Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Ukrainian journal of surgery 4 (19) 2012

Back to issue

Пухлини шиї: клінічні проблеми, діагностика і лікувальна тактика

Authors: Десятерик В.І., Міхно С.П., Поліщук Л.М., Балута Ю.М., ДЗ «Дніпропетровська медична академія» МОЗ України

Categories: Surgery

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Проведено аналіз структури та лікування 298 пацієнтів із пухлинами шиї різноманітного походження. Визначено діагностичні критерії пухлин шиї та запропоновано діагностичний алгоритм для покращення ефективності лікування хворих із пухлинними ураженнями шиї.

Проведен анализ структуры и лечения 298 пациентов с опухолями шеи различного происхождения. Определены диагностические критерии опухолей шеи и предложен диагностический алгоритм для улучшения эффективности лечения пациентов с опухолевидными поражениями шеи.

The analysis of the structure and treatment of 298 patients with neck tumors of various origins has been carried out. Diagnostic criteria for neck tumors had been defined and diagnostic algorithm to improve the efficiency of treating the patients with tumor-like lesions of the neck had been offered.


Keywords

пухлини шиї, діагностично-лікувальний алгоритм.

опухоли шеи, лечебно-диагностический алгоритм.

neck tumors, diagnostic and treatment algorithm.

Вступ

Пухлиноподібні утворення з локалізацією на шиї ставлять перед практичним лікарями різних спеціальностей ряд проблемних діагностичних і лікувальних задач. Складна топографо-анатомічна будова шиї, тісний взаємозв’язок різноманітних за морфологією та функцією органів зумовлює багатогранність клінічних проявів при їх пухлинних ураженнях та створює труднощі в їх диференціальній діагностиці [1, 2]. Видатний онколог і провідний спеціаліст у хірургії пухлин голови та шиї професор О.І. Пачес застерігав: «Дуже важливо, щоб кожен лікар, який установив діагноз пухлини в ділянці голови чи шиї і взявся лікувати хворого, пам’ятав про велику відповідальність, яку він взяв на себе, бо тільки знання клінічного перебігу численних пухлин голови і шиї, особливостей їх діагностики, специфіки терапії можуть забезпечити позитивні близькі і віддалені результати» [1]. Особливу актуальність вказана патологія набуває при впровадженні сімейної медицини, коли клінічну задачу доведеться вирішувати лікарю передової ланки медичної допомоги.

Мета дослідження — аналіз структури пухлиноподібних уражень шиї та результатів їх лікування з метою удосконалення діагностично-лікувальної програми.

Матеріал і методи

Проведено аналіз лікування 298 пацієнтів із пухлинами шиї, які лікувалися в хірургічних відділеннях клінічної бази кафедри хірургії, травматології та ортопедії ФПО Дніпропетровської медичної академії за 2009–2010 рр. Серед пацієнтів переважали жінки 204 (70,1 %). Вік пацієнтів коливався у межах від 18 до 82 років, із переважанням вікової категорії 35–45 років — 174 (58,4 %) та 55–65 років — 82 (27,5 %). Для діагностики пухлин застосовувалися клінічні методи обстеження, загальноклінічні та біохімічні лабораторні обстеження крові, променеві методи діагностики: ультразвукова діагностика (УЗД) із прицільною тонкоголковою аспіраційною пункційною біопсією (ТАПБ); рентгенографія; комп’ютерна й магнітно-резонансна томографія, ендоскопічні методи: ларингоскопія, фібробронхоскопія, фіброезофагогастроскопія.

Результати і обговорення

Поява пухлиноподібного вогнища на шиї примушує лікаря, до якого вперше звертається пацієнт, вирішувати декілька важливих питань. По-перше, із якої анатомічної структури походить пухлина, по-друге, яку морфологічну структуру вона має. Адже на долю злоякісних пухлин із локалізацією на голові чи шиї припадає 5 % із щорічно виявлених злоякісних пухлин, із яких, на жаль, у 60–65 % пацієнтів вони виявляються у ІІІ–ІV стадіях захворювання. Незважаючи на те, що більшість пухлин шиї відноситься до візуальних форм, тобто їх можна побачити й пропальпувати, чітко визначити їх походження без допоміжних методів діагностики неможливо [3, 4].

Серед пухлин шиї виділяють пухлини органів шиї (так звані органні пухлини), які розвиваються із глотки, гортані, щитоподібної залози, стравоходу, слинних залоз. Друга група — неорганні пухлини шиї, які виникають із м’яких тканин шиї і класифікуються за гістогенетичним принципом: пухлини нейроектодермального походження (неврогенні пухлини: невриноми, нейрофіброми, неврогенні саркоми, гангліоневриноми, парагангліоми, хемодектоми); пухлини мезенхімального походження: ліпоми, ліпосаркоми, фіброми, ангіоми, рабдоміоми тощо; дизембріональні пухлини шиї: бранхіогенний рак, тимома, тератома тощо. Третю велику групу становлять лімфаденопатії як наслідок ураження лімфоретикулярної тканини при лімфогрануломатозі, лімфомах, метастатичних ураженнях, специфічних та неспецифічних запальних процесах.

Основною клінічною ознакою пухлин шиї є наявність власне пухлиноподібного утворення на шиї, що зберігалося більше ніж 4 тижні або мало тенденцію до прогресування. При аналізі вказаної групи хворих вона виявлялась у 100 % спостережень. Для оцінки вказаної клінічної ознаки важливим є дотримання академічних правил візуального й пальпаторного обстеження, особливо єдиним топографо-анатомічним визначенням місця локалізації пухлини. Правильне визначення локалізації виявленої пухлини дає змогу ефективніше використовувати послідовність діагностичної програми на етапах амбулаторного обстеження.

Важливим для діагностики є збір анамнестичних даних розвитку захворювання: термін проявів, можливі причини, наявність супутньої патології та інших клінічних проявів тощо. Визначення таких простих критеріїв уже при первинному огляді хворого дає змогу виявити групу попередніх діагнозів. Стосовно цього програмним можна вважати вислів І.І. Грекова: «Щоб розпізнати захворювання, потрібно в першу чергу його запідозрити».

Із 298 прооперованих у 124 (41,6 %) пацієнтів причиною пухлин шиї були ураження лімфатичних вузлів; у 114 (38,3 %) — патологія щитоподібної залози; у 28 (9,4 %) — ураження слинних залоз; у 14 (4,7 %) — ліпоми; в 11 (3,7 %) — серединні та бокові кісти шиї; у 5 (1,7 %) — фіброми; у 2 (0,6 %) — невриноми.

Найбільш часто причиною пухлин шиї виявлялись ураження лімфатичних вузлів, серед яких у 61 (49,2 %) випадку — лімфома; у 22 (17,7 %) — метастази; у 14 (11,3 %) — туберкульоз; у 12 (9,7 %) — реактивний лімфаденіт, у 9 (7,3 %) — гіперплазія; у 6 (4,8 %) — ВІЛ-інфекція.

Пухлинне ураження залоз, що локалізуються на шиї, зайняло друге місце серед пухлинних захворювань шиї. При цьому злоякісні пухлини щитоподібної залози спостерігались в 11 (9,6 %) пацієнтів, а злоякісні слинних залоз — у 15 (15,1 %).

Третє місце у групі пацієнтів з пухлинами шиї зайняли неорганні пухлини різного походження — 32 (10,7 %).

У діагностиці пухлин шиї пріоритетне місце займають інструментальні методи, у першу чергу УЗД  як найбільш доступний на сьогодні малоінвазивний і високоспецифічний метод. Комплексне УЗД пухлин шиї із використанням кольорового допплерівського картування, еластографії, ТАПБ дало змогу у 257 (86,3 %) пацієнтів верифікувати діагноз. При УЗД основними критеріями диференціальної діагностики пухлин шиї є визначення локалізації пухлини; визначення її структури та наявність чи відсутність зміни внутрішньої структури пухлини; особливості кровотоку в пухлині та поза нею; пропорційність розмірів та орієнтації пухлини; особливості структурних змін в оточуючих структурах та можливих органах патологічної зацікавленості (тобто джерел можливого поширення).

Для діагностики пухлин шиї на амбулаторному етапі нами запропонований відповідний діагностичний алгоритм (рис. 1). Після виконання основних етапів діагностичної програми й морфологічної верифікації пухлини вирішення індивідуальної лікувальної програми виконували на консиліумі за участю суміжних спеціалістів, у тому числі онкологів.

Висновки

1. Серед пухлин шиї основну частку становлять органні ураження (щитоподібної залози, слинних залоз) та лімфаденопатії.

2. Пацієнти з локалізацією пухлин на шиї потребують комплексного клініко-лабораторного й інструментального обстеження експертного рівня та консультацій суміжних спеціалістів: отоларинголога, стоматолога, ендокринолога, торакального хірурга, онколога.

3. Запропонований діагностичний алгоритм забезпечує оптимальний шлях до своєчасної діагностики й ефективного лікування пухлин шиї.


Bibliography

1. Пачес А.И. Опухоли головы и шеи / Пачес А.И. — М.: Медицина, 2000. — 480 с.

2. Чиссов В.И. Клинические рекомендации. Онкология / Чиссов В.И., Дарьялова С.А. — М.: ГЭОТАР-МЕДИА, 2008. — 720 с.

3. Котляров П.М. Ультразвуковая диагностика заболеваний щитовидной железы / Котляров П.М., Харченко В.П., Александров Ю.К. и др. — Видар, 2009. – 239 с.

4. Плужников М.С. Роль эхографии в диагностике заболеваний лимфатических узлов шеи / М.С. Плужников, Н.Л. Петров // Вестник отоларингологии. — 2006. — № 2. — С. 14-19.

Similar articles

Значення вивчення нейрошкірних синдромів у роботі лікаря-невролога
Authors: Теленгатор О.Я. - Київський медичний університет Української асоціації народної медицини, Київська міська клінічна лікарня № 11, м. Київ, Україна
"News of medicine and pharmacy" Неврология. Нейрохирургия. Психиатрия (598) 2016 (тематический номер)
Date: 2016.11.25
Categories: Neurology, Surgery, Psychiatry
Sections: Specialist manual
The short-term results of combined treatment of patients with squamous cell carcinoma  of the head and neck using intra-arterial chemotherapy
Authors: Думанський Ю.В., Ласачко П.С., Нікулін Р.В.
Донецький національний медичний університет, м. Лиман, Україна

Ukrainian journal of surgery 1 (32) 2017
Date: 2017.05.12
Categories: Surgery
Sections: Clinical researches
Сучасний стан діагностики та лікування медулярного раку щитоподібної залози
Authors: Кваченюк А.М., Рейзін Д.В. – ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», м. Київ; Київська міська клінічна лікарня № 8
International journal of endocrinology 8 (64) 2014
Date: 2015.03.04
Categories: Endocrinology
Sections: Clinical researches
Thyroid Nodules and Thyroid Cancer: What Approaches to Diagnosis and Treatment are Recommended by American Thyroid Association in 2015
Authors: Cherenko S.М. - Ukrainian Scientific and Practical Centre for Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of the Ministry of Healthcare of Ukraine, Kyiv, Ukraine
International journal of endocrinology 2 (74) 2016
Date: 2016.05.11
Categories: Endocrinology
Sections: Specialist manual

Back to issue