Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 2 (29) 2011

Back to issue

Ентеросорбція при гострих кишкових інфекціях у дітей

Authors: Крамарєв С.О., Дмітрієва О.А., Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

Categories: Pediatrics/Neonatology

print version


Summary

Одним із компонентов лікування гострої кишкової патології є ентеросорбенти, до групи яких належить Біле вугілля. У статті наведені результати вивчення ефективності препарату при лікуванні інвазивної та секреторної діареї у дітей віком від 1 до 12 років.


Keywords

Гостра кишкова інфекція, Біле вугілля, діарея.

Сучасне лікування гострих кишкових інфекцій (ГКІ) у дітей складається з 4 компонентів: регідратаційна терапія, антибактерійна терапія, дієтотерапія та допоміжна терапія (ентеросорбція, пробіотикотерапія) [12].

Сьогодні альтернативою або доповненням до антибактерійної і регідратаційної терапії ГКІ у дітей є ентеросорбенти. Сучасні ентеросорбенти повинні відповідати таким вимогам [2, 3]:

— мати велику ємкість з метою забезпечення достатнього клінічного ефекту при прийомі терапевтичних доз;

— мати достатню сорбційну ефективність, особливо щодо речовин з великою молекулярною масою (бактерії та їх токсини);

— не викликати подразнення слизової оболонки шлунка та кишечника;

— не містити токсичних домішок;

— не розчинятись у шлунково-кишковому тракті, не всмоктуватись і не мати системної дії;

— виділяти з біологічних рідин необхідні іони, компоненти у широкому інтервалі pН;

— проявляти селективну дію щодо шкідливих речовин;

— мати позитивні органолептичні властивості.

Патогенетичним обґрунтуванням застосування ентеросорбентів в комплексному лікуванні ГКІ є особливості їх патогенетичної дії (табл. 1) [11].

У ряді клінічних та експериментальних досліджень було показано, що основою для застосування ентеросорбентів у лікуванні ГКІ в дітей є те, що вони здатні фіксувати на своїй поверхні сотні мільйонів клітин — збудників ГКІ. Встановлено, що багато сорбентів гальмують адгезію мікроорганізмів на поверхні слизової оболонки кишки, знижують транслокацію мікрофлори з кишечника у внутрішнє середовище організму і таким чином перешкоджають генералізації інфекційного процесу. Адгезовані на поверхні ентеросорбентів мікроби піддаються деструкції і виводяться з організму хворого [1, 5–8]. Разом із бактерійними збудниками ГКІ ентеросорбенти фіксують на своїй поверхні ротавіруси, що знаходяться в порожнині кишечника [10]. Окрім збудників захворювання, ентеросорбенти виводять з організму токсини мікробів і продукти їх метаболізму. Вони відіграють роль активатора каталітичних процесів в організмі і трансформують токсичні речовини в малотоксичні [14]. В експериментальних дослідженнях було показано, що ентеросорбенти збільшують абсорбцію води та  електролітів [13].

У літературі є роботи, присвячені вивченню ефективності ентерособентів при ГКІ у дітей [4, 7, 9, 15]. Дослідження О.В. Прокопів (1999) показало, що включення діоксиду кремнію в комплексну терапію 146 дітей, хворих на сальмонельоз, значно скорочує тривалість основних симптомів ГКІ та зменшує інтенсивність виділення сальмонел з кишечника [9].

На фармацевтичному ринку України є ентеросробент Біле вугілля 400, що являє собою діоксид кремнію. Сорбент Біле вугілля перешкоджає взаємозв’язку мікробних агентів із слизовою оболонкою стінки кишечника, що запобігає інвазії патогенних мікроорганізмів. Препарат сприяє адсорбції зі шлунково-кишкового тракту і виведенню з організму екзо- та ендогенних токсичних речовин різного походження, в тому числі продуктів життєдіяльності патогенних мікроорганізмів, харчових та бактеріальних алергенів. Опосередковано сприяє послабленню токсико-алергічних реакцій, зниженню метаболічного навантаження на органи детоксикації (у першу чергу на печінку та нирки), корекції обмінних процесів та імунного статусу, усуненню дисбалансу біологічно активних речовин в організмі (http:/ru.wikipedia.org).

У клініці дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця вивчено ефективність препарату Біле вугілля при ГКІ у дітей. Дослідження було відкритим контрольованим. В ньому брали участь 100 пацієнтів віком від 1 до 12 років, які були розподілені на 2 групи — основну (50 дітей) та контрольну (50 дітей). До комплексної терапії пацієнтів основної групи був включений препарат Біле вугілля у вигляді суспензії, який призначався перорально 3 рази на день протягом 5 днів. Доза препарату залежала від віку дитини (табл. 2).

Базисна терапія ГКІ в обох групах проводилася згідно з «Протоколами діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей» (наказ МОЗ України № 354 від 09.07.2004 р.). У дослідження не включалися діти віком до 1 року, з ГКІ, ускладненими сепсисом, із супутніми некомпенсованими захворюваннями або гострими станами, що можуть суттєво вплинути на результати дослідження.

Критеріями, за якими оцінювалася ефективність препарату, були:

— динаміка вираженості симптомів інтоксикації (загальне нездужання, підвищення температури тіла);

— динаміка нормалізації випорожнень (консистенція, кратність, наявність патологічних домішок).

Переносимість препарату оцінювалася на підставі суб’єктивних симптомів та об’єктивних даних, отриманих дослідником у процесі лікування. Враховувалась динаміка лабораторних показників, а також частота виникнення й характер побічних явищ.

Ефективність та переносимість препарату Біле вугілля 400 оцінювалася за вербальною шкалою в балах.

У табл. 3 наведені дані про розподіл дітей за етіологією кишкових інфекцій.

Аналіз динаміки клінічних симптомів ГКІ у дітей при різних методах лікування показав, що підвищення температури тіла в першу добу мало місце у 100 % дітей, у переважної більшості в межах 37–38 °С. У 30 дітей з обох груп вона була вищою за 38 °С. На 3-й день спостереження у 26 дітей температура тіла була нормальною (у 14 — основної групи, у 12 — контрольної групи). Через 5 днів від моменту госпіталізації у всіх пацієнтів температура була в межах 36–37 °С.

При клінічному обстеженні хворих враховувався і такий симптом, як біль у животі. У перший день спостереження цей симптом був помірно виражений у 72 хворих з обох груп. На 3-й день від початку лікування в основній групі дітей біль у животі не відзначався у 14 хворих, була помірно вираженим — у 31 хворого, тоді як у контрольній групі такий симптом був відсутній лише у 12 дітей, у 36 пацієнтів він був помірно виражений. На 5-й день біль у животі не визначався в жодного пацієнта.

У процесі дослідження оцінювався діарейний синдром — кратність, консистенція випорожнень, а також наявність патологічних домішок у вигляді слизу та крові.

Кратність випорожнень у гострий період хвороби в усіх дітей була збільшена: у 30 хворих з обох груп вона становила до 5 разів на добу, у 70 хворих  — більше 5 разів на добу. На 3-й день лікування в основній групі в 11 пацієнтів частота випорожнень становила 1–2 рази на добу, у 39 — 5 і більше разів. На 5-й день лікування у 37 хворих основної групи випорожнення були 1–2 рази на добу, в 11 пацієнтів цієї групи — до 5 разів на добу. У контрольній групі тільки у 27 дітей частота випорожнень становила 1–2 рази на добу, в інших пацієнтів вона була більшою (р < 0,05). Дані наведені на рис. 1.

У всіх дітей, що були під спостереженням, у перший день лікування відзначалася зміна консистенції випорожнень. У переважної більшості дітей (90 хворих з обох груп) вони мали рідкий характер. У динаміці захворювання випорожнення поступово нормалізувалися. Через 3 дні від початку лікування в основній групі у 8 дітей випорожнення були ще рідкими, у 7 дітей вони мали вже оформлений характер. У контрольній групі рідкі випорожнення були у 12 хворих, оформлені — у 4. На 5-й день лікування у 43 хворих основної групи випорожнення були оформлені, тоді як у контрольній групі дітей тільки у 31 хворого нормалізувалась консистенція випорожнень (р < 0,05). Дані наведені на рис. 2.

Під час контрольного обстеження після лікування при бактеріологічному дослідженні випорожнень відзначена повна санація у 100 % хворих в обох групах.

У табл. 4 наведені результати оцінки ефективності лікування із застосуванням препарату Біле вугілля в терапії ГКІ.

Результати оцінки переносимості хворими препарату Біле вугілля наведені в табл. 5.

Отримані результати свідчать про задовільну переносимість препарату Біле вугілля.

Висновки

1. Препарат Біле вугілля є ефективним у лікуванні інвазивних та секреторних діарей у дітей різного віку.

2. Препарат Біле вугілля має добру переносимість.

3. З урахуванням отриманих даних ентеросорбент Біле вугілля можна рекомендувати до включення у комплексну терапію гострих кишкових інфекцій у дітей.


Bibliography

1. Алмагобетов К.Х., Горская Е.М. Транслокация кишечной флоры и ее механизмы // Журн. микроб., эпид. и иммунол. — 1991. — № 1. — С. 74-79.

2. Бондарев Е.В., Штрыголь С.Ю., Дырявый С.Б. Применение энтеросорбентов в медицинской практике. — Харьков: Национальный фармацевтический университет (http://www.provisor.com.ua).

3. Використання ентеросорбентів у комплексному лікуванні хворих на гострі кишкові інфекції: Метод. реком. / М.А. Андрейчин, В.В. Гебеш, О.В. Івахів та ін. — Тернопіль, 1992. — 18 с.

4. Воротынцева Н.В., Горелова А.В., Тарковская В.А. Клинико-экспериментальное обоснование энтеросорбента «Смекта» в комплексной терапии острых кишечных инфекций у детей // Педиатрия. — 1992. — № 7–9. — С. 46-48.

5. Григорьев А.В., Картель Н.Т. Адгезия патогенной микрофлоры на углеродных сорбентах // Журн. микроб., эпид. и иммунол. — 1991. — № 7. — С. 11-14.

6. Ерецкая Е.В., Сахно Л.А., Мирутенко Н.В. Сорбционные методы детоксикации в медицине. — Харьков, 1992. — 118 с.

7. Наркявичуте И., Рудзевицейне О., Левинайне Г. и соавт. Лечение детей от острой диареи раствором гастролита и диоктаэдрического смектита // Медицина світу. — 2004. — С. 1-11.

8. Николаева Л.Г. Экспериментальное изучение эффективности энтеросорбентов при сальмонеллезе // Журн. микроб., эпид. и иммунол. — 1994. — № 2. — С. 40-44.

9. Прокопів О.В. Клінічне і прогностичне значення розладів локального імунітету при сальмонельозі у дітей раннього віку та можливості їх корекції: Автореф. дис... канд. мед. наук. — 1999. — 14 с.

10. Рей С. Вирусные диареи. Опыт использования смектита // Inter. Review of Pediatric. — 1989. — № 196. — С. 1-4.

11. Хавкин А.И., Бельмер С.В., Волынец Г.В. и др. Механизмы действия сорбентов. Функциональные заболевания пищеварительного тракта у детей. Принципы рациональной терапии: Практическое руководство (http://www.medi.ru).

12. Guarino A., Albano F., Ashkenasi S. et al. Europian Socaety for Gastroenterology, Hepatology and Nutrition / Europian Socaety for Infectious Diseases Evidence-based Guidelines for the Management of Acute Gastroenteritis in Children in Europr // JPGN. — 2008. — Vol. 2. — P. S81–S117.

13. Mahraoui L., Heyman M., Plique O. еt al. Apical effect of diosmectite on damage to the intestinal barrier induced by basal tumour necrosis factor // Gut. — 1997. — Vol. 40. — P. 339-343.

14. De Sola Pool N., Loechl K., Radzik A.A comparison of nonsystemic and antidiarrheal agents in the treatment of acute nonspecific diarrhea in adults // Todays Ther. Trends. — 1987. — Vol. 5. — P. 31-38.

Similar articles

Authors: Абатуров О.Є., Кривуша О.Л., Герасименко О.М., Івашина В.І., Гірина І.О., Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 1
"Child`s Health" 3 (24) 2010
Date: 2010.08.13
Categories: Pediatrics/Neonatology
Ентеросорбенти вчора та сьогодні: аспекти застосування
Authors: Боброва І.А. - д.м.н., лікар-інфекціоніст вищої категорії, головний лікар Центру сімейної медицини УЛДЦ, м. Київ
"News of medicine and pharmacy" 3 (532) 2015
Date: 2015.05.20
Categories: Family medicine/Therapy
Sections: Specialist manual
Досвід застосування цефалоспорину III покоління Цефіксу в лікуванні сальмонельозу в дітей
Authors: Леженко Г.О.*, Усачова О.В.*, Пахольчук Т.М.*, Сіліна Є.А.*, Матвєєва Т.Б.**, *Запорізький державний медичний університет, кафедра госпітальної педіатрії і дитячих інфекційних хвороб, **Обласна клінічна інфекційна лікарня м. Запоріжжя
"News of medicine and pharmacy" 9 (460) 2013
Date: 2013.06.10
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches

Back to issue