Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Артериальная гипертензия» 6(20) 2011

Вернуться к номеру

ХII Національний конгрес кардіологів України (Київ, 21–23 вересня 2011 р.)

XII Національний конгрес кардіологів України був присвячений найважливішим напрямкам сучасної вітчизняної і світової кардіології та проблемам поєднаних із серцево-судинними захворювань внутрішніх органів.

У роботі Конгресу взяли участь понад 3000 лікарів та науковців з усіх областей України, а також фахівці з Австралії, Австрії, Голландії, Греції, Італії, Латвії, Росії, Словенії, Туреччини, Угорщини, Франції, Чехії, Японії.

Під час Конгресу були проведені IV Українсько-французький форум, спільні засідання Асоціації кардіологів України з Європейським товариством кардіологів, Міжнародним товариством здоров’я судин, Асоціацією інтервенційних кардіологів України та Європейською асоціацією перкутанних втручань, Асоціації аритмологів України з Європейською асоціацією серцевого ритму.

У рамках Конгресу були проведені робочі засідання Всеукраїнського громадського об’єднання «Проти гіпертензії», Українського товариства з атеросклерозу, Української асоціації фахівців із серцевої недостатності.

У рамках Конгресу проведено 17 пленарних засідань, 6 наукових засідань, 6 круглих столів та 6 наукових дискусій, 5 науково-практичних симпозіумів, 3 науково-інформаційних засідання, освітній семінар із невідкладної кардіології. Заслухано 148 доповідей та обговорено 39 стендових повідомлень. Під час Конгресу провідними вітчизняними та іноземними вченими прочитано 13 лекцій, проведено 6 майстер-класів, тренінг GCP «Дослідження в кардіології». У рамках Конгресу був проведений конкурс молодих учених на кращу науково-дослідну роботу.

На Конгресі була продовжена традиція присвоювати щорічну Премію Асоціації для молодих учених за підтримки американського кардіолога проф. І. Гуссака. Цього року її було присуджено 3 молодим науковцям, які представляли досягнення української кардіології на міжнародному рівні.

На Генеральній асамблеї був заслуханий звіт президента Асоціації кардіологів України академіка НАМНУ В.М. Коваленка про роботу за період 2010–2011 рр.

Програма Конгресу, висвітлюючи найбільш актуальні проблеми наукових досліджень і практики кардіологічної служби, охоплювала такі питання сучасної кардіології, як хронічна ішемічна хвороба серця і гострий коронарний синдром, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, порушення ритму серця, епідеміологічні й медико-соціальні аспекти кардіології, некоронарогенні хвороби серця, інтервенційні технології та хірургічні методи при захворюваннях серцево-судинної системи, фундаментальні дослідження в кардіології, метаболічний синдром, діабет та серцево-судинні захворювання, клінічна фармакологія і раціональна фармакотерапія в кардіології, функціональна діагностика та ехокардіографія.

На Конгресі було обговорено й затверджено проект міждисциплінарних рекомендацій із реваскуляризації міокарда у хворих на ІХС, діагностики і лікування хворих із серцевою недостатністю, дисліпідеміями, фібриляцією передсердь, гіпертензивними кризами.

Серед досягнень вітчизняної кардіології Конгресом відзначені:

— затвердження наказу МОЗ про доцільність створення відділень з інтервенційної кардіології;

— затвердження клінічних класифікацій хвороб системи кровообігу;

— затвердження доповнень до рекомендацій із ведення хворих із фібриляцією передсердь;

— підготовка міждисциплінарних рекомендацій із реваскуляризації міокарда у хворих з ІХС, діагностики й лікування хворих із серцевою недостатністю, гіпертензивними кризами;

— втілення телеметричних технологій моніторування електрокардіограми у рамках виконання заходів «Програми попередження серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань»;

— продовження великого популяційного дослідження 21 основного фактора ризику розвитку серцево-судинної патології;

— розробка стандартів діагностики та лікування серцево-судинних захворювань;

— отримання першого вітчизняного зрізу даних щодо діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності в Україні на когорті 2800 пацієнтів;

— впровадження в широку мережу кардіологічних закладів сучасних методів лікування, включаючи стратегію зниження ЧСС за допомогою блокаторів If-каналів як чинника лікування стенокардії та серцевої недостатності;

— підготовка до узгодження проекту міждисциплінарних рекомендацій із дисліпідемій відповідно до стратифікації глобального кардіо­васкулярного ризику з метою індивідуалізації антиатерогенної ліпідознижуючої терапії згідно з консенсусом Європейського товариства кардіо­логів та Європейського товариства з атеросклерозу;

— удосконалення діагностики та критеріїв тяжкості перебігу коронарогенних і некоронарогенних захворювань;

— створення протоколу догоспітальної та госпітальної допомоги хворим на гострий коронарний синдром із підйомом сегмента ST, а також протоколу догоспітального тромболізису і подання для затвердження його МОЗ України;

— створення Українського реєстру інтервенційних втручань;

— створення узгоджувального документу з товариством неврологів та анестезіологів-реаніматологів України щодо надання невідкладної допомоги хворим із гіпертензивним кризом.

Водночас залишається ряд невирішених питань:

— не втрачає гостроти проблема фінансування невідкладної та планової допомоги кардіологічним хворим;

— відсутній державний статистичний реєстр хворих на гострий коронарний синдром із підйомом та без підйому сегмента SТ, гостру та хронічну серцеву недостатність і аритмії;

— не узгоджені правові стосунки лікаря і пацієнта;

— відсутня належна підтримка проведення популяційних досліджень, спрямованих на виявлення ризик-факторів серцево-судинних захворювань серед населення України;

— недостатня об’єктивізація причин смерті призводить до штучного перебільшення цього показника в структурі смертності від хвороб системи кровообігу, обумовлює спотворення статистичної звітності;

— у хворих на артеріальну гіпертензію недостатньо призначається немедикаментозне лікування, не проводиться оцінка серцево-судинного ризику та корекція чинників ризику медичними працівниками первинних структур охорони здоров’я;

— недостатня пропаганда здорового способу життя та значення факторів ризику серцево-судинних захворювань.

Під час обговорення виступів та дискусій на Конгресі були визначені наступні перспективні напрями наукових досліджень і заходи в практичній кардіології:

— розробка тривалої державної стратегії профілактики серцево-судинних захворювань на 25–30 років;

— здійснення моніторингу епідеміологічної ситуації щодо серцево-судинних захворювань та їх чинників ризику з подальшим інформуванням владних структур і громадськості;

— реструктуризація системи диспансеризації хворих на серцево-судинні захворювання з акцентом на пацієнтів високого ризику та забезпечення державної підтримки їх ефективного медикаментозного лікування;

— орієнтування лікарів у практичній діяльності на досягнення у хворих цільових рівнів артеріального тиску, загального холестерину та його фракцій, на активне переконання хворих у необхідності модифікації способу їх життя як невід’ємного компонента первинної та вторинної профілактики серцево-судинних захворювань;

— впровадження методів ангіопластики, стентування та шунтування в лікування атеросклерозу вінцевих судин серця, судин головного мозку і нирок;

— впровадження інвазивних та апаратних методів діагностики та лікування порушень ритму і провідності серця і хронічної серцевої недостатності (радіочастотних абляцій, багатокамерних кардіостимуляторів та імплантованих кардіовертерів-дефібриляторів);

— підвищення якості вторинної профілактики ішемічної хвороби серця, зокрема, за рахунок проведення гіполіпідемічного лікування;

— розробка та впровадження критеріїв об’єктивізації доклінічної та початкової стадій атеросклерозу судин, хронічної серцевої недостатності, їх профілактики за допомогою сучасних фармакологічних та нефармакологічних методів;

— вдосконалення і проведення роботи зі своє­часного виявлення і патогенетичного лікування симптоматичних гіпертензій;

— забезпечення плідної співпраці з неврологами та нейрохірургами при веденні пацієнтів із високим ризиком геморагічного інсульту;

— розробка діагностичних критеріїв виділення хворих високого ризику розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих похилого віку;

— необхідність впровадження доповнень до державної статистичної звітності з таких питань: раптова серцева смерть, фібриляція та тріпотіння передсердь; синдром преекзитації шлуночків; повні атріовентрикулярні блокади; стадії хронічної серцевої недостатності; гострий коронарний синдром із підйомом та без підйому сегмента SТ;

— продовження просвітницької роботи з населенням щодо роз’яснення важливості боротьби з серцево-судинними захворюваннями та їх чинниками ризику;

— підготовка рекомендацій щодо навантажувального тестування у хворих на нестабільну стенокардію та інфаркт міокарда;

— імплементування нової стратегії діагностики і стратифікації ризику та індивідуалізованої терапії згідно з консенсусом Європейського товариства кардіологів та Європейського товариства з атеросклерозу;

— продовження та розширення наукових досліджень із генетики та фармакогенетики у хворих з ІХС, СН та аритміями серця;

— створення програми з фундаментальних клінічних досліджень кардіології в межах НАНУ, НАМНУ і МОЗ України;

— затвердження наказу МОЗ України про створення постійно діючого реєстру хворих на гострий інфаркт міокарда;

— організація центрів з ургентних інтервенційних втручань для цілодобової допомоги пацієнтам з гострим коронарним синдромом;

— продовження діяльності у рамках Програми лікування хворих на АГ в Україні і створення на її засадах пропозицій щодо впровадження лікувально-профілактичних заходів для майбутньої загальнодержавної програми «Здоров’я нації».

 


Похожие статьи


Вернуться к номеру