Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Child`s Health" 2 (29) 2011

Back to issue

Стан здоров’я дітей старшого шкільного віку

Authors: Неділько В.П., Камінська Т.М., Руденко С.А., Пінчук Л.П., ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», м. Київ

Categories: Pediatrics/Neonatology

print version


Summary

Обстежені 294 старшокласники двох загальноосвітніх шкіл м. Києва: проаналізована поширеність захворювань серед підлітків шляхом поглибленого огляду лікарями поліклініки інституту; вивчені їх функціональні можливості, гармонійність фізичного розвитку та рівень адаптації до шкільного навантаження. Проведені дослідження показали погіршення цих показників упродовж навчання у школі. Вивчення факторів ризику, що впливають на стан здоров’я підлітків, свідчить про необхідність проведення заходів, направлених на збереження здоров’я школярів. Після впровадження розроблених профілактично-оздоровчих заходів в умовах школи серед підлітків зменшилася кількість пропусків уроків через хворобу та, як показали дослідження, покращилися показники їх здоров’я.


Keywords

Школярі, фізичне здоров’я, покращення, медичне обслуговування, фактори ризику.

Підлітки старших вікових груп мають свої особливості. У цей період у них закладається основа психологічних, репродуктивних та інтелектуальних можливостей.

Наукові дослідження свідчать, що в цьому віці завершується розвиток організму, проходить його перебудова, спостерігається підвищена емоційність, чутливість до впливу різних чинників середовища, змінюються стосунки в родині [1–3].

До особливостей функціонування органів і систем у дітей підліткового віку можна віднести фізіологічні відхилення в них, що зникають при закінченні статевого дозрівання. У той же час в цьому періоді спостерігаються наростання й морфофункціональних відхилень основних систем організму, що пов’язано з різними новими навантаженнями: вимоги шкільного навчання, зміни способу життя й поведінки, шкідливі звички, підвищення нервово­психічної активності [4].

Згідно з літературними даними, у структурі поширеності хронічних захворювань серед підлітків найбільшу частку становлять хвороби органів дихання, травлення, кістково­м’язової системи та сполучної тканини, ендокринні хвороби, розлади харчування та порушення обміну речовин, ока та його придаткового апарату, нервової системи, сечостатевої системи, шкіри та підшкірної клітковини [5, 6].

Метою нашої роботи було визначити поширеність окремих захворювань серед підлітків 9, 10 і 11­х класів та оцінити їх функціональні можливості.

Матеріали та методи дослідження

Під нашим спостереженням знаходились 294 підлітки, усі вони були обстежені лікарями поліклініки інституту. Для оцінки адаптаційних можливостей організму дітей використовувався адаптаційний потенціал, який характеризує рівень функціонування серцево­судинної системи й відображає рівновагу [7] між організмом та середовищем:

АП = 0,011 • ЧСС + 0,0148 • САТ + 0,008 • ДАТ +  + 0,014 • вік + 0,009 • маса тіла – 0,009 • зріст – 0,27,

де ЧСС — частота серцевих скорочень; САТ — систолічний артеріальний тиск; ДАТ — діастолічний артеріальний тиск.

Функціональні можливості організму до праці на витривалість оцінювалися з використанням проби Руф’є за формулою:

ІР = (4(Р1 + Р2 + Р3) – 200)/10,

де Р1 — частота серцевих скорочень за 15 секунд після 5 хвилин перебування у стані спокою; Р2 — частота серцевих скорочень в перші 15 секунд після 30 присідань; Р3 — частота серцевих скорочень за останні 15 секунд першої хвилини відновлення.

Для оцінки фізичного розвитку підлітків був використаний індекс Пушкарьова [10], який характеризує гармонійність розвитку дитини:

де L — довжина тіла, см; P — маса тіла, кг; K  — окружність грудної клітки, см; T — коефіцієнт гетерохронності розвитку.

Психологічний стан підлітків вивчався за методом Люшера [11]. Вірогідність розбіжностей оцінювалась за t­критерієм Стьюдента.

Результати та їх обговорення

Характеризуючи фізичний розвиток підлітків, ми можемо констатувати знижений показник гармонійності у значної частини дітей, що видно з табл. 1.

Коментуючи показники табл. 1, слід відзначити, що нормостеноїдний показник фізичного розвитку знаходився на низькому рівні й тільки у школярів 11 класу відповідає даним популяції цієї категорії дітей.

Поряд із цим спостерігається значний відсоток дітей із дисгармонійним розвитком. Пікноїдний тип за рахунок підвищеної маси тіла спостерігався серед хлопчиків, а серед дівчаток переважав астеноїдний тип фізичного розвитку.

Ці дані свідчать про необхідність поглибленого вивчення факторів ризику, які впливають на процеси формування фізичного розвитку дітей.

Соматичний стан підлітків характеризується зменшенням групи здорових дітей і збільшенням кількості дітей із хронічною патологією (табл. 2).

Якщо серед учнів перших класів було 35,9 % здорових дітей, то в кінці навчання в школі їх кількість становила 19,9 %, кількість дітей із хронічними захворюваннями зросла з 22,5 до 40,5 %.

Найбільш поширеними відхиленнями в стані здоров’я серед дітей були хвороби органів травлення, носоглотки, зору, порушення опорно­рухового апарату, нервової та ендокринної систем.

Із соматичним здоров’ям дітей значною мірою пов’язані і їх функціональні можливості.

Так, при вивченні фізичного здоров’я підлітків у значної частини були виявлені знижені можливості серцево­судинної системи (табл. 3).

Як свідчать показники табл. 3, більшість підлітків були віднесені до груп із низькими і нижчими за середні можливостями, що, на наш погляд, пов’язане з детренованістю дітей та станом їх здоров’я.

Важливим було також оцінити показники їх адаптації до шкільного навчання (табл. 4).

Дані табл. 4 свідчать, що задовільну адаптацію мали лише понад 5 % дітей, а в більшості з них виявлена напружена адаптація.

Ці показники можуть засвідчувати невідповідність навантаження навчального процесу фізіологічним можливостям підлітків, що диктує необхідність впровадження нових технологій у навчання, які б зменшували перевтому учнів.

Це також підтверджується показниками психологічного стану учнів старших класів. Так, психологічне обстеження 53 підлітків 11­х класів показало, що в понад 58 % дітей була виявлена психічна втома, у 49,3 % — тривожність і в 69,8 % — стресові реакції.

Крім шкільного навантаження на дітей впливають і умови їх виховання в сім’ї. Отримані дані свідчать, що значна частина дітей веде нездоровий спосіб життя, а це призводить до хронічної перевтоми центральної нервової системи, до відхилень у стані здоров’я та наростання хронічної патології, у результаті тільки близько 20 % із них можуть вважатись здоровими.

Отримані результати дослідження свідчать про відсутність уваги до збереження здоров’я дітей з боку дирекції шкіл і дитячих поліклінік, що диктує необхідність термінового перегляду організації шкільної медицини та підвищення відповідальності директорів і поліклінік стосовно створення відповідних умов для проведення профілактичних заходів, направлених на попередження перевтоми учнів та організації оздоровлення дітей у навчальних закладах.

Наш досвід організації оздоровчих заходів у базових загальноосвітніх школах із залученням до цієї роботи дирекції й педагогічних колективів свідчить про їх ефективність: зменшився відсоток дітей третьої групи здоров’я, кількість пропусків уроків через хворобу зменшилась серед учнів старших класів на 34,4 % порівняно з попередніми роками, що видно з табл. 5.

Розроблені нами оздоровчі заходи рекомендовані для впровадження в навчальних закладах, вони викладені в методичних рекомендаціях «Організація профілактичних і оздоровчих заходів для дітей в умовах загальноосвітніх навчальних закладів», Київ, 2009, які затверджені Міністерством охорони здоров’я.

Висновки

Таким чином, наукові дослідження показують, що підлітковий вік дітей потребує більшої уваги до них з боку педагогічних колективів, медичних працівників і батьків із приводу організації їх режиму праці й відпочинку, створення умов для проведення здорового способу життя та профілактичних заходів щодо попередження відхилень у стані їх здоров’я. Особлива увага повинна бути приділена дітям із відхиленнями в стані здоров’я. Перспективним в цьому плані є створення умов для проведення профілактично­оздоровчих заходів в умовах навчальних закладів, що дає можливість зменшити навантаження на поліклініку і батьків.


Bibliography

1. Слободченко Л.М., Шкіряк­Нижник З.А., Кисловська Н.В. Вплив сім’ї на психоемоційний розвиток підлітка (За матеріалами програми «Сім’я та діти України») // Перинатология и педиатрия. — 2009. — № 4(40). — С. 62­64.

2. Картавцев Р.Л., Слабкий Г.А. Особенности личности современного подростка и условия ее формирования // Современная педиатрия. — 2005. — № 2. — С. 29­31.

3. Яковлева Э.Б., Касьянова Н.Б., Чурилова О.А. Пубертатный период — современные взгляды на проблему // Укр. мед. альманах. — 2006. —Т. 9, № 6. — С.163­164.

4. Медведовська Н.В., Пономаренко С.Д., Кульчицька Т.К., Олексієнко О.В. Стан здоров’я підлітків та особливості їхнього способу життя // Україна. Здоров’я нації. — 2007. — 3–4. — С. 27­30.

5. Коренев Н.М. Актуальные проблемы охраны здоровья подростков // Междунар. мед. журнал. — 2000. — Т. 6, № 1. — С.13­15.

6. Коренев Н.М., Немирова В.А., Булага Л.П., Коломиец Е.Н., Кириллова Е.А., Михальчук О.Я. Состояние здоровья подростков Украины // Проблеми медичної науки та освіти. — 2005. — № 4. — С. 5­7.

7. Квашніна Л.В. Поняття адаптації і адаптованості як інтегральний показник здоров’я // Перинатология и педиатрия. — 2000. — № 1. — С. 33.

8. Поташнюк І.В. Фізична підготовленість учнів гімназії як показник фізіологічних резервів організму // Вісник наукових досліджень. — 2003. — № 3. — С. 83­86.

9. Апанасенко Г.Л., Козакевич В.К. Оценка физического здоровья детей и подростков // Медичний всесвіт. — 2004. — Т. 4. — С. 68­73.

10. Пушкарев С.А. Критерии оценки гармонического развития детей школьного возраста // Теория и практика физической культуры. — 1983. — № 3. — С. 18­20.

11. Собчак Л.Н. Метод цветных выборов, модифицированный цветной тест Люшера // Медицинское руководство. — М., 1990. — 88 с.


Back to issue