Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 8 (35) 2011

Back to issue

Вплив харчування на стан здоров’я дітей раннього віку

Authors: Няньковський С.Л., Івахненко О.С., Добрянський Д.О. - Львівський національний медичний університет; Шадрин О.Г. - ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», м. Киів

Categories: Pediatrics/Neonatology

print version


Summary

На сьогоднішній день дискусійним залишається питання щодо оптимального віку дитини на момент призначення немодифікованого коров’ячого молока (НКМ). Метою цієї роботи було вивчення особливостей вигодовування дітей перших двох років життя та впливу цих особливостей на стан здоров’я, частоту харчової гіперчутливості й алергічних реакцій до досягнення 3-річного віку. На першому етапі у поперечне дослідження було залучено 5354 доношених немовлят віком від 1 до 18 міс., 98 % з яких були молодші 12 міс. життя. Надалі, у віці 2 і 3 років, ретроспективно оцінювали показники захворюваності, частоту алергічних реакцій і харчової гіперчутливості у 1000 дітей із попередньої вибірки, які були розподілені у 3 групи залежно від типу вигодовування протягом перших 2 років життя. 135 дітей у цей період не харчувались НКМ, 471 дитина почала отримувати НКМ протягом першого року, а 394 дитини — на другому році життя. Встановлено, що понад 10 % дітей починали споживати НКМ до досягнення віку 12 міс., що супроводжувалось вірогідним збільшенням частоти алергічних реакцій, функціональних розладів травлення, госпіталізацій і медикаментозного лікування протягом перших 2 років життя. Саме у цьому віці виявлявся найбільший негативний вплив неадекватного харчування на стан здоров’я дітей і ризик виникнення алергічних реакцій.

Summary. Nowadays a question of an optimal age for introduction of unmodified caw’s milk (UCM) into the baby’s diet remains contradictory. The aim of this work was to study the features and influence of babies’ nutrition during the first 2 years of life on morbidity, incidence of food hypersensitivity and allergic reactions up to 3 years old. 5354 term infants aged of 1–18 months were enrolled into the cross-sectional study at the initial phase. 98 % of them were under 12 months. Retrospective evaluations of morbidity, incidences of food hypersensitivity and allergic reactions at the age of 2 and 3 year were done in a selected cohort of 1000 babies who were divided into 3 groups depending on type of their nutrition during the first 2 years of life. 135 kids did not receive UCM during the mentioned period of time, 471 infants received UCM starting from the first year of life and 394 were first time fed with this product during the second year of life. It was found that more than 10 % of infants were fed with UCM at the age under 12 months that was associated with reliable increase of incidence of allergic reactions, functional digestive disorders, hospital admissions and medicine intake during the first 2 years of life. During that period the greatest negative impact of inadequate feeding on infants’ and toddlers’ health status was proved.

Резюме. На сегодняшний день дискуссионным остается вопрос относительно оптимального возраста ребенка на момент назначения немодифицированного коровьего молока. Целью нашей работы было изучение особенностей питания детей первых 2 лет жизни и влияния этих особенностей на состояние здоровья, частоту пищевой гиперчувствительности и аллергических реакций до достижения детьми 3-летнего возраста. На первом этапе в поперечное исследование были включены 5354 доношенных младенца возрастом от 1 до 18 мес., 98 % которых были младше 12 мес. В последующем, в возрасте 2 и 3 лет, ретроспективную оценку показателей заболеваемости, частоты аллергических реакций и пищевой гиперчувствительности проводили в когорте из 1000 детей, которые были распределены в 3 группы в зависимости от типа вскармливания в течение первых 2 лет жизни. 135 детей в этот период не питались НКМ, 471 — начал получать НКМ в течение первого года, а 394 ребенка — на втором году жизни. Установлено, что более 10 % детей первого года жизни начинали потреблять немодифицированное коровье молоко до достижения возраста 12 мес., что сопровождалось достоверным увеличением частоты аллергических реакций, функциональных расстройств пищеварения, госпитализаций и медикаментозного лечения в течение первых 2 лет жизни. Именно в этом возрасте выявлялось наибольшее негативное влияние неадекватного питания на состояние здоровья и риск возникновения аллергических реакций.


Keywords

Діти раннього віку, харчування, коров’яче молоко, захворюваність.

Key words: infants, nutrition, cow’s milk, morbidity.

Ключевые слова: дети раннего возраста, питание, коровье молоко, заболеваемость.

На сьогоднішній день немає сумнівів, що харчування дітей у ранньому віці має великий вплив на їх розвиток і стан здоров’я. Якщо до недавнього часу основна увага приділялась особливостям харчування дітей першого та другого півріччя, то останнім часом акцент робиться на питаннях харчування дітей другого та третього року життя, що пояснюється його впливом на формування здоров’я дитини, фізичного й інтелектуального розвитку, зменшення ризику розвитку анемії, гіпотрофії й ожиріння, серцево-судинних, ендокринних, автоімунних та метаболічних захворювань. З віком відбувається диверсифікація дієти, поступове впровадження нових продуктів і привчання дитини до них, що забезпечує оптимальне покриття потреб у всіх поживних речовинах. До сьогоднішнього дня залишаються дискутабельними питання оптимальної тривалості грудного вигодовування (ГВ), строків введення прикормів, каш з умістом глютену, неадаптованого коров’ячого молока (КМ), кисломолочних продуктів, м’ясних страв. За даними соціологічних досліджень, споживання дитячих продуктів харчування в Україні нижче, ніж у Європі та Росії, і це не може не турбувати нутриціологів і педіатрів. Останнім часом на фоні посиленої уваги до забезпечення дітей перших років життя молочними продуктами у світі визначилась тенденція до створення спеціальних замінників молока, склад яких орієнтований на дітей віком до 3 років. На думку провідних нутриціологів, використання адаптованих молочних сумішей, адаптованого молока дозволяє фізіологічним шляхом забезпечити значну частину потреб організму дітей цієї вікової групи важливими харчовими речовинами [1–5].

Важливим і дискутабельним залишається питання, яке молоко можна й доцільно використовувати у дітей віком понад 6 місяців. Якщо поодинокі вчені стверджують, що немодифіковане коров’яче молоко (НКМ) можна безпечно використовувати після 6–7-місячного віку [6], в Україні, згідно з протоколом, воно дозволено після 9 місяців, то більшість сучасних дослідників впевнені, що до досягнення дитиною 3-річного віку їй слід вживати модифіковане коров’яче молоко, яке у європейських країнах називають «молоком росту» [5, 7]. Збільшення споживання цих молочних продуктів (growing up milks, або GUM) спостерігається у Європі та більшості інших країн світу. В останніх рекомендаціях Комітету з дитячого харчування Франції (2011) зазначено, що «молоко росту» мають споживати всі діти до досягнення ними 3-річного віку [7].

Для уточнення ситуації з дитячим харчуванням у європейських країнах проводять масштабні опитування й відповідні епідеміологічні дослідження із залученням значної кількості дітей та їх сімей. В Україні ситуація залишається недостатньо визначеною та потребує ретельного вивчення.

За підсумками одного з досліджень, яке проводилось у м. Києві проф. Ю. Марушко [8] у 2007 р., частота винятково грудного вигодовування до 6 міс. становила 26,6 %, за офіційними даними ЮНІСЕФ, відповідний показник для України в цілому за підсумками цього ж року не перевищував 18 % [4]. Це спонукало нас провести власне епідеміологічне дослідження, що тривало понад 3 роки [9, 10].

Метою нашого дослідження було вивчення особливостей вигодовування дітей перших років життя і його впливу на стан здоров’я дітей, частоту харчової гіперчутливості та алергічних реакцій у дітей 1–3-го року життя.

Матеріали і методи

На першому етапі було роздано 6000 анкет, з яких було повернено 5354. Таким чином, у поперечне дослідження були залучені 5354 доношені дитини віком від 1 до 18 міс. (жителі м. Києва, Львова та Львівської області), 98 % із них були віком до 12 міс.

На другому етапі в ретроспективному когортному дослідженні ми оцінювали показники захворюваності й частоту алергічних реакцій, харчової гіперчутливості у 1000 дітей із попередньої вибірки, які були розподілені на групи залежно від типу вигодовування протягом першого року життя. Основну групу становили 529 дітей, які протягом першого року життя не отримували НКМ, до складу контрольної групи увійшло 471 немовля, які в цей період отримували НКМ.

Групи статистично вірогідно не відрізнялись за середнім віком, середнім зростом і масою тіла при народженні, частотою штучного вигодовування й середньою тривалістю годування груддю.

На третьому етапі дослідження ми провели аналіз захворюваності, частоти алергічних реакцій і реакцій гіперчутливості на другому році життя, розділивши дітей із попередньої вибірки на 3 групи: 1-ша група — 135 дітей, які протягом першого і другого року життя не отримували НКМ, 2-га група — 471 дитина, які отримували НКМ протягом першого року життя, 3-тя група — 394 дитини, які почали приймати НКМ на другому році життя. Середній вік дітей у групах на момент опитування був близько 24 міс.

На четвертому етапі дослідження, зберігши попередній розподіл груп, ми провели аналіз впливу харчування на вибрані показники протягом третього року життя. Кількість дітей у вибірці дещо зменшилась через втрату контактів із батьками або їх відмову від опитування (рис. 1). Дослідження проводилося методом телефонного опитування батьків з використанням спеціально розробленої анкети.

У роботі використані стандартні методи описового, порівняльного й категоріального аналізу. Попередньо оцінювали характер змінних (кількісні, якісні) і нормальність розподілу даних. Для безперервних змінних залежно від особливостей їх розподілу розраховували середнє та стандартне квадратичне відхилення (SD).

За умови нормального розподілу даних для порівняння двох груп застосовували t-критерій Стьюдента для незалежних вибірок. За умови непараметричного розподілу даних групи порівнювали за допомогою критерію Манна — Уїтні. Відмінності за номінальними (категоріальними) змінними оцінювали за допомогою критерію c2 або точного критерію Фішера. Усі результати вважали вірогідними за умови, що р < 0,05.

Отримані результати та їх обговорення

За даними нашого анкетування ситуація з грудним вигодовуванням в Україні виглядає таким чином. У віці 0–3 міс. 71,7 % дітей знаходились на грудному вигодовуванні, у віці 4–6 міс. — 50,9 %, у віці 7–9 міс. — 31,5 %, у віці 10–12 міс. — 25,4 %. Тривожним є той факт, що 589 дітей (11 %) протягом першого року життя отримували НКМ. Середній вік на момент першого контакту з НКМ становив 7,9 ± 1,7 міс. Серед 2907 дітей, які знаходились на штучному вигодовуванні, 89 немовлят (3,1 %) вигодовувалися винятково коров’ячим молоком, 500 дітей (17,2 %) — молочними сумішами та коров’ячим молоком. Вже у віці 0–3 міс. 0,7 % дітей, які знаходились на штучному вигодовуванні, вигодовувалися винятково коров’ячим молоком, у віці 4–6 міс. — 1,8 %, у віці 7–9 міс. — 7,1 %, у віці 10–12 міс. — 10,6 %. Ще більший відсоток дітей отримували адаптовані суміші в поєднанні з коров’ячим молоком.

Вікову динаміку частоти грудного вигодовування і застосування винятково коров’ячого молока в харчуванні дітей першого року життя наведено на рис. 2.

За даними другого етапу дослідження загальна частота вияву будь-яких клінічних ознак реакцій гіперчутливості, алергічних реакцій була достатньо високою в обох групах, хоча й вірогідно переважала в дітей, які отримували коров’яче молоко, — 49,26 проти 47,78 % (р = 0,04) відповідно. Цікавим виявився і той факт, що у дітей із контрольної групи вдвічі вищою була частота алергічних реакцій на медикаменти (13,16 у дітей із контрольної проти 7,47 % у дітей з основної групи; р = 0,002) і на високоадаптовані суміші (6,38 і 3,43 % відповідно; р = 0,02). У дітей, які отримували коров’яче молоко, спостерігалась тенденція до більшої частоти алергічних реакцій на яйця, цитрусові, фрукти, овочі, шоколад, рибу, хоча відмінності були статистично невірогідними. Частота інших алергічних реакцій також була вірогідно вищою у дітей із контрольної групи (14,0 проти 8,9 % відповідно; р = 0,01).

Порівнюючи захворюваність дітей з основної і контрольної груп, ми визначили, що у дітей, які у своєму раціоні протягом першого року життя отримували коров’яче молоко, вірогідно частіше траплялись кашель (4,26 проти 2,1 %; р = 0,049), блювання (10,1 проти 7,66 %; р = 0,007), діареї (17,02 проти 11,07 %; р = 0,02). У дітей із контрольної групи було істотно більше епізодів госпіталізацій (0,56 ± 1,00 проти 0,41 ± 0,76; р = 0,01), вони отримували більше курсів антибіотиків (1,23 ± 1,50 проти 1,05 ± 1,19; р = 0,03), стероїдних препаратів (0,13 ± 0,72 проти 0,04 ± 0,33; р = 0,007) тощо. Крім того, у немовлят, які отримували коров’яче молоко, ми зауважили тенденцію до більшої частоти бронхопневмоній, епізодів свистячого дихання, використання антигістамінних препаратів і пробіотиків, хоча відмінності були невірогідними.

Аналізуючи результати 3-го етапу нашого дослідження, ми зауважили, що близько 13 % опитаних дітей до 2-річного віку взагалі не отримували як харчовий продукт НКМ. Частота застосування коров’ячого молока на першому і другому році життя була дещо вищою у дітей, які знаходились протягом першого року життя на штучному вигодовуванні, хоча вірогідної відмінності не було визначено.

За даними третього етапу дослідження загальна частота вияву будь-яких клінічних ознак реакцій гіперчутливості, алергічних реакцій залишалась достатньо високою в усіх групах, проте вірогідно вищою у дітей, які у своєму харчовому раціоні на 1-му або 2-му році життя мали НКМ. Так, у дітей, які взагалі не отримували НКМ, частота таких ознак сягала 40,74 %; у групі дітей, які почали отримувати КМ на 1-му році життя, — 43,74 %, а серед дітей, які почали отримувати НКМ на 2-му році життя, — 50,76 % (р = 0,048).

Оцінюючи частоту харчової алергії за даними анкетування батьків, ми визначили істотне збільшення патологічних реакцій на харчові продукти у дітей, які отримували КМ як на першому, так і на другому році життя. Якщо серед дітей 1-ї групи алергічні реакції на харчові продукти спостерігалися у 17,04 %, то в 2-й групі — у 49,26 %, а в 3-й групі — у 51,52 % (р < 0,001). За цими даними також можна говорити про алергізуючу роль НКМ на другому році життя.

Враховуючи те, що діти, які досягли 2-річного віку, споживають достатню кількість різноманітних продуктів, ми провели аналіз частоти алергічних реакцій на конкретні харчові продукти. Вірогідну відмінність за частотою харчової алергії ми встановили у дітей, які не отримували НКМ, порівняно з дітьми з 2-ї і 3-ї груп при вживанні яєць (2,22 проти 8,49 і 10,41 % відповідно; р = 0,013), цитрусових (6,67 проти 19,96 і 18,78 %; р = 0,001) і шоколаду (2,96 проти 13,61 і 14,5 % відповідно; р = 0,002).

У дітей, які не отримували НКМ, вірогідно рідше спостерігались алергічні реакції на прийом медикаментів (4,44 проти 13,16 і 8,38 % відповідно; р = 0,004).

Водночас ми не виявили вірогідних відмінностей між групами за частотою алергічних реакцій на вживання фруктів, овочів, риби і м’яса, хоча тенденція до збільшення несприятливих реакцій на ці харчові продукти спостерігалась у дітей, які отримували НКМ протягом 1-го і 2-го року життя.

У дітей, які не отримували НКМ на 1-му і 2-му році життя (1-ша група), вірогідно рідше порівняно з дітьми з 2-ї і 3-ї груп спостерігався алергічний висип на обличчі (10,37 проти 39,87 і 36,8 % відповідно; р < 0,001) і на всьому тілі (8,89 проти 18,72 і 19,29 % відповідно; р = 0,014).

Результати дослідження засвідчили також наявність вірогідних відмінностей між групами спостереження за частотою діарей (4,48 проти 17,2 і 13,23 % відповідно; р = 0,014) і невірогідну тенденцію до більшої частоти епізодів кашлю, нудоти, діарей, що супроводжувалися температурою, запорів у дітей з 2-ї і 3-ї груп.

Вірогідні відмінності між групами ми виявили також за частотою гострих бронхопневмоній (0,11 ± 0,39 епізоду у дітей 1-ї групи проти 0,26 ± 0,60 епізоду в дітей 2-ї групи і 0,22 ± 0,70 епізоду в дітей 3-ї групи; р = 0,46), кількістю госпіталізацій (0,25 ± 0,64 проти 0,56 ± 1,00 і 0,46 ± 0,79 відповідно; р = 0,003), частотою застосування антибіотиків (0,57 ± 0,99 проти 1,23 ± 1,50 і 1,22 ± 1,21 відповідно; р = 0,003), антигістамінних препаратів (0,23 ± 0,84 проти 0,80 ± 1,52 і 0,82 ± 1,42 відповідно; р < 0,001), пробіотиків (0,88 ± 1,39 проти 1,43 ± 2,21 і 1,38 ± 1,42 відповідно; р = 0,008).

На четвертому етапі середній вік дітей на момент опитування у групах дослідження не відрізнявся. Так, середній вік дітей 1-ї групи був 32,63 ± 2,55 міс., 2-ї групи — 32,69 ± 2,82, 3-ї групи — 33,13 ± 2,66 (р > 0,05). Середня тривалість грудного вигодовування дітей була найменшою у дітей із 2-ї групи, які почали отримувати немодифіковане коров’яче молоко протягом першого року життя: 7,73 ± 6,94 міс. проти 13,86 ± 8,96 міс. у дітей із 1-ї групи і 12,38 ± 7,87 у дітей із 3-ї групи. Середній вік на момент уведення до харчового раціону НКМ був удвічі більшим у дітей із 3-ї групи — 12,26 ± 4,37 міс. проти 7,91 ± 1,07 міс. дітей 2-ї групи (р < 0,01).

Можна припустити, що найкоротша тривалість грудного вигодовування у групі дітей, які у ранньому віці почали отримувати НКМ, частково пов’язана з нерозумінням їхніми батьками важливості природного вигодовування і недооцінкою ризику раннього призначення НКМ. Цей факт може опосередковано обумовлювати важливість активної просвітницької і роз’яснювальної роботи в родинах, де є діти першого року життя.

При аналізі ситуації у групах протягом 3-го року життя ми визначили, що за загальною частотою алергічних реакцій не було істотної відмінності між дітьми з 1-ї і 2-ї груп спостереження (38,24 та 41,78 %; р = 0,51), проте спостерігалась істотна відмінність між показниками 1-ї і 3-ї групи (38,24 проти 49,84 %; р = 0,04), а також 2-ї і 3-ї груп (41,78 проти 49,84 % відповідно; р = 0,03).

Аналізуючи частоту харчової алергії, ми також не визначили істотних відмінностей між показниками дітей з 1-ї і 2-ї груп (29,41 та 33,15 %; р = 0,47), проте зауважили суттєву відмінність між показниками 1-ї і 3-ї груп (29,41 проти 42,32 %; р = 0,02), а також 2-ї і 3-ї груп (33,15 проти 42,32 % відповідно; р = 0,03).

Оцінюючи локалізацію алергічного висипу, ми з’ясували, що у дітей, які у своєму харчуванні отримували НКМ (як на 1-му, так і на 2-му році життя), істотно частіше висип виявлявся на обличчі.

З наведених даних можна зробити висновок про те, що на 3-му році життя істотно нівелюється алергізуючий вплив НКМ, яке було введено відносно давно, протягом першого року життя, тоді як алергізуючий вплив НКМ, яке було введено відносно недавно, утримується і виявляється клінічно.

Вивчаючи частоту захворювань дітей у групах на 3-му році життя, ми визначили, що діти з 3-ї групи вірогідно частіше порівняно з дітьми з 2-ї групи хворіли на обструктивні бронхіти (0,19 ± 0,08 проти 0,07 ± 0,03; р = 0,006), у них істотно частіше фіксувалися епізоди кашлю (0,11 ± 0,03 проти 0,05 ± 0,03; р = 0,02), більшою була кількість госпіталізацій (0,32 ± 0,06 проти 0,21 ± 0,05; р = 0,01). Крім того, у дітей із 2-ї і 3-ї груп порівняно з дітьми з 1-ї групи, які не отримували коров’ячого молока, на третьому році життя ми визначили тенденцію до вищої захворюваності на гострі респіраторні вірусні інфекції, діареї, а також вищої частоти використання стероїдних препаратів, пробіотиків, проте істотних відмінностей за цими показникам не було.

Діагноз бронхіальної астми не був виставлений жодній дитині з 1-ї групи, однак спостерігався у 3 дітей з 2-ї групи (0,81 %) й у 6 дітей (1,88 %) з 3-ї групи. Проте статистично вірогідної відмінності за цим показником не було виявлено.

Таким чином, незважаючи на пропаганду грудного вигодовування та роз’яснення щодо необхідності використання високоадаптованих сумішей у разі штучного вигодовування, понад 10 % дітей першого року життя споживають НКМ, що супроводжується вірогідним збільшенням різноманітних алергічних реакцій, функціональних розладів травлення, частоти госпіталізацій і прийому ряду медикаментів протягом першого року життя. Споживання НКМ на 1-му і 2-му році життя призводить до збільшення частоти алергічних реакцій і реакцій харчової гіперчутливості, сприяє збільшенню ризику бронхолегеневих хвороб і діарей, збільшує частоту госпіталізацій та прийому антибіотиків, антигістамінних препаратів і пробіотиків на другому році життя, збільшує ризик виникнення захворювань й алергічних реакцій на третьому році життя дитини. Найбільший вплив неадекватного харчування, споживання немодифікованого коров’ячого молока на стан здоров’я дітей і ризик виникнення алергічних реакцій спостерігається на 1-му і 2-му році життя і нівелюється на 3-му році життя. Для уточнення характеру впливу харчування на захворюваність дітей, формування алергічних захворювань і харчової толерантності необхідні подальші, у тому числі й міжнародні клінічні дослідження, що відповідатимуть сучасним принципам GCP і будуть виконуватися за єдиним протоколом.

З огляду на наявний стан речей із дитячим харчуванням в Україні важливим завданням Асоціації педіатрів-гастроентерологів і нутриціологів України, яка створена у 2011 році, має бути оптимізація харчування дітей раннього віку, підвищення рівня кваліфікації педіатрів, дитячих гастроентерологів, нутриціологів, сімейних лікарів із питань сучасної нутриціології, а також підвищення рівня санітарної культури населення з питань харчування дітей раннього віку.


Bibliography

1. Полноценное питание детей — залог будущего здоровья нации // Новости медицины и фармации (в Украине). — 2011. — № 21–22(393–394). — С. 14-15.

2. Особливості вигодовування дітей першого року життя в Україні та його вплив на частоту реакцій харчової гіперчутливості, захворюваність у дітей перших 2 років життя / Няньковський С.Л., Івахненко О.С., Добрянський Д.О., Шад­рин О.Г., Марушко Ю.В. // Здоровье ребенка. — 2010. — № 3. — С. 156-160.

3. Michaelsen K.F., Hoppe C., Lauritzen L., Molgaard C. Whole cow’s milk: why, what and when? // Nestle Nutr. Workshop Ser. Pediatr. Program. — 2007. — Vol. 60. — P. 201-219.

4. Харчування дітей раннього віку: теорія і практика / Няньковський С., Добрянський Д., Марушко Ю., Івахненко О., Шадрин О. — Львів: Ліга-Прес, 2009. — 288 с.

5. Pediatric Nutrition in Practice / Ed. by B. Koletzko. — Basel: Karger, 2008. — 305 р.

6. Bocquet A., Bresson J.L., Briend A. et al. Comite de nutrition de la Societe francaise de pediatrie. Alimentation du nourrisson et de l’enfant en bas age. Realisation pratique // Arch. Pediatr. — 2003. — Vol. 10. — P. 76-81.

7. Ghisolfi J., Vidailhet M., Fantino M., et al. Comitй de nutrition de la Sociйtй franзaise de pйdiatrie Lait de vache ou lait de croissance: quel lait recommander pour les enfants en bas вge (1–3 ans) ? Cows’ milk or growing-up milk: What should we recommend for children between 1 and 3 years of age? //Archives de pйdiatrie. — 2011. — Vol. 18 (№ 4). — P. 355-358.

8. Марушко Ю.В., Московенко О.Д. Особливості вигодовування дітей першого року життя, які проживають в м. Києві // Функціональні розлади травлення у дітей раннього віку, їх профілактика та лікування. // Мат-ли. наук.-практ. конф. з міжнар. участю. — К., 2007. — С. 23-26.

9. Няньковський С., Івахненко О., Добрянський Д. Особливості вигодовування дітей першого року життя в Україні та його вплив на частоту реакцій харчової гіперчутливості, захворюваності у дітей перших 2 років життя // Здоровье ребенка. — 2010. — № 3 (24). — С. 14-18.

10. Няньковський С., Івахненко О., Добрянський Д. Проблеми харчування дітей раннього віку // Здоровье ребенка. — 2010. — № 4 (25). — С. 24-26.

Similar articles

Authors: Няньковський С.Л., Івахненко О.С., Добрянський Д.О., Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
"Child`s Health" 4 (25) 2010
Date: 2010.09.15
Categories: Pediatrics/Neonatology
Authors: Няньковський С.Л., Івахненко О.С., Добрянський Д.О., Львівський національний медичний університет; Шадрин О.Г., ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України»; Марушко Ю.В., Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
"Child`s Health" 3 (24) 2010
Date: 2010.08.12
Categories: Pediatrics/Neonatology
Authors: Няньковський С.Л.1, Шадрин О.Г.2, Івахненко О.С.1, Добрянський Д.О.1, 1Львівський національний медичний університет, 2ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України»
"Child`s Health" 3 (30) 2011
Date: 2011.10.13
Categories: Pediatrics/Neonatology
Authors: Няньковський С.Л., д.м.н., професор, Добрянський Д.О., д.м.н., професор, Івахненко О.С., к.м.н., Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
"Child`s Health" 4(19) 2009
Date: 2009.09.25
Categories: Pediatrics/Neonatology

Back to issue