Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 2 (37) 2012

Back to issue

Особливості формування популяційного здоров’я дітей у сучасних екологічних умовах

Authors: Фролова Т.В., Охапкіна О.В., Стенкова Н.Ф. Харківський національний медичний університет Медведєва О.П. Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут»

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

У роботі подані результати аналізу рівня популяційного здоров’я дитячого населення Харківського регіону в сучасних екологічних умовах. Встановлені особливості мінерального дисбалансу з підвищенням накопичення умовно-токсичних мікроелементів, що відображає вплив екологічних факторів на формування хронічної соматичної патології в дитячому віці. Доведена необхідність враховувати показники мікроелементного балансу в системі моніторингу здоров’я дитячої популяції та застосування індивідуальних заходів профілактики розвитку екозалежної патології.

Summary. Results of study of peculiarities of population health in children in current contemporary ecological conditions of Kharkiv region were shown in the article. Features of mineral imbalance with increase of accumulation of conditionally toxic trace elements that reflects the influence of ecological factors on chronic somatic pathology formation in children. The necessity of recording of trace elements balance indices in monitoring system of children’s health and usage of individual preventive measures of eco-dependent pathology formation has been proved.

Резюме. В работе представлены результаты анализа уровня популяционного здоровья детского населения Харьковского региона в современных экологических условиях. Установлены особенности минерального дисбаланса с повышением накопления условно-токсических микроэлементов, что отображает влияние экологических факторов на формирование хронической соматической патологии в детском возрасте. Доказана необходимость учета показателей микроэлементного баланса в системе мониторинга здоровья детской популяции и использования индивидуальных мер профилактики развития экозависимой патологии.


Keywords

Діти, популяційне здоров’я, мікроелементи.

Key words: children, population health, trace elements.

Ключевые слова: дети, популяционное здоровье, микроэлементы.

Політичні й економічні перетворення, що відбуваються в Україні, викликають потребу в удосконаленні всіх ланок сучасного життя, у тому числі соціальної адаптації молодого покоління до життя в сучасних умовах. У цьому плані важливим є виховання гармонійно розвинутих та здорових дітей. Та, на жаль, протягом останніх років у нашій країні склалася негативна ситуація із станом здоров’я дітей усіх вікових груп, що є наслідком соціально­економічної перебудови суспільства, незадовільних умов життя досить великої частки населення, несприятливого стану навколишнього середовища, що знижує компенсаторно­пристосувальні можливості дитячого організму та його опірність до дії різних шкідливих факторів [1–3].

Мета дослідження: визначення рівня популяційного здоров’я дитячого населення Харківського регіону в сучасних екологічних умовах.

Матеріал та методи дослідження

Шляхом експедиційних виїздів до організованих дитячих колективів комплексно обстежено 2600 дітей віком від 8 до 17 років; з них 1241 постійних мешканців м. Харкова та 1359 дітей, які постійно проживають у сільських районах Харківської області. Вибір дитячих закладів для виконання дослідження проводився методом випадкової вибірки, що дозволило скласти репрезентативну вибірку, яка відображає стан здоров’я дітей у популяції. Розподіл на вікові групи проведено за схемою вікової періодизації онтогенезу людини згідно з рекомендаціями МОЗ України, а саме: молодший шкільний (від 7 до 12 років), старший шкільний або підлітковий (від 13 до 17 років) вік. При клінічному обстежені використовували клініко­анамнестичний метод аналізу з урахуванням даних перинатального анамнезу, скарг пацієнта та результатів об’єктивного обстеження. З метою аналізу стану здоров’я дітей у популяції використовували як дані обліку захворюваності дітей за зверненням (експертна оцінка форми ф.130/у за спеціальною карткою), так і дані, отримані при проведенні цільових медичних оглядів у межах цього дослідження. Діти були оглянуті такими фахівцями: окулістом, ортопедом, гастроентерологом, кардіологом, психоневрологом.

Для визначення екологічної складової хронічної захворюваності дитячого населення регіону проведено дослідження вмісту умовно­токсичних мікроелементів (МЕ) у волоссі дітей методом гамма­активаційного аналізу на ядерному прискорювачі ПГ­5.

При аналізі результатів дослідження застосовували вибіркові методи з обґрунтуванням репрезентативної кількості спостережень та методи варіаційної статистики з розрахунком середніх значень і похибок абсолютних (М ± m) і відносних (P ± m) величин, середньоквадратичного відхилення (s) з оцінкою вірогідності за критерієм Стьюдента (t) на рівні не менше р < 0,05. Статистичний аналіз проведено на підставі параметричних і непараметричних критеріїв (критерій Стьюдента — Фішера, Ван дер Вардена та ін.), ймовірнісного розподілу ознак і кореляційного аналізу.

Дослідження виконані з урахуванням міжнародних біоетичних стандартів про згоду батьків на участь дитини в комплексному обстеженні.

Результати та їх обговорення

Результати досліджень свідчать, що серед дітей та підлітків шкільного віку у структурі хронічної захворюваності перше рангове місце займають патологія кістково­м’язової системи і сполучної тканини (55,3 ± 2,8 %); далі йдуть: хронічна патологія серцево­судинної системи (44,3 ± 2,8 %), хронічні захворювання шлунково­кишкового тракту (ШКТ) (42,7± 2,8 %), нервової системи (39,8 ± 2,1 %), захворювання ока та його додаткового апарату (38,9 ± 1,9 %), органів дихання (23,9 ± 2,7 %), сечовидільної системи (20,9 ± 2,4 %) і ендокринна патологія (22,6 ± 2,4 %). Слід зазначити, що серед усіх обстеженних дітей тільки 10,9 ± 0,9 % мають задовільний стан здоров’я.

При аналізі результатів дослідження встановлено, що рівень загальної хронічної захворюваності за окремими класами хвороб згідно з МКХ­10 залежить від віку та статі дитини (табл. 1).

Залежність показників поширеності хронічної патології від віку дитини встановлена з боку травної, ендокринної і нервової систем. Так, загальна поширеність патології ШКТ вірогідно вища серед дівчаток старшої вікової групи порівняно з молодшою (40,65 ± 2,90 і 48,95 ± 2,65 % відповідно, р < 0,05). Аналогічна залежність встановлена в показниках поширеності ендокринної патології, розповсюдженість якої серед дівчаток препубертатного віку коливається у межах 22,22 ± 2,50 %, що вірогідно нижче, ніж показники дівчаток старшого шкільного віку — 34,62 ± 2,50 % (р < 0,05). Відмінності в поширеності патології нервової системи встановлені серед групи хлопчиків із збільшенням частоти неврологічної патології в молодшому шкільному віці порівняно з хлопчиками старшого шкільного віку (41,41 ± 3,10 і 34,06 ± 2,70 % відповідно, р < 0,05). Серед інших нозологічних груп виявляється лише тенденція до збільшення поширеності захворюваності відповідної патології з віком дитини.

Статеві відмінності у поширеності хронічної патології встановлені з боку ендокринної системи на користь її переважання у дівчаток як молодшого, так і старшого шкільного віку (р < 0,05).

При аналізі поширеності хронічної патології різних класів хвороб за МКХ­10 вірогідних відмінностей залежно від місця проживання дитини встановлено не було (табл. 2). Проте встановлено вірогідний зв’язок місця проживання дитини з окремими нозологічними формами: сколіоз відзначався в середньому у 17,63 ± 1,10 % дітей, практично з однаковою частотою в хлопчиків і дівчаток, і значно частіше виявлявся в дітей, які проживають у місті, на відміну від дітей сільської місцевості (20,6 ± 1,8 і 11,95 ± 1,00 % відповідно, р < 0,05). Неврози у вигляді нав’язливих рухів серед дітей, які мешкають у місті, зустрічалися в середньому у 11,9 ± 1,0 % при значно більш низьких цифрах у сільській місцевості — 5,6 ± 0,6 % (р < 0,05).

Аналіз результатів дослідження мікроелементного складу волосся показав, що мінеральний профіль як умовно здорових дітей, так і дітей із хронічною соматичною патологією, які постійно мешкають у нашому регіоні, має віко­статеві особливості вмісту ессенціальних МЕ (Ca, Zn, Ni, Rb, I, Mn) та умовно­токсичних МЕ (Pb, Sr, Zr та As), тоді як інші МЕ не є постійною складовою мінерального профілю дітей Харківського регіону. Таким чином, мінеральний профіль дитячого населення Харківського регіону віддзеркалює несприятливе екологічне становище регіону та створює умови щодо розвитку різноманітних захворювань у дитячому віці.

Крім того, встановлено, що процес формування мінерального профілю у дітей 9–17 років має нерівномірний характер із періодами зниження або підвищення системоутворюючих МЕ та залежить від потреби дитини в ессенціальних елементах, що, у свою чергу, створює передумови до підвищеної чутливості зростаючого організму до негативних чинників навколишнього середовища. Так, у молодшому шкільному віці на відміну від старшого відмічаються вірогідні відмінності в накопиченні Pb та Sr в організмі, що призводить до формування неврологічної патології. Уміст Pb у волоссі дітей з патологією нервової системи був в середньому в 3 рази вищий на відміну від умовно здорових дітей (р < 0,05), а вміст Sr підвищений у середньому у 2,5 раза (р < 0,05). У старшому шкільному віці у дітей з хронічною соматичною патологією на тлі дисбалансу ессенціальних МЕ і подальшого накопичення умовно­токсичних, які відображають екологічні особливості регіону (Pb, Sr, Zr, As), відмічається підвищений рівень Al, Cr та Ti, які є мінеральним предикторами формування хронічних захворювань з боку органів травлення (r = 0,81) та ендокринної системи (r = 0,78).

Таким чином, особливості мінерального дисбалансу із значним накопиченням умовно­токсичних МЕ відображають вплив екологічних факторів на формування хронічної соматичної патології у дитячому віці, що, безумовно, потрібно враховувати в системі моніторингу здоров’я дитячого населення та профілактиці розвитку екозалежних захворювань.


Bibliography

1. Актуальные вопросы биоэкологии и функциональной экобезопасности / В. Макац, М. Курик, С. Макац [и др.]. — Винница: Пед. университет, 2006. — 360 с.

2. Василенко И.Я. Медицинские проблемы техногенного загрязнения окружающей среды / И.Я. Василенко, О.И. Василенко // Гигиена и санитария. — 2006. — № 1. — С. 22­25.

3. Фролова Т.В., Охапкіна О.В. Роль мікроелементного профілю у системі регіонального моніторингу здоров’я дитячого населення // Перинатологія і педіатрія. — 2010. — № 3. — С. 66­71.


Back to issue