Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 5 (40) 2012

Back to issue

Роль спадкових факторів у розвитку мультифакторіальної патології у дітей, батьки яких зазнали радіаційного впливу в дитячому та підлітковому віці внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС

Authors: Ковальова В.І. - ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН», м. Харків

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

У статті наведені дані клініко-генеалогічного обстеження дітей, батьки яких зазнали радіаційного впливу в дитячому та підлітковому віці внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Встановлено, що 96,2 % дітей цієї когорти мають схильність до мультифакторіальної патології. Показано, що найбільш поширеним ускладненням гестаційного періоду була загроза переривання вагітності.

В статье изложены данные клинико-генеалогического обследования детей, родители которых подверглись радиационному влиянию в детском и подростковом возрасте в результате аварии на Чернобыльской АЭС. Установлено, что 96,2 % детей этой когорты имеют склонность к мультифакториальной патологии. Показано, что наиболее распространенным осложнением гестационного периода была угроза прерывания беременности.

The article presents the data of clinical and genealogic examination of children whose parents had been exposed to radiation in childhood and adolescence due to the Chernobyl NPS accident. It was established that 96.2 % of children from this group could have multifactorial pathology. It is shown that most common pregnancy complication was threatened miscarriage.


Keywords

клініко-генеалогічний аналіз, мультифакторіальна патологія.

клинико-генеалогический анализ, мультифакториальная патология.

clinical and genealogic analysis, multifactorial pathology.

Вступ

У результаті Чорнобильської катастрофи склалась ситуація, коли сотні тисяч дітей зазнали впливу не тільки гострого опромінення, але жили, росли та розвивалися в умовах довготривалого впливу малих доз іонізуючого випромінювання та інших несприятливих факторів післячорнобильського періоду [1].

Серед багатьох проблем, що виникли після аварії, од­нією з найбільш важливих є проблема ефекту передачі через опромінені статеві клітини батьків нестабільності геному першому поколінню їх нащадків [2]. Так, в експерименті було показано, що постійна дія іонізуючого випромінювання низької інтенсивності в умовах 30 км зони ЧАЕС несприятливо впливає на репродуктивну функцію та постнатальний розвиток щурів упродовж декількох поколінь [3].

У літературі є також дані про перехід геномної нестабільності в статевих клітинах батьків, індукованих сублетальними дозами іонізуючої радіації, у соматичні клітини нащадків. Цей вид геномних порушень може виникнути в клітинах, які не піддавалися опроміненню, але сигнали ушкодження одержали від опромінених [4].

Отримано також переконливі дані, що вказують на те, що частина клітин, які вижили після опромінення, можуть давати функціонально змінене потомство, у якому з високою частотою протягом багатьох поколінь виникають de novo аберації хромосом і генні мутації, що в ряді випадків призводять до підвищеної клітинної загибелі шляхом апоптозу. Ці відстрочені прояви радіаційного ефекту не мають клонального характеру й одержали назву радіаційно-індукованої нестабільності геному [5].

Слід зазначити, що соматичні мутації, які проявляються в першому поколінні, надалі можуть викликати грубі порушення генного балансу в статевих клітинах, що є суттєвою небезпекою для спадковості наступних поколінь [2]. Окрім того, зниження активності захисних та компенсаторно-відновлюючих систем організму може призвести до фізіологічної та функціональної неповноцінності різних органів та систем [1].

Тому збереження стабільності геному є обов’язко­вою умовою повноцінного розвитку організму, а його дестабілізація асоціюється з формуванням патологічного фенотипу, високим ризиком апоптичної загибелі клітин або їх переходом на шлях злоякісної трансформації [6].

Результати епідеміологічних та цитогенетичних спостережень за великою когортою дітей, народжених від батьків-хібакуся в Японії, навіть до сьогодні не дозволяють зробити однозначного висновку щодо генетичних ефектів атомного бомбардування в першому поколінні та наступних генераціях нащадків. Для виявлення таких ефектів рекомендовано проводити ретельне клінічне обстеження цієї когорти, зокрема, вивчати не тільки суто спадкову, але й мультифакторіальну патологію. Аналогічна рекомендація може бути використана і для нащадків батьків, опромінених чинниками Чорнобильської катастрофи [7].

Як відомо, мультифакторіальні захворювання становлять основну масу значно поширеної патології, у реалізації якої поряд із факторами спадкової схильності значну роль відіграють і фактори зовнішнього середовища [8].

Доведено, що навіть так звані малі для людини дози ­іонізуючої радіації при тривалій дії можуть бути «подвоюючими» за цитогенетичними критеріями, індукуючи специфічні пошкодження хромосом в індикаторних клітинах, які є не лише біомаркерами мутагенної дії радіації на людину, але й призводячи до загибелі або порушення функціонування клітин-мішеней (соматичних і статевих), можуть лежати в основі виникнення стохастичних, можливо, деяких нестохастичних післярадіаційних ефектів із генетичною компонентою (зокрема, мультифакторіальної патології) [2]. Наукові дослідження та клінічні спостереження, що проводилися після аварійного періоду, свідчать про погіршення здоров’я нащадків опромінених батьків та підвищену частоту реалізації мультифакторіальної патології [9].

Таким чином, визначення генетичних факторів формування здоров'я дітей, батьки яких піддавалися радіаційному впливу в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, являється актуальним для комплексної оцінки стану здоров'я та визначення груп високого ризику розвитку мультифакторіальних захворювань.

Матеріали та методи

Матеріалом для дослідження були дані клініко-генеалогічного обстеження 137 дітей, народжених у сім’ях, які мешкали на контамінованих радіонуклідами територіях. Статистична обробка результатів проводилася з використанням програми Excel. Для визначення вірогідності розбіжностей між ознаками, що порівнювались, використовували критерій Стьюдента, метод c2 [10].

Результати та їх обговорення

Клініко-генеалогічний аналіз, проведений у родинах дітей, батьки яких жили в умовах довготривалого впливу малих доз іонізуючого випромінювання, дозволив встановити, що у 96,2 % обстежених мала місце схильність до основних неінфекційних захворювань. Так, у 198 родичів першого ступеня спорідненості домінувала патологія серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту — 63,2 і 34,5 %. Порушення репродуктивної системи визначалися у 32,2 % випадків. Гінекологічні захворювання спостерігалися у 17,2 % обстежених. Патологія ендокринної системи та нервово-психічної сфери були виявлені у 21,8 і 5,8 % досліджених. Патологія сечовивідної та дихальної систем зустрічалася з частотою 9,2 і 2,2 % відповідно. Захворювання опорно-рухового апарату реєструвалися у 4,6 % випадків.

Результати досліджень останнього десятиріччя [11] свідчать про те, що у постраждалих унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС спостерігається тенденція щодо збільшення захворювань органів кровообігу. Так, якщо в 1990–1991 роках перше місце в структурі захворюваності займали хвороби нервової системи (34,6 %), а захворювання системи кровообігу знаходились лише на п’ятому місці (9,8 %), то вже в останні роки вони вийшли на перше місце, становлячи у структурі всієї патології 89,5 %.

Існують також дані [12], що в евакуйованого населення захворювання травного каналу займають одне з провідних місць серед усіх захворювань. Всі вони характеризуються хронічним перебігом, частими рецидивами та розвитком ускладнень.

Серед 883 родичів другого ступеня спорідненості патологія серцево-судинної системи визначалася у 12,5 % випадків. Захворювання шлунково-кишкового тракту та ендокринна патологія реєструвалися з частотою 4,4 та 2,8 %. Гінекологічні захворювання та порушення репродуктивної системи спостерігалися у 2,8 і 0,6 % досліджених. Патологія сечовивідної, дихальної та нервової систем визначалася в поодиноких випадках — у 1,2; 1,3 і 0,9 % відповідно. Злоякісні новоутворення та захворювання опорно-рухового апарату реєструвалися у 3,9 та 3,2 % досліджених.

Серед 578 родичів третього ступеня спорідненості також переважала патологія серцево-судинної системи (7,6 %). Злоякісні новоутворення та захворювання шлунково-кишкового тракту спостерігалися у 6,2 і 2,8 % випадків відповідно. Ендокринна патологія мала місце в 1,9 % досліджених. Гінекологічні захворювання спостерігалися у 1,1 % родичів обстежених. Патологія опорно-рухового апарату та сечовивідної систем відзначалася в 0,9 і 0,7 % випадків відповідно.

Таким чином, проведений клініко-генеалогічний аналіз серед дітей, батьки яких мешкали на забруднених радіонуклідами територіях під час аварії на Чорнобильській АЕС, дозволив встановити, що порушення з боку серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, репродуктивної і сечовивідної систем, ендокринна патологія та гінекологічні захворювання виявлялися у родичів першого ступеня спорідненості вірогідно частіше, ніж у родичів другого та третього ступеня спорідненості (табл. 1).

При аналізі сімейного анамнезу нами було встановлено, що обтяженість такими соціальними факторами, як зловживання алкоголем та паління, у групі дітей, батьки яких мешкали на забруднених радіонуклідами територіях становили 35,0 та 40,5 % відповідно.

Вивчення перинатального анамнезу в даній когорті дітей дозволило встановити, що фізіологічний перебіг вагітності становив 35,0 % випадків. Загроза переривання вагітності спостерігалась у 30,0 % досліджуваних. Число вагітностей, ускладнених гестозом першої та другої половини, дорівнювало 10,5 та 5,3 % відповідно. Отримані нами дані збігаються з літературними. Так, результати досліджень [13] свідчать про те, що основними ускладненнями вагітності у жінок, радіаційно опромінених у дитячому віці, були: невиношування, передчасні пологи, ранні гестози.

Фізіологічний перебіг пологів відмічався у 65,0 % випадків, операційна допомога породіллям становила 20,0 %. У 19,7 % дітей вага при народженні коливалась від 1900,0 до 2900,0; зріст — від 44 до 49 см. На грудному вигодовуванні знаходилось 35,0 % дітей, на штучному — 55,0 % та на змішаному — 10,0 %. Згідно з літературними даними [13], у жінок, радіаційно опромінених у дитячому віці, серед ускладнень у пологах спостерігались: патологічна крововтрата, передчасний вплив навколоплідних вод та аномалії пологової діяльності.

Таким чином, діти, батьки яких зазнали радіаційного опромінення в дитячому та підлітковому віці, потребують медико-генетичного консультування, оскільки 96,2 % обстежених мають схильність до мультифакторіальної патології. Визначення генетичних та інших несприятливих факторів післячорнобильського періоду також є актуальним для комплексної оцінки стану здоров’я цієї когорти дітей та виділення груп високого ризику розвитку мультифакторіальної патології.

Висновки

1. Клініко-генеалогічний аналіз, проведений серед дітей, батьки яких мешкали на забруднених радіонуклідами територіях, дозволив визначити, що 96,2 % обстежених мають схильність до мультифакторіальної патології.

2. Встановлено, що порушення з боку серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, репродуктивної та сечовивідної систем, а також гінекологічні захворювання у родичів першого ступеня визначалися вірогідно частіше, ніж у родичів другого та третього ступеня спорідненості.

3. Показано, що загроза переривання вагітності була найбільш поширеним ускладненням гестаційного періоду, яка спостерігалась у 30,0 % досліджуваних.


Bibliography

1. Определение групп риска возникновения радиационно-индуцированной соматической патологии у детей, подвергшихся воздействию радиации: Пособие для врачей / Л.С. Балева [и др.]. — М., 2007. —15 с.

2. Пілінська М.А. Цитогенетичні наслідки у Чорнобильських контингентів пріоритетного спостереження // Медичні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції. — Київ, 2007. — С. 156-169.

3. Ватліцова О.С., Клепко А.В., Андрейченко С.В. Вплив рентгенівського випромінювання на репродуктивну функцію щурів та деякі фенотипові ознаки у їх нащадків // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології: Зб. наук. праць. — К., 2007. — Вип. 13. — С. 72-77.

4. Воробцова Е.И. Генетические и соматические эффекты ионизирующей радиации у человека и животных // Радиационная биология. Радиоэкология. — 2005 — Т. 41, № 5. — С. 639-643.

5. Выявление с помощью теста «адаптивный ответ» нестабильности генома у потомства самцов мышей, подвергнутых хроническому воздействию g-излучений / Заичкина С.И. [и др.] // Радиационная биология. Радиоэкология. — 2002. — Т. 42, № 6. — С. 608-611.

6. Акопян Г.Р. Передчасне розподілення хромосом, як інформативний маркер хромосомної нестабільності в клітинах людини // Досягнення і проблеми генетики, селекції та біотехнології: Зб. наук. праць. — Київ, 2007. — Т. 1 — С. 390-393.

7. Дибський С.С. «Мішеневі» та «немішеневі» цитогенетичні ефекти в соматичних клітинах осіб, які зазнали впливу іонізуючої радіації внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС: Автореф. дис... д-ра біолог. наук: спец. 03.00.15 «Генетика» / С.С. Дибський; ДУ «НЦРМ АМНУ». — К., 2010. — 39 с.

8. Лильин Е.Т. Генетика для врачей / Е.Т. Лильин, Е.Т. Богомазов, П.Б. Гофман-Кадошников. — М.: Медицина, 1990. — 254 с.

9. Скварська О.О. Клініко-генетичні особливості дітей, які народилися в сім'ях учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: Автореф. дис… канд. мед. наук: спец. 03.00.15 «Генетика» / О.О. Скварська; Ін-т гігієни та мед. екології ім. О.М. Марзеєва АМН України. — К., 2004. — 17 с.

10. Атраментова Л.А. Статистические методы в биологии / Л.А. Атраментова, О.М. Утевская. — Горловка, 2008. — 24 с.

11. Харченко В.П., Куликова Т.А., Дьячкова Л.В. Распространенность и особенности развития цереброваскулярной патологии у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології: Зб. наук. праць. — К., 2007. — Вип. 13. — С. 316-323.

12. Дац І.В., Скляров Є.Я., Ільчишин О.С. Клініко-функціональна оцінка стану травного каналу в евакуйованого населення у віддалені терміни впливу радіаційного фактора // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології: Зб. наук. праць. — К., 2007. — Вип. 13. — С. 119-132.

13. Мокрик О.М. Перебіг вагітності і пологів у жінок, радіаційно опромінених у дитячому віці // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології: Зб. наук. праць. — К., 2007. — Вип. 13. — С. 246-250.

Similar articles

Особливості перебігу патології системи  травлення в нащадків опромінених внаслідок  аварії на Чорнобильській АЕС батьків
Authors: Кашіна-Ярмак В.Л. - ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН», м. Харків
"Child`s Health" 5 (40) 2012
Date: 2013.03.19
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Клініко-анамнестичні особливості патології шлунково-кишкового тракту в дітей із синдромом дисплазії сполучної тканини серця, які народилися від батьків, опромінених у дитячому віці в результаті аварії на ЧАЕС
Authors: Кондрашова В.Г., Колпаков І.Є., Вдовенко В.Ю., Гриценко Т.В., Шепелюк Т.В., Студенікіна О.М., Степанова Є.І. - Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», м. Київ
"Child`s Health" 6 (57) 2014
Date: 2014.12.17
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Состояние здоровья детей, рожденных в семьях родителей, облученных вследствие аварии на Чернобыльской АЭС
Authors: Коренев Н.М., Бориско Г.А., Кашина-Ярмак В.Л., Государственное учреждение «Институт охраны здоровья детей и подростков Национальной академии медицинских наук Украины», г. Харьков
"Child`s Health" 6 (41) 2012
Date: 2013.02.22
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Authors: В.М. Волкославська, О.Л. Гутнєв, А.А. Фомюк, Г.Ф. Лобанов, Н.О. Чікіна. ДУ «Інститут дерматології та венерології АМН України», м. Київ
"News of medicine and pharmacy" Дерматология (319) 2010 (тематический номер)
Date: 2010.08.06

Back to issue