Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Международный эндокринологический журнал 6 (54) 2013

Вернуться к номеру

Індекс деформабельності еритроцитів у хворих на діабетичну нефропатію III–IV стадії з супутнім ожирінням

Авторы: Акентьєва М.С., Безрук Т.О. - Кафедра внутрішньої медицини, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Одним із найсерйозніших мікроваскулярних ускладнень цукрового діабету (ЦД) є діабетична нефропатія (ДН), оскільки ушкодження нирок, що виникає при ЦД, неспинно прогресує та врешті призводить до розвитку хронічної ниркової недостатності. Зміни морфофункціонального стану еритроцитів впливають на реологічні властивості крові, а також на різноманітні регуляторні процеси, що забезпечують гемомікроциркуляцію, зокрема у нирках.

Мета дослідження — вивчити особливості індексу деформабельності еритроцитів у хворих на ДН ІІІ–IV ст. під впливом статинів.

Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням перебувало 54 хворих на ЦД 1­го та ЦД 2­го типів віком від 40 до 65 років із тривалістю захворювання 10–15 років. Всіх пацієнтів розподілено на дві групи: до І групи увійшло 26 хворих на ДН ІІІ–ІV ст. без супутнього ожиріння, до ІІ групи — 28 хворих на ДН ІІІ–ІV ст. із наявністю супутнього ожиріння. Групу контролю становили 15 практично здорових осіб. Всім обстеженим хворим визначали ЗХС, ТГ, ХС ЛПВЩ, ХС ЛПНЩ. Критеріями включення в дослідження були: НbА1с ≥ 7,0 %, АТ не більше 140/90 мм рт.ст., ЗХС ≥ 5,0 ммоль/л, ХС ЛПНЩ ≥ 3,0 ммоль/л, ТГ > 1,77 ммоль/л, ХС ЛПВЩ < 1,2 ммоль/л.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз клінічно­лабораторних показників обстежених пацієнтів виявив вірогідну різницю між показниками практично здорових осіб та всіх хворих на ДН ІІІ–IV ст. до проведення лікування.

У пацієнтів без наявності супутнього ожиріння спостерігалося вірогідне зниження індексу деформабельності еритроцитів (ІДЕ) порівняно зі здоровими (р < 0,05), подібні зміни відбувалися й у хворих за наявності супутнього ожиріння (р < 0,05). Необхідно зазначити, що в пацієнтів із супутнім ожирінням показники ІДЕ були вірогідно нижчими, ніж у хворих, які не мали супутнього ожиріння (р < 0,05).

Проведений аналіз динаміки морфофункціональних властивостей еритроцитів у хворих на ДН ІІІ–IV ст. із супутнім ожирінням під впливом статинів показав вірогідне покращення показників у результаті тримісячної терапії як аторвастатином, так і симвастатином (р < 0,05).

Висновок. Діабетична нефропатія з супутнім ожирінням у пацієнтів із цукровим діабетом як 1­го, так і 2­го типів характеризується зменшенням показників індексу деформабельності еритроцитів. Застосування статинів позитивно впливає на динаміку показників мікроциркуляторних порушень у хворих із даною патологією та супроводжується корекцією показників індексу деформабельності еритроцитів порівняно з визначеними показниками до проведеного лікування (р < 0,05).



Вернуться к номеру