Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Международный эндокринологический журнал 6 (54) 2013
Вернуться к номеру
Вміст інтерлейкіну-10 в крові хворих на хронічну хворобу нирок II–III стадії з ураженням шлунка та дванадцятипалої кишки
Авторы: Зуб Л.О., Калугін В.О., Вівсянник В.В., Спащук Н.С., Воронюк А.Г., Вишневська Л.Т. - Кафедра внутрішньої медицини, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
У теперішній час є достатня кількість даних, що вказують на значну роль різних цитокінів і хемокінів у патогенезі хронічної хвороби нирок.
Метою нашого дослідження було вивчити концентрацію інтерлейкіну10 (ІЛ10) у сироватці крові хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН) ІІ–ІІІ стадії в поєднанні з ерозивновиразковими ураженнями шлунка та дванадцятипалої кишки (ЕВУШДПК).
Матеріал і методи дослідження. Обстежено 66 хворих (52 жінки та 14 чоловіки) віком 67,5 ± 1,4 року (дані представлені як середні ± стандартна помилка), яких було розподілено на дві групи: І група з ХХН ІІ–ІІІ стадії (n = 42) з наявністю ЕВУШДПК, ІІ групу становили 24 хворих із ХХН ІІ–ІІІ стадії без ЕВУШДПК. Діагноз ХХН встановлювали згідно з класифікацією ХХН за швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ). У всіх пацієнтів було розраховано індекс маси тіла (ІМТ). Концентрацію ІЛ10 у сироватці крові визначали імуноферментним методом (ELISA). Статистичну обробку проводили за допомогою tкритерію Стьюдента.
Результати дослідження та їх обговорення. Нами виявлено зниження рівня ІЛ10 у І групі — (83,9 ± ± 4,1) пг/мл порівняно з показниками ІІ групи обстежених без ЕВУШДПК (101,9 ± 4,6) пг/мл при нормі (200,0 ± 4,89) пг/мл (р < 0,05). При вивченні кореляційних взаємозв’язків у загальній групі обстежених хворих знайдено наявність оберненого кореляційного взаємозв’язку рівня ІЛ10 з ІМТ (r = –0,76) (p < 0,05).
Висновок. У хворих із поєднаною патологією спостерігається зниження сироваткового рівня інтерлейкіну10, який ще більше знижується з підвищенням індексу маси тіла, що в подальшому може сприяти погіршенню перебігу хронічної хвороби нирок ІІ–ІІІ стадії в поєднанні з ерозивновиразковими ураженнями шлунка та дванадцятипалої кишки та потребує дієтичної та медикаментозної корекції.