Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 9, №3, 2008

Back to issue

Сучасні аспекти антибіотикотерапії при гострому остеомієліті та гнійному кокситі у дітей раннього віку

Authors: О.М.Кулик, А.Ф.Левицький, Г.В.Радченко - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

print version


Summary

Основними принципами антибактеріальної терапії при гострому гематогенному остеомієліті (ГГО) та гнійному кокситі (ГК) у дітей раннього віку є вибір антибіотика з врахуванням виду збудника, тривале лікування високими дозами антибіотиків, врахування синергізму і антагонізму різних антибактеріальних препаратів. Ефективність їх дії залежить від правильного підбору препаратів, відповідно до чутливості мікрофлори з вогнища ураження, та продуманого планування поєднань, способів введення та зміни, а також профілактики можливих ускладнень, які пов''язані з по-бічними діями.

Основными принципами антибактериальной терапии при остром гематогенном остеомиелите (ОГО) и гнойном коксите (ГК) у детей раннего возраста является выбор антибиотика с учетом вида возбудителя, длительное лечение високими дозами антибиотиков, учитывая синергизм и антагонизм разных антибактериальных препаратов. Эфективность их действия зависит от правильного подбора препаратов, соответственно к чувствительности микрофлоры из очага пораження, продуманного планирования сочетания, способов введения и замены, а также профилактики возможных осложнений, которые связаны с побочными действиями.

Main principles of antibiotic therapy of acute hematogenous osteomyelitis (AHO) and purulent coxitis in early age children are: choice of antibiotic with the understanding of type of bacteria, long time treatment with high dosage antibiotics under-standing the synergism and antagonism of different antibiotics. Their effectiveness depends on the right choice of medication, according to the sensitivity of micro flora in the area of lesion, well-thought-out plan of conjunction of way of administration and change of medication, and prophylaxis of possible complications of having side effects.


Keywords

гострий гематогенний остеомієліт, гнійний коксит, антибіотикотерапія, діти.

острый гематогенный остеомиелит, гнойный коксит, антибиотикотерапия, дети.

acute hematogenous osteomyelitis, purulent coxitis, antibiotic therapy, children

У зв'язку зі змінами структури та властивостей патогенних та умовно патогенних мікробів, що викликають гнійне ураження, іде інтенсивний пошук найбільш ефективних методів антибактеріальної терапії гострого гематогенного остеомієліту (ГГО) та його ускладнення – гнійного кокситу (ГК) у дітей раннього віку. Пропонуються нові вітчизняні та закордоні препарати ІV або V покоління. Немаловажливим для їх використання є співвідношення ланцюга ціна – якість, так як по чисто лікувальним параметрам суттєвих відмінностей, судячи з анотацій фірм та даних літератури, ми не виявили. Не зважаючи  на резистентність мікрофлори до антибіотиків, останні до теперішнього часу відіграють важливу роль в покращені стану хворого [3,5,6]. Природно, визначення чутливості, високої чутливості та резистентності in vitro є визначаючим у виборі препарату. При призначенні декількох антибіотиків необхідно враховувати їх сумісність один з одним а також те, що практично однакові препарати можуть мати різні назви в залежності від фірми виробника. Найбільш часто ми використовували остеотропні антибіотики гентаміцин та цефтріаксон. Препарати вводили дом'язево та довенно. Ефективність їх дії залежить від правильного підбору препаратів, відповідно до чутливості мікрофлори з вогнища ураження, та продуманого планування поєднань, способів введення та зміни, а також профілактики можливих ускладнень, які пов'язані з побічними діями.

Матеріал і методи

Проведено аналіз лікування дітей з ГГО та ГК, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в хірургічних відділеннях Львівської міської та обласної клінічних лікарень.

Результати та обговорення

Лікування починали з препаратів 1-ї черги, а резервні антибіотики використовувалися лише за особливими показами: у хворих, які вже лікувалися антибіотиками раніше, та при вибірковій чутливості мікрофлори, яка була визначена, до препаратів резерву. Найбільш зручним було використання лінійки “Антибактеріальна терапія в хірургії”, яка була складена В.Ф. Саєнко зі співав. [1], у якій представлені препарати 1-ї та 2-ї черги для вибору адекватної  антибактеріальної терапії при різних нозологічних формах хірургічних захворювань, а також раціонального підбору антибактеріальних препаратів при встановленому збуднику інфекції. Покази до термінового (до виявлення чутливості флори до антибіотиків) призначення комбінованої антибактеріальної терапії частіше виникали при лікуванні септикопіємічних (СПФ), а особливо септикотоксичних (СТФ) форм остеомієліту. При суттєвому порушенні загального стану дитини, гіпертермії (вище 38ºС), зазвичай комбінували 2 препарати, один з яких вводили довенно, з метою розширення спектра антибактеріальної активності (наприклад, цефалоспорини та аміноглікозиди; полусинтетичні пеніциліни та аміноглікозиди), а гентаміцин дом'язево. Такий курс лікування не був довготривалим, після отримання додаткових мікробіологічних, лабораторних та клінічних даних намагалися перейти до монотерапії.  

При первинному призначенні антибіотиків враховували експрес бактериоскопію, так як є достовірні данні про препарати, які є ефективні при грам-позитивних або грам-негативних мікроорганізмах, синьогнійній або анаеробній інфекції. У відповідності до виявлених збудників з першого дня призначали відповідні антибактеріальні препарати. Через 24 години визначали ріст збудника на чашці Петрі або основну бактеріальну форму в асоціації та перевіряли її чутливість. На основну флору через 2-3 дні після поступлення призначали препарат цілеспрямованої дії з урахуванням чутливості, другий препарат протилежної дії з врахуванням хіміотерапевтичного синергізму призначали на асоціативну флору. Для досягнення високої концентрації антибактеріальних препаратів у крові та тканинах у дітей використовували парентеральний шлях введення. При поступленні катетеризували центральну вену, частіше підключкову, рідше – стегнову. Через той самий катетер проводили при потребі інфузійну терапію та УФО крові. Венесекція  була не раціональною, так як ця багатократна маніпуляція є досить складною для персоналу та травматичною для психіки дитини та його матері.

При першому призначенні антибіотиків з'ясовували про наявність у дитини підвищеної чутливості до даної групи препаратів, алергічних реакцій. Проводили пробу з внутрішньошкірним введенням препарату, який планувався для введення. Попереджували маму про можливість появи алергічних реакцій. У всіх випадках, навіть без видимих побічних реакцій, з 5-ї доби антибактеріальної терапії профілактично призначали еубіотики. Токсична дія антибіотиків враховувалася в залежності від форми остеомієліту та наявності проявів переважного ураження органів і систем, особливо печінки та нирок.

При лікуванні дотримувалися стандартних терапевтичних доз антибіотиків, згідно рекомендацій в інструкціях та анотаціях із врахуванням віку дитини і маси тіла [2,4]. У зв'язку зі зниженою фільтраційною здатністю нирок, особливо у новонароджених, доношеним дітям антибактеріальні препарати вводили з інтервалом у 8 годин,  недоношеним – 12 годин. Для попередження грибкового дисбактеріозу дітям призначали ністатин або леворин у віковій дозі.

Місцеве внутрішньовогнищеве введення антибіотиків та антисептиків здійснювалося фракційно або шляхом постійного проточного промивання. На основі вивчення чутливості мікрофлори до антибіотиків, які застосовувалися, виявлено, що найбільш ефективним для промивання було застосування суміші розчинів гентаміцину та гіпохлориту Na. Для попередження розповсюдження гнійного процесу у проксимальному напрямку широко застосовували внутрішньокісткові пункції метафазу і навіть з латерального доступу епіфізу під контролем рентгеноскопії так, щоб канал після забирання голки був направлений дистальніше. Технічно це є складніше, ніж загальноприйнятий передній доступ, але останній може привести до міграції мікробної флори у напрямку суглоба. При параартикулярних вогнищах використовували також латеральний або передній доступи з аспірацією вмісту та подальшим введенням разової дози антибіотиків. Досить ефективним є внутрішньотканинний електрофорез антибіотика, попередньо введеного параартикулярно через голку або катетер у тканини.

Висновки

1.  Основні принципи антибактеріальної терапії при гострому гематогенному остеомієліті (ГГО) та гнійному кокситі (ГК) у дітей раннього віку:  вибір антибіотика з врахуванням виду збудника; тривале лікування високими дозами антибіотиків; врахування синергізму і антагонізму різних антибактеріальних препаратів.

2.  Ефективність дії антибіотиків залежить від правильного підбору препаратів, відповідно до чутливості мікрофлори з вогнища ураження, та продуманого планування поєднань, способів введення та зміни, а також профілактики можливих ускладнень, які пов'язані з побічними діями.

3.  Завжди необхідно враховувати неефективність бета-лактамних (пеніцилінових і цефалоспоринових) антибіотиків у зв'язку з L-трансформацією бактерій.


Bibliography

1.             Кукуруза Ю.П., Русак П.С. Комплексне лікування гострого гематогенного остеомієліту у дітей. - Житомир: видавець М. Косенко, 2004. - 138 с.

2.             Кулик О.М., Левицький А.Ф., Осим Ф.М. та інш. Використання антибіотиків при гострому остеомієліті та гнійному кокситі //Дискусійні питання діагностики і лікування захворювань дитячого віку.–Львів. – 2008. – С.42 - 45.

3.             Christiansen P, Frederiksen B, Glazowski MJ et al. Acute hematogenous osteomyelitis and purulent arthritis in childhood. A 10-year study from the county of Copenhagen with a follow-up // Ugeskr. Laeger. - 2002. - № 164(36). - Р. 4177-4181.

4.             Steer AC, Carapetis JR. Acute hematogenous osteomyelitis in children: recognition and management // Paediatr. Drugs. - 2004. - № 6(6). - Р. 333-346.

5.             Sonnen G.M., Henry N.K.  Pediatrics bone and joint infection. Diagnosis and antimicrobial management.  // Pediatric clinics of North America.–1996.-№4. – Р.933-947.

6.             Tice AD, Hoaglund PA, Shoultz DA. Outcomes of osteomyelitis among patients treated with outpatient parenteral antimicrobial therapy // Am. J. Med. - 2003. - № - 114(9). - Р. 723-728.

Similar articles

Місцеве хірургічне лікування гострого гематогенного остеомієліту та гнійного кокситу в дітей до трьох років
Authors: О. Кулик - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, Україна
"Тrauma" Том 11, №2, 2010
Date: 2011.08.29
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Authors: Кулик О.М., Чемерис О.А., Гачкевич Г.О. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Львівська міська дитяча комунальна клінічна лікарня
"Тrauma" Том 12, №2, 2011
Date: 2011.09.30
Categories: Traumatology and orthopedics
Денситометричний аналіз розвитку ортопедичних ускладнень гострого гематогенного остеомієліту в дітей
Authors: Лебедевич О.Б., Кулик О.М. - Комунальна міська дитяча клінічна лікарня, м. Львів, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицкого
"Тrauma" Том 14, №4, 2013
Date: 2013.09.23
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Modern Approach to Treatment of Chronic Osteomyelitis in Patients with Iodine Deficiency Using High-Intensity Laser
Authors: Шимон В.М., Кубаш В.І., Шимон М.В. - ДВНЗ «Ужгородський національний університет», медичний факультет, кафедра загальної хірургії, м. Ужгород, Україна
"Тrauma" Том 17, №3, 2016
Date: 2016.09.05
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual

Back to issue