Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 3 (30) 2011

Back to issue

Клініко-параклінічні показники ризику несприятливого перебігу перших нападів бронхіальної астми у дітей раннього віку

Authors: Колоскова О.К., Бєлашова О.В., Марусик У.І., Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Categories: Pediatrics/Neonatology

print version


Summary

Обстежено 100 пацієнтів раннього віку, які проходили лікування з приводу загострення бронхіальної астми в ОДКЛ № 1 м. Чернівці. У всіх дітей визначали вираженість нападу бронхіальної обструкції, яку оцінювали за бальною системою, а також проводили клініко-анамнестичне та імунологічне обстеження. На основі отриманих результатів були встановлені фактори несприятливого перебігу нападу бронхіальної астми в дітей раннього віку при надходженні їх до стаціонару, до яких можна віднести спадково-конституційну схильність до алергічних реакцій та захворювань, більшу клінічну вираженість патологічних ознак з боку респіраторної та серцево-судинної системи, підвищення імунорегуляторного індексу Т-лімфоцитів крові (СD4/СD8 ³ 2,0), а також метаболічні зміни в еозинофільних лейкоцитах крові у вигляді зниження показників їх оксидазного метаболізму та внутрішньоклітинного вмісту катіонних білків (< 1,4 ум.од.) та пероксидази (< 1,7 ум.од.).


Keywords

Діти, бронхіальна астма, напад, фактори ризику.

Вступ

Незважаючи на значний прогрес у розвитку сучасної дитячої пульмонології та алергології, багато питань ранньої діагностики перших нападів бронхіальної астми в дітей раннього віку залишаються невирішеними. В літературних джерелах приділяється більше уваги визначенню прогнозу самого захворювання [4–6] і недостатньо інформації стосовно прогностичних критеріїв несприятливого перебігу його перших нападів, своєчасне визначення яких повин­но сприяти побудові адекватної стратегії подальшого лікування.

Мета роботи: встановлення клініко-імунологічних показників несприятливого перебігу перших нападів бронхообструктивного синдрому в дітей раннього віку, хворих на бронхіальну астму.

Матеріали та методи

Для досягнення поставленої мети обстежено 100 дітей раннього віку, хворих на бронхіальну астму, які лікувалися у пульмонологічному відділенні Обласної дитячої клінічної лікарні № 1 м. Чернівці. Отримані результати аналізували методом біостатистики та клінічної епідеміології [3]. Оцінка вираженості нападу бронхіальної обструкції проводилася за критеріями бальної системи, прийнятими Російською програмою (1997) та Українським консенсусом (1998) з проблеми астми в дітей (додаток А). Вміст лімфоцитів крові визначали за допомогою моноклональних антитіл (СD3, СD4 та СD8). Показники метаболічної активності еозинофілів крові оцінювали за активністю киснезалежного метаболізму еозинофільних гранулоцитів крові шляхом обчислення процентного вмісту формазанпозитивних клітин, з урахуванням величини цитохімічного коефіцієнта (ЦХК, ум.од.), визначеного за принципом G. Astaldi, L. Verga (Astaldi G., Verga L. // Acta Heamat. (Basil). — 1957. — Vol. 17. — P. 129-135), з використанням набору реактивів фірми «Діа-М», м. Москва. Внутрішньоклітинний вміст еозинофільних катіонних білків (ум.ом.) визначали за В.Е. Пігаревським; пероксидази (ум.од.) — за методом Грема — Кнолля [7].

Результати досліджень та їх обговорення

Ступінь вираженості бронхообструкції в обстежуваних пацієнтів оцінювали за бальною системою, враховуючи такі симптоми, як свідомість, активність дитини, характер кашлю, наявність чи відсутність ціанозу, частота дихання, його ритм, співвідношення «вдих/видих», перкуторні та аускультативні дані в легенях, частота серцевих скорочень. У перший день лікування вираженість нападу у хворих на бронхіальну астму (у балах) сягала 12,5 ± 0,3. Бали дезобструкції визначали за різницею балів обструкції у перший та кожен наступний день перебування у стаціонарі.

Для встановлення прогнозу нападу бронхіальної астми в дітей раннього віку визначали динаміку показників тяжкості бронхообструктивного синдрому (у балах) протягом перших 7 діб лікування в стаціонарі (табл. 1).

Суттєве зменшення клінічних проявів обструкції бронхів у дітей, хворих на бронхіальну астму, починалося з 3–4-го дня лікування, після чого спостерігалося подальше зменшення респіраторних розладів, а також покращання загального стану хворих.

Прогностична цінність окремих клінічних симптомів, виявлених при госпіталізації, щодо збереження тяжкості нападу бронхіальної астми на 3-й і 7-й дні лікування наведена у табл. 2.

Таким чином, найбільш несприятливими прогностичними критеріями, виявленими при госпіталізації дітей, стосовно збереження тяжкості нападу бронхіальної астми на 3-й день лікування слід вважати наявність обтяженого конституційного та спадкового алергологічного анамнезу, суттєве подовження фази видиху, а при фізичному обстеженні — тахікардію у стані спокою.

Окрім вивчення клініко-анамнестичних показників ризику збереження тяжкості нападу бронхіальної обструкції, проведено клініко-епідеміологічну оцінку ризику для імунологічних показників, які в комплексі можна використовувати для визначення прогнозу нападу бронхіальної астми в дітей раннього віку.

У табл. 3 наведені показники ризику збереження тяжкості нападу бронхіальної астми на 3-й день лікування за наявності певних змін у результатах імунологічного обстеження периферичної крові дітей при госпіталізації.

Отже, до найбільш вагомих імунологічних показників збереження тяжкості нападу бронхіальної астми до 3-го дня лікування в обстежених дітей можна віднести зниження показників киснезалежного метаболізму та оксидазного резерву еозинофільних гранулоцитів крові за даними тесту з нітросинім тетразолієм, а також зменшення внутрішньоклітинного вмісту в цих клітинах основних цитотоксичних речовин (катіонних протеїнів, пероксидази), збільшення значення імунорегуляторного індексу Т-системи крові.

Таким чином, до факторів несприятливого перебігу нападу бронхіальної астми в дітей раннього віку при надходженні їх до стаціонару слід віднести спадково-конституційну схильність до алергічних реакцій та захворювань, більшу клінічну вираженість патологічних ознак з боку респіраторної та серцево-судинної систем, підвищення імунорегуляторного індексу Т-лімфоцитів крові, а також метаболічні зміни в еозинофільних лейкоцитах крові у вигляді зниження показників їх оксидазного метаболізму та внутрішньоклітинного вмісту катіонних білків та пероксидази. У цілому використання вказаних факторів ризику несприятливого перебігу нападу бронхіальної астми в дітей раннього віку, на наш погляд, покращує прогнозування перебігу нападного періоду бронхіальної астми і дозволяє оптимізувати планування дезобструктивної та протизапальної терапії.

Висновки

1. До несприятливих клініко-анамнестичних прогностичних критеріїв перших нападів бронхіальної астми у дітей раннього віку можна віднести наявність обтяженого конституційного та спадкового алергологічного анамнезу, суттєве подовження фази видиху, тахікардію в стані спокою.

2. Параклінічними показниками несприятливого перебігу перших нападів бронхіальної астми у дітей віком до 3 років можуть бути збільшення імунорегуляторного індексу Т-системи крові (СD4/СD8 і 2,0), зниження показників оксидазного метаболізму еозинофілів крові та внутрішньоклітинного вмісту в них катіонних білків (менше 1,4 ум.од.) та пероксидази (менше 1,7 ум.од.).


Bibliography

1. Baldwin L., Roche W.R. Does remodeling of the airway wall precede asthma? // Paediatr. Resp. Rev. — 2004. — № 3. — P. 315-320.

2. Ducharme F., Chabot G., Polychronakos C. et al. Safety profile of frequent short courses of oral glucocorticoids in acute pediatric asthma: impact on bone metabolism, bone density, and adrenal function // Pediatrics. — 2008. — Vol. 111, № 23. — Р. 76-83.

3. Fletcher R.H., Fletcher S.W., Wagner E.H. Clinical epidemiology — the essentials. — Baltimore; London: William & Wilkins, 1982. — 223 p.

4. Pepe C., Foley S., Shannon G. et al. Differences in airway remodeling between subjects with severe and moderate asthma // J. Allergy Clin. Immunol. — 2005. — Vol. 116. — P. 544-549.

5. Беш Л.В. Аналіз діагностичних і лікувальних помилок у дитячій алергології // Здоровье ребенка. — 2007. — № 4. — С. 69-72.

6. Гнатейко О.З., Садова О.М. Деякі аспекти проблеми ранньої діагностики бронхіальної астми в дітей // Здоровье ребенка. — 2009. — № 5 (20). — С. 21-25.

7. Шафран М.Г., Пигаревский В.Е., Блинова Э.И. Цитология. — 1979.

Similar articles

Прогнозування несприятливого перебігу перших нападів бронхіальної астми в дітей раннього віку
Authors: Бєлашова О.В. - Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
"Child`s Health" 5 (40) 2012
Date: 2013.03.19
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
До питання верифікації атопічного фенотипу бронхіальної астми в дітей
Authors: Бєлашова О.В., Марусик У.І. - Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
"Child`s Health" 1 (52) 2014
Date: 2014.03.24
Categories: Allergology, Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Authors: Гончарук Р.І., Колоскова О.К., Іванова Л.А. Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
"Child`s Health" 5(20) 2009
Date: 2010.07.11
Categories: Pediatrics/Neonatology
Особливості перебігу неатопічного фенотипу бронхіальної астми в дітей залежно від характеру їх ацетиляторного статусу
Authors: Безруков Л.О., Тарнавська С.І. - Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
"Child`s Health" 2 (53) 2014
Date: 2014.05.28
Categories: Allergology, Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches

Back to issue