Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" 1 (44) 2013

Back to issue

Роль вегетативної нервової системи в мікроциркуляторних порушеннях при остеоартрозі в підлітків

Authors: Лебець І.С., Шевченко Н.С., Матвієнко О.В. - ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України», м. Харків; Летяго Г.В. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Categories: Traumatology and orthopedics, Neurology, Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Обстежені 44 підлітки віком 15–18 років, хворі на остеоартроз. Установлено, що в більшості пацієнтів діагностується вегетативний дисбаланс, переважно в бік симпатикотонії. Визначено, що при домінуванні активності симпатичної нервової системи спостерігаються більш низькі показники загальної потужності спектра за рахунок передусім парасимпатичної складової, що свідчить про низьку адаптаційну спроможність до хвороби таких підлітків. При зсувах у вегетативному регулюванні більш часто виявляються мікроциркуляторні відхилення, а саме звивистість бранш капілярів, скорочення їх петель, порушення в діаметрі артеріального відділу капілярів.

Обследованы 44 подростка в возрасте 15–18 лет с остеоартрозом. Установлено, что у большинства пациентов диагностируется вегетативный дисбаланс, преимущественно в сторону симпатикотонии. Определено, что при доминировании активности симпатической нервной системы наблюдаются более низкие показатели общей мощности спектра за счет прежде всего парасимпатической составляющей, что свидетельствует о низкой адаптационной способности к болезни таких пациентов. При дисбалансе в вегетативном регулировании более часто выявляются микроциркуляторные отклонения, а именно извилистость бранш капилляров, нарушения в диаметре артериального отдела капилляров.

A group of 44 adolescents at the age of 15–18 years with osteoarthrosis has been examined. It has been established that most of them were diagnosed with vegetative imbalance, mostly towards sympathicotonia. It was determined that dominance of vegetative nervous system activity has been accompanied by lower parameters of total spectrum power, mostly due to its parasympathetic component, which indicates a low adaptation capacity to disease. Imbalance in vegetative regulation mostly consist of microcirculatory deviations, in particular capillary branches convolution, deviations in diameter of arterial capillaries.


Keywords

остеоартроз, підлітки, вегетативне забезпечення, мікроциркуляція.

остеоартроз, подростки, вегетативное обеспечение, микроциркуляция.

osteoarthrosis, adolescents, vegetative support, microcirculation.

Вступ

Одним із найбільш поширених захворювань серед хронічних неінфекційних хвороб і, зокрема, патології суглобів є остеоартроз (ОА). За статистичними даними, ОА діагностується приблизно в 6 % населення [3]. Так, у США близько 20 млн американців хворіють на зазначену патологію, а в Росії інвалідизація хворих з ОА становить 21,3 на 100 000 мешканців [13]. Значна поширеність ОА обумовлена передусім віковими аспектами. У багатьох дослідженнях підкреслюється, що ОА — патологія, пов’язана з віком. Так, частота ОА в людей віком понад 75 років становить майже 80 %. Характерною рисою даного захворювання є повільний перебіг із неухильним прогресуванням патологічного процесу зі зниженням якості життя за рахунок стійкого, тривалого больового синдрому, метеозалежності, обмеження рухливості у суглобах тощо [17–19]. Зазначене обумовлює економічні та соціальні проблеми — високу вартість лікування та недостатню професійну спроможність. На сьогодні визначено головні механізми патогенезу ОА, запропоновано ряд теорій, проте деякі аспекти залишаються не­уточненими й обговорюються. Особливо це стосується підліткового віку, коли відбувається становлення статевої сфери, формування характеру, ставлення до себе та оточуючих, обирається напрямок подальшого життя [5, 6, 10, 15].

Питанням, що торкаються механізмів розвитку ОА, присвячено чимало наукових праць, у яких зазначається, що ОА необхідно розглядати не як локальний процес у суглобах, а як системну проблему. Останні дослідження показали, що поряд із біохімічними та імунологічними зсувами, які є провідними при даному захворюванні, спостерігаються й гемодинамічні розлади. Т.І. Долганова зі співавт. (2000) зауважує, що вже на ранніх етапах розвитку цієї патології визначається зниження інтенсивності базального кровообігу, у тому числі в результаті порушень тонусу судин системи МЦ [2]. Це призводить до зменшення кровопостачання елементів суглобової системи, у першу чергу страждає безсудинний суглобовий хрящ, метаболізм якого залежить від трофічних процесів синовії та субхондральної кістки. Поряд із цим зміни МЦ впливають на ступінь тяжкості ОА, а швидкість його прогресування пропорційна вираженості порушень у регіональному кровообігу та реології [11]. Установлено особливості системи МЦ й при ОА в підлітків [8, 9]. Показано, що мікроциркуляторні процеси одними з перших реагують на початок деструкції у суглобах, причому значні ангіоархітектонічні відхилення характерні для більш тривалого перебігу патології. Певну роль у якості роботи системи МЦ відіграє нейрогуморальна регуляція. Так, зазначається, що при ОА безпосереднє значення має дисбаланс у дії симпатичної (СНС) та парасимпатичної (ПНС) систем із переважанням симпатикотонічних впливів. С.А. Хрошин та співавт. (1990) висловили думку, що формування ОА починається на тлі гіперфункції СНС зі збільшенням рівня адреналіну в симпатичних рецепторах суглоба [14]. Це негативно впливає на синтез хондроїтинсульфату хондроцитами, а також спричинює порушення в кістковому ремоделюванні та закладає основу для розвитку характерних при ОА кісткових змін, а саме заміни функціональних клітинних елементів сполучною тканиною, появи кіст тощо. Надмірний вплив СНС спричиняє також порушення судинного тонусу, сприяє розвитку капіляротрофічної недостатності, венозного стазу, збільшенню внутрішньокісткового тиску тощо. Окрім того, вегетативна регуляція відповідає й за силу адаптаційної здатності макроорганізму до впливу різноманітних факторів як екзогенної, так і ендогенної природи. Особливо важливо це в підлітковому віці, який є пошуковою фазою в період адаптації до дорослого життя, і за рахунок багатьох причин (гормональна перебудова, емоційний стан, сімейні та конституційні особливості тощо), які формуються у цьому віці, можуть створюватися умови для більш раннього розвитку різних патологічних станів, навіть не для даної вікової категорії, у тому числі й ОА.

Незважаючи на значні досягнення в розумінні механізмів розвитку ОА у дорослих, на сьогодні є невирішеним питання стосовно стану вегетативного забезпечення у хворих на ОА, особливо в підлітків, та його ролі в мікроциркуляторних порушеннях.

Мета дослідження — уточнення інтимних механізмів розвитку ОА в підлітків на підставі визначення особливостей вегетативного регулювання та їх вливу на стан мікроциркуляції.

Матеріали та методи дослідження

Робота виконувалася відповідно до планів науково-дослідних робіт ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України» в рамках теми «Розробка технології запобігання формуванню та прогресуванню остеоартрозу на тлі запальних та диспластичних уражень суглобів у підлітків». Обстежені 44 підлітки віком 15–18 років, хворих на ОА. Діагноз ОА встановлювався з урахуванням МКХ-10 і критеріїв ревматичних захворювань. Рентгенологічні зміни оцінювалися за класифікацією Kellgren і переважно відповідали ІІ стадії.

Стан вегетативного регулювання досліджували методом варіабельності серцевого ритму (ВСР) у горизонтальному положенні, при спокійному диханні [16]. Запис ВСР проводили всім досліджуваним зранку, аналізували 5-хвилинні інтервали з використанням комп’ютерної діагностичної системи Cardiolab+ («ХАІ-медика»). Оцінювали спектральні параметри: загальну потужність спектра (ТР, мс2), показник потужності енергетичного спектра гуморальної ланки нейрогуморальної регуляції (VLF, мс2), потужність енергетичного спектра симпатичної регуляції (LF, мс2), потужність енергетичного спектра парасимпатичної регуляції (HF, мс2), симпатовагальний баланс (LF/HF).

Дослідження МЦ проводили методом капіляроскопії нігтьового ложа зранку, до прийому їжі, при температурі навколишнього середовища 20–22 °С за допомогою капіляроскопа М-70А. Зважали на порушення у діаметрі артеріальної та венозної бранш капілярів, число функціонуючих капілярів та кількість їх рядків, звивистість артеріального та венозного відділів, співвідношення артеріального відділу до венозного (САВ, у нормі 1 : 2), характер розташування капілярів уздовж нігтьового ложа (капіляри першого ряду розташовані рівномірно один до одного), скорочення капілярних петель, швидкість кровообігу, феномен агрегації еритроцитів.

Статистична обробка отриманих даних виконувалася у програмному пакеті Statgraphics Plus 5.1. Вираховували середню арифметичну (М) та середньоквадратичне відхилення (s). Вірогідність отриманих даних обчислювали за допомогою критеріїв Стьюдента та Фішера.

Результати дослідження та їх обговорення

При аналізі спектрограм ВСР хворих підлітків визначили, що значення загальної потужності спектра в середньому становлять 2020,18 ± 702,98 мс2. Розподіл на складові показав, що LF становить 615,04 ± 306,24 мс2, HF — 624,75 ± 424,98 мс2, VLF — 659,83 ± 341,50 мс2. За даними И.Р. Бабунц та співавт. (2011), до 14–15-річного віку завершується третя перебудова регуляції серцевого ритму [1], тому в юнаків у нормі має місце абсолютне превалювання активності ПНС, що й відображається у нормуванні LF/HF (0,5–1,1) [12]. Зважаючи на даний факт та значення LF/HF, установлено, що в 70,51 % досліджуваних визначалися певні відхилення у вегетативному регулюванні. Так, у половини хворих (52,27 %) діагностувалася вихідна симпатикотонія, а LF/HF становив 2,83  ±  0,25. Вихідна ваготонія спостерігалася у 18,20 % хворих (LF/HF дорівнював 0,38 ± 0,02). Тільки третина пацієнтів (29,45 %) мала збалансованість відділів ВНС (LF/HF — 0,70 ± 0,04). Враховуючи, що всі процеси в організмі відбуваються на тлі обов’язкового конт­ролю регуляторних систем, у тому числі симпатичної та парасимпатичної, ми проаналізували спектральні показники ВСР підлітків, хворих на ОА, залежно від домінуючого вегетативного відділу (табл. 1). Установлено, що ТР, за значеннями якого трактується загальний стан нейрогуморальної регуляції, був значно меншим у групі досліджуваних із домінуванням СНС (р < 0,05), причому відбувалося це насамперед за рахунок низького HF (р < 0,01), що вказувало на недостатню напруженість цієї ланки ВНС, яка, за думкою М.І. Яблучанського та співавт. (2000), першою реагує на зрив компенсаторних механізмів [16]. У групі хворих із ваготонією, незважаючи на зсув у бік ПНС, ТР був суттєво вищим, що, очевидно, свідчило про більш активні функціональні резерви, про кращу адаптацію до впливу зовнішнього середовища, хвороби.

Загальновідомо, що відхилення в рівновазі ней­рогуморальної регуляції негативно впливають на кровоносну систему, у тому числі на мікроциркуляторне русло. Так, при ОА в підлітків на мікроциркуляторному рівні виявлені різноманітні порушення, які було встановлено методом капіляроскопії нігтьового ложа, а саме: звивистість венозної (76,59 ± 7,73 %) та артеріальної (39,96 ± 8,94 %) бранш капілярів, зниження кількості функціонуючих капілярів у ряду (56,61 ± 9,05 %) та самих рядів (76,59 ± 7,73 %), нерівномірне розташування (43,29 ± 9,05 %) та скорочення петель (46,62 ± 9,11 %), порушення у САВ — 1 : 3 (76,59 ± 7,73 %), зниження швидкості кровообігу (36,63 ± 8,80 %) та феномен агрегації еритроцитів (43,29 ± 9,05 %). Отримані дані погоджуються з результатами М.В. Ковальчук та співавт., які визначили в дорослих пацієнтів з ОА аналогічні зсуви на мікроциркуляторному рівні [4].

При зіставленні капіляроскопічних показників із типами вегетативного регулювання виявлено деякі особливості (рис. 1).

Нами встановлено, що такі параметри, як зміни в діаметрі артеріальної бранші, значна звивистість венозної бранші, скорочення капілярних петель, які певним чином відображають стан регуляції судинного тонусу, значно частіше виявляються при надмірній активності відділів ВНС (р < 0,01). Зазначені порушення за певних умов сприяють уповільненню кровообігу, процесам агрегації тощо, тобто на їх тлі змінюється процес доставки корисних речовин до елементів суглоба й закладається основа для деструктивно-дистрофічного процесу. Необхідно відзначити, що від вихідного типу вегетативного регулювання не залежали зниження кількості функціонуючих капілярів, рядів, нерівномірне розташування в ряді, САВ 1 : 3, феномен агрегації еритроцитів. Ці ознаки, які, за результатами І.С. Лебець та співавт. (2007), є одними з маркерів прогресування ОА в підлітків, характеризують руйнівну спрямованість у хрящовій тканині [6].

Висновки

1. Установлено, що в більшості пацієнтів з ОА діагностується вегетативний дисбаланс (70,52 %). Серед них у переважної більшості виявляється симпатикотонічна спрямованість (52,27 %), а у 18,20 % — вихідна ваготонія.

2. Визначено, що в підлітків, хворих на ОА, при домінуванні СНС спостерігаються значно нижчі показники ТР за рахунок передусім HF, що вказує на недостатню адаптаційну спроможність до хвороби таких пацієнтів.

3. При вегетативному дисбалансі частіше визначаються зсуви на мікроциркуляторному рівні — звивистість бранш капілярів, скорочення їх петель, порушення в діаметрі артеріального відділу капілярів.


Bibliography

1. Бабунц И.Р. Азбука анализа вариабельности сердечного ритма / И.Р. Бабунц, Э.М. Мироджанян, Ю.А. Машаех. — Ставрополь: Принт-Мастер, 2002. — 152 с.

2. Долганова Т.И. Оценка микроциркуляции у больных с заболеваниями коленных суставов / Т.И. Долганова, М.В. Чепелев, Д.В. Долганов // Методология флоуметрии. — 2000. — № 4. — С. 73-78.

3. Коваленко В.Н. Остеоартроз. Практическое руководство / В.Н. Коваленко, О.П. Борткевич. — К.: Морион, 2005. — 592 с.

4. Ковальчук М.В. Магнитные поля в комплексном лечении остеоартроза / М.В. Ковальчук, В.В. Багирова, Б.В. Веселов // Вестник ОГУ. — 2003. — № 5. — С. 113-114.

5. Лебец И.С. Клинико-иммунологические аспекты остео­артроза у подростков на фоне гипермобильного синдрома / И.С. Лебец, Н.С. Шевченко, И.Н. Нелина и др. // Зб. наук. Праць «Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики». — Київ; Луганськ, 2007. — Вип. 14. — С. 165-169.

6. Лебець І.С. Механізми формування остеоартрозу в підлітків / І.С. Лебець, Н.С. Шевченко, О.В. Матвієнко та ін. // Український ревматологічний журнал. — 2007. — № 4. — С. 3-6. 

7. Лебець І.С. Стан вегетативного гомеостазу в підлітків, хворих на остеоартроз / І.С. Лебець, Г.В. Летяго // Проблеми сучасної медичної науки та освіти. — 2007. — № 3. — С. 13-16.

8. Летяго Г.В. Стан мікроциркуляції та вегетативної нервової системи при остеоартрозі у підлітків на тлі гіпермобільного синдрому / Г.В. Летяго: Автореф. дис… канд. мед. наук. — Харків, 2008. — 20 с.

9. Летяго Г.В. Характеристика мікроциркуляторних порушень у хворих на остеоартроз підлітків у катамнезі / Г.В. Летяго, І.С. Лебець // Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. — 2012. — № 998. — С. 45-50.

10. Матвієнко О.В. Клінічні та імунобіохімічні прояви остеоартрозу у підлітків на тлі гіпермобільного синдрому / О.В. Матвієнко: Автореф. дис…. канд. мед. наук. — Харків, 2007. — 21 с.

11. Любарский М.С. Изменения гемолимфоциркуляции нижних конечностей под влиянием физиотерапевтических методов в лечении остеоартроза коленных суставов / М.С. Любарский, Н.Р. Мустафаев // Современные проблемы науки и образования. — 2011. — № 1. — С. 23-26.

12. Михайлов В.М. Вариабельность ритма сердца: опыт практического применения метода / В.М. Михайлов. — Иваново: Иван. гос. мед. академия, 2002. — 290 с.

13. Насонова В.А. Медико-социальное значение XIII класса болезней для населения России / В.А. Насонова, О.М. Фоломеева // Научно-практическая ревматология. — 2001.

14. Хрошин С.А. Роль симпатической нервной системы в патогенезе деформирующего остеоартроза / С.А. Хрошин, С.Э. Тихонов // Вестн. хирургии им. Грекова. — 1990. — Т. 144, № 1. — С. 60-61.

15. Шевченко Н.С. Патогенетическая значимость воспаления при остеоартрозе у подростков с инициальными стадиями заболеваниями / Н.С. Шевченко, И.С. Лебец, И.Н. Нелина и др. // Український ревматологічний журнал. — 2010. — № 1. — С. 50-54.

16. Яблучанский Н.И. Основы практического применения неинвазивной технологии исследования регуляторных систем человека / Н.И. Яблучанский, А.В. Мартыненко, А.С. Исаева. — Х.: Основа, 2000. — 88 с.

17. Ding H. Finger joint pain in relation to radiographic osteoarthritis and joint location — a study of middle-aged female dentists and teachers / H. Ding, S. Solovieva, T. Vehmas, H. Riihimдki // Rheumatology. — 2007. — № 9. — Р. 1502-1505.

18. Jinks C. Osteoarthritis as a public health problem: the impact of developing knee pain on physical function in adults living in the community: (KNEST 3) / C. Jinks, K. Jordan, P. Croft // Rheumatology. — 2007. — № 5. — Р. 877-881.

19. Rat A.-C. The osteoarthritis knee and hip quality of life (OAKHQOL) instrument to the international classification of functioning, disability and health and comparison to five health status instruments used in osteoarthritis / A.-C. Rat, F. Guillemin, and J. Pouchot Mapping // Rheumatology. — 2008. — № 11. — Р. 1719-1725.


Back to issue