Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 11, №3, 2010

Back to issue

Усунення феморо-ацетабулярного конфлікту резекційною остеохондропластикою

Authors: В. В. Філіпчук - ДУ «Інститут травматології та ортопедії АМН України», Київ,Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

В статті проаналізовані 49 випадків виконання резекційних остеохондропластик у дітей старших вікових груп та підлітків. Описано методику виконання резекційної остеохондропластики з доступу Smith-Petersen Запропоновано проводити контроль кровопостачання у головці остеоперфорацією. Доведено, що резекційна остеохондропластика безпечна ефективна процедура, яка розширює можливості реконструктивної хірургії при втраті конгруентних співвідношень головки та западини.

В статье проанализированные 49 случаев выполнения резекционных остеохондропластик у детей старших возрастных групп и подростков. Описана методика выполнения резекционной остеохондропластики из доступа Smith-Petersen. Предложено проводить контроль кровоснабжения в головке остеоперфорацией. Доказано, что резекционная остеохондропластика безопасная эффективная процедура, расширяющая возможности реконструктивной хирургии при потере конгруэнтных соотношений головки и впадины.

In the articles analysed 49 cases of implementation of resection osteochondroplasty for the children of senior age groups and teenagers. The method of resection osteochondroplasty through of Smith-Petersen approach is described. Monitoring of blood circulation was proposed by osteoperforation. It is proved that resection osteochondroplasty safe, effective procedure what extends possibilities of reconstructive surgery at the loss of correlations of congruence of head and acetabulum.


Keywords

кульшовий суглоб, остеохондропластика, оперативне лікування, феморо-ацетабулярний конфлікт

тазобедренный сустав, остеохондропластика, оперативное лечение, феморо-ацетабулярний конфликт

hip joint, osteochondroplasty, operative treatment, femoroacetabular impingement

Роботи Reinhold Ganz та співавторів (2003, 2004) [1, 2], а також їх численних послідовників [3,4] свідчать про стрімку зміну системи поглядів на розвиток та лікування остеоартрозу кульшового суглоба. Механізм феморо-ацетабулярного конфлікту (ФАК) вважається провідним в виникнення та перебігу коксартрозу. ФАК називають викликаний структурними розладами контакт між передньою поверхнею сполучення головки та шийки (епіфізарно-метафізарний перехід) і передньою губою і (або) переднім краєм кульшової западини при рухах амплітуда яких не перевищує фізіологічних потреб. Триваючий динамічний конфлікт спричинює ушкодження передньої губи, та в більш складних випадках абразію суглобового хряща западини. На рис.1 зображено класифікаційний принцип розподілу ФАК та схематичне зображення морфологічної сутності процесу.

Матеріал та методи

Матеріалом даного дослідження стали 49 пацієнтів, які перебували на лікуванні в відділі захворювань суглобів у дітей та підлітків ДУ «Інститут травматології та ортопедії АМН України» у 2001- 2007 роках. Середній вік пацієнтів склав 13 років (межі 9-17 років). Нозологічний розподіл представлено на рис.2.

Методи дослідження: клінічний, рентгенологічний, статистичний.

При виконанні рентгенографій кульшового суглоба з відведенням стегна вираховували чисельний показник несферичності кут альфа- α (рис.3)

Оцінку результатів лікування проводили за схемою оцінки результатів лікування хвороби Легг-Кальве-Пертеса [5].

Результати та обговорення

Захворювання кульшового суглоба у дітей старших вікових груп, підлітків здебільшого характеризують швидким прогресуванням з втратою конгруентного співвідношення головки стегнової кістки та западини. Це значно утруднює можливості реконструктивної хірургії у пацієнтів з асептичними некрозами головки стенової кістки та їх наслідками, хворобою Пертеса та інш. З 2001 року, ми застосовуємо резекційну остеохондропластику з переднього доступу Smith-Petersen. Резекційна остеохондропластика це висічення виступу в місці передньо-латерального квадранту сполучення головки та шийки. З 2005 року остеохондропластику проводимо під контролем кровопостачання. Після капсулотомії передній квадрант головки перфоруємо 1мм шпицею, і контролюємо кровообіг в головці за допомогою «пульсаціїї роси». При виборі небезпечної ділянки резекції , притискуємо прилягаючу пальцем капсулу до планованого місця резекції і спостерігаємо за пульсацією крапельки крові з отвору. Виконано 49 остеохондропластик у 49 пацієнтів: 13 – як самостійне втручання; 7 як перший етап відновлення рухів, а в наступному виконувались міжвертлюжна корекційна остеотомія (5) та остеотомія тазу за Хіарі (1), 8-при видаленні металоконструкцій, 8 - одночасно з виконанням міжвертлюжних остеотомій, 13 – одночасно з виконанням остеотомій таза: 7 остеотомія тазу за Солтером; 5- за Хіарі; 2 – периацетабулярних Бернських за Ганцом. Рентгенограми при різних клінічних варіантах застосування продемонстровані на рис. 4-5. У випадках виконання потрійної периацетабулярної остеотомія за Ганцом при несферичній головці є потреба в остеохондропластці в силу значного занурення . Під час операції проводиться капсулотомія, ревізія губи та визначення можливого конфлікту після корекції : відведенням моделюється співвідношення після остеотомії.

Отримали наступні результати. У однієї пацієнтки 14 років після одномоментного виконання остеохондропластики та остеотомії тазу за Хіарі розвинувся асептичний некроз головки, який ми повязуємо не з остеохондропластикою, а похибкою виконання рівня остеотомії. У інших 48 пацієнтів ознак остеонекрозу не спостерігали. У 4 пацієнтів через 3-6 міс розвинулась безсимптомна кальцифікація капсули.

У 38 пацієнтів простежено зміни кута α.. Середній доопераційний показник 92 гадусів . Через 6 міс 67. Через рік після закінчення оперативного лікування покращення бальної оцінки кульшового суглоба за Харіс у 48 пацієнтів в середньому на 13.2 пункти з 63.2 до 75.4(p=0,001). Зрозуміло, що у випадках комбінованого лікування це покращення спричинила не тільки остеохондропластика. Тому, для встановлення ефективності остеохондропластики була проведена статистична обробка результатів лікування проведена в групі хвороби Пертеса : 21 пацієнт, вік 9-13 років, 3 дівчинки. За контрольну групу взято 23 пацієнта віком від 9 до 12 років, 4 дівчинки з хворобою Пертеса, яким проводились коригувальні остеотомії без остеохондроластик. Аналіз результатів за схемою [5] показав покращення у групі остеохондропластики в середньому на 8 пунктів.

Сучасні погляди на патоморфогенез виникнення остеоартрозу рекомендують активне відновлення конгруентності кісткової геометрії [2,3]. Доступ Smith-Petersen дозволяє виконувати остеохондропластику одномоментно з реконструкцією ацетабулярного компонента кульшового суглоба. При виконанні міжвертлюжних остеотомій цей доступ дещо подовжує час операції. Внутрішньосуглобові втручання при використанні інтраопераційного контролю кровопостачання є безпечними процедурами з прогнозованими результатами

Висновки

Таким чином, резекційна остеохондропластика безпечна ефективна процедура, яка розширює можливості реконструктивної хірургії при втраті конгруентних співвідношень головки та западини.


Bibliography

  1. Ganz R., Parvizi J., Beck M., Leunig M., Notzli H., Siebenrock K.A. Femoroacetabular impingement: a cause for osteoarthritis of the hip.// Clin Orthop Relat Res.-2003.-N417:112-20.
  2. Beck M., Kalhor M., Leunig M., Ganz R. Hip morphology influences the pattern of damage to the acetabular cartilage: femoroacetabular impingement //J. Bone Joint Surg Br. -2005;-N87:1012-8.
  3. Burnett R.S., Della Rocca GJ, Prather H., Curry M., Maloney WJ., Clohisy JC. Clinical presentation of patients with tears of the acetabular labrum. //J. Bone Joint Surg. Am. -2006-.N88:1448-57.
  4. Murphy S., Tannast M., Kim YJ., Buly R., Millis MB. Debridement of the adult hip for femoroacetabular impingement: indications and preliminary clinical results.// Clin. Orthop. Relat. Res.-2004-,N429: 178–181.
  5. Гайко Г.В., Філіпчук В.В.,. Хархун М.І. Схема оцінки результатів лікування хвороби Легг-Кальве-Пертеса. // Інформаційний бюлетень додаток до “Журналу Академії медичних наук України” .- Випуск 15.- 2002.- С63.

Similar articles

Корекційні остеотомії проксимального відділу стегнової кістки при лікуванні дорослих хворих на коксартроз диспластичного генезу
Authors: В.П. Торчинський, Г.В. Гайко - Інститут травматології та ортопедії АМН України, Київ, Україна
"Тrauma" Том 9, №3, 2008
Date: 2011.09.01
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual

Back to issue