Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 2 (37) 2012

Back to issue

Вплив проведення антихелікобактерної терапії H.pylori-інфікованим батькам на рівень реінфекції H.pylori в дітей із досягнутою ерадикацією

Authors: Волосовець О.П. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, м. Київ Салтанова С.Д. ДП «Державний науково-дослідний центр із проблем гігієни харчування» МОЗ України, м. Київ

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

У статті подано дані про рівень реінфекції H.pylori протягом 12 місяців після антихелікобактерної терапії серед дітей із досягнутою ерадикацією. Показано, що рівень реінфекції H.pylori серед дітей із досягнутою ерадикацією, які після закінчення лікування проживали з H.pylori-неінфікованими батьками, був нижчим порівняно з таким серед дітей, які проживали з H.pylori-інфікованими батьками. Показано, що одночасне проведення антихелікобактерної терапії H.pylori-інфікованим батькам дітей із хронічними гастродуоденальними захворюваннями, асоційованими з інфекцією H.pylori, знижувало рівень реінфекції H.pylori серед дітей із досягнутою ерадикацією.

Summary. The article presents the data about the rate of H.pylori reinfection during 12 months after anti-helicobacter therapy among the children after successful eradication. It was shown that H.pylori reinfection rate was lower in children after successful eradication who were living after the treatment with parents non-infectead with H.pylori than among children who were living with H.pylori-infected parents. It was demonstrated that simultaneous anti-helicobacter therapy in H.pylori-infected parents of children with with chronic gastroduodenal diseases associated with H.pylori decreased H.pylori reinfection rate in children with successful eradication.

Резюме. В статье представлены данные об уровне реинфекции H.pylori в течение 12 месяцев после антихеликобактерной терапии среди детей с достигнутой эрадикацией. Показано, что уровень реинфекции Н.рylori среди детей с достигнутой эрадикацией, которые после окончания лечения проживали с Н.рylori-неинфицированными родителями, был ниже по сравнению с таковым среди детей, которые проживали с Н.рylori-инфицированными родителями. Показано, что одновременное проведение антихеликобактерной терапии H.pylori-инфицированным родителям детей с хроническими гастродуоденальными заболеваниями, ассоциированными с инфекцией H.pylori, снижало уровень реинфекции H.pylori среди детей с достигнутой эрадикацией.


Keywords

Хронічні гастродуоденальні захворювання, діти, антихелікобактерна терапія, рівень реінфекції H.pylori, H.pylori-інфіковані батьки.

Key words: chronic gastroduodenal diseases, children, anti-helicobacter therapy, H.pylori reinfection rate, H.pylori-infected parents.

Ключевые слова: хронические гастродуоденальные заболевания, дети, антихеликобактерная терапия, уровень реинфекции

Нelicobacter рylori (Н.рylori) є одним із найбільш поширених збудників хронічної бактеріальної інфекції людини і на сучасному етапі визнаний провідним етіо­патогенетичним фактором розвитку гастродуоденальних захворювань, зокрема хронічного гастриту, пептичної виразки, аденокарциноми шлунка та MALT­лімфіоми шлунка як у дорослих, так і в дітей [1–3].

Упровадження в клінічну практику результатів досліджень, що були проведені з моменту відкриття бактерії Н.рylori у 1982 році австралійськими дослідниками B.Marchall і R.Warren, кардинально вплинуло на принципи діагностики та лікування хронічних гастродуоденальних захворювань, що дозволило досягати повного одужання, значно знижувати частоту ускладнень, запобігати прогресуванню патології і таким чином докорінно змінити перебіг хронічних гастродуоденальних захворювань.

Однак на даний час залишається невирішеною проблема хронічних гастродуоденальних захворювань у дітей, асоційованих з інфекцією Н.рylori, високого рівня реінфекції Н.рylori серед дітей із досягнутою ерадикацією, що ряд дослідників пов’язує з внутрішньосімейним інфікуванням дітей від Н.рylori­інфікованих батьків орально­оральним або фекально­оральним шляхом [10, 13–15].

Мета дослідження — вивчення впливу антихелікобактерної терапії H.pylori­інфікованих батьків на рівень реінфекції H.pylori протягом 12 місяців після лікуваня серед дітей із досягнутою ерадикацією.

Матеріали та методи дослідждення

Обстежено 318 дітей із хронічними гастродуоденальними захворюваннями, асоційованими з інфекцією Н.рylori, віком від 6 до 14 років (середній вік 11,36 ± ± 2,46 року), з них 148 хлопчиків та 170 дівчаток. Для верифікації діагнозу виконувалася відеоезофагогастродуоденоскопія (ВЕГДС) за допомогою гастроінтестинального відеоендоскопа Olympus GIF­XP150N (Японія).

Під час проведення ВЕГДС за допомогою біопсійних щипців Olympus FB­19K­1 (Японія) отримували 5 біоптатів слизової оболонки шлунка (СОШ): 2 — з антрального відділу (2–3 см від воротаря, по великій та малій кривізні), 2 — з тіла шлунка (по великій та малій кривизні, приблизно у 8 см від кардії) і 1 — з кута шлунка. H.pylori­статус дітей встановлювався за допомогою золотого стандарту діагностики H.pylori: збіг результатів двох інвазивних методів: гістологічного дослідження біоптатів СОШ і швидкого уреазного тесту. При одержанні позитивних результатів гістологічного дослідження біоптату СОШ і швидкого уреазного тесту H.pylori­статус хворого вважався позитивним.

При отриманні негативних результатів гістологічного дослідження біоптату СОШ і швидкого уреазного тесту H.pylori­статус хворого розцінювався як негативний. Обстежені шляхом рандомізації в межах стратифікованих груп були розподілені на дві групи: 1­ша група — 161 дитина (50,63 %) (середній вік 11,47 ± 2,57 року, 74 хлопчики, 87 дівчаток), H.pylori­інфіковані батьки яких проходили антихелікобактерну терапію одночасно з дітьми, 2­га група — 157 дітей (49,37 %) (середній вік 11,45 ± 2,59 року, 74 хлопчики, 83 дівчинки), H.pylori­інфіковані батьки яких не проходили антихелікобактерну терапію. H.pylori­статус батьків встановлювався за допомогою 13C­сечовинного дихального тесту, який проводився на інфрачервоному спектроскопі IRIS (виробник Wagner Analysen Technik Vertriebs GmbН, Німеччина).

Усього обстежено 528 батьків віком від 24 до 56 років (середній вік 36,87 ± 7,06; з них 310 жінок і 218 чоловіків), з них 497 осіб (94,13 %) були інфіковані H.pylori. 31 родич (5,87 %) не був інфікований H.pylori.

У першій групі 83 дитини віком 12–14 років проходили однотижневу антихелікобактерну терапію за схемою: омепразол по 20 мг 2 рази на добу + амоксицилін 25 мг/кг на добу у 2 прийоми + кларитроміцин 7,5 мг/кг на добу у 2 прийоми; 78 дітей віком 6–11 років проходили антихелікобактерну терапію за схемою: колоїдний субцитрат вісмуту (6–8 років — по 8 мг/кг на добу у 2 прийоми, 9–12 років — по 120 мг 2 рази на добу) + амоксицилін 25 мг/кг на добу у 2 прийоми + кларитроміцин 7,5 мг/кг на добу у 2 прийоми. У другій групі 80 дітей віком 12–14 років проходили однотижневу антихелікобактерну терапію за схемою: омепразол по 20 мг 2 рази на добу + амоксицилін 25 мг/кг на добу у 2 прийоми + кларитроміцин 7,5 мг/кг на добу у 2 прийоми; 77 дітей 6–11 років проходили антихелікобактерну терапію за схемою: колоїдний субцитрат вісмуту (6–8 років — по 8 мг/кг на добу у 2 прийоми, 9–12 років — по 120 мг 2 рази на добу) + амоксицилін 25 мг/кг на добу у 2 прийоми + кларитроміцин 7,5 мг/кг на добу у 2 прийоми.

При проходженні антихелікобактерної терапії у 9 дітей (3 дітей (1,86 %) першої групи і 6 дітей (3,82 %) другої групи) виникли алергічні реакції, що стали причиною припинення лікування. Дані цих 9 дітей були виключені з подальших розрахунків. Повністю курс антихелікобактерної терапії пройшли 309 дітей (158 дітей (98,14 %) першої групи і 151 дитина (96,18 % ) другої групи).

Серед 158 дітей першої групи ерадикація H.pylori була досягнута у 141 дитини (89,24 %), у 17 дітей (10,76 %) ерадикація досягнута не була. Серед 151 дитини другої групи ерадикація H.pylori була досягнута у 134 дітей (88,74 %), у 17 дітей (11,26 %) ерадикація досягнута не була. Загалом ерадикація H.pylori була досягнута у 275 хворих (88,99 %), у 34 (11,01 %) хворих ерадикація H.pylori досягнута не була. Дані 34 дітей із недосягнутою ерадикацією H.pylori були виключені з подальших розрахунків.

247 H.pylori­інфікованим батькам дітей першої групи антихелікобактерна терапія була призначена відповідно до положень консенсусу Маастрихт III за схемою: пантопразол по 40 мг 2 рази на добу + кларитроміцин по 500 мг 2 рази на добу + амоксицилін по 1000 мг 2 рази на добу [9]. При проходженні антихелікобактерної терапії у 10 (4,05 %) батьків виникли алергічні реакції, які стали причиною припинення лікування. Дані дітей цих 10 батьків були виключені з подальших розрахунків. Повністю курс антихелікобактерної терапії пройшли 237 батьків (95,95 %).

Серед 237 батьків ерадикація H.pylori була досягнута у 213 батьків (89,87%), у 24 осіб (10,13%) ерадикація H.pylori досягнута не була. Дані дітей 24 батьків з недосягнутою ерадикацією H.pylori виключалися з подальших розрахунків. Таким чином, для визначення рівня реінфекції H.pylori протягом 12 місяців після лікування серед дітей з досягнутою ерадикацією були доступні дані 262 пацієнтів.

Результати та їх обговорення

Через 12 місяців після лікування усім 262 дітям (128 дітям першої та 134 дітям другої груп) був проведений 13С­сечовинний дихальний тест. Результати 13С­сечовинного дихального тесту були такими.

Серед 262 дітей (122 дітей першої і 117 дітей другої груп) у 239 дітей (91,22 %) результат 13С­сечовинного дихального тесту був негативним, що свідчило про відсутність реінфекції H.pylori. У 23 дітей, що становило 8,78 % (6 дітей першої і 17 дітей другої групи), результат 13С­сечовинного дихального тесту був позитивним, що свідчило про реінфекцію H.pylori.

Рівень реінфекції H.pylori протягом 12 місяців після лікування серед дітей із досягнутою ерадикацією, отриманий у нашому дослідженні, був вищий, ніж у розвинутих країнах, та нижчий, ніж у країнах, що розвиваються. Так, у Франції рівень реінфекції H.pylori серед дітей із досягнутою ерадикацією складає 5,4–6 % на рік [7], у Великобританії — 0,3 % [5], у Японії — 1,5 % [11], у Південній Кореї — 6 % [6], у Бангладеш — 15 % [4], в Ірані — 14,7 % [12], у Мексиці — 22,7 % [8]. При цьому серед дітей першої групи, які після закінчення антихелікобактерної терапії мешкали з Н.рylori­неінфікованими батьками, рівень реінфекції Н.рylori був 4,68 %. Серед дітей другої групи, які після закінчення антихелікобактерної терапії проживали з Н.рylori­інфікованими батьками, рівень реінфекції Н.рylori був 12,68 % (рис. 1).

Висновки

1. Рівень реінфекції H.pylori протягом 12 місяців після лікування серед дітей із досягнутою ерадикацією, визначений у нашому дослідженні, був високим і становив 8,78 %.

2. Рівень реінфекції Н.рylori серед дітей із досягнутою ерадикацією, які після закінчення антихелікобактерної терапії мешкали з Н.рylori­неінфікованими батьками, був нижчим порівняно з таким серед дітей, які після лікування проживали з Н.рylori­інфікованими батьками (4,68 та 12,68 % відповідно).

3. Одночасне проведення антихелікобактерної терапії H.pylori­інфікованим батькам дітей із хронічними гастродуоденальними захворюваннями, асоційованими з інфекцією H.pylori, знижувало рівень реінфекції H.pylori серед дітей із досягнутою ерадикацією (р = 0,02).

Вищезазначене свідчить про доцільність визначення реінфекції Н.рylori в дітей із досягнутою ерадикацією, встановлення Н.рylori­статусу батьків дітей із хронічними гастродуоденальними захворюваннями, асоційованими з інфекцією Н.рylori, та проведення антихелікобактерної терапії Н.рylori­інфікованим батькам одночасно з дитиною.


Bibliography

1. Лукашук В.Д. Оптимізація лікування хронічного гастродуоденіту, асоційованого з Н.рylori, з урахуванням гастропротекції / Лукашук В.Д., Гичка С.Г., Бовкун О.А. та ін. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2011. — № 2. — С. 16­21.

2. Сорокман Т.В. Сучасні погляди на етіопатогенез виразкової хвороби в дітей / Сорокман Т.В., Андрійчук Д.Р., Сокольник С.В. та ін. // Здоровье ребенка. — 2009. — № 2. — С. 85­88.

3. Цодиков Г.В. Достижения и перспективы изучения Helicobacter pylori­инфекции / Цодиков Г.В., Зякун А.М., Климова Е.В. // Эпидемиология и инфекционные болезни. — 2011. — № 2. — С. 46­49.

4. Bhuiyan T.R. Infection by Helicobacter pylori in Bangladeshi children from birth to two years, relation to blood group, nutritional status, and seasonality / Bhuiyan T.R., Qadri F., Saha A. [et al.] // Pediatr. Infect. Dis. J. — 2009. — Vol. 28, № 2. — P. 79­85.

5. Cameron E.A. Long­term study of re­infection following successful eradication of Helicobacter pylori infection / Cameron E.A., Bell G.D., Baldwin L. [et al.] // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2006. — Vol. 23, № 9. — Р. 1355­1358.

6. Cheon J.H . Long­term outcomes after Helicobacter pylori eradication with second­line, bismuth­containing quadruple therapy in Korea / Cheon J.H , Kim N., Lee D.H. [et al.] // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. — 2006. — Vol. 18, № 5. — Р. 515­519.

7. Halitim F. High rate of Helicobacter pylori reinfection in children and adolescents / Halitim F., Vincent P., Michaud L. [et al.] // Helicobacter. — 2006. — Vol. 11, № 3. — P. 168­172.

8. Leal­Herrera Y. High rates of recurrence and of transient reinfections of Helicobacter pylori in a population with high prevalence of infection / Leal­Herrera Y ., Torres J., Monath T.P . [et al.] // Am. J. Gastroenterol. — 2003. — Vol. 98, № 11. — Р. 2395­2402.

9. Malfertheiner P. Current concepts in the management of Helicobacter pylori infection: The Maastricht III consensus report / Malfertheiner P., Megaraud F., O’Morain C [et al.] // Gut. — 2007. — Vol. 56, № 6. — P. 772­781.

10. Miranda A. Intrafamiliar spread of Helicibacter pylori infection / Miranda A., Gravina A.G., Mucherino C. [et al.] // Dig. Liver Dis. — 2008. — Vol. 40, Suppl. 1. — P. S172.

11. Naito Y. Changes in the presence of urine Helicobacter pylori antibody in Japanese children in three different age groups / Naito Y., Shimizu T., Haruna H. [et al.] // Pediatr. Int. — 2008. — Vol. 50, № 3. — P. 291­294.

12. Najafi S.M. Reinfection Rate after Successful Helicobacter pylori Eradication in Children / Najafi S.M, Sobhani M., Khodadad A. [et al.] // Iran. J. Pediatr. — 2010. — Vol. 20, № 1. — P. 58­62.

13. Okuda M. Helicobacter pylori infection in childhood / Okuda M., Fukuda Y. // Nihon Rinsho . — 2009. — Vol. 67, № 12. — P. 2239­2244.

14. Roma E. Intrafamilial Spread of Helicobacter pylori Infection in Greece / Roma E., Panayiotou J., Pachoula J. [et al.] // J. Clin. Gastroenterol. — 2009. — Vol. 43, № 8. — Р. 711­715.

15. Weyermann M. Acquisition of Helicobacter pylori infection in early childhood: independent contributions of infected mothers, fathers, and siblings / Weyermann M ., Rothenbacher D., Brenner H. // Am. J. Gastroenterol. — 2009. — Vol. 104, № 1. ­ Р. 182­189.

Similar articles

The relationship between the state of acid-forming function of the stomach and H.pylori invasion  in gastroduodenitis in children
Authors: Міхєєва Т.М., Нечитайло Д.Ю.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

"Child`s Health" Том 14, Додаток 1, 2019 Дитяча гастроентерологія та нутриціологія
Date: 2019.05.22
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Постерадикаційний період гелікобактер-асоційованої виразкової хвороби в дітей
Authors: Сокольник С.В., Сорокман Т.В., Сокольник С.О., Зимагорова Н.О. - Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
"Child`s Health" 1 (52) 2014
Date: 2014.03.24
Categories: Gastroenterology, Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Ретроспективний аналіз ефективності лікування хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки
Authors: Демидова А.Л. - Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
"Gastroenterology" 1 (55) 2015
Date: 2015.05.14
Categories: Gastroenterology
Sections: Clinical researches
Клініко-імунологічні аспекти пробіотичної терапії хронічних НР-асоційованих гастритів у дітей
Authors: Абатуров О.Є., Герасименко О.М. - Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України»; Завгородня Н.Ю. - Комунальний заклад «Дніпропетровська міська дитяча клінічна лікарня № 1» Дніпропетровської обласної ради»
"Child`s Health" 8 (51) 2013
Date: 2014.01.13
Categories: Family medicine/Therapy, Gastroenterology, Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual

Back to issue