Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 14, №1, 2013

Back to issue

Сучасний остеосинтез при лікуванні політравми в дітей та підлітків

Authors: Лезвінський Я.С., Векліч В.В., Верховец С.М., Лисицька К.С., Інститут травматології та ортопедії НАМНУ, м. Київ, Київський медичний університет УАНМ

Categories: Traumatology and orthopedics, Pediatrics/Neonatology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Проведене клінічне наукове дослідження 2052 (6,5 %) потерпілих дітей і підлітків із множинними й 942 (3,3 %) — із поєднаними пошкодженнями опорно-рухового апарату.
Оперативний метод лікування переломів застосований у 1287 (43 %) хворих. Остеосинтез виконували малоінвазивними методами після виведення хворого з шоку, стабілізації загального стану або в плановому порядку. Для остеосинтезу застосовували: спиці, стрижні, шурупи, пластини, черезкістковий остеосинтез, металополімерні фіксатори, блокуючий остеосинтез.
У післяопераційному періоді застосовувалася розроблена авторами комплексна профілактика травматичного остеомієліту. Отримані позитивні результати у 98,8 % випадків свідчать про раціональний вибір методу лікування.

Проведено клиническое научное исследование 2052 (6,5 %) потерпевших детей и подростков с множественными и 942 (3,3 %) — с сочетанными повреждениями опорно-двигательного аппарата.
Оперативный метод лечения переломов применен у 1287 (43 %) больных. Остеосинтез выполняли малоинвазивными методами после выведения больного из шока, стабилизации общего состояния либо в плановом порядке. Для остео­синтеза применяли: спицы, стержни, шурупы, пластины, чрескостный остеосинтез, металлополимерные фиксаторы, блокирующий остеосинтез.
В послеоперационном периоде применялась разработанная авторами комплексная профилактика травматического остеомиелита. Полученные положительные результаты в 98,8 % случаев свидетельствуют о рациональном выборе метода лечения.

Clinical investigation of 2052 (6.5 %) children and adolescents with multiple injuries and 942 (3.3 %) with multisystem injuries of musculo-skeletal system was carried out.
Operative treatment was applied to 1287 (43 %) patients. Osteosynthesis was carried out with minimally invasive methods when patient is out of shock, general condition is stabilized or routinely. For osteosynthesis wires, pins, screws, plates, transosseous osteosynthesis, melallopolymeric fixation devices, locked nails were used.
In postoperative period there were used complex preventive measures for traumatic osteomyelitis worked out by the authors. Good results obtained in 98.8 % of cases are the evidence of rational choice of treatment mode.


Keywords

остеосинтез, політравма, діти, підлітки.

остеосинтез, политравма, дети, подростки.

osteosynthesis, polytrauma, children, adolescents.

Вступ

Проблема лікування політравми в дітей та підлітків залишається надзвичайно актуальною. У зв’язку з ростом травматизму і його тяжкості ці види пошкоджень постійно зростають, що потребує удосконалення організації й методики спеціалізованої медичної допомоги. У цьому контексті на особливу увагу заслуговують малоінвазивні методи лікування переломів при множинних і поєднаних ушкодженнях та стабільно-функціональний остеосинтез.

Матеріали і методи

Проведено наукове клінічне дослідження 31 562 дітей та підлітків із різними ураженнями опорно-рухового апарату. У 2052 (6,5 %) потерпілих травми були множинними — це декілька однотипних ушкоджень кінцівок, тулуба, голови (множинні рани, множинні переломи). У 1042 (3,3 %) потерпілих пошкодження опорно-рухового апарату поєднувались із пошкодженнями грудної клітки, черепа, головного і спинного мозку, внутрішніх органів (селезінки, печінки, нирок, сечового міхура, кишечника). У 95 (0,3 %) потерпілих травми були комбінованими — пошкодження опорно-рухового апарату на фоні опіків, електротравми, отруєння, переохолодження, відмороження.

Враховуючи тяжкість і складність цієї категорії потерпілих, нами вдосконалена система спеціалізованої медичної допомоги. Хворі з множинними і поєднаними пошкодженнями госпіталізувались у відділення реанімації й інтенсивної терапії. На фоні протишокових заходів та інтенсивної терапії проводилися необхідне обстеження, огляд травматолога, хірурга і при необхідності інших спеціалістів. Установлювався діагноз, намічали план лікування.

Після виведення хворого з шоку, стабілізації життєво важливих функцій виконували оперативне втручання з приводу тих пошкоджень, що загрожують життю дитини: черепно-мозкові травми, пошкодження внутрішніх органів. Паралельно проводились заходи з приводу травми опорно-рухового апарату: ПХО рани, вправлення вивиху, репозиція відламків, скелетне витягнення.

Щодо оперативного лікування переломів тактика була такою: при стабільному стані хворих виконували остаточну репозицію й остеосинтез відламків малоінвазивними методами, під контролем ЕОП — фіксація спицями, черезкістковий остеосинтез. В іншому випадку операцію виконували в плановому порядку. Оперативний метод лікування переломів застосовувався у 1329 (43 %) хворих.

Зупинимося на особливостях малоінвазивного остеосинтезу залежно від локалізації. Остеосинтез ключиці виконували через невеликий розріз над переломом. У проксимальному відламку спицею просвердлювався хід. Потім спицю проводили через дистальний відламок до рівня перелому з перфорацією шкіри над акроміальним відростком. Відламки співставляли й ретроградно фіксували спицею, кінець якої відкушували й ховали під шкірою. При косих, скалкових переломах додатково накладали капронові або кетгутові шви. При вивихах, переломовивихах стернального, акроміального кінця ключиці остеосинтез виконували закрито чи відкрито спицею, капроновими швами.

Остеосинтез епіфізеоліза голівки плечової кістки, при переломах хірургічної шийки, надвирост­кових і черезвиросткових переломах голівчастого підвищення та блоку остеосинтез виконували спицями Х-подібно.

Фіксація голівки променевої кістки проводилася трансартикулярно через голівчасте підвищення. Невеликі фрагменти ліктьового відростка, надвиростків синтезували закрито й відкрито спицями, великі відламки — металевими шурупами.

Остеосинтез діафіза кісток передпліччя виконували спицями Кіршнера та Ілізарова. Для цього спиці проводили інтрамедулярно через дистальний відламок до рівня перелому з перфорацією шкіри в ділянці задньої поверхні променезап’ясткового суглоба при максимально зігнутій кисті. Відламки співставлялися й ретроградно синтезувалися.

При косих, гвинтоподібних переломах діафіза плеча, стегна, гомілки на ортопедичному столі під контролем ЕОП виконували репозицію й діафіксацію спицями перпендикулярно площині злому.

Для остеосинтезу переломів кисті і ступні використовувались тонкі спиці й ін’єкційні голки.

При епіфізеолізі голівки та переломі шийки стегнової кістки на ортопедичному столі під контролем ЕОП виконувалася закрита репозиція, остеосинтез спицями або гвинтом. Епіфізеоліз дистального епіфіза й переломи виростків стегна, Т-, У-подібні переломи синтезувались Х-подібно спицями, шурупами, гвинтами, іноді гвинтом-стяжкою.

Остеосинтез міжвиросткового підвищення великогомілкової кістки виконувався капроновою або лавсановою ниткою, проведеною через медіальний виросток за допомогою великої голки й гачка. При переломах виростків великогомілкової кістки з порушенням конгруентності, медіальної і латеральної кісточок, пошкодження синдесмозу остеосинтез проводився закрито та відкрито спицями, шурупами, гвинтом-стяжкою.

При переломах таза без пошкодження тазового кільця остеосинтез виконувався спицями, шурупами. Розрив симфізу відновлювався за допомогою черезкісткових швів, спиць, рідко — пластин. Переломовивих куприка синтезували черезкістковими швами, спицями, при застарілих і неправильно зрощених пошкодженнях куприк видаляли.

У післяопераційному періоді проводили іммобілізацію за допомогою гіпсової пов’язки. Термін іммобілізації залежав від виду пошкодження і його локалізації. При метаепіфізарних пошкодженнях гіпсова пов’язка накладалась на 3–6 тижнів.

Після зняття гіпсової пов’язки всі хворі отримували фізіофункціональне лікування, направлене на відновлення функції кінцівки. Хворі з тяжкими пошкодженнями й вираженим порушенням функції кінцівки для реабілітації направлялися на санаторно-курортне лікування.

При стабільно-функціональному остеосинтезі шурупами, гвинтами, пластинами АО, блокуючими металополімерними, металевими фіксаторами (рис. 1) черезкістковими апаратами додаткова іммобілізація не застосовувалась, що дало можливість раніше починати фізіофункціональне лікування і скоротити терміни відновлення кінцівки.

Для профілактики розвитку кістково-гнійних ускладнень при тяжких відкритих переломах у післяопераційному періоді застосовувалася розроблена нами комплексна патогенетично обґрунтована профілактика та раннє лікування травматичного остеомієліту. Розширений лікувально-профілактичний комплекс застосовувався у 122 хворих із підвищеним степенем ризику розвитку кістково-гнійної інфекції. Це дозволило знизити частоту такого ускладнення, як остеомієліт, на 1,5 %. Усі хворі із травматичним остеомієлітом одужали. Ліквідовано запальний процес, відновлено функцію кінцівки з множинними і поєднаними травмами.

Результати

Віддалені результати лікування вивчені в усіх хворих і оцінювалися за 3-бальною шкалою. Добрі і задовільні результати отримані в 98,8 % випадків. У 1,2 % — незадовільні результати: неправильно зрощені переломи, контрактури суглобів, несправжні суглоби, травматичний остеомієліт, які в процесі лікування були усунені.

Висновок

Таким чином, основним методом лікування переломів кісток при політравмі в дітей та підлітків є консервативний. Оперативне лікування було застосоване в 43 % пацієнтів. Провідним методом є відкрита репозиція відламків, малоінвазивний та стабільно-функціональний остеосинтез. Отримані у 98,8 % випадків добрі й задовільні результати свідчать про раціональний вибір методу остеосинтезу.


Bibliography

  1. Лезвінський Я.С., Западенський О.Я., Білик С.В. Лікування переломів при множинних і поєднаних ушкодженнях у дітей // ХІІІ з’їзд ортопедів-травматологів України. — Київ — Донецьк, 2001. — С. 69-71.
  2. Ніколаєва Н.Г., Станко Е.О., Кіселевич І.М. Тактика лікування множинних і поєднаних ушкоджень у дітей // ХІІІ з’їзд ортопедів-травматологів України. — Київ — Донецьк, 2001. — С. 117.
  3. Чемерис А.П., Нерянов Ю.Ш., Кудиевский А.В., Миронков К.В. Опыт организации помощи пострадавшим с множественной травмой в условиях крупного промышленного центра // ХІІІ з’їзд ортопедів-травматологів України. — Київ — Донецьк, 2001. — С. 38-40.
  4. Меркушев В.Н., Доронин А.Ч., Стужина В.Т. Диа­гностика и лечение переломов области локтевого сустава у детей и подростков // Актуальні проблеми діагностики та лікування ушкоджень і захворювань плечового та ліктьового суглобів. — Київ, 2005. — С. 66-69.
  5. Гайко Г.В., Калашніков А.В., Вдовіденко К.В., Баєр В.А. Сучасні тенденції вибору методик остеосинтезу при лікуванні діафізарних переломів кісток лікарями-травматологами України // Актуальні питання ортопедії та травматології. — Київ, 2009. — С. 11-12.

Similar articles

Лікувальна тактика при множинних переломах довгих кісток. Причини, профілактика ускладнень
Authors: В.П.Пелипенко, О.В.Пелипенко, В.С.Левус, І.В.Пахомов, В.В.Соколка, Р.В.Конарєв - Українська медична стоматологічна академія, Полтава, Україна
"Тrauma" Том 10, №1, 2009
Date: 2011.08.30
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Хірургічна концепція лікування множинних та поєднаних переломів кісток кінцівок
Authors: В.О. Литовченко, М.І. Березка, Є.В. Гарячий, І.І. Спесивий, В.В. Григорук - Харківський національний медичний університет, Обласна клінічна лікарня – Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Харків, Україна
"Тrauma" Том 11, №2, 2010
Date: 2011.08.29
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Лікування скелетних пошкоджень у пацієнтів із політравмою
Authors: Копитчак І.Р. - ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України»
"Тrauma" Том 15, №2, 2014
Date: 2014.06.05
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Сучасні аспекти остеосинтезу множинних переломів кісток кінцівок
Authors: С.М. Кривенко - Донецький національний медичний університет ім. М.Горького, Донецьк, Україна
"Тrauma" Том 11, №1, 2010
Date: 2011.08.26
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual

Back to issue