Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 9, №4, 2008

Back to issue

Показники калію та кальцію у хворих з переломами діафізів кісток в гірських районах

Authors: В.М. Шимон, М.М. Гелета, М.М. Василинець, В.Ю. Сігеті - Ужгородський національний університет, медичний факультет, Ужгород, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Specialist manual

print version


Summary

У статті піднімаються проблеми показників мікроелементів в організмі людини до і після травм довгих трубчатих кісток. На прикладі проаналізованих історій хвороб авторами наведені конкретні дані по показниках К та Са у хворих гірських районів, де наочно можна побачити доцільність прийому препаратів кальцію та йоду.

В статье поднимаются проблемы показателей микроэлементов в организме человека до и после травмы длинных трубчатых костей. На примере проанализированных историй болени авторами приведены конкретные даные по показателям К та Са у больных горных районов, где наглядно можно увидеть необходимость приема препаратов кальция и йода.

In this article the problem of microelements level in human organism before and after long bones injuries is shown. In examples on analize of disease historyes authors is shown concrete meaning of K and Ca level in patients of mountains region, where is shown the needs of taken K and J medicine.


Keywords

мікроелемнти, перелом діафіза, регенерація

микроэлементы, перелом диафиза, регенерация

microelements, shaft fracture, healing

Відновлення цілісності пошкодженої кістки, репаративної регенерації та оптимізації процесів її регуляції є одною із актуальних і до кінця не вивчених проблем в експери-ментальній та клінічній травматології та ортопедії.

Важливою ланкою репаративної регенерації, яка характеризується бага­тоетапністю перебігу і залежить від багаточисленних факторів екзогенного та ендогенного походження, є стан кісткової тканини на момент травми. Із екзогенних факторів особлива увага належить ендемічним, які оточують людину. Закарпаття – регіон України, який належить до місце­востей з дефіцитом йоду, роль якого в репаративному остеогенезі та впливі його на зрощення переломів практично не досліджено.

Зрощення кісткових відломків при переломі – це складний біологічний процес, в якому не залишається інтактною ні одна із систем організму (А.В. Каплан, В.А. Черновский, 1967, Юмашев Г.С., 1983; Е.И. Мосхулия; 1993; Ірьянов Ю.М., 1996, 1997, 1998; Клюквін І.Ю. та ін.,1997; Мусалатов Х.А. та ін., 1998; Десятніченко К.С. та ін., 2000; Жаденов І.І. та ін., 2001). Переломи кісток гомілки є одними із найбільш розповсюджених пошкоджень скелета людини і складають 8,1-36,6 % (Трубніков В.Ф. 1983,1984; Беляков А.А., Капитанский І.С., 1986; Унгбаев Т., 1992; Городниченко А.І., Усов О.Н., 2000) від усіх переломів довгих кісток. Анатомо-фізіологічні особливості гомілки, її локомоторна функція, специфічні пошкодження кісток із складними площинами перелому накладують суттєвий відбиток на перебіг та результат посттравматичних процесів, які відбуваються у зоні перелому. Досить часто при таких пошкодженнях відмічаються незадовільні результати, час непрацездатності цієї категорії хворих дорівнює в середньому 6 місяців, 28-35 % переводять на інвалідність (Онишенко В.І., 1974; Блинов Б.В., 1976; Городниченко А.І., Усов О.Н., 2000; Biber E.V., Wood M.B., 1986.)

На сьогодні багаточисленними дослід­женнями доведений вплив тиреоїдних гормонів на розвиток та метаболізм скелетних тканин. Тиреоїдні гормони необхідні для нормального росту та розвитку. Встановлено, що в фізіологічних концентраціях тиреоїдні гормони стимулюють проліферацію та активність остеобластів, а саме – біосинтез макромолекул матриксу. Ланкою механізму дії тиреоїдних гормонів є наявність ядерних рецепторів у остеобластоподібних клітинах та остеобластах (Kriegen N.S. et al., 1988; Fratzl-Zelman N. et al, 1997).

Опосередкована дія тиреоїдних гормонів пов’язана з регуляцією ними інших важливих для розвитку, росту та метаболізму кістки гормонів і гормоноподібних речовин, таких як інтерлейкін-6 (IЛ-6), ІФР-1, гормон росту в сироватці крові Т3 (Tarjan G., Stern P.H., 1995; Lakatos P. et al. 2000; Huang B.K et al, 2000; Miell J.P. et. al, 1995).

F.D. Grant, P.R., Conlin, E.M. Brown (1990) вважають, що дія гормонів щитовидної залози на кісткову тканину обумовлена їх впливом на остеобласти. Під впливом тироїдних гормонів гальмується диференціація остеогенних клітин і одночасно активується функціональна діяльність остеобластів, частково інтен­сифікується вироблення простаглан­динів, які в свою чергу збільшують активність остео­кластів. З іншого боку, під впливом трийодти­роніну підвищується секреція гіпофізом соматотропного гормону (Kassem M., 1997). Гормон росту стимулює утворення печінкою та іншими органами інсул­іноподібного фактора росту-1, який здатен модулю­вати функцію остеобластів (Boot A.M. et al., 1997; Kurland E.S., et al., 1997). Гіпертіреоз приводить до збільшення кількості і активності остеокластів, стимуляції остеобластів, підсилення кісткового мета­болізму з негативним балансом кальцію і зменшення мінеральної щільності кістки. В умовах гіпертіреозу різко зростає тривалість всіх фаз кісткового ремоделювання, зниження активності остеокластів, здатності остео­бластів до формування кістки та її мінералізації.

Матеріал та методи

Метою дослідження стали 100 хворих ортопедичного відділення ОКЛ м. Ужгорода, які перебували на лікуванні з переломами діафізу гомілки за період 2005-2007рр. Із цих паціентів 58 були жителями гірських районів області. Ці хворі були госпіталізовані в ОКЛ протягом 2 діб з момету травми. Вони були поділені за віковими категоріями та за статтю, що відображено в табл.1.

При подальшому дослідженні хворих гірських районів області (Великоберезнянсь­кий, Воловецький, Міжгірський, Перечинсь­кий, Рахівський, Свалявський, Тячівський) було проаналізовано кількісний склад мікроелементів в крові (Ca, K, Na,Cl) з врахуванням сегменту та складності перелому гомілки згідно класифікації АО. Дані результати представлені у таблицях 2-8.

Результати та обговорення

Хворі нами були поділені за статтю та віком до 50 років та після, по районах гірського масиву з переломами діафіза довгих трубчатих кісток. З виведенням показників К і Са та гормони здвигу, виділяємо що показники зменшені після травми. Показники у Великоберезнянському та Воловецькому районах – зміни ще не є в такому ракурсі, хоча деякі хворі з переломами дали зменшення.

В Перечинському районі та Тячівському ці показники більш менш були в нормі, але є відносно хороші.

Показники К і Са та гормону здвигу найбільше зменшені були в Тячівському, Рахівському та Свалявському районах, а також Міжгірському. Хочемо відмітити, що у хворих чоловічої статі ці показники після травм були найменшими. Дещо збільшені показники були в Перечинському районі.

Показники у хворих до 50 років жіночої статі були в нормі в Перечинському районі, Міжгірщині, Сваляві (дані з таблиці).

У хворих чоловічої статі ці показники також були стабільними, але після травми зменшились (дані з таблиці) у Свалявському, Міжгірському, В.Березнянському районах.

Висновки

Показники К та Са у хворих з гірських районів при переломах довгих трубчатих кісток останнім часом дуже змінилися, головним чином у хворих до 50 років. На нашу думку, це є недостача йоду в цих регіонах. Ці дослідження потребують додаткового вивчення, особливо під час репаративного генезу.


Bibliography

  1. РибачукО.І., Калашніков А.В., Торчинський В.П. та ін. Причини виникнення ускладненого перебігу репара­тивного остеогенезу після переломів кінцівок.// Мат. пленума ортопедів-травматологів України.-Розділ ІІ. – Київ-Одеса, 1998.- С. 357-359.
  2. Кравченко Г.Ф., Мацуль В.М., Тарамонова И.В. и др. Квопросу о механизме действия тироидных гормо­нов // Репаративная регенерация тканей и гормонов. – Москва, 1987.- С. 54-60.
  3. Караев Б.А., Нечаев Ю.В., Дюрдь Т.И. Иммунный статус и его коррекция при лечении осложненных пере­ломов длинных трубчатых костей // Мат. V съезда травматологов-ортопедов Белоруской ССР.- Гомель.- С. 105-106.
  4.  Хамуло Г.В. Репаративная регенерация тканей и гормоны щитовидной железы. // Мат. научн. трудов «Репаративная регенерация тканей и гормоны щито­видной железы».- Москва, 1987.- С. 5-12.
  5. Трапкова А.А., Верещагина Г.В. Физиологические механизмы стабилизации тироидного статуса (обзор литературы) // Мед. реф. журнал.- 1990.- №3.- С. 7-10.
  6. Сандомирская Л.Д. Функциональная морфология щитовидной железы при введении кальцитонина и посттравматическом остеогенезе // Репаративная регенерация тканей и гормоны.- Москва, 1987.- С. 41-47.
  7. Dillman W.H. Mechanism of action of thyroid hormones. //Med. Clin. №. Amer.- 1985.- Vol. 69, № 5.- P.849-861.

Back to issue