в консервативній терапії НК у дітей та підлітків, спрямованій на покращення структурно-функціонального стану кісткової тканини, що ,в свою чергу, дозволить ширше проводити ортопедичну корекцію деформацій та реабілітаційні заходи.

Матеріал та методи

Клініко-лабораторні методи обстеження та консервативне медикаментозне лікування „Паміредом” проведені у 14 хворих з НК. Вік хворих - від 8 до 16 років, термін спостереження 6-12 міс. До застосування паміреду всі хворі отримували остеогенон у відповідних віку дозах, препарати Са та вітаміну D3; 4 хворих діставали міакальцик-спрей, без досягнення бажаного ефекту (частота переломів не зменшувалась, стан дітей майже не змінювався).

„Паміред” застосовувався в дозі 30-60 мг в залежності від віку при умові рівня Са в сироватці крові не нижче 2,1 ммоль/л шляхом разових в/венних інфузій кожні 3 міс. на тлі обов'язкового призначення препаратів Са в дозі 500-1000 мг/добу. В 5 випадках було виконано 3 інфузії, в 6 випадках – 2 інфузії і у 3 хворих - по одній інфузії. Батьки хворих дітей були попереджені про можливі побічні реакції на введення препарату.

Стан здоров’я дітей оцінювався на тлі лікування по одній програмі, яка включала дослідження соматичного стану хворих та визначення стану опорно-рухової системи. При цьому враховувалась частота переломів, рухова активність дитини до та після проведеної терапії, ступінь больового синдрому та його динаміка на тлі лікування. Об’єктивні відомості про стан кісткової тканини були отримані на основі дво-енергетичної рентгенівської абсорбціометрії рентгеноденситометром DEXA „ Prodygy”, на початку лікування та в динаміці, після кожного введення „Паміреду”. Вивчали показники мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) на рівні поперекового відділу хребта та проксимального відділу стегнової кістки (все стегно, шийка стегнової кістки, великий вертлюг). Всім хворим визначався рівень Са крові до і після кожної інфузії „Паміреду”, у всіх спостерігалось зниження рівня Са сироватки через 24-48 год. після введення „Паміреду” на 0,2 – 0,65 ммоль/л відносно вихідних показників до інфузії, але тільки у двох хворих рівень Са знизився нижче 2,0 ммоль /л і вже через тиждень нормалізувався.

Відмічені наступні побічні реакції: підвищення температури тіла до 38-40° у 4 хворих, ломота в суглобах – у 3 хворих, головний біль – у 4 хворих, сонливість – 1 хворий. Слід зазначити, що побічні реакції спостерігались при першому введенні препарту і тільки у 2 хворих при повторному введені було підвищення температури і ломота в кістках.

Результати та обговорення

На тлі терапії, що проводилась, у всіх хворих відмічена позитивна клінічна динаміка, яка проявлялась в зниженні частоти переломів в 2-3 рази, зменшенні або зникненні больового синдрому, наростанні рухової активності. Так, у 5 пацієнтів, що отримали три інфузії, до лікування „Паміредом” відмічалось 2-4 переломи на рік, а після лікування у трьох хворих переломів не відмічалось, а в двох констатовано по одному перелому. Клінічні показники підтверджували дані об’єктивного дослідження (рентгенівська денситометрія) при якому вже через 3 місяці після першого введення „Паміреду” було відмічено покращення показників щільності кісткової тканини в середньому на 0,032±0,012 г\см² (р<0,01) та Z-показника на 0,2-0,4. Слід зазначити, що ступінь збільшення показника щільності кісткової тканини та зменшення Z-показника зменшувалась з кратністю введення препарату. Так, після другого введення збільшення кісткової маси склало 0,021±0,006, відповідно Z-показника - на 0,2 – 0,3, а після третього введення у двох з п’яти хворих збільшення щільності кісткової тканини дещо підвищилось відносно другого введення, що склало 0,03 та 0,029; у трьох хворих залишилось в межах попереднього введення. Більша чи менша активність відповіді з боку кісткової тканини не корелювала з віком хворих та тяжкістю захворювання.

Клінічний приклад

Хвора К-па А., 8 років, діагноз: недосконале кісткоутворення, пізня форма, компресійні переломи тіл L-2 – L-4 хребців.

Дівчинка звернулась в ІТО АМНУ зі скаргами на болі в поперековому відділі хребта, неможливість ходити на відстань більше 200м, значне зниження фізичної активності. Перші ознаки захворювання з’явились в 2 річному віці, коли стався перелом правого стегна. До звернення в клініку в анамнезі 7 переломів ( обидва стегна, права гомілка, ліве передпліччя), потягом останніх 6 міс. постійно користувалась корсетом, фіксуючим грудо-поперековий відділ хребта.

При надходженні рівень Са в сироватці крові - 2,6 ммоль\л. Результати обстеження методом рентгенівської денситометрії:

  • поперековий відділ хребта: МЩКТ 0.313 г\см², Z-показник ( -4,5),
  • стегнова кістка :МЩКТ 0,316 г\см², Z-показник ( -4,2).

Було проведено внутрішньовенне крапельне введення 30 мг „Паміреду” в першу добу - температура 380С, нудота, головний біль. Рівень Са в сироватці крові через 48 годин становив 2,2 ммоль\л.

При наступній госпіталізації через 3 міс. скарг на болі в хребті майже немає, дівчинка стала активною, почала ходити на значну відстань, навіть бігати. При обстеженні методом рентгенівської денситометрії:

  • поперековий відділ хребта: МЩКТ 0.335 г\см², Z-показник ( -4,2),
  • стегнова кістка :МЩКТ 0,340 г\см², Z-показник ( -3,8).

Проведено ще два введення „Паміреду” по 30 мг з інтервалом 3 місяці. Побічних реакцій не спостерігалось. При обстеженні через 12 міс після першого введення скарг немає, дитина активна, багато ходить, бігає, звільнена від корсета на період сну та сидіння, встановлено підвищення показників МЩКТ:

  • поперековий відділ хребта - 0.417 г\см², Z-показник ( -3,4),
  • стегнова кістка – 0,430 г\см², Z-показник ( -3,4).  

Позитивна клініко-рентгенологічна динаміка, наростання щільності кісткової тканини за даними рентгеноденситометрії у чотирьох хворих стали підґрунтям для вирішення питання про ортопедичну корекцію деформацій кісток скелету.

Висновки

Таким чином, консервативна терапія з застосуванням препарату „Паміред”, що призводить до збільшення щільності кісткової тканини, створює передумови для успішної хірургічної корекції деформацій. ”Паміред” може бути застосований у дітей з недосконалим кісткоутворенням як препарат вибору при значному зниженні щільності кісткової тканини, для запобігання ламкості та багатоплощинних деформацій кісток, а також з метою підготовки останніх до корекційних остеотомій, щоб покращити якість життя даного контингенту хворих.


Bibliography

  1. Ригз Б.Л., Мелтон ІІІ Л.Дж. Остеопороз. Пер. С англ.. – М. – СПб.: „Невський діалог” – 2000. – 560 с.
  2. Остеопорз: епидемиология, клиника, діагностика, профілактика и лечение: Монография/ Акад.мед.наук Украины / Под ред. Н.А.Коржа,В.В.Поврознюка, Н.В.Дедух, И.А. Зупанца. – Х.: Золотые страницы, 2002.– 48 с.
  3. Lehmann H.W., Herbold M., J. Von Bodman, Karbowski A., Stucker R. Osteogenesis imperfecta. Aktuelles Therapiekonzept / Monatsschr Kinderheilkd. 2000, 148:1024-1029
  4. Olszanieska M.,Lebiedowski M., Matusik H. et al. Evaluation of bone mineral density in selected regions of  the skeleton in children with osteogenesis  imperfecta  and gipophosphatemic  rickets // Pol. Tyg. Lek. – 1999. -  Vol.50, N 44–47. – P. 32 – 34.
  5. Blau L.A., Hoehns L.G.Analgesic efficacy of calcitonin for vertebral fracture pain // Ann Pharmacother – 2003. – 37(4). – P.564-570.
  6. Поворознюк В.В., Євтушенко О.О. Міакальцік в профілактиці та лікуванні метаболічних захворювань скелета. // Проблеми остеології.-1999.-Т.2,№1.- С.62-69.
  7. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Менопауза и костно-мышечная система. – К., 2004. – 512 с.
  8. Abildgaard N., Rangby J. Et al. Long-term oral pamidronate treatment inhibits osteoclastic bone resorption and bone turnover without affecting osteoblastic  function in multiple myeloma //Eur J Hematol – 1998/ - 61(2). P. 128 -134.

Similar articles

Патологічна ламкість кісток: медикаментозна корекція стану кісткової тканини та хірургічна корекція деформацій кісток
Authors: Гук Ю.М., Кінча-Поліщук Т.А., Зима А.М., Марциняк С.М., Інститут травматології та ортопедії НАМН України, м. Київ
"Pain. Joints. Spine." 2 (06) 2012
Date: 2013.01.21
Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Недосконалий остеогенез: новий погляд на проблему
Authors: Roland Kocijan, Christian Muschitz, Judith Haschka, Heinrich Resch, St. Vincent Hospital — Medical Department II — The VINFORCE Study Group Academic Teaching Hospital of Medical University of Vienna
"Pain. Joints. Spine." 3 (07) 2012
Date: 2013.02.12
Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Рентгенівська денситометрія в оцінці структурно-функціонального стану кісткової тканини в пацієнтів із недосконалим остеогенезом
Authors: Гук Ю.М., Гайко О.Г., Зима А.М., Кінча-Поліщук Т.А., Зотя А.В. - ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМНУ», м. Київ
"Pain. Joints. Spine." 1-2 (13-14) 2014
Date: 2014.06.20
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Ремоделювання кісткової тканини при недосконалому остеогенезі: з’ясовані і нез’ясовані питання та перспективи їх вирішення
Authors: Гук Ю.М., Магомедов О.М., Зима А.М., Кінча-Поліщук Т.А. - ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМНУ», м. Київ
"Тrauma" Том 14, №6, 2013
Date: 2014.01.21
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches

Back to issue