Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Child`s Health" 5(8) 2007

Back to issue

Вплив екологічних факторів на адаптацію дітей та метаболізм гомоцистеїну

Authors: І.Б. Єршова, Н.А. Бєлих, Т.В. Ширіна, О.М. Кунегіна, Л.І. Гавриш, Г.О. Мочалова, Луганський державний медичний університет

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Specialist manual

print version

У ХХI столітті відкриття в галузі техніки, лавина інформації стали причиною напруженості, агресивності ритму життя. Покращання рівня життя, як це не парадоксально звучить, погіршує рівень здоров’я. Організм людини може перенести короткочасні екстремальні навантаження, але йому непросто адaптуватися до прогресивно зростаючих ушкоджень, що викликані факторами навколишнього середовища, — занадто великі зміни біоценозу. Порушилася гармонія між внутрішнім середовищем організму та навколишньою дійсністю. Соціальні, психологічні, емоційні кризи охоплюють сьогодні цілі країни. Шансів на виживання все менше й менше. Багато захворювань змінили свою клінічну картину, бактерії та віруси стали стійкими до антибіотиків. Для боротьби з ними застосовуються все більш агресивні препарати, токсичні для людини.

Особливо чутливим до навантажень навколишнього середовища є організм дитини, причому катастрофічне погіршення стану здоров’я дітей та підлітків, що відбувається на фоні демографічних процесів у нашому суспільстві, обумовлене цілим комплексом соціально-економічних причин, серед яких особливу роль відіграють погіршення якості харчування, техногенне перевантаження, збільшення стресових ситуацій у повсякденному житті дітей, недосконалість системи психолого-педагогічної підтримки школярів та дітей дошкільного та раннього віку, відсутність ефективних освітніх програм, спрямованих на формування в дітей потреби в збереженні здоров’я і т.ін. [2].

За останні роки в країні значно збільшилося споживання алкогольних напоїв. Незважаючи на те, що найбільш важливим є здоровий початок життя, поширилося вживання вагітною жінкою алкоголю та наркотичних речовин, що обумовлює дефекти формування та функціонального дозрівання структур головного мозку плода, як наслідок, у дітей спостерігається затримка психофізичного розвитку в перші роки життя, уроджена гіпотрофія, стигми дизембріогенезу, уроджені вади розвитку, вторинний імунний дефіцит, соматична патологія.

Крім того, в Україні за 10 останніх років поряд із зростанням кількості розлучень з 39,9 до 51,0 % спостерігається збільшення кількості позашлюбних дітей з 11,2 до 17,0 %, що свідчить про значне зростання числа дітей, які виховуються в неповних сім’ях [10, 11]. До того ж, згідно зі статистичними даними, з кожним роком збільшується кількість сімей, у яких батьки позбавлені батьківських прав, а значить, зростає кількість соціальних сиріт. Глибокий аналіз стану здоров’я дітей у сім’ях, що розпадаються, проведений B. Lindstrom і L. Kochler. Автори досить переконливо аргументують роль патогенного впливу трьох основних періодів розлучення на серцево-судинну, імунологічну та психологічну реактивність дитини: періоду, що передує розпаду, власне шлюборозлучного процесу й періоду після розлучення. За таких обставин дитина знаходиться в умовах тривалого стресу. А перебування дитини в умовах хронічного психоемоційного стресу, у свою чергу, впливає на центральну нервову систему, викликає зміни, характерні для депресії [6].

Формування стану дезадаптації спричиняє також комплекс негативно діючих на організм соціально-гігієнічних факторів, кількість яких зросла за останній час. До таких факторів належить незадовільний рівень житлових, побутових і матеріальних умов проживання, що може позначитися на здоров’ї й поведінці дитини [1, 2, 4, 7–9].

Особливу увагу привертають умови життя дітей, які виховуються в закритих закладах. Зовсім не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам близько 14,1 % таких дитячих закладів. Забезпечені центральним водопостачанням у деяких регіонах тільки 76,2 % закладів, від 3,2 до 16,7 % закладів усе ще залишаються на опаленні грубками, порушення вимог природного та штучного освітлення наявне в 2–58 % закладів. Досі залишаються невирішеними проблеми утримання, газифікації, заміни технологічного та методичного обладнання, системи водопостачання, опалювальних систем, капітального ремонту будівель, приміщень, майстерень у переважній більшості закладів, побудованих у 60–70-х роках минулого століття.

У більшості закладів проблема забезпечення меблями відповідно до анатомо-фізіологічних особливостей дітей шкільного віку й досі не вирішена. Існують також проблеми щодо функціонування в інтернатах спортивних залів, більшість із яких не відповідає вимогам до оснащення необхідним спортивним обладнанням [11].

Згідно з даними дослідження ІОЗДП АМН України [9], існує проблема організації харчування дітей в інтернатних закладах у зв’язку з тим, що від 10 до 52 % харчоблоків не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, зберігається дефіцит посуду, миючих та дезінфекційних засобів.

Така ситуація призводить до формування дисгармонійного фізичного розвитку, трофологічної недостатності з розвитком у подальшому соматичних захворювань та соціальної дезадаптації дітей у майбутньому.

Треба також відзначити збільшення кількості дітей, які входять до групи соціального ризику. Це діти, чий соціальний статус за тими або іншими ознаками не має стабільності, які практично не можуть поодинці подолати труднощі, що виникли в їхньому житті. Усе це врешті-решт може призвести до втрати ними соціальної значущості, духовності, моральності, до біологічної загибелі.

До цієї групи належать такі категорії дітей:

— діти-сироти;

— діти з девіантною поведінкою;

— діти з вадами фізичного та психічного розвитку;

— діти, які зазнали насильства;

— обдаровані діти, які відчувають труднощі у спілкуванні.

Відомо, що в дітей цих категорій значно змінюються нервово-психічний стан і поведінка, що свідчить про напруження, а іноді й про зрив адаптаційних можливостей [9].

Зазначені проблеми також спричиняють високий рівень захворюваності, розлади психіки та поведінки [4]. Як свідчать дослідження, у дітей молодшого шкільного віку зростає частота мінімальних мозкових дисфункцій та різних межових станів інтелектуальної недостатності. У середньому шкільному віці зростає питома вага психопатоподібних форм порушення поведінки та патохарактерологічних реакцій з асоціальною спрямованістю (втечі, бродяжництво, бійки), неврозоподібних розладів, енурезу. У старшому шкільному віці провідними є порушення невротичного кола з затяжними субдепресивними, тривожними, дезадаптивно-пристосувальними порушеннями поведінки, що проявляються ранньою алкоголізацією, токсикоманіями, сексуальними девіаціями, агресивною поведінкою [4].

Безумовно, перебіг вищезазначених порушень неможливий без дисбалансу нейромедіаторної сфери, що формується на фоні дефіциту мікронутрієнтів, особливо вітамінів.

Багатьма дослідженнями було встановлено, що стреси, нервове перенапруження, гіподинамія, вживання алкоголю, токсичних речовин супроводжуються зростанням вмісту в організмі гомоцистеїну.

Гомоцистеїн має виражену токсичну дію на клітину. Для її захисту існують спеціальні механізми виведення гомоцистеїну з клітини в кров. Тому при надлишку гомоцистеїну в організмі він починає накопичуватися в крові.

Сьогодні все більше уваги приділяється гомоцистеїну як провідному фактору розвитку атеросклеротичних процесів. Уперше про участь гомоцистеїну в маніфестації атеросклерозу було сказано на початку 60-х років минулого століття. Тоді, насамперед, було встановлено, що з його накопиченням пов’язані ендотеліальна дисфункція та розпушення внутрішньої поверхні судинної стінки, що полегшує відкладення холестерину, кальцію з формуванням атеросклеротичної бляшки. Якщо раніше, говорячи про атеросклеротичні процеси, ми мали на увазі людей зрілого віку, то зараз ідеться про людей молодого віку. При цьому підвищення вмісту гомоцистеїну в плазмі є ознакою фолієвого дефіциту.

Найчастіше причинами підвищення рівня гомоцистеїну є вітамінодефіцитні стани. Як уже було зазначено, особливо чутливий організм до нестачі фолієвої кислоті. Останнім часом сформувалася думка, що профілактичний вплив фолієвої кислоти при атеросклерозі реалізується в числі інших механізмів та через зниження рівня гомоцистеїну в крові [11, 12].

Фолієва кислота — це основний життєво необхідний вітамін групи В, що входить до складу багатьох харчових продуктів у вигляді фолатів. Фолати синтезуються мікроорганізмами та рослинами, але майже не утворюються в організмі людини. Тому отримати необхідну кількість фолієвої кислоти можна тільки шляхом вживання продуктів із високим її вмістом (куряча та яловича печінка, томатний та апельсиновий сік, шпинат, брюссельська капуста, броколі, картопля фрі, пророслі зерна пшениці, квасоля) та спеціальних препаратів. Цікаво, що біологічне засвоєння синтетичної фолієвої кислоти (таблетки) вдвічі вище за засвоєння харчових фолатів, тим більше що значна їх частина руйнується під час приготування їжі. Тому щоденне приймання фолієвої кислоти в таблетках ефективніше сприяє підтриманню необхідного її рівня в організмі.

Чи може людина отримати занадто багато фолієвої кислоти? Це питання не повинне викликати великого занепокоєння. Багатьма дослідженнями було доведено, що навіть у великих дозах фолієва кислота не є токсичною.

Цей вітамін включений до більшості протоколів лікування й широкомасштабної профілактики неврологічних захворювань у Європі, Японії й США. Він лідирує в рейтингу неврологічних досліджень серед усіх вітамінів групи В. Фолієва кислота виявилася найбільш ефективною для профілактики хвороби Альцгеймера. Цей вітамін покращує психічний стан пацієнтів із хворобою Дауна [18, 17]. Недостатність фолієвої кислоти в організмі призводить до прогресування атеросклерозу [13, 14].

Відновлена форма фолієвої кислоти як кофермент бере участь у ферментативних реакціях при обміні амінокислот (серину, гліцину, гістидину), синтезі метіоніну, пуринових и піримідинових основ. Вона важлива для нормальних процесів росту, розвитку та проліферації тканин, у тому числі для еритропоезу й ембріогенезу. Крім того, фолієва кислота необхідна для утворення адреналіну, катаболізму нікотинової кислоти та ін., має естрогеноподібну дію [14]. Доведено, що приймання фолієвої кислоти зменшує ризик розвитку раку шийки матки [15, 16].

Про те, що дефіцит фолієвої кислоти в жінок призводить до розвитку уродженої патології центральної нервової системи в дітей, відомо вже упродовж 50 років. Результати рандомізованого дослідження свідчать, що як мінімум у 75 % випадків можна було б запобігти уродженим вадам розвитку центральної нервової системи, якби жінки ще до зачаття дитини та на ранніх строках вагітності приймали вітамін В9.

Якщо дефіцит фолатів до останнього часу пов’язували більшою мірою з патологією центральної нервової системи й фолієводефіцитною анемією, то сьогодні його пов’язують також із розвитком астенічних та депресивних станів. Крім того, вважається, що фолієва кислота забезпечує профілактику глибоких венозних тромбозів та емболій.

Уже в 1998 році (порівняно з 1997 роком, коли США ввели обов’язкове фортифікування муки фолієвою кислотою) кількість смертей від інсультів зменшилася на 4753, а від серцевих нападів — на 21 943, що складає 3,4 % за кожною патологією [15].

Така велика кількість можливих ускладнень обумовлена важливою роллю фолієвої кислоти в обміні речовин, участі в біосинтезі РНК, ДНК, що особливо важливо для тканин, які активно диференціюються.

У дітей із дефіцитом фолієвої кислоти спостерігається затримка збільшення маси тіла, пригнічується функція кісткового мозку, порушується нормальне дозрівання слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, що призводить до розвитку ентеритів, затримки психомоторного розвитку.

Треба пам’ятати, що під час теплової обробки руйнується до 90 % фолієвої кислоти, що міститься в продуктах. Так, під час відварювання овочів та м’яса втрати фолієвої кислоти досягають 70–90 %, під час смаження м’яса — 95 %, а під час відварювання яєць — 50 %.

Різко зменшується рівень фолієвої кислоти при дисбіотичних розладах.

Всмоктування фолієвої кислоти порушується при прийманні антигіперліпідемічних сполук, антиметаболітів, сульфаніламідів, а також спиртовміщуючих препаратів, кортикостероїдів, аспірину, естрогенів, барбітуратів та при прийманні нітрофуранових й протитуберкульозних препаратів.

Із лікувальною метою фолієву кислоту призначають по 5 мг на добу, дітям — залежно від віку. Тривалість курсу складає 20–30 діб.

Приймання фолієвої кислоти покращує продукцію молока, захищає від кишкових паразитів та харчових отруєнь, забезпечує здоровий вигляд шкіри. Фолієва кислота діє як анальгетик при болях та покращує апетит. Використовується як профілактичний засіб при виразковому стоматиті.

Зараз на українському ринку ми маємо такі препарати, що містять фолієву кислоту: В-комплекс (мультитабс) — 0,2 мг, вітанейрон — 0,25 мг, вітрум суперстрес — 0,4 мг, теравіт антистрес — 0,4 мг, лактовіт форте — 1,5 мг, Фолацин — 5 мг. Отже, Фолацин містить найбільшу кількість фолієвої кислоти і може використовуватися не тільки з профілактичною, але і з лікувальною метою.

З огляду на вищезазначене ми проаналізували рівень гомоцистеїну та ефективність Фолацину в 65 підлітків із вегетативними дисфункціями. Попередні результати дозволяють зробити висновок, що майже в 70 % дітей із синдромом вегетативних дисфункцій спостерігалося підвищення рівня гомоцистену на 30–50 %, при цьому він коливався в межах 14–15 мкмоль/мл (норма 10–11 мкмоль/мл). Більш вираженими були зміни в групі дітей із вегетативними дисфункціями на фоні дисбіотичних розладів. Нормального рівня гомоцистеїну ми не спостерігали в жодної дитини.

При повторному дослідженні через місяць після приймання Фолацину в дозі 5 мг/добу ми виявили не тільки відновлення вмісту гомоцистеїну, але й ліквідацію клінічних ознак розладів вегетативного характеру. Отримані результати дають підставу для використання препаратів фолієвої кислоти в лікуванні та профілактиці вегетативних дисфункцій у дітей.


Bibliography

1. Альбицкий В.Ю., Cигал Т.М., Ананьин С.А. Состояние здоровья детей из социопатических семей // Рос. вестник перинатологии и педиатрии. — 1996. — № 1. — C. 8-11.

2. Антипкін Ю.Г., Арабська Л.П. та ін. Вплив мікросередовища на стан здоров’я дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, які проживають в екологічно несприятливих районах // Перинатологія та педіатрія. — 2005. — № 1/2 (23). — С. 92-95.

3. Балакірєва О.М., Вакуленко О.В. та ін. Громадська думка: дослідження, аналіз, висновки. — К.: ДЦССМ, 2003. — 164 с.

4. Бєлих Н.А. Особливості стану здоров’я дітей з соціально дезадаптованих сімей: медичні та соціальні проблеми // Современная педиатрия. — 2006. — № 4 (13). — С. 16-18.

5. Выхристюк О.Ф., Самсыгина Г.А. «Неблагополучные» дети: медицинские и социальные проблемы // Лечащий врач. — 1998. — № 6. — C. 10-14.

6. Гаркави Л.Х., Квакина Е.В., Кузьменко Т.С. Социальные показатели антистрессовых адаптационных реакций и стресса у детей // Педиатрия. — 1996. — № 5. — С. 107-109.

7. Гойда Н.Г., Веропотвелян П.М. та ін. Соціально-гігієнічна характеристика дітей в соціально-неблагополучних сім’ях та деякі особливості їх захворюваності та фізичного розвитку // ПАГ. — 2002. — № 1. — С. 13-15.

8. Гусакова І.В. Деякі психологічні особливості сільських підлітків з проявами вегетативної дисфункції на рубежі 2–3 тисячоліть // Журнал психіатрії та неврології. — 2001. — № 2. — С. 587-589.

9. Коренєв М.М., Левенець С.О. та ін. Медико-соціальні проблеми охорони здоров’я дітей шкільного віку та підлітків // ПАГ. — 1999. — № 4. — С. 6-7.

10. Коренєв М.М., Моісеєнко Р.О. та ін. Особливості психологічного розвитку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування // Укр. вісник психоневрології. — 2002. — Т. 10, № 3 (32). — С. 37-39.

11. Inertia on Folic Acid has Caused Unnecessary Deaths // BMJ. — 2003. — Vol. 326. — 17 May.

12. Elizabeth D. Hibbard, Smithells R.W. Folic Acid Metabolism and Human Embryopathy. Preliminary Communications // Lancet. — 1965. — June 12.

13. Kenneth D. Rosenberg, Jill M. Gelow, Alfredo P. Sandoval. Pediatrics. Pregnancy Intendedness and the Use of Periconceptional Folic Acid. — May 2003. — Vol. 111, № 5.

14. Nicholas Wald. The Micronutrient Initiative Towards a Rational Public Health Policy on Folic Acid Consultative meeting on how to increase the global pace at which folic acid preventable birth defects are prevented. — Ottawа, 2003. — 25th April.

15. Godfrey P. Oakley Jr. Folic acid fortification: time for a concentrated effort // BMJ. — 2002. — 324. — 1348-9.

16. Godfrey P. Oakley. Delaying folic acid fortification of flour // BMJ. — 2002. — 324. — 1348-1349.

17. Selhub J., Jacques P.F., Rosenberg I.H., Rogers G., Bowman B.A., Gunter E.W. et al. Serum total homocysteine concentrations in the third national health and nutrition examination survey (1991–1994): population reference ranges and contribution of vitamin status to high serum concentrations // Ann. Intern. Med. — 1999. — 131. — 331-339.

18. International Health News Database. Summaries of the latest research concerning folic acid.

Similar articles

Effect of Metformin Therapy on the Levels of Folic Acid and Homocysteine in Women with Polycystic Ovary Syndrome
Authors: Karachentsev Yu.I., Arkhypkina T.L., Liubymovа L.P., Bondarenko V.O. - State Institution «Institute of Problems of Endocrine Pathology named after V.Ya. Danylevskyi of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
International journal of endocrinology 1 (73) 2016
Date: 2016.03.25
Categories: Endocrinology
Sections: Clinical researches
Ефективність метаболічної корекції гіпергомоцистеїнемії при гіпертонічній хворобі
Authors: Яковлєва О.О., Кириченко О.В. - Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
"Hypertension" 4 (30) 2013
Date: 2013.09.04
Categories: Cardiology, Therapy
Sections: Clinical researches

Back to issue