Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 11, №2, 2010

Back to issue

Cтруктурно-функціональний стан кісткової тканини, антропометричні показники та біологічний вік у дівчаток північного району Донецької області

Authors: В.В. Поворознюк, Ф.В. Климовицький, Н.І. Балацька, Вас.В. Поворознюк - ДУ «Інститут геронтології АМН України», Київ, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Обстежено 100 дівчаток віком 10-16 років одного із північних районів Донецької області. Усім дітям проводилася антропометрія, ультразвукова денситометрія, дослідження структурно-функціонального віку кісткової системи. Встановлено, що структурно-функціональний стан кісткової тканини в обстежуваних дітей 12-13 років є достовірно вищим середньо-популяційних показників України. Лише у 8,0% дівчаток реєстрували остеопенічний синдром. Найгірші показники структурно-функціонального стану кісткової тканини виявлено в шко-лярок 11 років. Встановлено достовірні тісні кореляції між віком та індексом міцності кістки (r=0,43) і структурно-функціональним віком кісткової системи (r=0,70), а також індексом міцності та структурно-функціональним віком кісткової системи (r=0,62).

Обследовано 100 девочек 10-16 лет одного из северных районов Донецкой области. Всем детям проводилась антропометрия, ультразвуковая денситометрия, исследование структурно-функционального возраста костной системы. Установлено, что структурно-функциональное состояние костной ткани у детей 12-13 лет является выше средне-популяционных показателей Украины. Лишь у 8,0 % школьников регистрировали остеопенический синдром. Худшие показатели костной ткани регестрировали у девочек 11 лет. Обнаружены достоверные тесные корреляции между возрастом, индексом прочности кости и структурно функциональным возрастом костной системы (r=0,43 и 0,70 соответственно), а также индексом прочности и структурно-функциональным возрастом костной системы (r=0,62).

100 girls aged 10-16 years of one of northlands of Donetsk region were examined. Anthropometry, ultrasonic densitometry, evaluation of structural and functional age of the bone system, was performed to all children. The structural and functional state of bone tissue in 12-13 years old girls is higher than mean index of Ukraine population. Only 8.0 % schoolgirls have osteopenic syndrome. The worst data of bone density were recorded in 11-years old persons. Reliable close correlations between age, stiffness and structural and functional age of the bone system (r=0.43 and 0.70 accordingly) were defined, also was positive correlation between bone stiffness and structural and func-tional age of the bone system (r=0.62).


Keywords

структурно-функціональний стан кісткової тканини, антропометричні показники, діти

структурно функциональное состояние костной ткани, антропометрические показатели, дети

structural and functional state of bone tissue, anthropometry, children

Для вивчення структурно-функціонального стану кісткової тканини широко використовують ультразвукові денситометри. Перевагою даного методу є висока точність, портативність, неіонізуюче випромінення, короткий час обстеження [7-8]. Даний метод дає якісну оцінку губчастої кісткової тканини [9-10].

Cтан кісткової тканини у дітей залежить від багатьох чинників як екзогенного, так і ендогенного походження. На мінералізацію кісток впливають особливості статевого розвитку, рівень фізичної активності та характер харчування [1,4-6]. Проте до цього часу не встановлено регіонарних особливостей кісткової тканини.

Метою нашої роботи було вивчити структурно-функціональний стан кісткової тканини у дівчаток віком 10-16 років, які проживають у одному із північних міст Донецької області (група А) та порівняти отримані результати із даними референтної бази показників структурно-функціонального стану кісткової тканини дітей та підлітків України (група В) (В.В. Поворознюка зі співавт. 2001 р. [2]).

Матеріал та методи

Обстежено 100 дівчаток віком від 10 до 16 років однієї із шкіл м. Красного Лиману Донецької області. З обстежених виключили дітей із захворюваннями які б могли впливати на метаболізм кісткової тканини.

Усім школярам проводили антропометричні дослідження (визначення зросту, маси, індексу маси тіла (ІМТ) в кг/м2). Дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини проводили за допомогою ультразвукового кісткового денситометра Achilless+ на п’ятковій кістці. При обстеженні визначали такі параметри:

  • швидкість розповсюдження ультразвуку через кістку (ШПУ, м/с), яка залежить від щільності та еластичності кісткової тканини;
  • широкосмугове ослаблення ультразвуку (ШОУ, дБ/МГц), яке відображає не тільки щільність кістки, а й кількість, розміри та просторову орієнтацію трабекул;
  • індекс міцності кістки (ІМ, %), який вираховується комп’ютером на основі показників ШРУ та ШОУ.

Структурно-функціональний стан кісткової тканини оцінювали за критерієм Z. Діагностували остеопороз при показнику Z менше (-2 SD), при Z від (- 2,0 SD) до (- 1,0 SD) реєстрували остеопенію, при Z вище (-1,0 SD) мінеральну щільність кісткової тканини розцінювали як нормальну.

Для вивчення структурно-функціонального віку кісткової системи (СФВ КС) у обстежених пацієнтів використовували методику В.В. Поворознюка [3], за якою можна оцінити стан СФВ КС у певного індивідуума та порівняти із належними величинами даної вікової групи. Для обчислення СФВКС дівчаток використовували таку формулу:

СФВ КС= 8 х З + 0,05 х М + 0,08 х ШРУ – 13,9,

де СФВ КС – структурно-функціональний вік кісткової системи, З – зріст, М – маса тіла, ШРУ - швидкість розповсюдження ультразвуку через кістку.

Для обчислення належного структурно-функціонального віку кісткової системи (НСФВ КС) дівчаток використовували таку формулу:

НСФВ КС = 0,61 х КВ + 5,1 ,

де НСФВ КС – належний структурно-функціональний вік кісткової системи, КВ – календарний вік дитини.

Ступінь розвитку кісткової тканини (СРКТ) визначали за різницею між СФВ КС та НСФВ КС. Прискорений розвиток діагностували при показниках СРКТ вище 1,0, сповільнений – нижче (-1,0) року.

Статистичний аналіз проводили за допомогою програм “Statistica 5.0” та “Statgraphiks”. Використовували одно та багатофакторний дисперсійний аналіз.

Результати та обговорення

Антропометричні показники та дані ультразвукової денситометрії представлено в таблиці 1. Аналізуючи дані антропометрії, встановлено, що середні показники зросту в 15-16-літніх дівчаток та маса тіла у 13, 15-16-літніх школярок Красного Лиману були ймовірно вищими за аналогічні показники референтної бази. Достовірної різниці ІМТ у жителів Донеччини не відмічалося.

Вивчаючи дані ультразвукової денситометрії виявлено, що 11-літні дівчатка мали ймовірно нижчі показники ШРУ та ІМ, а 10-річні - нижчі показники ШОУ. У школярів 13-16 років відмічалися достовірно вищі показники ШОУ. ІМ був ймовірно вищим у дітей 12-13 років.

У більшості школярів ІМ кістки знаходився в межах 80-95 % (рис. 1).

При аналізі структурно-функціонального стану кісткової тканини було виявлено зниження щільності кісткової тканини у 8,0 % дівчаток, остеопорозу в обстежених дітей не було. Найгірші показники денситометрії мали місце в 11-літніх, де остеопенічний синдром виявляли у 26,1 % школярів. Найкращі показники кісткової тканини реєструвалися у дітей 10, 12 та 15 років (рис. 2).

Також було проведено визначення існуючого структурно-функціонального та належного віку кісткової тканини в обстежених дітей. Дані представлені у таблиці 2.

Структурно-функціональний вік дванадцяти-тринадцятирічних дівчаток Красного Лиману є вищим в порівнянні із середньо-популяційними показниками. В інших вікових групах СФВ КС відповідає нормі.

Визначали взаємозв’язок між віком та ІМ, СФВКС та віком. При проведенні аналізу встановлено достовірні тісні кореляції між досліджуваними показниками (рис. 3, 4, 5).

Встановлено позитивні кореляції між віком та ІМ кістки (r=0,43, P<0,001), СФВ КТ та віком (r=0,70, P<0,001), а також ІМ та СФВ КС (r=0,62, P<0,001).

У дівчаток Красного Лиману варіабельність показника ІМ кістки лише на 18 % визначається віком та на 39% структурно-функціональним віком кісткової системи. Структурно-функціональний вік кісткової системи на 49,4 % залежить від календарного віку дитини.

Висновки

1. Показники зросту в 15-16-літніх дівчаток та маси тіла у 13, 15-16-літніх школярок Красного Лиману є достовірно вищими за аналогічні середньо-популяційні дані дітей України.

2. Індекс міцності кісткової тканини у дівчаток 12-13 років є вищим за референтні показники України.

3. Вивчаючи дані ультразвукової денситометрії, виявлено, що 11-літні дівчатка мали ймовірно нижчі показники ШРУ та ІМ, 10-річні - нижчі показники ШОУ, а у школярів 13-16 років відмічалися достовірно вищі показники ШОУ. ІМ був ймовірно вищим у дітей 12-13 років.

4. Остеопенія діагностувалася лише у 8,0% обстежених дітей. Найгірші показники структурно-функціонального стану кісткової тканини реєстрували в дівчаток 11 років (остеопенія виявлялася в 26,1%).

5. При проведенні кореляційного аналізу встановлено достовірні тісні кореляції між віком та індексом міцності кістки (r=0,43) і структурно-функціональним віком кісткової системи (r=0,70), а також індексом міцності та структурно-функціональним віком кісткової системи (r=0,62).


Bibliography

  1. Максимова Т.М., Меньшеков А.М., Меньшекова Л.В. Динамическое иследование минеральной плотности костной ткани у подростков / Сибирский медицинский журнал. – 2006. - № 5. – С.76-83.
  2. Поворознюк В.В., Віленський А.Б., Григор’єва Н.В. Остеопенічний синдром у дітей та підлітків: фактори ризику, діагностика, профілактика: Методичні рекомендації. – Київ, 2001. – 28 с.
  3. Поворознюк В.В. Структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей та підлітків за даними ультразвукової денситометрії // Захворювання кістково-м’язової системи в людей різного віку (вибрані лекції, огляди, статті): у 2-х томах. Т 1.- К., 2004. – С. 146-152.
  4. Поворознюк В. В., Фролова Т. В. Особливості фізичного розвитку та структурно-функціонального стану кісткової тканини хлопчиків, які проживають у м. Харкові та Харківській області // Український морфологічний альманах. - 2005. – Т.3. - №2. – С. 66-69.
  5.  Bone mineral density in prepubertal obese and control children: relation to body weight, lean mass, and fat mass / Rocher E., Chappard C., Jaffre C. et al. // J. Bone Miner. Metab.-.2006. – 26. – P. 73-78.
  6. Correlation of body growth and bone mineral density measured by ultrasound densitometry of the calcaneus in children and adolescents / Nohara T., Ohta A., Sugimoto T. // Tohoku J.Exp. Med.- 2009.- 216. – P. 63-69.
  7. Gluer CC. Quantitative Ultrasound it is time to focus research efforts // Bone. – 2007.-13. – Р. 40
  8. Quantitative heel ultrasound in a population-based study in Italy and its relationship with fracture history: the ESOPO study / Maggi S, Noale M, Giannini S, et al. // Osteoporos Int. - 2006. – 17. – Р. 237 - 244.
  9. Relationship between bone quantitative ultrasound and fractures: a meta-analysis / Marin F, Gonzalez-Macias J, Diez-Perez A, et al. //J Bone Miner Res. - 2006. - 21. – 1126 - 1135.
  10. Quantitative Ultrasound in the Management of Osteoporosis: The 2007 ISCD Official Positions / Marc-Antoine Krieg, Reinhart Barkmann, Stefano Gonnelli et al. //Journal of Clinical Densitometry: Assessment of Skeletal Health. – 2008. -  1 (vol. 11). - Р. 163-187.

Back to issue