Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 10, №4, 2009

Back to issue

Маркери кісткового метаболізму й остеоасоційовані хімічні елементи в організмі хворих на ревматоїдний артрит

Authors: О.В.Москаленко, О.В.Синяченко, О.В.Добровинська - Донецький національний медичний університет ім. М.Горького, Донецьк, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

При ревматоїдному артриті спостерігаються підвищення в крові концентрацій паратирину й остеокальцину, активності лужної фосфатази, рівнів Li, Mg, Na, Pb, Sr, а у волоссях Pb, при зменшенні в крові вмісту кальцитоніну, Ca, Fe, Mn, P та у волоссях Ca, Co, Li, Sr, показники яких корелюють між собою, пов’язані зі статтю й віком хворих, ступенем активності захворювання, тяжкістю кістково-деструктивних змін з боку суглобів, остеодефіцитом та наявністю екстраартикулярних (системних) ознак ревматоїдного процесу.

При ревматоидном артрите наблюдается повышение в крови концентрации паратирина и остеокальцина, активности щелочной фосфатазы, уровней Li, Mg, Na, Pb, Sr, а в волосах Pb при уменьшении в крови содержания кальцитонина, Ca, Fe, Mn, P и в волосах Ca, Co, Li, Sr, показатели которых коррелируют между собой, связаны с полом и возрастом больных, степенью активности заболевания, тяжестью костно-деструктивных изменений со стороны суставов, остеодефицитом и наличием экстраартикулярных (системных) признаков ревматоидного процесса.

In case of rheumatic arthritis there can be seen an increase in the concentration of parathyrine and osteocalcin, the activity of alkaline phosphatase, the levels of Li, Mg, Na, Pb, Sr in blood and that of Pb in hair in a decrease in the content of calcitonin, Ca, Fe, Mn, P in blood and Ca, Co, Li, Sr in hair whose values correlate with one another, they are connected with sex and age of patient, the degree of activity of disease, the severity of osteodestructive changes of the joints, osteodeficiency and the presence of extraarticulatory (systemic) signs of a rheumatic process.


Keywords

ревматоїдний артрит, кістки, метаболізм, хімічні елементи

ревматоидный артрит, кости, метаболизм, химические элементы

rheumatic arthritis, bones, metabolism, chemical elements

Питання патогенезу, ранньої діагностики і ефективного лікування ревматоїдного артриту (РА), який надає величезний медико-соціальний збиток суспільству, залишаються одними з найактуальніших в сучасній ревматології [2,3]. За останні роки значно підвищився інтерес до проблеми остеопорозу, яка вийшла на провідні позиції на початку XXI століття [5,9]. В світі на остеопороз страждає понад 200 млн. людей, а у зв'язку із збільшенням тривалості життя чисельність таких хворих повсюдно неухильно зростає [1,20]. За даними вітчизняних дослідників, остеопороз діагностується у 70-80% хворих на РА [6,8]. Розвиток порушень мінеральної щільності кістки (МЩК) у вигляді остеопенії і остеопорозу при РА певною мірою пов'язують з патогенетичною терапією, зокрема із застосуванням глюкокортикоїдних гормонів [4, 12], які змінюють в організмі баланс маркерів кісткового метаболізму (МКМ) [17, 18]. В першу чергу до них належать паратирин (ПТ), кальцитонін (КТ), остеокальцин (ОК) і лужна фосфатаза (ЛФ), а також такі хімічні елементи (ХЕ), як Ca, Co, Cu, Fe, К, Li, Mg, Mn, Na, P, Pb, Sr, Zn, хоча їх патогенетична значущість у розвитку змін структурно-функціонального стану кісток при РА залишається недостатньо вивченою [7,11, 14, 23].

Оцінка рівнів біохімічних МКМ у крові і остеоасоційованих хімічних елементів (ХЕ) в організмі хворих з різними варіантами перебігу РА, а також взаємозв'язок показників стали метою й задачами даного дослідження.

Матеріал та методи

Під спостереженням знаходилися 77 хворих на РА у віці від 22 до 69 років (в середньому 47,3±1,27 року), серед яких було 31% чоловіків і 69% жінок. Тривалість захворювання склала 9,8±0,79 року. I ступінь активності захворювання встановлено в 27% спостережень, II – в 51%, III – в 22%, I стадію хвороби констатовано в 15% випадків, II – в 48%, III – в 25%, IV – в 12%. Серопозитивний варіант РА на момент обстеження діагностовано у 90% хворих. У 10% від числа спостережень знайдено дигітальний артеріїт, у 4% – синдром Шегрена, у 43% – ураження скелетних м'язів, у 14% – лімфовузлів, у 47% – міокарда (міокардит, міокардіодистрофія), у 44% – ендокарда і клапанів серця, у 5% – серозних оболонок (плеврит, перикардит), у 7% – легенів (інтерстиціальний фіброз, фіброзуючий альвеоліт, ревматоїдні вузли), у 13% – нирок (інтерстиціальний нефрит, гломерулонефрит, амілоїдоз), у 31% – печінки (гепатит, гепатодистрофія), у 13% – центральної нервової системи (дисциркуляторна енцефалопатія, кортиконуклеарний, псевдобульбарний і пірамідний синдроми), у 20% – периферичної нервової системи (моно- й полінейропатія, радикулопатія). Всім хворим виконували рентгенологічне (апарат Multix-Compact-Siеmens, Німеччина) і ультразвукове (апарат Envisor-Philips, Голландія) дослідження суглобів, двохенергетичну рентгенівську остеоденситометрію проксимального відділу стегнової кістки (апарат QDR-4500-Delphi-Hologic, США). Оцінювали периферичний метакарпальный індекс (МКІ) Барнетта-Нордіна та індекс МЩК.

Іммуноферментним методом (рідер PR2100 Sanofi diagnostic pasteur, Франція) досліджували вміст у сироватці крові ПТ, КТ і ОК (набори DRG, США), а активність ЛФ визначали за допомогою аналізатора BS-200 (Китай). В сироватці крові і волоссі визначали вміст Ca, Со, Cu, Fe, К, Li, Mg, Mn, Na, P, Pb, Sr і Zn, використавши атомно-емісійний спектрометр з індуктивно зв'язаною аргоновою плазмою IRIS Intepid II XDL і атомно-абсорбційний спектрометр SolAAr Mk2 MOZe з електрографітним атомізатором (Велика Британія). Дослідження виконані в Донецькому центрі «Біотична медицина». Як контроль обстежено 25 практично здорових людей у віці від 19 до 62 років, серед яких було 9 чоловіків і 16 жінок.

Статистичну обробку отриманих результатів проведено за допомогою комп'ютерного варіаційного, одно- і багатофакторного дисперсійного (ANOVA/MANOVA), кореляційного і регресійного аналізу (програми Microsoft Excel і Statistica). Оцінювали середні значення, їх помилки, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнти кореляції, критерії дисперсії, регресії, Стьюдента, Уїлкоксона-Рао, хі-квадрат і достовірність статистичних показників.

Результати та обговорення

Показники ПТ в крові хворих на РА складають 45,4±2,59 пг/мл, КТ – 7,0±0,46 пг/мл, ОК – 16,8±0,47 нг/мл, активності ЛФ – 137,8±4,58 О/мл. У порівнянні зі здоровими людьми встановлено достовірне збільшення вмісту ПТ на 43%, ОК на 95%, ЛФ на 55% на тлі зменшення рівня КТ в 2,4 разу. Необхідно відзначити, що всі МКМ між собою високодостовірно корелюють. На інтегральний стан МКМ за даними багатофакторного дисперсійного аналізу впливають тривалість захворювання, ступінь його активності та стадія патологічного процесу, а також серологічний варіант РА. Однофакторний дисперсійний аналіз демонструє вплив статі хворих на показники КТ, хоча середні значення цього гормону у чоловіків і жінок мало відрізняються між собою.

Серед позасуглобових (системних) ознак РА на стан МКМ впливають ураження лімфовузлів, міокарда і периферичної нервової системи. Завдяки регресійного аналізу встановлено, що від стадії хвороби залежать параметри ПТ, КТ, ОК і ЛФ, від тривалості РА – ОК, від ступеня активності – ОК і ЛФ, від поширеності й тяжкості артриту – КТ. Ми вважаємо, що несприятливим чинником перебігу РА можна вважати значення в крові КТ<5 пг/мл (<M-3m хворих). Дисперсійний аналіз свідчить про вплив периферичної нервової системи на вміст в крові КТ і ОК. Показники ПТ тісно пов'язані з порушеннями збудливості міокарда і діастолічною функцією лівого шлуночка серця, ОК – з розмірами його камер, активність ЛФ – зі змінами електричної провідності.

Має місце істотна дія на МКМ наявності у хворих остеопенії й остеопорозу, остеокістозу, кісткових узур та кальцифікатів, але не асептичних остеонекрозів. Остеопороз, остекістоз і узурації кісток впливають на концентрацію КТ, ОК та активність ЛФ, але не на рівень паратиринемії. Вміст ПТ корелює з параметрами в крові Fe, Mn, Pb і Sr, КТ з Mn, ОК – з Сu, Mn і Pb, ЛФ – з Pb. Отже, певною мірою показники в крові Cu, Fe, Mn, Pb та Sr є МКМ.

Вміст в крові хворих на РА Са складає 63,0±1,57 мг/л, Co – 8,1±0,06 мкг/л, Cu – 1,0±0,02 мкг/л, Fe – 394,6±11,57 мг/л, К – 1,7±0,02 мг/мл, Li – 3,6±0,18 мкг/л, Mg – 31,4±0,36 мг/л, Mn – 11,2±0,36 мкг/л, Na – 2,0±0,03 мг/мл, P – 377,9±6,97 мг/л, Pb – 61,2±3,69 мкг/л, Sr – 46,4±1,61 мкг/л, Zn – 6,2±0,10 мг/л. У порівнянні зі здоровими людьми встановлено достовірне підвищення концентрацій Li на 57%, Mg – на 15%, Na – на 5%, Pb – на 63%, Sr – на 43% при зменшенні параметрів Ca на 37%, Fe – на 13%, Mn – на 41%, P – на 8%. За результатами ANOVA/MANOVA, на інтегральний рівень ХЕ в крові впливають стать хворих, їх вік, ступінь активності, стадія і серологічний варіант РА, а також тяжкість суглобового синдрому, що оцінено за індексами Річі й Лансбурі.

У чоловіків виявились достовірно збільшеними показники в крові Li (на 27%) і на Mg (на 9%). Регресійний аналіз показує залежність від віку хворих Cu й Mn, від тривалості захворювання – Li та P, від ступеня його активності – Co, Cu і Mn, від стадії – Mn, від поширеності артриту – Co й Mg, від його тяжкості – тільки Mg. На нашу думку, вміст в крові хворих на РА Mg<30 мг/л є несприятливим чинником перебігу артриту.

На склад ХЕ в крові, за даними багатофакторного дисперсійного аналізу, впливають остеопенія й остеопороз, узурації кісток і асептичні остеонекрози, але не остеокістоз та наявність кальцинатів. Однофакторний дисперсійний аналіз свідчить про достовірний вплив остеопенії й остеопорозу на показники Cu, Mg, Mn, P і Sr, остеокістозу – на Ca, Cu, Mg, P і Zn, кісткових узур – на Ca, Mn, Pb, Sr та Zn, кальцинатів – на Co, Pb і Zn, асептичних некрозів – на Mg, P і Sr.

На інтегральний стан елементного складу в крові впливає тяжкість уражень скелетних м'язів, лімфатичних вузлів, міокарда, нирок, печінки і центральної нервової системи, а також порушення збудливості міокарда і діастолічна дисфункція лівого шлуночка серця, які багато в чому визначають параметри Mg і Zn. Дисперсійний аналіз демонструє вплив патології скелетних м'язів на вміст в крові Cu, лімфатичних вузлів – Co, P та Pb, міокарда – Mg і Zn, нирок – Fe, Mg і Zn, печінки – Ca, P, Pb й Zn, центральної нервової системи – Sr і Zn.

Серед всіх вивчених ХЕ тільки рівні Sr в крові й волоссі мають достовірний (обернений) кореляційний зв'язок. Інші однойменні ХЕ в цих об'єктах дослідження між собою не пов'язані. Разом з тим концентрація Са в крові корелює з вмістом Fe у волоссі, Co – з Fe, К, Na і Pb, Fe – з Sr, К – з Pb, Mg – з Ca, Cu, Mn, P, Pb і Zn, P – з Cu, Fe, Mn та Pb, Sr – з Ca й Mg, Zn – з Cu, Fe, Mn, Pb і Sr.

У хворих на РА показники у волоссі Ca складають 1,8±0,22 мг/г, Co – 32,2±7,36 нг/г, Cu – 10,7±0,37 мкг/г, Fe – 11,5±0,70 мкг/г, К – 54,0±6,24 мкг/г, Li – 24,4±1,76 нг/г, Mg – 166,1±22,00 мкг/г, Mn – 0,9±0,18 мкг/г, Na – 176,8±26,22 мкг/г, P – 148,6±4,30 мкг/г, Pb – 1,4±0,14 мкг/г, Sr – 12,0±1,48 мкг/г, Zn – 176,8±9,14 мкг/г. При РА підвищується вміст Pb в 2,8 разу при зменшенні параметрів Ca на 42%, Co – на 48%, Li – на 20% і Sr – на 38%.

За даними багатофакторного дисперсійного аналізу, на інтегральний стан ХЕ у волоссі при РА впливають стать хворих, їх вік, тривалість захворювання, ступінь його активності, стадія й серопозитивність, поширеність та тяжкість артриту. У хворих чоловіків виявився достовірно вище у волоссі рівень Pb (на 58%), але менше вміст Ca в 3,8 разу, Cu – на 18%, Mg – в 3,2 разу і Sr – в 3,0 раз. Як свідчить регресійний аналіз, з віком збільшується у волоссі концентрація Cu і зменшується рівень P. Від ступеня активності захворювання залежать параметри Cu, Fe, Li, Mg і Sr, від його стадії – Ca, Fe, Mn, Sr і Zn, від тяжкості артриту – Ca, Mg та P.

З урахуванням отриманих даних можна зробити висновок, що тяжкість суглобового синдрому при РА відображає рівень в організмі Mg. У зв'язку з цим необхідно надати деякі коментарі. Як відомо, Mg є природним антагоністом Са і відіграє істотну роль в метаболізмі кісткової тканини. Нестача в організмі такого ХЕ виявляється пригніченням біодоступності Са, гіпокальцемією, втратою кісткової маси (трабекулярного компоненту), збільшенням кількості остеокластів і ділянок кісткової резорбції, розвитком остеопорозу [22]. В свою чергу, надлишок Mg спричиняє стимуляцію остеокластів й порушення структурно-функціонального стану кістки [15]. Зміни перфузії Mg з крові в синовіальну рідину майже закономірно спостерігається при РА [16], внаслідок чого у таких хворих концентрація Mg в сироватці крові істотно коливається [10]. При цьому спостерігається низький вміст Mg у волоссі, що підтверджують і дані нашого дослідження, які, до того ж, указують на наступний факт: зменшення концентрації Mg<100 мкг/г (<M-3m хворих на РА) є несприятливим критерієм перебігу суглобового синдрому.

На інтегральний склад ХЕ у волоссі хворих РА впливають наявність остеопенії й остеопорозу, узурацій кісток та асептичних остеонекрозів, але не остеокістозу і кальцифікатів в суглобових тканинах. З остеопенією і остеопорозом тісно пов'язані К та P, з остеокістозом – Ca, Co і P, з узурами – К, Mn, P, Pb і Sr, з кальцинатами – К, Mg та Na, з асептичними некрозами – Fe, Mg, Pb і Sr.

Як демонструє ANOVA/MANOVA, на елементний склад у волоссі хворих на РА впливають тяжкість ураження лімфовузлів, міокарда, ендокарда і клапанів серця, легенів, нирок, печінки і периферичної нервової системи. Вміст Са і Р визначають всі системні ознаки захворювання; патологія лімфатичних вузлів впливає на Pb та Sr, міокарда – на Co, Cu, Fe, Mg, Mn і Sr, клапанного апарату – на Co й Cu, печінки – на Sr і Zn, периферичної нервової системи – тільки на Sr. Слід відзначити, що ураження нервової системи супроводжуються підвищенням у волоссі концентрацій Ca, Co, Li і Mg на тлі зменшення Cu, Fe, К, Mn і Na. Як вважають W.X.Zhao і Y.Li [26], відбувається зниження у волоссі вмісту Cu, Mg і Zn, а G.Forte et al. [13] указують на зростання рівня Zn при пригніченні параметрів Са, Fe та Mg. У таких пацієнтів констатується обернена залежність Со і Cu. За нашими даними, рівень ХЕ пов'язаний з наявністю діастолічної дисфункції лівого шлуночка серця, яка впливає, в першу чергу, на параметри К і Р.

З біохімічними показниками МКМ достовірно корелюють параметри у волоссі Zn. Так, має місце прямий зв'язок із вмістом в крові КТ і обернені співвідношення з ПТ, ОК та ЛФ. У зв'язку з цим відзначимо, що Zn відбивається на процесах кісткового ремоделювання опосередковано через регуляцію секреції щитоподібною залозою КТ. У людей з остеопорозом спостерігається висока екскреція Zn із сечею [24]. Через підвищений рівень Zn в синовіальному середовищі суглобів при РА зростає протеолітична активність матриксних металопротеїназ [19], а збільшення вмісту Zn в синовію таких пацієнтів обумовлено змінами активності імунорегуляторних цитокінів [25]. Zn відіграє роль кофактора, що бере участь в процесах артикулярного запалення і функції імунної системи [21]. У теперішний час для прогнозування розвитку асептичних остеонекрозів після артропластичних операцій у хворих на РА рекомендується дослідження в крові вмісту Zn, який є в цих ситуаціях прогнозпозитивною ознакою [27]. Відзначимо, що як високий, так і низький рівень Zn в організмі хворих на РА сприяє прогресуванню перебігу захворювання [10, 16].

Висновки

1. При РА спостерігаються зміни вмісту в крові МКМ у вигляді підвищення концентрацій ПТ й ОК, активності ЛФ при зменшенні КТ, показники яких корелюють між собою і з такими ХЕ, як Cu, Fe, Mn, Pb і Sr в крові та Zn у волоссі, пов'язані з тривалістю захворювання (ОК), ступенем його активності (ОК, ЛФ) і стадією патологічного процесу (ПТ, КТ, ОК, ЩФ), поширеністю й тяжкістю артриту (КТ), з ураженням лімфовузлів, міокарда та периферичної нервової системи.

2. РА відбувається з підвищенням вмісту в крові Li, Mg, Na, Pb і Sr при зниженні параметрів Ca, Fe, Mn, P, а у волоссі збільшується рівень Pb при зменшенні Ca, Co, Li й Sr, показники яких корелюють з МКМ, пов'язані зі статтю й віком хворих, ступенем активності захворювання, тяжкістю кістково-деструктивних змін з боку суглобів та наявністю екстраартикулярних (системних) ознак ревматоїдного процесу.


Bibliography

  1. Беневоленская Л.И. Бивалос (стронция ранелат) – новое поколение препаратов в лечении остеопороза // Науч.-практ. ревматология.-2007.-№1.-С.75-77.
  2. Ватутин Н.Т., Калинкина Н.В., Склянная Е.В., Николишина А.С. Изменения крови при ревматоидном артрите // Укр. мед. журн.-2008.-Т.32, №2.-С.58-64.
  3. Каратеев Д.Е., Лучихина Е.Л., Тюрина Л.Н., Чемерис Н.А. Возможности ранней диагностики ревматоидного артрита в клинической практике на современном этапе (результаты наблюдений за Московской когортой больных ранним артритом в рамках программы РАДИКАЛ) // Тер арх.-2008.-Т.80, №5.-С.8-13.
  4. Коваленко В.М., Шуба Н.М., Силантьєва Т.С., Гречинська Д.А. Системні остеопенії при ревматоїдному артриті та анкілозивному спондилоартриті // Укр. ревматол. журн.-2004.-Т.17, №3.-Додаток.-С.27-28.
  5. Насонова В.А. Перспективы развития ревматологии в XXI веке // Тер. арх.-2008.-Т.80, №5.-С.5-8.
  6. Нейко Є.М., Яцишин Р.І. Особливості перебігу та лікування остеопорозу у хворих на ревматоїдний артрит // Укр. ревматол. журн.-2007.-Т.29, №3.-С.82-83.
  7. Синяченко О.В., Гомозова Е.А., Герасименко А.М. Изменения пуринового обмена и микроэлементного состава в организме больных ревматоидным артритом // Укр. ревматол. журн.-2008.-Т.31, №1.-С.67-72.
  8. Сміян С.І., Лозіна Л.Б., Грималюк Н.В., Слаба У.С. Оцінка вагомості факторів розвитку остеодефіцитних станів у хворих на ревматичні захворювання // Укр. ревматол. журн.-2004.-Т.17, №3.-Додаток.-С.48.
  9. Шуба Н.М. Остеопороз – актуальная проблема XXI века: современное представление о патогенезе и терапии // Укр. ревматол. журн.-2008.-Т.32, №2.-С.5-14.
  10. Aleshko-Ozhevski I.P., Sharafetdinov K.K., Pogozheva A.V., Sheviakova L.V. The homeostatic changes of mineral and trace elements during of year at rheumatoid arthritis // Vopr. Pitan.-2006.-Vol.75, N3.-P.9-14.
  11. Carrasco R., Lovell D.J., Giannini E.H., Henderson C.J. Biochemical markers of bone turnover associated with calcium supplementation in children with juvenile rheumatoid arthritis: results of a double-blind, placebo-controlled intervention trial // Arthr. Rheum.-2008.-Vol.58, N12.-P.3932-3940.
  12. Cruse L.M., Valeriano J., Vasey F.B., Carter J.D. Prevalence of evaluation and treatment of glucocorticoid-induced osteoporosis in men // J. Clin. Rheumatol.-2006.-Vol.12, N5.-P.221-225.
  13. Forte G., Alimonti A., Violante N. et al. Calcium, copper, iron, magnesium, silicon and zinc content of hair in Parkinson's disease // J. Trace Elem. Med. Biol.-2005.-Vol.19, N2-3.-P.195-201.
  14. Galliera E., Locati M., Mantovani A., Corsi M.M. Chemokines and bone remodeling // Int. J. Immunopathol. Pharmacol.-2008.-Vol.21, N3.-P.485-491.
  15. Hunt C.D., Herbel J.L., Nielsen F.H. Metabolic responses of postmenopausal women to supplemental dietary boron and aluminum during usual and low magnesium intake: boron, calcium, and magnesium absorption and retention and blood mineral concentrations // Am. J. Clin. Nutr.-2007.-Vol.65, N3.-P.803-813.
  16. Krachler M., Domej W., Irgolic K.J. Concentrations of trace elements in osteoarthritic knee-joint effusions // Biol. Trace Elem. Res.-2000.-Vol.75, N1-3.-P.253-263.
  17. Mancini L., Paul-Clark M.J., Rosignoli G., Hannon R. Calcitonin and prednisolone display antagonistic actions on bone and have synergistic effects in experimental arthritis // Am. J. Pathol.-2007.-Vol.170, N3.-P.1018-1027.
  18. Mimori T. Anti-inflammatory agents and corticosteroids for treatment of rheumatoid arthritis // Nippon Naika Gakkai Zasshi.-2008.-Vol.97, N10.-P.2393-2398.
  19. Ram M., Sherer Y., Shoenfeld Y. Matrix metalloproteinase-9 and autoimmune diseases //J.Clin. Immunol.-2006.-Vol.26, N4.-P.299-307.
  20. Reginster J.Y., Burlet N. Osteoporosis: a still increasing prevalence // Bone.-2006.-Vol.38, N2, suppl.1.-P.4-9.
  21. Rosenstein E.D., Caldwell JR. Trace elements in the treatment of rheumatic conditions // Rheum. Dis. Clin. North. Am.-1999.-Vol.25, N4.-P.929-935.
  22. Rude R.K., Kirchen M.E., Gruber H.E., Stasky A.A. Magnesium deficiency induces bone loss in the rat // Miner. Electrolyte Metab.-2008.-Vol.24, N5.-P.314-320.
  23. Singer F.R., Eyre D.R. Using biochemical markers of bone turnover in clinical practice // Cleve Clin. J. Med.-2008.-Vol.75, N10.-P.739-750.
  24. Wood R.J., Zheng J.J. High dietary calcium intakes reduce zinc absorption and balance in humans // Am. J. Clin. Nutr.-2007.-Vol.65, N6.-P.1803-1809.
  25. Yazar M., Sarban S., Kocyigit A., Isikan U.E. Synovial fluid and plasma selenium, copper, zinc, and iron concentrations in patients with rheumatoid arthritis and osteoarthritis // Biol. Trace Elem. Res.-2005.-Vol.106, N2.-P.123-132.
  26. Zhao W.X., Li Y. Determination of Zn, Cu, Mg and Mn in hair of cerebral infarction by AAS // Guang Pu Xue Yu Guang Pu Fen Xi.-2002.-Vol.22, N3.-P.493-494.
  27. Zorrilla P., Gomez L.A., Salido J.A. Low serum zinc level as a predictive factor of delayed wound healing in total hip replacement // Wound. Repair. Regen.-2006.-Vol.14, N2.-P.119-122.

Similar articles

Эффективность лечения больных ревматоидным артритом в зависимости от микроэлементного статуса организма
Authors: Лукашенко Л.В., Павлюченко А.К., Гончар Г.А., Синяченко О.В., Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького
"Pain. Joints. Spine." 4 (08) 2012
Date: 2013.02.15
Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Authors: О.В. СИНЯЧЕНКО, член-кореспондент АМН України, д.м.н., професор, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 1 Донецького державного медичного університету ім. М. Горького
"Internal medicine" 3(3) 2007
Date: 2007.10.08
Categories: Family medicine/Therapy, Endocrinology, Therapy
Sections: Specialist manual
Застосування препарату Цинкіт у комплексному лікуванні хворих на низькорослість
Authors: Большова О.В., Пахомова В.Г., ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», відділ дитячої ендокринної патології, м. Київ
International journal of endocrinology 1 (49) 2013
Date: 2013.03.22
Categories: Endocrinology
Sections: Specialist manual
Зависимость эффективности лечения больных реактивным спондилоартритом от состояния пуринового обмена и микроэлементного гомеостаза
Authors: Е.А.Гомозова, О.В.Синяченко, В.А.Толстой, И.Н.Левада - Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького, Донецк, Украина
"Тrauma" Том 9, №1, 2008
Date: 2011.08.31
Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual

Back to issue