Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Hypertension" 3(23) 2012

Back to issue

Структурний алгоритм первинної допомоги значно покращує контроль АТ

MedWire (www.medwire-news.md) is an independent clinical news service provided by Springer Healthcare Li­mited. © Springer Healthcare Ltd; 2012. 22nd European Meeting on Hypertension and Cardiovascular Protection; London, UK: 26–29 April 2012.

Як стверджують науковці, використання впервинній ланці медичної допомоги структурного комп’ютерного алгоритму може значно поліпшити контроль артеріального тиску (АТ) у пацієнтів.

Виступаючи перед Med Wire News, Jenningsпідкреслив: «У наш час більшість лікарів первинної ланки медичної допомоги забезпечені клінічними медичними реєстраційними системами. Це було доповнення до найбільш часто поширених систем у нашому регіоні, і їм (лікарям) воно сподобались... Їм подобається ідея мати щось, щоб б забезпечило їм підтримку в прийнятті рішень».

Це було національне багатоцентрове рандомізоване дослідження за участі 119 клінік і 270 лікарів загальної практики по всій Австралії.

Jenningsі співробітники порівнювали звичайні первинні медично посилені автоматизовані профілі абсолютних ризиків, пов’язані з визначенням лікування, до яких увійшли первинне призначення монотерапії блокаторами рецепторів ангіотензину (БРА) або БРА-комбінована терапія (БРА + тіазидні діуретики або БРА + блокатори кальцієвих каналів), за допомогою відповідного програмного забезпечення санітарної допомоги, включаючи стандартний алгоритм відкритої за торговою назвою фармакотерапії.

У цілому в дослідження увійшло 1562 вперше виявлених хворих на гіпертонічну хворобу або пацієнтів із даним діагнозом, що вже перебували на лікуванні (59 % чоловіків, середній вік 59 років), що мали більш високі цифри АТ, ніж цільові індивідуальні рівні (залежно від рішення лікуючого лікаря), яких після 28-денного вступного періоду було рандомізовано в групу звичайного лікування і досліджувану групу в пропорції 1 : 2.

Первинною кінцевою точкою, якої досягло 1492 (96 %) пацієнтів, був контроль АТ кожного окремого пацієнта протягом 6 місяців. І хоч його рівні й визначались індивідуально, у цілому було визначено рівень 140/90 мм рт.ст. або менше у пацієнтів без серцево-судинних захворювань (ССЗ), 135/80 мм рт.ст. у пацієнтів з наявною серцево-судинною патологією, або 125/75 мм рт.ст. і менше для хворих із протеїнурією.

У досліджуваній групі вдалося досягли своїх індивідуальних цільових рівнів АТ значно більшій кількості пацієнтів, ніж у групі звичайного лікування: 358 пацієнтів (36 %) з 988 порівняно з 138 (27 %) з 504 пацієнтів, що відповідає 1,28-кратному збільшенню ймовірності досягнення цільового АТ ( р = 0,0013).

У цілому 61, 29 і 15 % хворих досліджуваної групи досягли свого цільового рівня АТ у 140/90, 130/80 і 125/75 мм рт.ст. та менше порівняно з 49, 22 і 10 % пацієнтів, які отримували звичайне лікування, відповідно.

У досліджуваній групі також було досягнуто більше зниження середнього АТ, ніж у групі, яка отримувала звичайне лікування, — на 13,2/7,7 мм рт.ст. порівняно із 10,1/5,5 мм рт.ст.

Отже, 64 % пацієнтів досліджуваної групи досягли цільового АТ 140/90 мм рт.ст. або менше порівняно лише з 54 % пацієнтів із числа тих, які отримували звичайне лікування, що відповідає 1,2-кратному збільшенню ймовірності досягнення цільового АТ (р = 0,0007).

Відповідаючи на запитання, як скоро алгоритм можна буде широко застосовувати на первинній ланці медичної допомоги, Jenningsпояснив: «Це може статися й завтра. Це справді є лише питання реалізації й того, як ми будемо забезпечувати виконання цієї реалізації. Це повинно й може використовуватись у даний час».

Говорячи про майбутні перспективи розвитку, він додав: «Нам, звичайно, доведеться розглядати різноманітні режими призначень, такі як лікування цукрового діабету, що є ще одним із багатьох варіантів, де ступінчастий підхід може бути виправданим».

«Сама ідея того, що лікар сидить в кімнаті із купою книжок, щоб у потрібний момент підглядати назви препаратів або подібні питання, трохи застаріла, і я впевнений, що ми можемо розробити щось краще за це. Я думаю, що це шлях уперед».

Підготовлено Ю.М. Сіренко,О.О. Торбас,
ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска»



Back to issue