Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 11, №3, 2010

Back to issue

Інфекційні ускладнення перебігу травматичного процесу У постраждалих з полісистемними пошкодженнями. Повідомлення 1: Клініко-нозологічні ризики виникнення

Authors: С.О. Гур''єв, П.В. Танасієнко, В.В.Риджок - Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Київ, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

У статті приведені данні щодо ступенів ризику виникнення інфекційних ускладнень перебігу травматичного процесу в постраждалих з полісистемними пошкодженнями. Приведені розрахункові ризики в залежності від клініко-нозологічних форм пошкоджень, доведено наявність клініко-нозологічних форм з підвищеним ризиком виникнення ускладнень.

В статье приведены данные относительно степеней риска возникновения инфекционных осложнений хода травматического процесса у пострадавших с полисистемными повреждениями. Приведены расчетные риски в зависимости от клинико-нозологических форм повреждений, доказано наличие клинико-нозологических форм с повышенным риском возникновения осложнений.

In the article is devoted risk degrees of the outbreak infections complications of the trauma process current by patients with polysistemic injuries. Risk degrees are calculated depending due to clinical and nosological form of injuries. The clinical-nosological forms to high risk are evidence.


Keywords

ускладнення інфекційні, травматичний процес, ризики

осложнения инфекционные, травматический процесс, риски

infections complications, trauma process, risk

Збільшення кількості та тяжкості пошкоджень людини з одночасним розвитком медичної науки призвело до виникнення та поширення таких ускладнень перебігу травматичного процесу в постраждалих, що раніше або не зустрічалися у клінічній практиці, або зустрічалися дуже рідко, внаслідок малої (насамперед за часом) виживаємості постраждалих з тяжкою травмою.

До таких ускладнень безумовно відносяться інфекційні ускладнення травматичного процесу, що за класичною концепцією травматичної хвороби, виникають наприкінці періоду нестабільної адаптації, або у період стійкої адаптації, тобто після 5-6 доби з моменту отримання пошкодження. У зазначений період інфекційні ускладнення є однією з основних причин виникнення летального результату перебігу травматичного процесу, або, як найменше, ускладнює цей перебіг. На жаль, наукові праці, що присвячено даній проблемі, досить поодиноки, та висвітлюють лише окремі аспекти інфекційних ускладнень при політравмі.

Зважаючи на вищевикладене, ми вважаємо за доцільне розглянути проблему виникнення та розвитку інфекційних ускладнень травматичного процесу в постраждалих з політравмою у комплексному (насамперед етіонатогенетичному) плані.

Матеріал та методи

У порядку виконання даного дослідження нами було вивчено 2400 випадків полісистемних пошкоджень, які прожили більше 6 діб, котрі склали генеральну сукупність, з якою було проведено рандомізацією за безворотнюю методикою, за ознакою наявності інфекційних ускладнень, такий масив склав 1750 постраждалих, у яких були відповідні клінічні маніфестації та було веріфікована наявність інфекційних ускладнень.

Зважаючи на мету даного дослідження, ми не включали до масиву дослідження постраждалих, котрі мали септичну реакцію («Післяшоковий сепсис») у плані виникнення та розвитку системної запальної відповіді (SIRS), котра зустрічається майже у всіх постраждалих із полісистемними пошкодженнями (Molle U, 2000, Климовицький В.Г. 2003).

З метою стандартизації та уніфікації результатів дослідження ми сформували такі групи інфекційних ускладнень.

  1. Інфіковані запалення шкіри та слизових оболонок.
  2. Запалення органів системи зовнішнього дихання та плеври.
  3. Запалення очеревини та органів черевної порожнини.
  4. Запалення органів та структур системи екскреції.
  5. Інфекційні запалення органів та структур опорно-рухової системи.
  6. Інфекції запалення органів та структур центральної нервової системи.
  7. Інфекційні запалення органів та структур системи кровообігу.
  8. Інші інфекційні захворювання.

У даному дослідження ми не ставили за мету більш детальний опис та аналіз нозологічної структури інфекційних ускладнень, а лише вважали за можливе висвітлити саме факт наявності ускладнення за системами організму. Матеріалом дослідження були медичні карти стаціонарного хворого, дані судово-медичних експертиз. Всі дані фактичного матеріалу дослідження були піддані статистичної обробці відповідно до критеріїв та вимог доказової медицини.

На етапі дослідження, котровму присвячено дане повідомлення ми вважали за доцільне, насамперед, визначити ризики винекнення інфекційних ускладнень перебігу травматичного процесу в постраждалих з полісистемнимі пошкодженнями, як базис та наукове обгрунтування напрямку та обсягу подальшого дослідження.

Результати та обговорення

Нами було вивчено поширеність інфекційних ускладнень травматичного процесу в постраждалих з полісистем, котрі за нашими даними складають 68,79 % масиву постраждалих з полісистемними пошкодженнями.

Однак за клініко-нозологічними формами пошкоджень, дані наведено в таблиці 1.

За результатами аналізу даних, що наведено в табл. 1 можна стверджувати, що інфекційні ускладнення виникають насамперед у постраждалих з багато компонентною травмою, при тому, має зниження анатомічна ознака компонента пошкодження, так торакальний компонент зустрічається у 75,71% у загальному масиві, 69,12% у масиві постраждалих без наявності інфекційних ускладнень, 78,71% у масиві ускладнень, краніального компоненту – 58,24%, 55,06%, 59,69%, абдомінального компонента - 71,76%, 59,52%, 77,32%, скелетного компонента – 67,83 %, 67,39%, 68,05%. Поєднане пошкодження за двома клініко-анатомічними ознаками зустрічається – у загальному масиві вивчення – 52,72, трьох – 18,88 %, чотирьох – 28,37%, у масиві постраждалих без інфекційних ускладнень – 65,54%, трьох – 12,59%, чотирьох – 21,82%, масиві постраждалих з наявністю інфекційних ускладнень – 46,92%, 21,75, 31,33%. Розрахунковий коефіцієнт поєднання складає – у загальному масиві – 2,74, масиві постраждалих без ускладнень – 2,5 з ускладненнями – 2,83.

Нами були розраховані показники ризику виникнення інфекційних ускладнень, в залежності з клініко-анатомічної форми пошкодження та сформовано рейтинг цих ризиків. Дані наведені у таблиці 2. Також нами було розраховані ризики виникнення інфекційних ускладнень в залежності від анатомічної ознаки компоненту пошкодження та сформульовано відповідний рейтинг ризиків, результати якого наведено в таблиці 3.

Як випливає з результату аналізу ризиків виникнення інфекційних ускладнень в постраждалих з полісистемними пошкодженнями існують певні закономірності, а саме всі анатомічні компоненти пошкодження мають позитивний (у сенсі підвищення ризику) вплив на ризик виникнення інфекційних ускладнень, водночас їх поєднання вказує, що ризик визначається насамперед абдомінальним компонентом пошкодження (усі поєднані з даним компонентом мають показники ризику більш 1), та у меншої мірі торакальним компонентом.

Вищевикладене визначає, певною мірою ієрархічность та обсяг лікувальних заходів щодо профілактики інфекційних ускладнень перебігу травматичного процесу в постраждалих з полісистемними пошкодженнями, як елемент управління ризиками в процесі надання медичної допомоги.

Висновки

  1. Інфекційні ускладнення є досить часто виникають в перебігу травматичного процесу у 68,79 % постраждалих з політравмою.
  2. Показник ризику виникнення інфекційних ускладнень перебігу травматичного процесу коливається в межах 0,34 - 1,73 та залежить від клініко-нозологічної форми пошкодження
  3. Найбільший вплив на виникнення інфекційних ускладнень у постраждалих з полісистемнимою травмою мають абдомінальний та торакальний компоненти пошкодження, котрі мають показники ризику 1,30 та 1,14 відповідно
  4. Визначення ризиков виникнення інфекційних ускладнень перебігу травматичного процесу є підставою для визначення ієрархічності та обсягу лікувальних заходів, з метою мінімізації ризиків виникнення та негативного впливу зазначених ускладнень на характер та результат перебігу травматичного процесу в постраждалих.

Bibliography

  1. Бурлука В.В. Клинико-патофизиологическая оценка синдрома взаимного отягощения у пострадавших с сочетанной закрытой травмой груди // Клінічна хірургія. – 1996. – № 10. – С. 10-12.
  2. Гур’єв С.О., Гуселетова Н.В., Жученко П.І., Знахарчук В.М., Ільїн Ю.В., Моцюк С.В., Новіков Ф.М. Наукові засади аналізу летальності внаслідок полісистемних та поліорганих пошкоджень .// Матер. 13 з’їзду ортопедів-травматологів України. Матер. з’їзду. – Київ.- Донецьк.- 2001.- С.54-56.
  3. Ерюхин И.А. Посттравматический сепсис как форма экстремального состояния организма человека в условиях конфронтационного взаимодействия с микроорганизмами.
  4. Ефименко Н.А., Гучев И.А. Инфекции в хирургии. Фармакотерапия и профилактика – Смоленск-2004- 296с.
  5. Иммунотерапия гнойных и септических осложнений механических травм // Пособие для врачей-СПб, 2000-12с.
  6. Климовицкий В.Г., Золотухин С.Е. Травматическая болезнь: современная концепция патогенеза и лечения // Лікування та діагностика. – 2004. – №2 – С. 40-43.
  7. Козлов В.К. Дисфункция иммунной системы в патогенезе травматической болезни // Украинский журнал экстремальной медицини-2006-Т.6,№3.-С.5-11.
  8. Козлов В.К. Дисфункция иммунной системы в патогенезе травматической болезни // Украинский журнал экстремальной медицини-2005.-Т.6,№1.– С.19-25.
  9. Лебедев В.Ф. Клинические, эпидемиологические и микробиологические аспекты посттравматического сепсиса// Мат. II съезда анестезиологов-реаниматологов Северо-запада РФ-Архангельск, 2003- С.247-248.
  10. Лебедев В.Ф. Актуальные проблемы инфекционных осложнений политравмы // Мат. Конф. «Актуальные проблемы и новые подходы к лечению инфекционных осложнений тяжелых ранений и травм»-СПб, 2006.-123 с.
  11. Селезнев С.А., Худайберенов Г.С. Травматическая болезнь и её осложнения – СПб, 2004 - 414с.
  12. Тактика диагностики и лечения при сочетанных повреждениях органов брюшной полости и опорно-двигательного аппарата / Худобин В.Ю., Хоменко Б.Ф., Лобанов Г.В., Прудников Ю.В., Солоницын Е.А., Юрьев И.Ю. // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. – 2004. – N.5.-С.23-27.
  13. Cornwell E.E.Duration of antibiotic prophylaxys in hight risk patients with abdominal trauma: a prospective randomized trial// J. Gastrointest. Surgery-1999-Vol 3-P.648 – 653.
  14. Goris RJA. Integral management of multiple traumatized patient. Circ. Shock 34;7, 1991.
  15. Saadia R., Schein M. Multiple organ failure: how valid is the “two hit” model //J Accid Emerg. Med. – 1999; 16. – P. 163-167.
  16. Инфекционные осложнения политравмы: микробиологические и эпидемиологические аспекты [Текст] / Е. К. Гуманенко [и др.] // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2006. - № 5. - С.56-62.
  17. Helling T.S. Complications following blunt and penetrating injuries in 216 victims of chest trauma requiring tube thoracostomy // J. Trauma. – 1989. – Vol. 29. – P. 1367 – 1370.

Similar articles

Характеристика інфекційних ускладнень у постраждалих із політравмою
Authors: Гур’єв С.О., Танасієнко П.В., Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, м. Київ
"Тrauma" Том 14, №1, 2013
Date: 2013.04.04
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Authors: Соловйов О.С. - Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України, м. Київ
"Тrauma" Том 13, №2, 2012
Date: 2012.08.14
Categories: Traumatology and orthopedics
Сучасна класифікація інфекційних ускладнень у постраждалих із політравмою
Authors: Гур’єв С.О., Танасієнко П.В. - Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, м. Київ
"Тrauma" Том 14, №6, 2013
Date: 2014.01.21
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Authors: Гур’єв С.О., Сацик С.П., Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, м. Київ
"Тrauma" Том 12, №3, 2011
Date: 2011.12.07
Categories: Traumatology and orthopedics

Back to issue