Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 10, №2, 2009

Back to issue

Пошкодження хребта як компонент полісистемної травми

Authors: С.О. Гур’єв, І.М. Шиманський, В.І. Резніченко - Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Київ, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Specialist manual

print version


Summary

У статті освітлена проблема ушкодження хребта як компонента полісистемної травми в аспекті клініко-нозологічних і клініко-епідеміологічних характеристик. У статті розкритий вплив вищеперерахованих ознак на перебіг травматичної хвороби і її результат.

В статье освещена проблема повреждения позвоночника как компонента полисистемной травмы в аспекте клинико-нозологических и клинико-эпидемиологических характеристик. В статье раскрыто влияние вышеперечисленных признаков на течение травматической болезни и ее исход.

There are problem of injury of spine as part polisystematis trauma in this article in connection with clinical and clinical-epidemiology characteristics. There are influence of there signs on the tendency of trauma and it’s result.


Keywords

травма, полісистемна, клініко-нозологічні, клініко-епідеміологічні ознаки

травма полисистемная, клинико-нозологические, клинико-эпидемиологические признаки

polytrauma, clinical and clinical-epidemiology characteristics

Зростання полікомпонентності пошкоджень, є наслідком підвищення травм небезпеки довкілля і складає серйозну проблему сучасної медицини [1,3]. Зважаючи на те, що полісистемні пошкодження є основною причиною смертності населення працездатного віку, то вищеназвана проблема має не тільки медичний, а і соціальний аспект [4,5].

Пошкодження хребта є одним з найтяжчих пошкоджень людини але особливо тяжкі наслідки мають пошкодження хребта як компонента полісистемної травми [4-6]. Нажаль, аналіз джерел наукової інформації довів, що майже не розробленим в загальному та прогностичному плані є проблема щодо надання адекватної та ефективної допомоги постраждалим з пошкодженнями хребта як компонента полісистемної травми.

Залишаються недостатньо визначеними клініко-нозологічні характеристики та ризик впливу пошкоджень хребта на перебіг травматичного процесу у постраждалих, внаслідок чого не розроблено засади формування уніфікованих протокольних схем лікувально-діагностичної тактики [1-4].

Вищевикладене обумовлює доцільність та необхідність даного дослідження.

Матеріал і методи

У порядку проведення дослідження нами було вивчено та піддано аналізу 185 випадків пошкоджень хребта як компонента полісистемної травми, що склало масив дослідження. З метою проведення порівняння масив дослідження було розподілено за ознаками результату перебігу травматичного процесу. Було вивчено деякі клініко-нозологічні та клініко-епідеміологічні характеристики, включаючи ознаки поєднань пошкоджень, проведено оцінку деяких характеристик впливу пошкоджень хребта на перебіг травматичного процесу у постраждалих з політравмою.

Вищевикладене може бути підставою для пропонування певних протокольних рішень.

Аналіз та розрахунки проводились згідно критеріїв та вимог доказової медицини за допомогою комп’ютерних технологій.

Результати та обговорення

В результаті проведеного дослідження встановлено, що існує певна закономірність розподілу постраждалих за ознакою віку яка наведена в табл. 1.

Дані табл. 1 свідчать про наступне: по-перше, особи найбільш працездатного віку 20-40 років складають 74,38% в загальному масиві постраждалих, по-друге, в масиві одужалих, вказаної вікової категорії питома вага складає 76,91%, в групі померлих - 76,91%, тобто можна стверджувати, враховуючи рівнозначність питомої ваги в обох групах, що смертність в даних вікових групах визначає показник летальності в загальному масиві дослідження.

Аналіз розподілу загального масиву за ознаками статі та віку наведено в табл. 2.

Аналіз даних, що наведені в табл. 2, дозволив встановити певні закономірності, а саме: в обох статевих групах основну питому вагу мають постраждалі працездатного віку, у жінок даний показник становить 68,56%, у чоловіків 75,73%, це на 8,6% більше в абсолютному значенні інтенсивного показника, або на 13,02% від базового рівня. Показник ризику виникнення летального кінця у статевовікових групах у чоловіків та жінок досить різний: так, у чоловіків у віковій групі 21-30 він складає 0,61%, у жінок - 0,44%; у віковій групі 31-40 у чоловіків - 1,45%, у жінок - 2,67%; у віковій групі 41-50 у чоловіків він складає 1,12%, а у жінок - 0,88%; у віковій групі 51-60 показник ризику виникнення летального кінця у чоловіків 1,15%, у жінок - 0,44%.

Таким чином, існують певні статевовікові групи ризику виникнення летального кінця у постраждалих з пошкодженнями хребта, при тому що показники питомої ваги у постраждалих групах за обома властивостями достатньо близькі, крім вікової групи 31-40, де питома вага у чоловіків у 1,5 разу перевищує такий показник у жінок.

Порівняльний аналіз масиву вивчення щодо обставин отримання пошкоджень (характеризується видом травматизму) довів наступне (табл. 3).

Найбільшу питому вагу як в загальному масиві, так і в результативних групах має побутовий травматизм (51,89% в загальному масиві), але серед одужуючих він складає 57%, серед померлих - 44%, що на 12,13% в абсолютному значенні менше інтенсивного показника, або на 27,03% базового рівня. На другому ранговому місці і в загальному масиві (30,27%), і в результативних групах займає дорожньо-транспортна пригода, але питома вага загиблих в даному виді травматизму перевищує на 7,51% абсолютне значення інтенсивного показника або на 27,71% рівня базового показника від побутового травматизму.

Також певна різниця існує з виробничим травматизмом, де первинна питома вага померлих складає 5,10% абсолютного значення інтенсивного показника або 49,61% рівня базового показника. Вуличний травматизм, де різниця складає 1,67% в абсолютному значені інтенсивного показника, в 1,75 рази перевищує базовий показник. Інша тенденція спостерігається в кримінальному травматизмі, де питома вага померлих на 2,11% в абсолютному значені інтенсивного показника або на 82% базового показника менше за живих.

Тобто реально існують обставини травмування, при яких виникають пошкодження хребта як компонента полісистемної травми, котрі призводять до летального кінця травматичного процесу.

Вищевикладене вказує на доцільність та необхідність вивчення безпосереднього механізму травми (травмогенезу) в постраждалих з пошкодженням хребта як компонента травми. (табл. 4).

Дані в таблиці 4 свідчать, що основними механізмами травмогенезу у наш час в рівній мірі є падіння з висоти та прямий удар. Причому не спостерігається вірогідної відмінності в результативних групах, що вказує на відсутність впливу механізму травмування на результат перебігу травматичного процесу.

Висновки

  1. Пошкодження хребта є суттєвим компонентом полісистемного пошкодження, котре притаманне, насамперед, особам працездатного віку з високою активністю життєдіяльності.
  2. Існують ознаки статі та віку, які вірогідно впливають на перебіг травматичного процесу у постраждалих, що формують в інтегральному аспекті певні групи ризику виникнення летального кінця.
  3. Найбільша кількість пошкоджень хребта як компонента полісистемної травми виникає внаслідок дорожньо-транспортних пригод та побутового травматизму.  
  4. Найбільш часто мають місце обставини травм, що викликають високий ризик виникнення летального кінця: внаслідок ДТП, вуличного та виробничого травматизму.
  5. Результати даного дослідження доцільно застосовувати для формування сучасної протокольованої схеми надання медичної допомоги.

Bibliography

  1. Скелетная травма, как компонент полисистемных повреждений (структурно-нозологический аспект) / Гурьев С. О., Барамия Н. М., Новиков Ф. М. и др. // Київська мед. акад. післядипломної освіти ім П. Л. Шупика. Збірник наукових праць. — К., 2000. — Вип.9, кн.2. — С.25–30.
  2. Стан невиробничого травматизму в Україні / Г. Є. Дегтяренко, Н. В. Романенко, В. І. Лесковець // Вісник / Національний наук.-дослід. ін-т охорони праці. — К., 2004. — N7. — С.33–35.
  3. Сучасні тенденції травматизму в Україні / Г. О. Слабкий, Т. К. Кульчицька // Медико-соціальна експертиза і реабілітація хворих внаслідок травм і захворювань опорно-рухового апарату: матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 25–26 верес. 2008 р., Дніпропетровськ, Україна. — Д., 2008. — С. 25–26.
  4. К патогенезу травматической болезни / Калинкин О. Г., Калинкин А. О. // Проблеми військової охорони здоров’я: Зб. наук. пр. — К., 2002. — Вип.11. — С.34–43.
  5. Аналіз летальності в гострий період хребтовоспинальної травми / Хвисюк М. І., Завеля М. І., Ринденко В. Г. та ін. // Проблеми військової охорони здоров’я: Зб. наук. пр. — К., 2002. — Вип.11. — С.261–266.
  6. Trauma / Ed. E.E. Moore, Ed. D.V. Feliciano, Ed. K.L. Mattox. -Fifth ed.. -New York et al.: McGraw-Hill , 2004.-XXIX, 1469 p :z-граф.. -Ref. after chap. - Ind.: p.1441-1469.
  7. Спинальная травма: патофизиологические и клинические аспекты/ И.П.Шлапак, Ю.В. Баран, М.С. Лисянский //Український медичний часопис: Наук.- практ. загальномедичний журн.. - 2002. - N5. - С. 39-44.
  8. Современные методы лечения пострадавших с сочетанной вертеброспинальной травмой/ П.Н. Замятин //Клінічна хірургія. - Киів, 2005. - N1. - С. 55-57.
  9. Организационные принципы при множественных и сочетанных повреждениях позвоночника/ Н.М. Курбанов, Б.Н. Давлатов, К.Т. Худайбердиев //Ортопедия, травматология и протезирование . - Харьков, 2004. - N1. - С. 54-57.
  10. Hamilton M.G., Myles S.T. Pediatric spinal injury: review of 174 hospital admissions. (1992) J. Neurosurg., 77(5): 700—704.
  11. Hastings R.H., Marks J.D. Airway management for trauma patients with potential cervical spine injuries. (1991) Anesth. Analg., 73: 471-482.
  12. Kearns P.J., Thompson J.D., Werner P.C., Pipp T.L., Wilmot C.B. Nutritional and metabolic response to acute spinal-cord injury. (1992) JPEN J. Parenter. Enteral. Nutr., 16(1): 11-15.

Similar articles

Аналіз клініко-епідеміологічних характеристик та ризиків виникнення летального результату у постраждалих з абдомінальною травмою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
Authors: Гур’єв С.О., Чундак С.С., Сацик С.П., ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», м. Київ
"Тrauma" Том 14, №2, 2013
Date: 2013.05.16
Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Клініко-анатомічна характеристика постраждалих із переломами таза внаслідок ДТП
Authors: Гур’єв С.О., Максименко М.А., Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, м. Київ
"Тrauma" Том 14, №1, 2013
Date: 2013.04.04
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Аналіз застосування медичних технологій діагностики в постраждалих унаслідок дорожньо-транспортних пригод в умовах міської лікарні
Authors: Гур’єв С.О., Сацик С.П., Євдошенко В.П., Нацевич Р.О. — Державний заклад «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України», м. Київ
"Тrauma" Том 16, №2, 2015
Date: 2015.06.16
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches

Back to issue