Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 14, №2, 2013

Back to issue

Аналіз клініко-епідеміологічних характеристик та ризиків виникнення летального результату у постраждалих з абдомінальною травмою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

Authors: Гур’єв С.О., Чундак С.С., Сацик С.П., ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», м. Київ

Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Стаття присвячена проблемі абдомінальної травми як важливої складової багатокомпонентної полісистемної травми. Проведено аналіз клініко-епідеміологічних характеристик та ризиків виникнення летального результату у постраждалих з абдомінальною травмою внаслідок дорожньо-транспортного пригоди.

Статья посвящена проблеме абдоминальной травмы как важной составляющей многокомпонентной полисистемной травмы, проведен анализ клинико-эпидемиологических характеристик и рисков развития летального результата у пострадавших с абдоминальной травмой вследствие дорожно-транспортного происшествия.

The article deals with the problem of abdominal trauma as an important part of a multicomponent polysystem injury, an analysis of clinical and epidemiological characteristics and risks for development of lethal outcome has been carried out in patients with abdominal trauma due to road traffic accident.


Keywords

абдомінальна травма, клініко-епідеміологічні характеристики, клінічні результативні ризики, полісистемні пошкодження, дорожньо-транспортна пригода.

абдоминальная травма, клинико-эпидемиологические характеристики, клинические результативные риски, полисистемные повреждения, дорожно-транспортное происшествие.

abdominal trauma, clinical and epidemiological characteristics, clinical risk score, polysystem injury, road accident.

Постановка проблеми

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно в світі в результаті дорожньо-транспортних пригод (ДТП) гинуть до 2 млн чоловік, 20–50 млн отримують травми, стають інвалідами, що обумовлює високу актуальність даної проблеми, в тому числі її медико-соціальний аспект.

Питома вага ДТП серед причин закритої абдомінальної травми — понад 65–70 % [1]. Перебіг та результатах лікування даної категорії пацієнтів залежить від пошкоджень органів черевної порожнини, що характеризуються специфічністю ознак, зокрема ознакою участі в русі, високоенергетичним характером травмуючого агента [2, 4–6].

Залишаються недостатньо визначеними клініко-епідеміологічні характеристики пошкоджень органів черевної порожнини, отриманих унаслідок ДТП. Така характеристика дозволяє визначити реальні ризики, пов’язані з клініко-нозологічними та клініко-епідеміологічними факторами [3, 7, 8].

Вищевикладене обумовлює актуальність та необхідність даного дослідження.

Матеріали та методи

Під час дослідження нами було вивчено та піддано аналізу 163 випадки абдомінальної травми внаслідок ДТП, що становило масив дослідження. З метою проведення порівняння масив дослідження було розподілено за ознаками результату перебігу травматичного процесу.

Було вивчено деякі клініко-епідеміологічні характеристики, такі як вік, стать, участь у дорожньому русі.

Аналіз та розрахунки проводились згідно з критеріями та вимогами доказової медицини за допомогою комп’ютерних технологій.

Результати та обговорення

У результаті проведеного дослідження встановлено, що існує певна закономірність розподілу постраждалих за ознакою віку, яка наведена в табл. 1.

Зокрема, особи працездатного віку 20–40 років становлять 57,06 % загального масиву постраждалих, при цьому в масиві померлих вони становлять 54,54 %, а в масиві тих, хто одужав, — 60 %, що на 5,46 % більше в абсолютному значенні інтенсивного показника.

В осіб літнього віку (60 років і більше) питома вага в загальному масиві становить 17,18 %, тобто показник співвідношення — 3,32.

В осіб віком до 20 років питома вага в загальному масиві становить 4,91 %, при цьому питома вага тих, хто одужав, у даній віковій категорії — 6,67 %, а померлих — 3,41 %. Таким чином, показник співвідношення дорівнює 1,96, що може свідчити про більш сприятливий прогноз для вказаної категорії постраждалих.

Аналіз розподілу масиву за ознаками статі та віку вказано в табл. 2.

Згідно з даними табл. 2 спостерігаємо такі закономірності: по-перше, питома вага осіб працездатного віку в загальному масиві серед жінок становить 49,05 %, у той час як серед чоловіків — 60,9 %, що на 11,85 % більше в абсолютному значенні інтенсивного показника. Водночас питома вага осіб похилого віку в загальному масиві дорівнює 28,30 % серед жінок та 11,82 % серед чоловіків, що в абсолютному значенні інтенсивного показника на 16,48 % менше.

Питома вага осіб працездатного віку серед чоловіків, які одужали, становить 66,67 %, із них 42,86 % — особи віком 20–29 років. Водночас питома вага померлих чоловіків у даній віковій групі також є найбільшою — 30,88 %, а загалом питома вага померлих чоловіків працездатного віку становить 57,35 %.

Найбільшу питому вагу серед осіб жіночої статі, які одужали, становлять жінки у вікових групах 20–29 та 60 років і більше (27,27 %), ці ж вікові групи становлять і найбільшу питому вагу серед померлих — 30 %.

Показники ризику виникнення летального результату у статево-вікових групах у чоловіків та жінок наведені в табл. 3.

Таким чином, існують певні статево-вікові групи ризику виникнення летального результату у постраждалих із абдомінальною травмою внаслідок ДТП.

Як свідчать дані, наведені в табл. 3, показники ризику серед осіб чоловічої статі значно перевищують такі серед жінок, зокрема, незважаючи на більшу питому вагу жінок похилого віку в загальному масиві, показник летальності серед чоловіків даної вікової групи майже в 5 разів вищий.

Серед осіб чоловічої статі найбільший показник ризику виникнення летального результату у вікових групах 60 років і більше (3,33 — катастрофічний ризик), 40–49 років (2,4 — катастрофічний ризик) та 30–39 років (1,8 — катастрофічний ризик).

Серед жінок найвищий ризик становить вікова група 40–49 років (1,0 — катастрофічний ризик), а також групи 50–59 років (0,75 — критичний ризик), 60 років і більше, 20–29 років (0,67 — критичний ризик).

Порівняльний аналіз масиву вивчення щодо участі постраждалих з абдомінальною травмою внаслідок ДТП у дорожньому русі наведений у табл. 4.

Найбільшу питому вагу як у результативних групах, так і в загальному масиві має травма при ДТП у пішоходів (51,53 % у загальному масиві), але серед тих, хто одужав, вона становить 41,33 %, серед померлих — 60,23 %, що на 18,9 % більше в абсолютному значенні інтенсивного показника.

На другому ранговому місці в загальному масиві (19,02 %) стоїть травма серед пасажирів, але питома вага тих, хто одужав, перевищує на 19,1 % абсолютне значення інтенсивного показника, з показником співвідношення 2,87.

Питома вага травми у водіїв 4-колісних транспортних засобів становить 17,8 %, а водіїв 2-колісних — 12,27 % загального масиву постраждалих.

Аналіз ризиків за ознакою участі в русі наведений у табл. 5.

Отже, найвищий показник ризику виникнення летального результату — у пішоходів (1,71 — катастрофічний ризик), найменший — у пасажирів (0,4 — суттєвий ризик).

Висновки

1. Абдомінальна травма у постраждалих є суттєвою складовою багатокомпонентної полісистемної травми внаслідок ДТП та частіше зустрічається в осіб працездатного віку.

2. Існують ознаки статі та віку, що вірогідно впливають на перебіг травматичного процесу у постраждалих, які формують в інтегральному аспекті певні групи ризику виникнення летального результату, зокрема вік 60 років і більше у чоловіків (3,33 — катастрофічний ризик) та 40–49 років у жінок (1,0 — катастрофічний ризик).

3. Найчастіше пошкодження органів черевної порожнини при ДТП виникає серед пішоходів (51,53 %), у цієї ж категорії постраждалих спостерігається найвищий показник ризику виникнення летального результату — 1,71 (катастрофічний ризик).

4. Результати даного дослідження доцільно застосовувати для формування сучасної протокольованої схеми надання медичної допомоги.


Bibliography

  1. Гиршин С.Г. Клинические лекции по неотложной травматологии. — М., 2004.
  2. Скелетная травма, как компонент полисистемных повреждений (структурно-нозологический аспект): Збірник наукових праць / Гурьев С.О., Барамия Н.Н., Новиков Ф.Н. и др. // Київська мед. акад. післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. — К., 2000. — Вип. 9, кн. 2. — С. 25-30.
  3. Петри А., Сэбин К. Наглядная статистика в медицине: Пер. с англ. В.П. Леонова. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2003. — 144 с.
  4. Абакумов М.М., Лебедев Н.В., Малярчук В.И. Повреждения живота при сочетанной травме. — М.: Медицина, 2005. — 176 с.
  5. Сучасні підходи до лікування політравми на догоспітальному етапі / І.З. Яковцов, С.В. Ринденко, Б.С. Федак, О.Е. Феськов, В.Г. Полторацький, Є.П. Яковцов // Медицина неотложных состояний. — 2009. — № 2(21).
  6. Анализ травматических повреждений при тяжелом ДТП / Вил. Доков, И. Стоянов, В. Доков. / — Болгария, 2008. — С. 4-6.
  7. Кравченко О.І., Петров С.Р. Політравма мирного часу: характер, тактичні і діагностичні помилки при наданні допомоги потерпілим // Одеський медичний журнал. — 2004. — № 4(84). — С. 42-43.
  8. Политравма: травматическая болезнь, дисфункция иммунной системы, современная стратегия лечения / Под ред. Е.К. Гуманенко и В.К. Козлова. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. — 608 с.
  9. Zintl B., Ruchholtz S., Nast-Kolb D., Waydhas C., Schweiberer L. Quality management in early clinical multiple trauma care. Documentation of treatment and evaluation of critical care quality // Unfallchirurg. — 1997 Oct. — 100(10).
  10. Ruchholtz S., Zintl B., Nast-Kolb D., Waydhas C., Schwender D., Pfeifer K.J., Schweiberer L. Quality management in early clinical polytrauma management II. Optimising therapy by treatment guidelines // Unfallchirurg. — 1997 Nov. — 100(11).

Similar articles

Пошкодження хребта як компонент полісистемної травми
Authors: С.О. Гур’єв, І.М. Шиманський, В.І. Резніченко - Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Київ, Україна
"Тrauma" Том 10, №2, 2009
Date: 2011.08.30
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Характеристика інфекційних ускладнень у постраждалих із політравмою
Authors: Гур’єв С.О., Танасієнко П.В., Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, м. Київ
"Тrauma" Том 14, №1, 2013
Date: 2013.04.04
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Клініко-епідеміологічна характеристика масиву постраждалих із пошкодженнями довгих кісток унаслідок дорожньо-транспортних пригод
Authors: Гур’єв С.О., Євдошенко В.П., Сацик С.П. - ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України», м. Київ
"Тrauma" Том 15, №5, 2014
Date: 2015.01.30
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches

Back to issue