Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" 4 (39) 2012

Back to issue

Механізми формування варіанту клінічного перебігу кишкових інфекцій у дітей раннього віку

Authors: Ольховська О.М. - Харківський національний медичний університет

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

У 81 дитини віком 1 міс. — 3 роки, хворих на тяжкі форми шигельозу, сальмонельозу та ешерихіозу, досліджено показники імунної відповіді (цитокіни і CD-клітини) залежно від вираженості та наявності основних клінічних проявів хвороби. Виявлено вплив імунних показників на формування інтоксикаційного синдрому й ексикозу, млявості, анорексії, блювоти, олігурії та кетоацидозу.

У 81 ребенка в возрасте 1 мес. — 3 лет, больных тяжелой формой шигеллеза, сальмонеллеза и эшерихиоза, исследованы показатели иммунного ответа (цитокины и CD-клетки) в зависимости от выраженности и наличия основных клинических проявлений заболевания. Выявлено влияние иммунных факторов на формирование интоксикационного синдрома и эксикоза, вялости, анорексии, рвоты, олигурии и кетоацидоза.

In 81 children aged from 1 month to 3 years with severe forms of shigellosis, salmonellosis and colibacillosis there were studied the indices of immune response (cytokines and CD cells) depending on intensity and presence of main clinical symptoms of disease. Impact of immune factors on forming of toxic syndrome and exicosis, flaccidity, anorexia, vomiting, oliguria and ketoacidosis was discovered.


Keywords

кишкові інфекції, патогенез, клініка, діти.

кишечные инфекции, патогенез, клиника, дети.

intestinal infections, pathogenesis, clinical picture, children.

Вступ

Кишкові інфекції (КІ) до теперішнього часу залишаються актуальною проблемою педіатрії. У гострому періоді КІ у хворих можливий розвиток токсикозу з ексикозом, гіповолемічного шоку, гострої ниркової недостатності, які є основною причиною несприятливих результатів хвороби [1–3]. Наслідком перенесеної КІ у частини пацієнтів є дисбактеріоз кишечника, хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, синдром мальабсорбції, токсико-дистрофічний стан та ін., що впливає на подальший психофізичний розвиток дитини, потребує значних економічних витрат батьків. Перебіг КІ, як і будь-якої інфекції, значною мірою залежить від стану імунної системи, її спроможності до адекватної відповіді на вторгнення чужорідного агента [3–5]. Визначення ролі імунних показників у формуванні клінічних проявів, ступеня тяжкості та перебігу КІ є особливо значимим для практичної ланки охорони здоров’я. Тому багато науковців вивчають медіатори запального процесу, показники клітинної та гуморальної імунної відповіді в різні періоди КІ [6–10]. Поглиблення наших знань щодо патогенезу, прогнозування варіанту перебігу хвороби дозволить удосконалити терапію хворих, своєчасно проводити її корекцію.

Мета роботи — виявлення залежності основних клінічних проявів КІ у дітей від реактивності медіаторів запалення та клітинних факторів імунітету в гострому періоді хвороби.

Матеріали і методи

У 81 дитини віком 1 міс. — 3 роки, хворих на тяжкі форми бактеріальних КІ, проведено вивчення рівнів про- та протизапальних цитокінів периферичної крові і CD-клітин залежно від наявності чи відсутності основних клінічних проявів. На підставі клініко-лабораторних даних у 36 (44,45 %) дітей діагностовано шигельоз, у 27 (33,33 %) — сальмонельоз, у 18 (22,22 %) — ешерихіоз. Поряд із загальноприйнятими методами дослідження проводили визначення рівнів інтерлейкінів (IL) крові (твердофазним імуноферментним методом) і вмісту популяцій імунних клітин (методом непрямої імунофлюоресценції з використанням моноклональних антитіл до поверхневих антигенів лімфоцитів CD). Оцінку вірогідності відмінностей між групами проводили із застосовуванням непараметричного методу за U-критерієм Уїлкоксона (Манна — Уїтні). Математично-статистичну обробку отриманих результатів проводили із застосуванням програми Statistica.

Отримані результати та їх обговорення

Результати вірогідності різниці окремих лабораторних показників залежно від наявності основних клінічних симптомів КІ у дітей раннього віку надано в табл. 1.

Аналіз отриманих даних свідчить про вірогідну різницю за показниками імунної відповіді (цитокінами і CD-клітинами) залежно від ступеня вираженості інтоксикаційного синдрому, р < 0,001. Так, порівняння вмісту цитокінів периферичної крові хворих у гострому періоді залежно від ступеня вираженості інтоксикаційного синдрому виявило вірогідне підвищення останніх у хворих із значною інтоксикацією: ІL-1, z = 5,123; ІL-2, z = 5,641; ІL-4, z = 3,705; ІL-6, z = 5,695; ІL-8, z = 4,862 (Р < 0,001 для всіх). У той же час у цих хворих виявлено значне зниження вмісту CD-лімфоцитів: CD3, z = –6,716; CD4, z = –6,804; CD8, z = –6,804; CD14, z = –5,148; CD16, z = –2,501; CD19, z = –2,098 (р < 0,001). Отже, підвищення вмісту інтерлейкінів периферичної крові на фоні зниження показників вмісту CD-лімфоцитів сприяє розвитку інтоксикаційного синдрому у хворих.

Виявлено, що підвищення рівнів ІЛ-1 і ІЛ-2 у поєднанні зі зниженням вмісту CD3-клітин супроводжує розвиток млявості хворих. Так, у хворих із симптомом млявості вірогідно вищими були рівні цитокінів ІЛ-1 (z = 2,11; р < 0,05) та ІЛ-2 (z = 2,60; р < 0,01). У той же час при наявності цього симптому вірогідно нижчим був рівень CD3 (z = –1,975; р < 0,05).

На розвиток анорексії у хворих впливало підвищення вмісту CD8- (z = 2,333; р < 0,05) і CD19-клітин (z = 2,209; р < 0,05), яке було вірогідним при порівнянні з показниками дітей, у яких відмови від їжі не спостерігали.

Нами виявлено вірогідну різницю за показниками ІЛ-2, ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8 дітей залежно від наявності блювоти. При відсутності синдрому блювоти рівні цих інтерлейкінів у хворих були вірогідно нижчими: ІЛ-2 (z = 2,107; р < 0,05), ІЛ-4 (z = 1,79; р < 0,05), ІЛ-6 (z = 1,998; р < 0,05), ІЛ-8 (z = 2,728; р < 0,01). Тож підвищення рівнів вищезазначених цитокінів сприяє розвитку блювоти при КІ у дітей.

Виявлено суттєві розбіжності показників імунної відповіді залежно від наявності ознак ексикозу. Нами виявлено вірогідно вищі рівні цитокінів у хворих із симптомом дегідратації (ІЛ-1: z = 3,895; ІЛ-2: z = 4,498; ІЛ-4: z = 3,454; ІЛ-6: z = 4,374; ІЛ-8: z = 4,932; р < 0,001 для всіх). Вміст CD-клітин у цих хворих був вірогідно нижчим (CD3: z = –3,636, р < 0,001; CD4: z = –5,119, р < 0,001; CD8: z = –4,382, р < 0,001; CD14: z = –2,609, р < 0,01; CD16: z = –2,124, р < 0,05). Можна припустити, що виражена цитокінова реактивність на фоні зниження показників клітинного імунітету сприяє розвитку дегідратаційного синдрому.

Проведення порівняльного аналізу виявило суттєву різницю за концентрацією ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-6, ІЛ-8 та вмістом CD4 і CD8 у хворих залежно від наявності ознак кетоацидозу. Так, розвитку кетоацидозу сприяли вірогідно вищий рівень цитокінів ІЛ-1 (z = 2,046; р < 0,05), ІЛ-2 (z = 2,638; р < 0,01), ІЛ-6 (z = 2,669; р < 0,01), ІЛ-8 (z = 2,702; р < 0,01) і вірогідно низькі показники вмісту CD4 (z = –2,215; р < 0,05) і CD8-лім­фоцитів (z = –2,299; р < 0,05) порівняно з хворими, у клінічній картині яких кетоацидоз не реєстрували.

Нами не виявлено вірогідної різниці в рівнях досліджуваних показників у дітей залежно від наявності діарейного синдрому.

Таким чином, виявлено суттєві розбіжності в рівнях окремих лабораторних показників залежно від наявності чи відсутності тих чи інших клінічних симптомів. Значній інтоксикації сприяло підвищення рівнів цитокінів периферичної крові, зниження вмісту CD-клітин. Підвищення рівнів цитокінів ІЛ-1 і ІЛ-2 сприяло розвитку млявості, кетоацидозу та ознак дегідратації, окрім того, підвищення рівня ІЛ-2 — розвитку блювоти. Підвищення вмісту цитокінів ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8 супроводжувало появу синдрому блювоти і дегідратації, а ІЛ-6 та ІЛ-8 — ще й розвиток кетоацидозу. Поява ознак дегідратації відбувалась на тлі низьких показників клітинної ланки імунної відповіді (CD3, CD4, CD8, CD14, CD16), млявості — на тлі низького вмісту CD3-клітин, кетоацидозу — низького вмісту CD4- і CD8-клітин. Високі показники CD8- і CD19-клітин сприяли розвитку анорексії. Отже, визначення вищенаведених лабораторних показників хворих на гострі КІ може бути перспективним щодо пошуку шляхів удосконалення терапії. На нашу думку, призначення засобів, що спроможні відновлювати виявлені нами порушення імунної відповіді, сприяли б швидкому регресу клінічних симптомів і прискорювали одужання хворих.

Висновки

1. У дітей раннього віку, хворих на бактеріальні кишкові інфекції, відбуваються зміни показників загальнозапальної реакції та імунної відповіді.

2. Вираженість цитокінової реакції та клітинної ланки імунітету обумовлює формування особливостей семіотики хвороби.

3. Ступінь вираженості інтоксикаційного синдрому і синдрому ексикозу визначається підвищенням рівня цитокінів (ІL-1, ІL-2, ІL-4, ІL-6, ІL-8) і зниженням показників вмісту CD-клітин (CD3, CD4, CD8, CD14, CD16-лімфоцитів) периферичної крові хворих на КІ.

4. Виявлене зниження показників клітинного імунітету є теоретичною підставою щодо можливості використання в терапії хворих на КІ імунокорегуючих засобів.


Bibliography

1. Георгіянц М.А. Септичний шок у дітей. Принципи діагностики та інтенсивної терапії: Навч. посіб. для лікарів-інтернів і лікарів-слухачів закл. (ф-тів) післядиплом. освіти / М.А. Георгіянц, В.А. Корсунов. — Х.: Золоті сторінки, 2009. — 248 с.

2. Yamaguchi H. Escherichia coli endotoxin enhances acute renal failure in rats after thermal injury / H. Yamaguchi, Т. Kita, H. Sato // Burns. — 2003. — V. 29(2). — Р. 133-138.

3. McKiernan C.A. Circulatory shock in children: an overview / C.A. McKiernan, S.A. Lieberman // Pediatr. Rev. — 2005. — V. 26(12). — Р. 451-60.

4. Buzby J.C. The economics of enteric infections: human foodborne disease costs / J.C. Buzby, T. Roberts // Gastroenterology. — 2009. — V. 136. — Р. 1851-1862.

5. Дьяченко А.Г. Иммунология и иммунопатология острых кишечных инфекций, вызванных патогенными энтеробактериями / А.Г. Дьяченко, П.А. Дьяченко // Вісник СумДУ. — 2001. — № 1. — С. 10-17.

6. Sharma R. Balance of bacterial pro- and anti-inflammatory mediators dictates net effect of enteropathogenic Escherichia coli on intestinal epithelial cells / R. Sharma, S. Tesfay, F.L. Tomson [et al.] // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. — 2006. — V. 290. — P. 685-694.

7. Кузнєцов С.В. Роль простагландинів у формуванні клінічного варіанту перебігу шигельозу у дітей / С.В. Кузнєцов, Т.С. Жаркова // Современная педиатрия. — 2010. — № 3. — С. 58-60.

8. Хандамирова О.О. Цитокиновый профиль у детей с воспалительными заболеваниями кишечника / О.О. Хандамирова // Педиатрическая фармакология. — 2008. — Т. 5, № 6. — С. 132-132.

9. Мощич О.П. Інтерлейкін-1 при гострих кишкових інфекціях у дітей / О.П. Мощич, С.О. Крамарєв, О.В. Корбут, І.В. Шпак // Інфекційні хвороби. — 2004. — № 1. — С. 77-78.

10. Жеребцова Н.Ю. Провоспалительные цитокины при острых кишечных инфекциях, вызванных энтеробактериями, у детей / Н.Ю. Жеребцова, Д.А. Валишин, А.Р. Мавзютов // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. — 2007. — № 3. — С. 48-52.


Back to issue