Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 9, №2, 2008

Back to issue

Мікробіологічні критерії важкості перебігу поєднаної травми опорно-рухової системи і головного мозку

Authors: О.М. Піддубна - НДІ травматології та ортопедії Донецького державного медичного університету ім. М. Горького, Донецьк, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Визначено показники нормальної мікрофлори (НМФ) слизових оболонок зіва і носа, поверхні шкіри для умовно здорових людей, що мешкають у Донецькій області України. В 112 обстежених постраждалих із поєднаною травмою опорнорухової системи і головного мозку виявлено значний дисбаланс кількісних показників і видового складу НМФ у динаміці травматичної хвороби(ТХ), ступінь прояву якого залежить від загальної важкості стану хворого, від важкості і локалізації домінуючого пошкодження, а також від терміну ТХ. Встановлено взаємозв''язок між змінами НМФ слизової оболонки зіва в перший день після травми і наступним підвищенням частоти розвитку посттравматичних ускладнень. Виявлено зв’язок між змінами НМФ слизових оболонок зіва і носа, поверхні шкіри в першу добу ТХ і підвищенням частоти летальних результатів у термінальних хворих. Доведено можливість використання змін показників НМФ як мікробіологічні критерії оцінки важкості стану постраждалих, діагностики домінуючого пошкодження, прогнозування можливого розвитку ускладнень, перебігу і результату ТХ.

Определены показатели нормальной микрофлоры (НМФ) слизистых оболочек зева и носа, поверхности кожи для условно-здоровых людей, проживающих в Донецкой области Украины. У 112 обследованных пострадавших с сочетанной травмой опорно-двигательной системы и головного мозга выявлен значительный дисбаланс количественных показателей и видового состава НМФ слизистых оболочек зева и носа, поверхности кожи в динамике травматической болезни (ТБ), степень проявления которого зависит от общей тяжести состояния больного, от тяжести и локализации доминирующего повреждения, а также от срока ТБ. Установлена взаимосвязь между изменениями НМФ слизистой оболочки зева в первый день после травмы и последующим повышением частоты развития посттравматических осложнений. Выявлена связь между изменениями НМФ слизистых оболочек зева и носа, поверхности кожи в первые сутки ТБ и повышением частоты летальных исходов у терминальных больных. Доказана возможность применения изменений показателей НМФ в качестве микробиологических критериев оценки тяжести состояния пострадавших, диагностики доминирующего повреждения, прогнозирования возможного развития осложнений, течения и исхода ТБ.

Normal microflora (NMF) exponents of pharynx and nose mucosa and skin surface had been determined for theoretically healthy people living in Donetsk region of Ukraine. A significant disbalance between quantitative exponents and specific compound of pharynx and nose mucosa NMF and skin surface which degree of development depends on common severity of a patient’s state and severity and locality of a dominant injury and a period of traumatic disease (TD), has been revealed in 112 inspected patients with combined trauma of support-locomotor system and skull. An interdependance between pharynx mucosa’s NMF in 24-hours term after a trauma and a following increase of the frequency’s development of posttraumatic complications. A connections between changes of pharynx and nose mucosa’s NMF a skin surface and a frequency rising of death rate was determinated in terminal patients. A posibility to use changes of exponents of a NMF as microbiological criterions of an estimation of state severity in patients as diagnostics of a dominating injury and as prognostics of a possible development of complications running and an upshot of TD.


Keywords

нормальна мікрофлора, дисбактеріоз, поєднана травма, ускладнення

нормальная микрофлора, дисбактериоз, сочетанная травма, осложнение

normal microflora, disbacteriosis, combined trauma, complications

В останні десятиріччя відзначається підвищення травматизму з переважанням політравм, серед яких 45,0-62,0% складають поєднані пошкодження опорно-рухової системи (ОРС) і головного мозку (ГМ). Найбільш важливою причиною високої летальності та інвалідності у постраждалих із поєднаною травмою (до 75,0-100,0%) є труднощі і несвоєчасність діагностики домінуючого пошкодження у гострому періоді травматичної хвороби (ТХ) та прогнозування розвитку посттравматичних ускладнень, що ставить цю проблему в ряд актуальних не тільки в медичному, а й у соціально-економічному відношенні [9,11]. Важкі метаболічні розлади при травмі супроводжуються різким пригніченням клітинної і гуморальної ланок імунної системи [6], що призводить до швидких змін кількісного і видового складу нормальної мікрофлори (НМФ), тобто до виникнення дисбактеріозу [3,7,10], до проникнення в кров і лімфу умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів та їх міграції до осередків ушкоджень [1,2,11].

У зв'язку з тим, що стан НМФ є специфічним показником функціонального стану організму, його загальної резистентності, зміни мікробіоценозів, обумовлені поєднаною травмою ОРС і ГМ, можуть відрізнятися при різних видах поєднання, локалізації і важкості пошкоджень і, завдяки цьому, служити показниками домінування визначеного виду травми, а також загальної важкості стану постраждалого. З іншого боку, дисбаланс НМФ може впливати на перебіг і результат ТХ, розвиток ускладнень інфекційного генезу [7,8,10].

Метою даної роботи стало доведення можливості використання динаміки змін показників НМФ слизових оболонок зіва і носа, поверхні шкіри як мікробіологічні критерії оцінки важкості стану постраждалих, ранньої діагностики домінуючого пошкодження, прогнозування розвитку ускладнень та результату ТХ у постраждалих із поєднаною травмою ОРС і ГМ.

Матеріал і методи

При виконанні роботи обстежено 112 людей, що отримали травми, та 11 умовно-здорових людей. Постраждалих із поєднаною травмою розділено на групи за ступенем важкості травми й у залежності від виду домінуючого пошкодження [9]: I група – постраждалі з легкою травмою ОРС і ГМ без домінуючого пошкодження – 11 осіб (9,8%); II група – постраждалі з домінуванням важких ушкоджень ОРС – 37 осіб (33,0%); III група – постраждалі з домінуванням важкої черепно-мозкової травми (ЧМТ) – 21 особа (18,8%); IV група – постраждалі з важкою травмою ОРС і ГМ без домінуючого пошкодження – 19 осіб (17,0%). Групи порівняння включали постраждалих з важкими множинними пошкодженнями ОРС (група Корс) - 12 осіб (10,7%) і з важкою ізольованою ЧМТ (група Кчмт) - 12 осіб (10,7%). Контрольна група (група Кз) представлена умовно-здоровими (нетравмованими) людьми, що мешкали у Донецькому регіоні України і в момент відбору матеріалу не мали захворювань шкіри і дихальних шляхів – 11 осіб.

Проведено 1527 бактеріологічних досліджень НМФ слизових оболонок зіва і носа, поверхні шкіри і 100 досліджень мікрофлори осередків запалення при ускладненнях ТХ. Виділено й ідентифіковано за видом 3419 штамів мікроорганізмів, які, відповідно до визначника бактерій Берджі (1997), відносяться до 14 родів і 51 виду. Дослідження проводили в 1, 2, 3, 5, 7, 10, 14, 21 і 30-й дні ТХ. Відбір матеріалу, кількісний облік бактеріального росту (ступень бактеріального обсіменіння (БО), або щільність колонізації), виділення, ідентифікацію чистих культур мікроорганізмів здійснювали загальноприйнятими мікробіологічними методами. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за t-критерієм Стьюдента і за критерієм згоди Пірсона (χ2).

Результати та обговорення

Для вирішення поставленої мети насамперед було встановлено показники НМФ для умовно-здорових людей, що мешкають у Донецькому регіоні України (контрольна група Кз). Значення цих показників вважали фізіологічною нормою (табл. 1). Отримані дані з щільності колонізації, видового складу і кількості асоціантів у нормальних мікробіоценозах в умовно-здорових людей відповідають опублікованим даним літератури [4]. Частота виявлення індигенних видів НМФ складала 70,0-100,0%, додаткових – 25,0-65,0%, транзиторних – 0,0-20,0%. БО НМФ слизової оболонки зіва в умовно здорових людей було на рівні 105–108 КУО/мл (27,3-63,6%); слизової оболонки носа – 103–106 КУО/мл (45,5%); поверхні шкіри в ділянці пахвових западин – 103–106 КУО/мл (36,4-54,6%). Мікробні асоціації складалися частіше з 2-3 видів НМФ (100,0, 45,5 і 90,9 % відповідно), монокультури зустрічалися тільки на слизовій оболонці носа (у 45,5%) і на поверхні шкіри (у 9,1%).

У всіх обстежених постраждалих із поєднаною травмою ОРС і ГМ, множинними пошкодженнями ОРС і з ізольованою ЧМТ на відміну від умовно-здорових людей протягом ТХ відбувалися зміни показників НМФ (ступеня БО, видового складу, кількості мікробних асоціантів) усіх обстежених ділянок у різному ступені в залежності від загальної важкості стану хворого, від локалізації і важкості домінуючого пошкодження, а також від терміну ТХ [7,8,10]. Більш ранні терміни (гострий період ТХ - перші 2-3 дні) і більш тривалий період дисбалансу НМФ відзначалися у хворих з домінуванням ЧМТ (III група), з поєднанням важкої травми ОРС і важкої ЧМТ (IV група) і з ізольованою ЧМТ (група Кчмт).

Загальне БО слизової оболонки зіва усіма виділеними мікроорганізмами було протягом усієї ТХ в основному на середньому (105–106 КУО/мл) і високому (107–108 КУО/мл) рівнях (у 33,3-85,7% й у 20,0-66,7% постраждалих відповідно), слизової оболонки носа – на середньому (у 33,3-100,0%), поверхні шкіри – на низькому (103–104 КУО/мл) і середньому (у 20,0-88,9% і у 22,2-80,0% відповідно) рівнях. У постраждалих III, IV і Кчмт груп у порівнянні з I, II, Корс і Кз групами спостерігалося підвищення загального БО до рівня 107–108 КУО/мл слизової оболонки зіва – у перші 3 дні (у 1,2-2,5 разів), слизової оболонки носа – з 1-го по 14-й дні (в 1,1-4,8 разу) і поверхні шкіри – у перші 5 днів ТХ (у 1,4 – 4,8 разу). На 2-3-му тижнях ТХ показники нормалізувалися – БО знижувалося до середнього і низького рівнів.

При окремому дослідженні БО слизових оболонок зіва і носа, поверхні шкіри непатогенними стрептококами (НС) у 28,0-66,7% випадків встановлені більш високі його значення у постраждалих I, II і Корс груп. При важкій ЧМТ (III, IV групи) у перші 2 дні ТХ зафіксовано (р≤0,05 і р≤0,01) відсутність НС або зниження БО даними мікроорганізмами до рівня 103–104 КУО/мл у 50,0-100,0% хворих.

Зміни видового складу НМФ у гострому періоді ТХ більш значні також у постраждалих III, IV і Кчмт груп. Так, у перші три дні ТХ визначено зниження частоти виділення НМФ слизової оболонки зіва (р≤0,05 і р≤0,01): індигенних видів – НС - у 2,4 разу (в 1-у добу), у 2,3 разу (в 2-й день) і на 44,4% (в 3-й день); додаткових видів – бактерій роду Corynebacterium - у 4,6 разу (у 1-й день); транзиторного виду – Streptococcus pyogenes - на 12,9% (у 1-й день ТХ). Одночасно з цим підвищувалося виявлення додаткових видів - коагулазонегативних стафілококів (КНС) - у 1,3 разу (в 1-й і 2-й дні), транзиторних видів – Staphylococcus aureus - на 33,3% (у 1-й день), бактерій роду Enterococcus - у 3,4 разу (в 2-й день), родини Enterobacteriaceae - в 6 разів (у 1-й день) і в 5,3 разу (у 2-й день), Candida albicans - у 11,9 разу (на 3-й день ТХ). Зниження частоти виділення НС продовжувалося до 7 – 14-го дня ТХ. Надалі частота виявлення даних видів підвищувалася, а додаткових і транзиторних – знижувалася, крім КНС, частота виявлення яких перебувала на високому рівні протягом усієї ТХ.

У постраждалих III, IV і Кчмт груп у гострому періоді ТХ відбувалося зниження частоти виявлення (р≤0,05 і р≤0,01) додаткових видів НМФ слизової оболонки носа - НС - на 16,7% (у 2-й день) і на 33,3% (у 3-й день ТХ). Водночас підвищувалася частота виділення інших додаткових видів НМФ – бактерій роду Corynebacterium на 30,0% (на 3-й день) і транзиторних видів - S. аurеus - на 33,3% (у 1-й день), Pseudomonas аеrugіnоsа - на 22,2% (у 1-й день), бактерій роду Bacillus - на 30,0% (у 1-й день) і в 15,9 разу (в 2-й день), родини Enterobacteriaceae - на 40,0% (у 1-й день), на 25,0% (у 2-й день) і на 60,0% (у 3-й день), роду Micrococcus - у 5,4 разу (на 3-й день), C. Аlbісаns - у 6 разів (у 2-й день ТХ). При подальшому розвитку ТХ продовжувалося зниження частоти виявлення НС, а також бактерій родів Bacillus і Corynebacterium, КНС, і підвищення частоти колонізації бактеріями роду Enterococcus і родини Enterobacteriaceae, S. aureus, C. albicans. Нормалізація показників почалася на 3-му тижні ТХ.

У гострому періоді ТХ у постраждалих III, IV і Кчмт груп спостерігалося зниження частоти виділення НМФ з поверхні шкіри (р≤0,05 і р≤0,01): додаткових видів – бактерій роду Corynebacterium - на 25,0% (у 2-й день) і на 44,5% (у 3-й день) і транзиторних - НС - на 32,3% (у 1-й день), а також підвищення частоти виявлення інших транзиторних видів – бактерій родів Bacillus - на 40,0% (у 3-й день) і Enterococcus на 33,3% (у 1-й день), S. аurеus - на 22,2% (у 1-й день ТХ). На 2-3-му тижні ТХ виявлена тенденція до підвищення виділення бактерій родини Enterobacteriaceae, родів Bacillus і Enterococcus, а також до зниження НС, бактерій родів Corynebacterium і Micrococcus. До кінця ТХ відбувалася нормалізація показників. Індигенна НМФ слизової оболонки носа і поверхні шкіри (КНС) у перші дні ТХ не змінювалася.

Протягом ТХ із усіх обстежених ділянок організму виділяли, переважно, асоціації з 2 – 3-х видів мікроорганізмів (до 100,0%). Рідше знаходили 4 і більше видів бактерій (до 40,0%). Монокультури зустрічалися у незначної кількості постраждалих (до 25,0%) чи взагалі були відсутні, крім поверхні шкіри (до 60,0%). У III, IV і Кчмт групах зафіксовано збільшення (р≤0,05 і р≤0,01) кількості мікробних асоціантів до 4-х і більше видів на слизовій оболонці зіва - на першому тижні (на 22,2-50,0%; в 7,1-8,9 разу), на слизовій оболонці носа – у 3-й і 7-й дні (в 3-13,3 рази), на поверхні шкіри – в 1-й і 5-й дні ТХ (на 27,8-50,0%; у 8,7 разів). На 2-3-му тижні ТХ відбувалося зниження до 2 – 3-х видів бактерій в асоціаціях, виділених із усіх обстежених ділянок, а на слизовій оболонці носа також часто були присутні і монокультури.

На основі результатів досліджень НМФ слизових оболонок зіва і носа, поверхні шкіри в динаміці ТХ установлені мікробіологічні критерії оцінки важкості стану постраждалих і ранньої діагностики домінування ЧМТ при поєднаних ушкодженнях ОРС і ГМ, що можуть доповнити комплекс відомих клінічних і лабораторних способів діагностики домінуючого пошкодження. Розроблено спосіб діагностики домінуючого пошкодження у постраждалих із поєднаною травмою ОРС і ГМ, на який отримано деклараційний патент України (автори: Ю.І. Ніколенко, В.Т. Шевченко, О.М. Піддубна, Ю.Б. Жуков) [5].

При визначенні наступного комплексу відхилень показників від норми в перший день ТХ діагностують важкий стан постраждалого і домінування травми ГМ (табл. 2): виділення зі слизових оболонок зіва і носа, з поверхні шкіри асоціацій з 4-х і більше видів мікроорганізмів у кількості 107–108 КУО/мл; відсутність або виявлення в кількості 103–104 КУО/мл непатогенних стрептококів на слизових оболонках зіва і носа, поверхні шкіри; виділення в кількості вище норми (103 -106 КУО/мл) зі слизової оболонки зіва бактерій родини Enterobacteriaceae і S. аurеus, зі слизової оболонки носа - S. аurеus і з поверхні шкіри – S. aureus і мікроорганізмів роду Enterococcus. Перевагами способу є його нетравматичність; висока точність у результаті виключення урахування умовно-патогенних і патогенних транзиторних видів НМФ, які випадково попадають екзогенним шляхом, на основі комплексу відхилень показників від норми; можливість обліку і визначення етіологічної і патогенетичної ролі видів, що з'явилися в результаті ендогенної транслокації; інтегральність, тому що критерії відбивають глибину і важкість процесів при поєднаній травмі, показують ступінь реактивності організму, його імунологічну резистентність, і разом з тим є строго специфічними при домінуванні травми ГМ, що підвищує точність діагностики.

Виявлений дисбаланс кількісних показників і видового складу НМФ у динаміці ТХ у постраждалих із поєднаною травмою ОРС і ГМ, очевидно, відповідає патофізіологічним, імунологічним, біохімічним змінам, що відбуваються в організмі, і які відбивають глибину порушень гомеостазу, обумовлених травмою. Зміни НМФ слизових оболонок зіва і носа, поверхні шкіри, що спостерігаються в перші 2-3 дні ТХ, дозволяють припустити більшу важкість ушкоджень, прогнозувати подальше виникнення інфекційних ускладнень, перебіг і результат ТХ; а через 2 – 3 тижні після отримання травми – недостатність компенсаторних процесів в організмі. Важливим є факт глибокого пригнічення в гострому періоді ТХ індигенної НМФ тільки слизової оболонки зіва (НС) при різних видах сполучення пошкоджень ОРС і ГМ, особливо при домінуванні ЧМТ, у той час як індигенна НМФ слизової оболонки носа і поверхні шкіри (КНС) залишається без істотних змін. Зниження частоти й інтенсивності колонізації слизової оболонки зіва індигенною мікрофлорою має прогностичне значення як показник запального процесу [2, 4, 7]. Про недостатність компенсаторних механізмів, очевидно, свідчить більш тривала колонізація на досліджуваних ділянках патогенних і умовно-патогенних видів – S. aureus, P. aeruginosa, бактерій родини Enterobacteriaceae – при важкій поєднаній травмі. У результаті травми, при руйнуванні багатьох клітинних структур і порушенні діяльності майже усіх фізіологічних систем організму, ослабленні його резистентності змінюються взаємини між макроорганізмом і мікроорганізмами НМФ. Це приводить до впровадження і розмноження в тканинах організму мікробів аутофлори, розвитку запальних процесів, обумовлених ендогенною інфекцією [1, 2]. Проникнення бактерій з кишкового тракту у внутрішнє середовище організму пов'язане з порушенням бар'єрної функції органів і загальної імунологічної реактивності [6, 11]. Під дією травматичного шоку розвиваються серйозні порушення антимікробної резистентності і різко знижується функція ряду факторів, що забезпечують у здоровому організмі стан природного імунітету [6, 9, 11]. Головну роль у захисті організму від інфекції відіграють такі природні механізми імунітету, як непорушена проникність клітинних мембран бар'єрних утворень, бактерицидні властивості рідин і тканин і повноцінний фагоцитоз. Саме ушкодження цих механізмів захисту, а також ушкодження імуногенезу сприяє розвитку бактеріємії [1, 6, 11]. В основі процесу, що веде до розвитку ендогенної інфекції, лежить раннє порушення здатності організму обмежувати накопичення бактерій-коменсалів на слизових шлунково-кишкового тракту, дихальних шляхів і шкірних покривів у сполученні з підвищенням проникності слизових оболонок і судин. Це створює можливість безупинного надходження значних кількостей мікробів у кров і лімфу. Попадання мікробів кишкової групи всередину організму неминуче приводить до дії на тканини ендотоксинів, що вивільняються у результаті загибелі бактерій. Ця інтоксикація є додатковим обтяжуючим фактором, що послабляє резистентність організму [1, 2, 11].

Відповідно до описаних змін, що відбуваються в організмі постраждалих із поєднаною травмою в гострому і пізніші періоди ТХ, і виявленими особливостями порушення дисбалансу НМФ можна припустити, що більш важкі пошкодження ОРС, поєднані з важкою ЧМТ, особливо при її домінуванні, сприяють більш глибокому пригніченню індигенних видів, а також більш швидкій і сильній активізації процесів розмноження видів НМФ кишківника і їх міграції до осередків запалення [8, 10, 11].

У результаті наших досліджень установлено, що у постраждалих із поєднаною травмою, особливо Корс і Кчмт груп, в яких у 1-й день після травми спостерігалися відсутність або зниження БО слизової оболонки зіва НС до 103 –104 КУО/мл, протягом ТХ значно підвищувалася (у 2,6 разів (p≤0,01)) частота виникнення посттравматичних ускладнень – як запальних (у 2,3 разу (р>0,05)), так і морфо-функціональних (у 4,6 разу (р>0,05)) – у порівнянні з хворими з нормальним БО зіва такими видами НМФ. Водночас при виявленні в 1-й день ТХ на слизовій оболонці зіва S. aureus, Enterococcus faecalis і бактерій родини Enterobacteriaceae (у монокультурах або в асоціаціях) у кількості вище норми (103 –106 КУО/мл) у постраждалих II, III, Корс і Кчмт груп надалі в 3 рази (р≤0,01) підвищувалася частота виникнення посттравматичних ускладнень: запальних – у 3 рази (р≤0,01) і морфо-функціональних – у 2,9 разу (р>0,05). Особливе значення має підвищення (р≤0,01) частоти посттравматичних ускладнень при виявленні E. faecalis у 1-й день ТХ у II групі (на 50,0%), S. aureus – у III групі (на 55,6%), бактерій родини Enterobacteriaceae – в групі Корс (на 66,7%).

З 25 мікроорганізмів, виділених зі слизової оболонки зіва в 1-й день ТХ, 19 згодом виявлені в осередках запальних ускладнень, що складало 76,0%. На підставі високої частоти збігу антибіотикограм (89,5%) підтверджена ідентичність штамів мікроорганізмів, виділених у 1-й день ТХ зі слизової оболонки зіва і надалі – з осередків запальних ускладнень при поєднаній травмі ОРС і ГМ, що доводить ендогенне походження збудників запальних процесів.

Отже, прогностичними ознаками можливого розвитку посттравматичних запальних ускладнень є наступні зміни НМФ слизової оболонки зіва в 1-й день ТХ (див. табл. 2): виділення мікробних асоціацій з 4-х і більше видів у кількості 107–108 КУО/мл; відсутність або виявлення у кількості 103 –104 КУО/мл індигенних видів НМФ – непатогенних стрептококів; виділення в кількості вище норми (103 –106 КУО/мл) визначених транзиторних видів – бактерій родини Enterobacteriaceae, S. aureus, E. faecalis. Виділення визначених видів бактерій у 1-й день ТХ може бути також прогностичним показником можливого несприятливого перебігу ТХ у постраждалих, що знаходяться у термінальному стані. За результатами наших досліджень визначено, що частота летальних кінців ТХ вище у постраждалих з важкою ЧМТ – III, IV і Кчмт груп у порівнянні з іншими групами. Вже в 1-й день ТХ у цих термінальних хворих відбувалися значні зміни видового складу НМФ слизової оболонки зіва і носа, поверхні шкіри, переважно її транзиторних видів. Частота наступних летальних кінців у 2-7-й день ТХ збільшувалася при підвищенні колонізації в 1-у добу слизової оболонки зіва S. aureus – у 2,5 разів, бактеріями родини Enterobacteriaceae: слизової оболонки зіва – в 4,2 разу і поверхні шкіри – у 3,8 разу; роду Enterococcus: слизових оболонок зіва – у 2,4 разу і носа – у 2,3 разу, поверхні шкіри – у 1,9 разу в порівнянні з відсутністю даних видів у термінальних хворих. Разом з цим, визначена тенденція до збільшення частоти летальності при відсутності у 1-й день ТХ на всіх обстежених ділянках НС (у 1,3 рази; на 31,6%). Отже, виявлені зміни показників НМФ у 1-й день ТХ у важких хворих із поєднаною травмою ОРС і ГМ є показниками термінального стану постраждалого і можливого летального кінця ТХ (табл.2): виділення зі слизових оболонок зіва і носа, з поверхні шкіри мікробних асоціацій з 4-х і більше видів у кількості 107–108 КУО/мл; відсутність на всіх досліджених ділянках непатогенних стрептококів; виділення в кількості 103 –106 КУО/мл визначених транзиторних видів (зі слизової оболонки зіва - бактерій родини Enterobacteriaceae, S. aureus, мікроорганізмів роду Enterococcus; зі слизової оболонки носа - мікроорганізмів роду Enterococcus; з поверхні шкіри - бактерій родини Enterobacteriaceae і роду Enterococcus). Таким чином, дисбаланс НМФ слизових оболонок зіва і носа, поверхні шкіри не тільки відбиває глибину і важкість розладів гомеостазу при поєднаних ушкодженнях ОРС і ГМ, але може бути прогностичним показником перебігу і результату ТХ, особливо при домінуванні ЧМТ і загальній важкості пошкоджень.

Висновки

У результаті проведених досліджень установлена чітка динаміка змін показників НМФ у постраждалих із поєднаною травмою ОРС і ГМ протягом ТХ. З'ясовано, що за дисбалансом НМФ слизових оболонок зіва і носа, поверхні шкіри, показниками якого є підвищення величини БО і кількості видів мікроорганізмів в асоціаціях, наявність або відсутність визначених видів НМФ, заміна індигенних і додаткових видів транзиторними, можливо вірогідно судити про порушення гомеостазу, що відбуваються в організмі внаслідок травми і проявляється в збої діяльності різних систем, у тому числі імунологічної реактивності організму. Наявність більш глибоких змін показників НМФ у гострому періоді ТХ, характерних для визначених видів ушкоджень, дозволяє рекомендувати отримані дані як мікробіологічні критерії оцінки важкості стану постраждалих, перебігу ТХ (можливості розвитку ускладнень і несприятливого результату) і ранньої діагностики домінування ЧМТ при поєднаних ушкодженнях ОРС і ГМ. Індикаторна роль виявленого дисбалансу НМФ є важливою також при виборі тактики лікування і контролі за успішністю проведення терапії.


Bibliography

  1. Бердичевский В.А., Цветцих В.Е., Лернер Т.Я. и др. Значение аутогенного инфицирования в развитии послеоперационных осложнений // Хирургия. – 1993. – №5. – С. 63 – 66.
  2. Бондаренко В.М., Петровская В.Г. Ранние этапы развития инфекционного процесса и двойственная роль нормальной микрофлоры // Вестник РАМН. – 1997. – №3. – С. 7 – 10.
  3. Воробьёв А.А., Абрамов Н.А., Бондаренко В.М., Шендеров Б.А. Дисбактериозы – актуальная проблема медицины // Вестник РАМН. – 1997. – №3. – С. 4 – 7.
  4. Колотилова Л.В., Акишина Т.М., Заргарян О.П. и др. Нормальная микрофлора слизистой глотки // Антибиотики и химиотерапия. – 1989. – Т.34. - №10. – С. 751 – 755.
  5. Пат. 53355 А UA, MKB 7 G 01 N 33/48. Спосіб діагностики домінуючого пошкодження у постраждалих з поєднаною травмою опорно-рухової системи та головного мозку / Ю.І. Ніколенко, В.Т. Шевченко, О.М. Піддубна, Ю.Б. Жуков (UA); Донецький державний медичний університет ім. М. Горького. - №2002053741; Заявл. 07.05.2002; Опубл. 15.01.2003, Бюл. №1, 2003. – 2 с.
  6. Пивоварова Л.Д. Роль функциональной активности лейкоцитов крови в реакциях иммунитета и гемостаза при травматической болезни // Клиника и патогенез раннего (постшокового) периода травматической болезни: Респ. сб. науч. трудов / ЛенНИИ СП им. проф. И.И. Джанелидзе. – Л., 1986. – С. 21 – 25.
  7. Поддубная Е.Н. Бактериальная обсеменённость непатогенными стрептококками слизистых оболочек носоглотки при сочетанных травмах // Український медичний альманах.-2000.-Т.3,№1.-С.141- 143.
  8. Поддубная Е.Н. Зависимость частоты осложнений от видового состава нормальной микрофлоры зева при сочетанной травме опорно-двигательной системы и головного мозга // Травма. – 2003. – Т.4. - №1. – С. 112 – 116.
  9. Селезнёв С.А., Назаренко Г.И. Изменения микрогемоциркуляции при некоторых видах шока и оценка возможности их использования в качестве прогностических критериев // Пат. физиология. – 1986. - №6. – С. 25 – 28.
  10. Шевченко В.Т., Поддубная Е.Н., Жуков Ю.Б., Николенко Ю.И. О состоянии микробиоценозов слизистых оболочек зева, носа и поверхности кожи у больных с тяжёлыми травмами // Экспериментальная и клиническая медицина. – 1999. - №2. – С. 89 – 91.
  11. Saadia R. Trauma and bacterial translocation // Brit. J. Surg.-1995.-Vol.82,№9.- P.1243-1244.

Similar articles

Особливості умовно-патогенної мікрофлори пацієнток із перинатальними втратами
Authors: Ауссі Марван — Кафедра акушерства та гінекології № 2 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького
"Actual Infectology" 3 (4) 2014
Date: 2015.02.06
Categories: Infectious diseases
Sections: Specialist manual
Патогенез поєднаної та множинної кістякової травми опорно-рухового апарату
Authors: С.М. Кривенко - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, Україна
"Тrauma" Том 9, №2, 2008
Date: 2011.09.01
Categories: Traumatology and orthopedics

Back to issue