Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Тrauma" Том 14, №2, 2013

Back to issue

Дудко Геннадій Євтихійович

21 травня 2013 р. виповнилося 75 років з дня народження доктора медичних наук, професора Геннадія Євтихійовича Дудка, а також 53 роки його трудової та 52 роки науково­викладацької і громадської діяльності.

Г.Є. Дудко народився в 1938 році в с. Іванівка Іванівського району Усурійського краю (Росія). У 1946 році разом із сім’єю переїхав до м. Станіслава (нині м. Івано­Франківськ). Після закінчення у 1961 р. Івано­Франківського медичного інституту був направлений на роботу в Донбас хірургом медико­санітарної частини шахти «Червона зірка» тресту «Торезантрацит» (м. Чистяково), де одночасно викладав хірургію в медичному училищі. За час роботи під керівництвом знаного в краї хірурга М.І. Ланда набув широкої практики хірурга­травматолога. Окрім лікувальної і викладацької роботи активно вивчав умови праці шахтарів та травматизм серед них, запропонував низку організаційних форм і методів боротьби з травматизмом. За зразкову лікувально­профілактичну роботу медико­санітарна частина «Червона зірка» була нагороджена дипломом третього ступеня ВДНГ СРСР, а її колектив — золотими, срібними і бронзовими медалями виставки та цінними подарунками.

Результати творчої роботи Г.Є. Дудка лягли в основу кандидатської дисертації за темою «Мікротравматизм пальців і кисті у шахтарів та профілактика гнійно­запальних ускладнень при цих пошкодженнях», яка була захищена на початку 1967 року в м. Дніпропетровську.

У 1965 р. Г.Є. Дудко був запрошений на посаду асистента Луганського медичного інституту з курсу «ортопедія і травматологія», де взяв активну участь в організації і становленні кафедри ортопедії, травматології та військово­польової хірургії, яку очолив доктор медичних наук, професор М.І. Синіло. За час роботи в клініці опанував широкий діапазон оперативних та консервативних методик лікування ортопедо­травматологічних хворих і продовжував вивчати шахтний травматизм на Янівському гідроруднику та інших шахтах Луганщини, надавав лікувально­консультативну допомогу лікарям області.

У 1969 році Г.Є. Дудко запрошений на посаду асистента кафедри госпітальної хірургії з курсом військово­польової хірургії Чернівецького медичного інституту, яку очолював професор Л.І. Роман.

З організацією кафедри травматології, ортопедії та військово­польової хірургії працював доцентом кафедри, яку очолював доктор медичних наук, професор П.С. Драчук, а з 1986 року доктор медичних наук, професор І.М. Рубленик. Г.Є. Дудко є одним із засновників наукового напрямку кафедри (з 1969 ріку) з вивчення і застосування полімерних матеріалів для потреб травматології й ортопедії. Він є автором 140 наукових праць, 4 винаходів і 40 раціоналізаторських пропозицій. Ним розроблені численні конструкції з полімерних матеріалів та методи лікування ортопедо­травматологічних хворих, серед яких найбільш значущі — полімерний остеосинтез переломів кісток різної локалізації, металополімерний ендопротез головки стегнової кістки, полімерний ендопротез головки променевої та плечової кістки, конструкції з біоінертних та біодеградуючих полімерних матеріалів, що були успішно апробовані й включені в реєстр дозволених методів лікування на теренах Радянського Союзу. Г.Є. Дудко вперше в країні започаткував полімерний остеосинтез переломів конструкціями, що розсмоктуються, з полігліколіду та монополюсне ендопротезування металополімерними ендопротезами оригінальної конструкції (1974–1980 рр.).

Результати науково­практичних досліджень лягли в основу докторської дисертації за темою «Оперативне лікування внутрішньо­ і білясуглобових переломів конструкціями з полімерних матеріалів», що успішно захищена в 1991 році. З 1992 року Г.Є. Дудко є професором кафедри травматології, ортопедії та військово­польової хірургії, а з 1996 року бере участь в організації і очолює нову кафедру екстремальної і військової медицини, фізичного виховання і здоров’я Буковинського державного медичного університету. З 2003 року вийшов на пенсію за фахом, але продовжує викладацьку діяльність на посаді професора кафедри Західноукраїнського економіко­правничого університету.

Становлення Г.Є. Дудка як людини, лікаря і науковця відбулося у співпраці з такими вченими, як Н.П. Новаченко, Т.А. Ревенко, М.В. Волков, І.А. Мовшович, Ю.І. Шапошніков, Е.Б. Людвіг, Л.І. Разумова тощо. Г.Є. Дудко завжди займав активну життєву позицію. Має значні організаторські здібності. Нагороджений численними грамотами інституту, академії, університету, місцевих організацій та Міністерства охорони здоров’я, нагороджений медалями «Ветеран праці» і «Заслужений винахідник СРСР». Хірург­травматолог вищої категорії. Колеги­травматологи та співробітники щиро вітають Г.Є. Дудка зі славним ювілеєм, бажають щастя, міцного здоров’я та довгих років життя.

Колектив кафедри травматології, ортопедії та нейрохірургії Буковинського державного медичного університету

Чернівецьке обласне товариство ортопедів­травматологів

Донецька медична асоціація

Колектив НДІ травматології і ортопедії, кафедра травматології, ортопедії і ХЕС ФІПО Донецького національного медичного університету ім. М. Горького

Колектив Донецької обласної клінічної травматологічної лікарні

Редакційна колегія журналу «Травма»


Similar articles

Authors: Івченко В.К., Меженський П.С., Швець О.І., Івченко Д.В. Луганський державний медичний університет
"Тrauma" Том 12, №2, 2011
Date: 2011.10.03
Categories: Traumatology and orthopedics

Back to issue