Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 9, №3, 2008

Back to issue

Реабілітація хворих на анкілозивний спондиліт після ендопротезування кульшового суглоба

Authors: М.В. Полулях, А.С. Герасименко, І.В. Рой, І.М. Марценюк - ДУ «Інститут травматології та ортопедії АМН України», Київ, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics, Surgery

Sections: Specialist manual

print version


Summary

У даній роботі приводиться аналіз результатів ендопротезування кульшового суглоба й ефективності реабілітаційних заходів в 50 хворих, яким було виконано 58 оперативних втручань. У 8 з них виконано ендопротезування обох кульшових суглобів. Вік хворих коливався від 21 до 62 років. Серед них було 47 чоловіків й 3 жінки. Із цементним типом фіксації компонентів ендопротеза було виконано 31 операцію, з безцементним - 26, гібридним - 1. Добрі результати отриманий в 43 (86%) випадках, задовільні - в 7 (14%). Причиною задовільного результату в 7 пацієнтів був анкілоз кульшового суглоба в доопераційному періоді зі значною гіпотрофією м''язів, що вплинуло на функціональний результат (Травма.-2008.-Т.9, №3.-С.350-353).

В данной работе приводится анализ результатов эндопротезирования тазобедренного сустава и эффективности реабилитационных мероприятий у 50 больных, которым было выполнено 58 оперативных вмешательств. У 8 из них выполнено эндопротезирование обоих тазобедренных суставов. Возраст больных колебался от 21 до 62 лет. Среди них было 47 мужчин и 3 женщины. С цементным типом фиксации компонентов эндопротеза было выполнено 31 операцию, с бесцементным – 26, гибридным – 1. Хорошие результаты получено в 43 (86%) случаях, удовлетворительные – в 7 (14%). Причиной удовлетворительного результата у 7 пациентов был анкилоз тазобедренного сустава в дооперационном периоде со значительной гипотрофией мышц, что повлияло на функциональный результат.

The analysis of hip joint replacement results and efficiency of rehabilitation measures in 50 patients is represented in this work. These patients were under- gone 58 surgical interventions. Replacement of the both hip joints has been performed in 8 patients. The patients’ age was ranging from 21 to 62 years. Among them there were 47 men and 3 women. 31 surgery has been performed with cement type of endoprosthesis component fixation, 26 surgeries concerned to cementless type and 1 surgery was characterized as hybrid. Good results hase been obtained in 43 cases (86%), satisfactory results wewe in 7 cases (14%). The reason of a satisfactory result in 7 patients was ankylosis of hip joint in preoperative period with considerable hypertrophy muscles that has influenced on functional result.


Keywords

анкілозивний спондиліт, кульшовий суглоб, ендопротез, реабілітація

анкилозирующий спондилит, тазобедренный сустав, эндопротез, реабилитация

ankylosing spondylitis, hip joint, endoprosthesis, rehabilitation

Розповсюдженість анкілозивного спондиліту в світі, за даними різних авторів, складає 0,01-6 % [3], а на теренах СНД 0,5% [1]. Характерним для анкілозивного спондиліту є те, що переважно цим захворюванням хворіють чоловіки – 88% хворих. Соціальне значення даної патології обумовлене його розвитком у молодому працездатному віці, неухильно прогресуючим перебігом з практично фатальною інвалідністю хворих [2]. Більш ніж у половини хворих на анкілозивний спондиліт у запальний процес залучаються периферичні суглоби, у третини хворих вражаються кореневі (кульшові та плечові). В осіб молодого віку інвалідність, найчастіше, спричиняється ураженням кульшових суглобів або високою активністю патологічного процесу. Рівень інвалідності у хворих на анкілозивний спондиліт становить 50-66 %. Найбільш суттєвим для розвитку інвалідності є швидко прогресуючий перебіг захворювання, при якому 88,9 % хворих стають інвалідами [2]. Відновлення рухів у кульшовому суглобі на пізніх стадіях захворювання можливе лише за допомогою оперативних втручань [4].

Матеріал і методи

Матеріалом для даної роботи став аналіз результатів тотального ендопротезування кульшового суглоба у 50 хворих, які знаходились на лікуванні в Інституті травматології та ортопедії з 1995 року. У 8-ми хворих проведено ендопротезування обох кульшових суглобів. Вік хворих від 21 до 62 років. Серед них було 47 чоловіків і 3 жінки. Цементна фіксація елементів ендопротезу була у 31 випадку, безцементна – 26 і гібридне у одному випадку. Кістковий або фіброзний анкілоз кульшового суглоба був у 18 хворих. Оцінка результатів ендопротезування проводилась за модернізованою шкалою Харитон у ранньому та пізньому післяопераційному періодах.

Результати та обговорення

У період передопераційної підготовки звертали увагу на стан м’язів, особливо у хворих, які тривалий час через високу активність загального патологічного процесу дотримувалися ліжкового режиму чи мали анкілози в кульшових суглобах. У таких хворих з клінічно вираженою атрофією м’язів стегна, проводили електроміографічне дослідження чотириголового м’язу стегна для виявлення потенціалу до відновлення м’язів та подальшого планування оперативного лікування та реабілітаційних заходів. За декілька місяців до операції в залежності від стану опорно-рухового апарата хворим призначали масаж, фізіотерапевтичні процедури: міостимуляцію, ампліпульс. Значну увагу приділяли психологічній підготовці хворих. Пацієнту потрібно тактично роз’яснити суть захворювання і його наслідки, підготувати до думки, в необхідності тривалого лікування, успіх якого залежить, у значній мірі, від правильного та активного відношення саме хворого до лікувального процесу. Після операції, щоб запобігти такому ускладненню, як вивих протезу, прооперовану кінцівку укладали у положення відведення 20°, що досягалося застосуванням клиноподібної поролонової подушки (рис.1), а хворому забороняли приводити прооперовану кінцівку наступні 4-6 тижнів після оперативного втручання.

Активізувати хворого починали з першого післяопераційного дня, для чого вводили вправи лікувальної фізкультури. З першого післяопераційного дня хворий займається ізометричною гімнастикою м’язів прооперованої кінцівки: протягом 3-5 с. хворий напружує чотириголовий м’яз оперованої кінцівки, після чого 8-10 с. іде його розслаблення, у цей час хворий виконує напруження чотириголового м’яза здорового стегна. Хворий займається дихальною гімнастикою, активними вправами не прооперованих кінцівок, та пасивними рухами прооперованої кінцівки за допомогою методиста. Хворому дозволяли сидіти, підніматися і стояти біля ліжка. З 2-3 післяопераційного дня хворий починав ходити за допомогою милиць без обмеження навантаження на прооперовану кінцівку, при цементному типу фіксації ендопротезу. За допомогою милиць хворий ходить протягом 4 тижнів, після чого проводили рентгенологічний контроль прооперованого суглоба, і хворому дозволяли ходити за допомогою палиці. При безцементному типу фіксації ендопротезу з 2-3 післяопераційного дня хворий починав ходити за допомогою милиць 4 тижні без навантаження прооперованої кінцівки, тобто ставлячи кінцівку на підлогу, але не спираючись на неї (навантаження на кінцівку близько 10% під вагою самої кінцівки), потім рекомендували добавляти приблизно по 10% від маси тіла кожен тиждень, так щоб через 12 тижнів після операції навантаження на прооперовану кінцівку було не більше 60-70 %, після чого проводили рентгенологічний контроль прооперованого суглоба, і тільки після цього дозволяли ходу за допомогою палиці. Корекцію рекомендацій по навантаженню прооперованої кінцівки проводили в індивідуальних випадках: велика маса тіла або виражений остеопороз кісток. З 3-го дня проводили електроміостимуляцію м’язів стегна прооперованої кінцівки. Перед випискою навчали хворого правильно спускатись та підійматись по східцях, щоб хворий був повністю незалежний від сторонньої допомоги.

Добрі результати отримано в 43 (87,5%) випадках, задовільні – у 7 (12,5%) випадках. Причиною задовільних результатів у семи хворих був анкілоз у кульшовому суглобі в доопереційному періоді із значною гіпотрофією м’язів, що вплинуло на функціональний результат.

Клінічний приклад. Хвора Н., 1977 р. народження, іст. хвороби № 436687, надійшла до клініки захворювань суглобів у дорослих Інституту ТО АМН України зі скаргами на біль, скутість, обмеження рухів у хребетному стовпі, лівому кульшовому суглобі, порушення функції ходи. Лівий кульшовий суглоб знаходиться у положенні згинання 150° і приведення 30° , рухи в кульшовому суглобі коливальні, болючі. Правий кульшовий суглоб: рухи у сагітальній площині – згинання/розгинання – 0°/170°/110°. Рухи у фронтальній площині – приведення/відведення – 30°/0°/20°, ротаційні рухи – внутрішня/зовнішня ротація – 5°/0°/15°. Рухи у колінних та гомілковостопних суглобах не обмежені. Симптом Форестьє становить 0 см, симптом Томаєра – 45 см, відстань від підборіддя до грудини при згинанні голови – 3 см, розгинанні – 21 см, відстань від підборіддя до акроміального кінця ключиці, як зліва, так і справа становить 20 см, симптом Отто – 0 см, симптом Шобера 0 см, симптом Кушелевського, Манеля – відсутні, екскурсія грудної клітини становить 3 см. На рентгенограмах кульшових суглобів виявляється різке звуження суглобових щілин, деформація головки стегнових кісток з кистовидною перебудовою (рис.2).

Хворій встановлено діагноз: анкілозивний спондиліт, периферична форма, швидко прогресуюче протікання, ІІІ стадія, активність ІІ ступінь, ФН ІІІ ступінь, з переважним ураженням хребетного стовпа та кульшових суглобів, сакроілеїт IV ст. На першому етапі хворій виконано операцію тотального ендопротезування лівого кульшового суглоба, оскільки хвору в більшій мірі турбував цей в більшій мірі турбував цей суглоб. У передопераційному періоді проведено комплексну підготовку: масаж лівої нижньої кінцівки, лікувальну фізкультуру, міостимуляцію м’язів лівої нижньої кінцівки. Враховуючі вік хворої (23 роки) виконано тотальне ендопротезування лівого кульшового суглоба протезом фірми Zimmer VerSys з безцементною фіксацією. Післяопераційний період протікав гладко, на другий день після операції хвора піднялася на милиці, рана загоїлась первинним натягом, шви зняті через 2 тижні. На момент виписки на амбулаторне лікування рухи в прооперованому суглобі становили: у сагітальній площині розгинання/згинання – 180°/0°/90°; у фронтальній площині – відведення/приведення – 30°/0°/20°; внутрішня/зовнішня ротація стегна 20°/0°/30°. Загальний об’сяг рухів у лівому кульшовому суглобі на момент виписки становив 190°. Через 20 місяців проведено аналогічну операцію на правому кульшовому суглобі (рис.3).

Післяопераційний період протікав гладко, на другий день після операції хвора піднялася на милиці, рана загоїлась первинним натягом, шви зняті через 2 тижні. На момент виписки на амбулаторне лікування рухи в оперованих суглобах становили: у сагітальній площині – розгинання/згинання – 180°/0°/90°; у фронтальній площині – відведення/приведення – 30°/0°/30°; внутрішня/зовнішня ротація стегна 20°/0°/30°. Загальний об’єм рухів у лівому кульшовому суглобі на момент виписки становив 200°. Хвора обстежена у клініці 12 місяців після ендопротезування правого кульшового суглоба, ходить самостійно без сторонньої допомоги, не кульгає, болю у кульшових суглобах не відчуває. Рухи в кульшових суглобах становили: у сагітальній площині – розгинання/згинання – 180°/0°/80°; у фронтальній площині – відведення/приведення – 30°/0°/30°; внутрішня/зовнішня ротація стегна 20°/0°/30° (рис.4). Результат ендопротезування оцінено як добрий.

Висновки

Таким чином, програма реабілітації хворих на анкілозивний спондиліт при протезуванні кульшового суглоба дозволяє провести підготовку опорно-рухової системи до оперативного втручання , покращити силу м’язів і рухів у суглобах у післяопераційному періоді та отримати добрі результати в 43 (87,5%) і задовільні – у 7 (12,5%) випадках. Запропонована схема реабілітації дозволяє відновити втрачену функцію ураженого кульшового суглоба та повернути хворого до активного способу життя.


Bibliography

  1. Бєнєволєнская Л.І. Эпидемиология ревматоидного артрита в СССР // Ревматоидный артрит. – М.: Медицина, 1983.–С.1-25/
  2. Павлова  Н.М., Горяєв Ю.А. Факторы,  ведущие  к инвалидизации больных анкилозирующим спондилоартритом // Сиб. мед. жур. – 2000 - №3 – С. 60 – 63.
  3. Ревматические болезни / Руководство для врачей / Под ред. В.А.Насоновой, Н.В.Бунчука. – М.: Медицина, 1997. – 520с.
  4. Sturz H. Die operative Behandlung der Wirbelsaulendeformitate bei der Ankylosierende Spondylitis. In: Schmidt K.L. Ankylosierende Spondylitis. Rheumatologie Orthopadie. – Nurnberg: Novartis Pharma Verlag, 2001. – N 12. – S. 235 – 241.

Similar articles

Rehabilitation of Patients with Rheumatoid Arthritis after Hip Replacement
Authors: Герасименко С.І., Полулях М.В., Бабко А.М., Герасименко А.С., Громадський В.М., Рой І.В., Заморський Т.В.
ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Україна

"Тrauma" Том 17, №5, 2016
Date: 2016.12.05
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Сучасний підхід до ендопротезування кульшового та колінного суглобів при їх одночасному ураженні у хворих на ревматоїдний артрит
Authors: Герасименко А.С., Тимочук В.В., Автомєєнко Є.М. - ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ
"Pain. Joints. Spine." 3 (15) 2014
Date: 2014.12.15
Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics
Sections: Medical forums
Authors: Гузенко С.О., Бойко І.М. Міська дитяча лікарня, м. Хмельницький
"Child`s Health" 2(17) 2009
Date: 2009.07.05
Categories: Pediatrics/Neonatology

Back to issue