Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Международный эндокринологический журнал 6 (54) 2013

Вернуться к номеру

Оцінка впливу лікування аторвастатином на ліпідний профіль у хворих на ішемічну хворобу серця та цукровий діабет типу 2

Авторы: Ілюшина А.А., Кушнір Л.Д., Вівсянник В.В., Бойко Л.Д., Сажин Н.І., Гретчин В.М. - Кафедра клінічної імунології, алергології та ендокринології, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Хвороби системи кровообігу посідають перше місце в структурі смертності населення та представлені в основному ішемічною хворобою серця (ІХС), патогенетичною основою якої є атеросклеротичне ураження кровоносних судин. Одним із найбільш несприятливих факторів, що впливають на перебіг ІХС та показники серцево­судинної смертності, є цукровий діабет (ЦД), поширеність якого набула характеру пандемії та продов­жує зростати. У наш час статини прийнято вважати гіполіпідемічними препаратами вибору в разі первинної та вторинної профілактики серцево­судинних захворювань. Тому метою дослідження була оцінка впливу аторвастатину (Лівостор) таблетки по 40 мг на ліпідний профіль та прогресування коронарного атеросклерозу в хворих на ішемічну хворобу серця та цукровий діабет другого типу.

Матеріал і методи дослідження. Проведено динамічне обстеження та лікування 43 пацієнтів з ІХС та ЦД 2­го типу. Пацієнтів обстежили згідно з протоколом, який включав загальноклінічні тести, визначення рівнів глюкози, інсуліну, глікозильованого гемоглобіну, глікемічного профілю, ліпідного спектра крові. До обов’язкового обсягу досліджень також було включено добовий моніторинг артеріального тиску та ехокардіографію. Всім пацієнтам призначали комплексну терапію, яка включала всі класи препаратів із достатньою доказовою базою (статини, аспірин, бета­блокатори, інгібітори АПФ). Як ліпідознижувальну терапію пацієнтам призначали препарат аторвастатин у дозі 40 мг 1 раз на добу. Після 3 міс. лікування повторно визначали ліпідний спектр крові, рівні глюкози та інсуліну натще, базисну гіпоглікемічну терапію в пацієнтів із ЦД впродовж дослідження не змінювали.

Під час контрольного обстеження пацієнтам повторно проводили весь комплекс досліджень із коронароангіографією. До першої групи увійшли 17 хворих (середній вік — (56,7 ± 7,66) року), які отримували призначену терапію постійно та в повному обсязі; до другої — 19 осіб (середній вік — (61,37 ± 6,94) року) із середнім комплайєнсом (терапію отримували частково або з перервами); до третьої групи увійшли 7 пацієнтів (середній вік — (57,79 ± 11,31) року), які припинили застосування ліків після виписки зі стаціонару.

Результати дослідження та їх обговорення. У нашому дослідженні отримані дані свідчать про гіполіпідемічну ефективність аторвастатину в пацієнтів першої та другої груп, незважаючи на те що хворі другої групи приймали препарат не постійно, а курсами. Ці зміни асоціювалися з тенденцією до зменшення рівнів загального ХС, ХС ЛПНЩ, тригліцеридів (ТГ) і підвищенням ХС ЛПВЩ. Однак у пацієнтів першої групи з високим комплайєнсом відмічалася більш виражена позитивна динаміка до нормалізації ліпідних характеристик, а саме зниження загального ХС на 5,87 %, ХС ЛПНЩ — на 9,12 % порівняно з другою групою (–3,54 та –7,34 % відповідно). Разом з тим у хворих першої групи спостерігалося збільшення рівня ХС ЛПВЩ на 1,24 % на відміну від представників другої групи, в яких була відсутня динаміка цього показника. Показовими є результати в третій групі, хворі якої перестали отримувати гіполіпідемічну терапію після виписки зі стаціонару. Характерною ознакою групи є збільшення рівнів загального ХС, ТГ і вірогідне (р < 0,05), більш ніж наполовину, зростання атерогенного ХС ЛПНЩ, рівень якого наприкінці дослідження досяг (5,03 ± ± 0,13) ммоль/л.

Висновки. Висока прихильність хворих до ліпідо­знижувального лікування аторвастатином у середньодобовій дозі 20 до 40 мг асоціювалася з оптимізацією ліпідного профілю плазми хворих. Через наявність високого атерогенного потенціалу в хворих з ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом спостерігається загальна тенденція до прогресування атеросклеротичних уражень. Виявлені зміни доводять необхідність стовідсоткової прихильності до лікування з метою зменшення ризику серцево­судинних ускладнень у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом 2­го типу.


Похожие статьи

Авторы: Мітченко О.І., Романов В.Ю., Яновська К.О., Бєляєва Т.В., Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» АМН України, м. Київ
Журнал «Артериальная гипертензия» 6(20) 2011
Дата: 2012.01.25
Рубрики: Семейная медицина/Терапия, Кардиология, Терапия
Авторы: Нетяженко В.З., член-кореспондент АМН України, д.м.н., професор, зав. кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Пузанова О.Г., к.м.н., кафедрапропедевтики внутрішньої медицини № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
Журнал «Внутренняя медицина» 3(15)-2009
Дата: 2010.05.03
Рубрики: Семейная медицина/Терапия, Терапия
Авторы: Нетяженко В.З., член-кореспондент АМН України, д.м.н., професор, зав. кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, м. Київ; Юрочко Б.М., к.м.н., кафедра пропедевтики внутрішньої медицини № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Дорожня клінічна лікарня № 2, м. Київ
Журнал «Внутренняя медицина» 5-6(17-18)-2009
Дата: 2010.05.15
Рубрики: Семейная медицина/Терапия, Терапия

Вернуться к номеру