Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Газета «Новости медицины и фармации» 5 (403) 2012

Вернуться к номеру

Фармацевтична профілактика у системі підвищення якості життя жінок

Авторы: К.І. Дорикевич, ст. викладач кафедри організації і економіки фармації та технології ліків Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

Версия для печати

Дослідження щодо фармацевтичної профілактики почалися з визначення теоретичних аспектів напряму, підходів до профілактики при фармакотерапії та ідентифікації арсеналу лікарських засобів [1, 18].  У монографії «Фармацевтична профілактика та її кадрове забезпечення» (2007) наведено концепцію цього напрямку, асортимент лікарських засобів для його забезпечення та проблеми підготовки провізорів із цих питань [16].

 

В останньому виданні «Фармацевтичної енциклопедії» (2010) фармацевтична профі- лактика визначе- на як комплекс заходів, спрямованих на збереження і зміцнення здоров’я, покращення якості життя та запобігання виникненню патологічних станів і захворювань, а також попередження можливих негативних наслідків фармакотерапії. Фармацевтична профілактика є складовою фармацевтичної допомоги  і передбачає взаємодію провізора, пацієнта і, якщо необхідно, лікаря [15].

 

Фармацевтичну профілактику не слід розглядати винятково як використання лікарських засобів з метою медичної профілактики. Вона базується на фармацевтичній діагностиці, що полягає у фармацевтичних дослідженнях раціональності медикаментозної терапії, яку одержує пацієнт [15]. Метою фармацевтичної діагностики є оцінка правильності вибору схеми застосування лікарського засобу або їх сукупності для певного пацієнта з урахуванням його віку, діагнозу, статі, купівельної спроможності, а також характеристик лікарського засобу — дозування, лікарської форми тощо.

Якість життя (Quality of life) визначається ВООЗ як комплекс індивідуального сприйняття людьми їхнього стану в житті інших людей у контексті культури й системи цінностей, до яких вони належать, або у зв’язку з їхніми цілями, сподіваннями та очікуваннями, стандартами і нормами, проблемами і труднощами. Ця концепція комплексно включає фізичне здоров’я людей, психічний стан, рівень незалежності, соціальні взаємовідносини, особисті уявлення і взаємозв’язок з окремими характеристиками довкілля. Поняття здоров’я та якості життя є взаємодоповнюючими і «взаємодублюючими» [7].

Медичні аспекти якості життя включають вплив захворювання (його симптомів та ознак), а також процесу його лікування на обмеження функціональних здібностей і щоденної життєдіяльності хворого. Цей показник змінюється залежно від стану пацієнта, зумовленого внутрішніми і зовнішніми факторами. Дані про якість життя дають можливість проводити моніторинг стану хворого та, якщо необхідно, своєчасну корекцію лікування. Оцінка якості життя, проведена пацієнтом, — найбільш повний і надійний показник, що відображає стан основних сфер його життєдіяльності [13].

З позиції провізора якість життя може підвищуватися при успішній своєчасній і повноцінній фармацевтичній допомозі з аспектами фармацевтичної профілактики. Зокрема, важливими складовими фармацевтичної профілактики є попередження передбачуваних побічних ефектів лікарських засобів, їх усунення чи мінімізація.

Якість життя жінок залежить від вікового стану організму. Так, репродуктивний період життя пов’язаний із плануванням сім’ї, для якого характерне використання засобів контрацепції, планування вагітності, профілактика ускладнень вагітності та пологів. Важливим аспектом життя жінок після пологів є грудне вигодовування (лактація). Закінчення репродуктивного періоду життя визначає менопауза (остання спонтанна менструація), далі — пост- менопауза (час після останньої менстру­ації до кінця життя жінки). Постменопауза характеризується змінами у фізичному та психоемоційному стані жінки.

Фармацевтична профілактика при різних станах у житті жінки (контрацепція, підготовка до вагітності, вагітність, лактація, менопауза) має на меті збереження її здоров’я та покращення якості життя.

Контрацепція (contraception), за визначенням ВООЗ, передбачає використання заходів, засобів, методів або процедур, що зменшують ймовірність або запобігають вагітності [27]. Фармацевтична профілактика при контрацепції включає попередження про побічні ефекти контрацептивів, їх корекцію, а також рекомендації на випадок нетипових побічних ефектів. Наприклад, такі нетипові побічні ефекти гормональних контрацептивів, як сильний головний біль, запаморочення, раптове гостре порушення зору, біль у грудях, кашель, задишка, виражене підвищення артеріального тиску, набряки, зміна тембру голосу, вимагають відміни препарату та негайного звернення до лікаря [10]. Також складовою фармацевтичної профілактики є попередження взаємодій гормональних контрацептивів з іншими препаратами, з їжею та напоями [9]. Так, наприклад, вживання великої кількості чаю, кави при гормональній контра­цепції може зумовити психічні розлади за рахунок взаємодій препаратів із ксантинами (кофеїн, теофілін) [5].

Окремим важливим аспектом якості життя жінки є також її сексуальне здоров’я. За визначенням ВООЗ, сексуальне здоров’я — це стан фізичного, психічного і соціального благополуччя, пов’язаний із сексуальністю. Для цього необхідний позитивний підхід до сексуальності та сексуальних стосунків, а також можливість мати задовільний і безпечний секс. Л.Б. Ященко проведено оцінку сексуального здоров’я жінок в системі планування сім’ї [19]. Вивчено якість цієї складової здоров’я та життя при використанні різних методів запобігання вагітності, зокрема гормональних контра- цептивів і традиційних методів (перерваний статевий акт). Автором встановлено, що гормональні засоби краще впливають на сексуальну гармонію. При цьому оптимальною є нова лікарська форма контра- цептивів — вагінальне кільце.

Підготовка до вагітності (прегравідарна підготовка) передбачає застосування лікарських засобів. Так, за 3–6 місяців до передбачуваного зачаття рекомендується почати прийом фолієвої кислоти, комплексу вітамінів і мінералів. Особливо актуальним є призначення полівітамінних препаратів жінкам з інфекційними захворюваннями, а також для профілактики нестачі вітамінів і мінералів під час вагітності, зокрема у жінок, які проживають в екологічно несприятливих умовах, та для лікування ускладнень вагітності. Планування та підготовка до вагітності проводяться за стійкої та тривалої (більше 6 міс.) ремісії будь-якої інфекції, після усунення порушень у репродуктивній системі. Важливою умовою є нормалізація імунного та інтерферонового статусів пацієнток із використанням ензимотерапії. Прегравідарна підготовка повинна також включати комплекс препаратів метаболічної терапії, що стимулюють біоенергетичні процеси у клітинах і тканинах — рибофлавін-мононуклеотид, ліпоєва кислота, пантотенат кальцію, токоферолу ацетат, рибоксин, оротат калію, піридоксальфосфат, фітин. Метаболічну терапію призначають у вигляді комплексів протягом 7 днів з 2–3-тижневою перервою [6].

Особливо важливою проблемою в період вагітності є раціональна фармакотерапія та фармацевтична профілактика, адже в даному випадку слід берегти здоров’я  обох — матері та дитини. Окремим напрямком акушерства є вагітність та пологи при екстрагенітальній патології, що обов’язково включає профілактику та фармакотерапію, зокрема при ревматизмі, артеріальній ­гіпертензії, гіпотензії, варикозній хворобі, тромбоемболічних захворюваннях, анеміях (гемолітична, залізодефіцитна, фолієводефіцитна,  В12-дефіцитна, таласемія), захворюваннях дихальних шляхів (бронхіти, гостра пневмонія, бронхіальна астма), нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит, сечокам’яна хвороба), щитоподібної залози (дифузний токсичний зоб, гіпотиреоз), травного тракту (хронічний холецистит), діабеті (цукровий, гестаційний) [13]. Також за допомогою лікарських засобів проводиться профілактика інфекційних ускладнень при вагітності та пологах [3, 8, 12, 17].

Фармакотерапія вагітних при вищенаведених станах повинна проводитися з урахуванням результатів фармацевтичної діагностики. Фармацевтична профілактика у жінок при вагітності полягає в запобіганні погіршенню стану здоров’я при вказаних захворюваннях і попередженні негативних наслідків лікування. Також фармацевтична профілактика під час вагітності включає застосування вітамінних препаратів, адже потреба у вітамінах, мікро- і макроелементах збільшується вдвічі [2]. Таким чином, застосування лікарських засобів для профілактики та лікування може мати значний вплив на якість життя вагітної жінки.

Грудне вигодовування є дуже важливим для дитини, її розвитку і здоров’я. Це супроводжується обмеженнями в жінок стосовно окремих продуктів харчування, а також щодо застосування лікарських засобів. Використання значної кількості препаратів протипоказане зокрема анти­біотиків [4]. Так, при лактації допускається використання антибіотиків пеніцилінового ряду, цефалоспоринів, зокрема І і ІV поколінь, аміноглікозидів, тоді як не рекомендується застосування карбапенемів, тетрациклінів, макролідів, рифаміцинів, хлорамфеніколу, ванкоміцину, фосфоміцину. Безпечність капреоміцину і спектиноміцину в період лактації не встановлена. Отже, питання фармацевтичної профілактики та якості життя жінок під час лактації є також актуальними.

Сучасна жінка проводить третину життя в постменопаузальному періоді, що супроводжується значним зниженням якості життя за рахунок розвитку клімактеричних розладів, зокрема вегетосудинних, психоневротичних, урогенітальних, серцево-судинних захворювань, остеопорозу. Нами вивчено напрями фармакотерапії клімактеричних порушень фіто-, гомеопатичними і гормональними препаратами, обґрунтовано методики фармакоекономічного аналізу засобів замісної гормонотерапії [11]. За результатами нашого маркетингового дослідження, до арсеналу препаратів для лікування клімактеричних розладів у 2009 р. входило 58 торгових назв лікарських засобів, 62,1 % з яких — гормональні, 20,7 % — гомеопатичні і 17,2 % —  фітопрепарати. Проведений нами аналіз систематичних оглядів бази даних Кокрана за 1999–2007 рр. виявив сім релевантних оглядів стосовно фармакотерапії клімактеричних розладів у жінок:

1) гормональні препарати не зумовлюють підвищення маси тіла [25];

2) засоби замісної гормонотерапії не мають профілактичних ефектів на розвиток серцево-судинних захворювань [21];

3) ефективність гормональних препаратів — естрогенних та комбінованих (естроген-гестагенних) при порушеннях когнітивних функцій (вербальної, візуальної, реактивної) недостатня для їх призначення [20];

4) вплив замісної гормонотерапії на гіперплазію ендометрію, профілактику карциноми та нерегулярні кровотечі залежить від складу препаратів (естрогенні, комбіновані), тривалості фармакотерапії та режиму застосування. Так, високі дози естрогену у препаратах підвищують ризик нерегулярних кровотеч, зокрема при циклічному режимі, та гіперплазії ендометрію [22];

5) тривала замісна гормонотерапія підвищує окремі ризики (венозних тромбоемболій, серцево-судинних захворювань, інфаркту міокарда, онкозахворювань молочної залози, захворювань жовчного міхура), однак є і позитивні ефекти (профілактика остеопорозу і раку товстого кишечника) [24];

6) ефективність засобів замісної гормонотерапії стосовно покращення когнітивних функцій при деменції недостатня: терапевтичні ефекти нестійкі [23];

7) застосування вітаміну D та його аналогів у поєднанні з препаратами кальцію профілактує остеопороз і зменшує ризик переломів [26].

 

Так, фармакотерапія, що ґрунтується на даних доказової медицини, може значно підвищити якість життя жінок, у тому числі старшого віку (геріатрична фармація) [14].

Збереження здоров’я та якості життя жінок репродуктивного і нерепродуктивного віку вимагає системного підходу, у тому числі участі провізора для забезпечення раціонального застосування лікарських засобів із використанням принципів фармацевтичної профілактики.


Список литературы

1. Актуальні проблеми фармацевтичної профі- лактики / К.І. Пушак, І.І. Даценко, Б.Л. Пар- новський, Г.Ю. Яцкова // Фармацевтичний журнал. — 2005. — № 1. — С. 3-5.

2. Акушерство: підручник / За ред. акад. НАН України В.І. Грищенка, проф. М.О. Щербини. — К.: Медицина, 2009. — 408 с.

3. Акушерство: учебник / Б.М. Венцковский, И.Б. Венцковская, Л.Б. Гутман и др. / Под. ред. проф. Б.М. Венцковского, проф. Г.К. Степанковской, проф. Н.Е. Яроцко- го. — К.: ВСИ «Медицина», 2010. — 448 с.

4. Антибиотикотерапия в акушерстве: безо­пасность применения при беременности и лактации / В.И. Черный, А.Н. Колесников, И.В. Кузнецова и др. // Антимикробная терапия (тематический номер). — 2009. — № 271. [Електронний ресурс]. — Режим доступу до інформації : http://novosti.mif-ua.com/archive/issue-7839/article-7850/.

5. Взаимодействие лекарств и эффективность фармакотерапии. Справочное пособие для врачей и фармацевтов / Л.В. Деримедведь, И.М. Перцев, Е.В. Шуванова и др. — Х.: Мегаполис, 2001. — 784 с.

6. Вовк І.Б. Сучасні погляди на планування бажаної вагітності / І.Б. Вовк, О.Ю. Бори- сик // Здоров’я України. — 2008. — № 10/1. — С. 64-65.

7. Глоссарий терминов по вопросам укрепления здоровья. ВОЗ, Швейцария, Жене- ва, 1998. — 35 с. [Електронний ресурс]. — Режим доступу до інформації : http://whqlibdoc.who.int/hq/1998/WHO_HPR_HEP_98.1_rus.pdf.

8. Деякі аспекти профілактики внутрішньоутробної інфекції / Г.І. Резніченко, Ю.Г. Рез- ніченко, Н.П. Павлюченко та ін. // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. — К.: Інтермед, 2005. — С. 358-361.

9. Дорикевич К.І. Профілактика взаємодій гормональних контрацептивів з іншими лікарськими засобами / К.І. Дорикевич // Фармацевтичний часопис. — 2011. — № 3(19). — С. 112-115.

10. Майоров М.В. Современная гормональная контрацепция: опасности мнимые и реальные / М.В. Майоров, С.И. Жученко // Провизор. — 2010. — № 24. — С. 28-32.

11. Пушак К.І. Фармакоекономічні дослідження лікарських засобів для запобігання вагітності та лікування клімактеричних розладів у жінок: Автореф. дис... на здобуття наук. ступеня канд. фарм. наук: спец. 15.00.01 «Технологія ліків та організація фармацевтичної справи» / К.І. Пушак. — Львів, 2008. — 21 с.

12. Струк В.Ф. Профілактика хронічної плацентарної недостатності у жінок з активною цитомегаловірусною інфекцією / В.Ф. Струк // Збірник наукових праць ­Асоціації акушерів-гінекологів України. — К.: Інтермед, 2005. — С. 375-378.

13. Стукалова Н.Я. Медико-социальная характеристика и качество жизни больных псориазом: Автореф. дис… канд. мед. наук / Стукалова Н.Я. — Москва, 2010. — 25 с.

14. Третьякова Е.В. Подготовка специалистов в области гериатрической фарма- ции / Е.В. Третьякова, Л.В. Мошкова, Э.А. Коржавых // Фармация. — 2010. — № 6. — С. 42-44.

15. Фармацевтична енциклопедія / Голова ред. ради та автор передмови В.П. Чер- них. — 2-ге вид., перероб. і доповн. — К.: МОРІОН, 2010. — 1632 с.

16. Фармацевтична профілактика та її кадрове забезпечення: монографія / Г.Ю. Яцкова, М.В. Слабий, Г.В. Крамаренко, Б.Л. Парновський. — Львів: Кварт, 2007. — 200 с.

17. Чайка А.В. Профилактика перинатальных осложнений урогенитального хламидиоза у женщин с использованием лимфотропной терапии в период беременности // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. — К.: Інтермед, 2005. — С. 407-410.

18. Яцкова Г.Ю. Теоретичні аспекти фармацевтичної профілактики / Г.Ю. Яцкова, Б.Л. Парновський // Фармацевтичний журнал. — 2006. — № 1. — С. 3-9.

19. Ященко Л.Б. Оцінка стану сексуального здоров’я жінок в системі планування сім’ї: Автореф. дис... канд. мед. наук: спец. 14.01.01 «Акушерство та гінекологія» / Л.Б. Ященко. — К., 2011. — 24 с.

20. Hormone replacement therapy for cognitive function in postmenopausal women / E. Hoger- vorst, K. Yaffe, M. Richards, F. Huppert // Cochrane Database of Systematic Reviews 2002, Issue 2. [Електронний ресурс]. — Режим доступу до інформації: http://www.cochrane.org/.

21. Hormone replacement therapy for preventing cardiovascular disease in post-menopausal women / R. Gabriel-Sбnchez, L. Carmona, M. Roque [еt аl.] // Cochrane Database of Systematic Reviews 2005, Issue 2. [Електронний ресурс]. — Режим доступу до інформації: http://www.cochrane.org/.

22. Hormone replacement therapy in post- menopausal women: endometrial hyperplasia and irregular bleeding / A. Lethaby, J. Suckling, D. Barlow [еt аl.] // Cochrane Database of Systematic Reviews 2004, Issue 3. [Електронний ресурс]. — Режим доступу до інформації: http://www.cochrane.org/.

23. Hormone replacement therapy to maintain cog- nitive function in women with dementia / E. Ho- gervorst, K. Yaffe, M. Richards, F. Huppert // Cochrane Database of Systematic Reviews 2002, Issue 3. [Електронний ресурс]. — Режим доступу до інформації: http://www.cochrane.org/.

24. Long term hormone therapy for peri- menopausal and postmenopausal women / C.M. Farquhar, J. Marjoribanks, A. Lethaby [еt аl.] // Cochrane Database of Systematic Reviews 2005, Issue 3. [Електронний ресурс]. — Режим доступу до інформації: http://www.cochrane.org/.

25. Norman R.J. Oestrogen and progestogen hormone replacement therapy for peri-menopausal and post-menopausal women: weight and body fat distribution / R.J. Norman, I.H.K. Flight, M.C.P. Rees // Cochrane Database of Systematic Reviews 1999, Issue 3. [Електронний ресурс]. — Режим доступу до інформації: http://www.cochrane.org/.

26. Vitamin D and vitamin D analogues for preventing fractures associated with involutional and post-menopausal osteoporosis / A. Avenell, W.J. Gillespie, L.D. Gillespie [еt аl.] // Cochrane Database of Systematic Reviews 2005, Issue 3. [Електронний ресурс]. — Режим доступу до інформації: http://www.cochrane.org/.

27. World Health Organization, 2004. Repro- ductive Health Strategy [Електронний ресурс]. — Режим доступу до інформації: http://www.who.int/.


Вернуться к номеру