Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International journal of endocrinology 6 (54) 2013

Back to issue

Визначення радіочутливості до йоду-131 функції NK-клітин у хворих на тиреоїдний рак залежно від віку та наявності віддалених метастазів

Authors: Захарченко Т.Ф., Замотаєва Г.А. - ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», м. Київ

Categories: Endocrinology, Immunology

Sections: Medical forums

print version

Відомо, що наявність віддалених, зокрема легеневих, метастазів погіршує загальний позитивний прогноз у хворих на диференційований рак щитоподібної залози (ДРЩЗ). Пацієнти з виявленими на момент обстеження віддаленими метастазами віднесені до групи високого ризику смертності від рецидиву та метастазування. Радіойодтерапію (РЙТ) в дітей та дорослих застосовують для абляції (деструкції) залишків тканини щитоподібної залози та виявлення й лікування регіонарних та віддалених метастазів ДРЩЗ. Вважають, що тиреоїдна тканина дитячого організму чутливіша до опромінення, ніж дорослого, що пов’язано з проліферативною активністю тироцитів. Лімфоїдна система є надзвичайно радіочутливою, що обумовлено насамперед вразливістю клітин в інтерфазі мітотичного поділу.

Мета дослідження — визначити вплив радіойодтерапії на цитотоксичну активність NK­клітин у хворих на диференційований рак щитоподібної залози залежно від віку та наявності віддалених метастазів.

Матеріал і методи дослідження. Досліджували активність NK­клітин у прооперованих хворих на ДРЩЗ. Враховуючи вік, було сформовано 3 групи хворих. Першу групу дітей та підлітків становили 24 хворих віком від 13 до 18 років, середній вік становив (16,0 ± 0,3) року, другу групу — 42 молодих пацієнти віком від 19 до 39 років (27,9 ± 0,8), третю групу — 37 хворих старшого віку — від 40 до 71 року (53,0 ± 1,4). Залежність функції NK­клітин від наявності віддалених метастазів досліджували у хворих віком 19–39 років, які були розподілені на 2 групи: 26 хворих без віддалених метастазів (середня кількість курсів — 1,3 ± 0,2 курсу РЙТ), та 23 хворих із віддаленими метастазами (середня кількість курсів — 6,7 ± 0,6 курсу РЙТ). Активність NК­клітин визначали цитотоксичним методом. Оцінку показника здійснювали за допомогою спектрофотометрії.

Результати дослідження та їх обговорення. Визначення активності NK­клітин у різних вікових групах виявило найбільш низький показник у хворих на ДРЩЗ старшого віку як до, так і після курсу РЙТ (до — (21,6 ± ± 0,2) %, після (18,0 ± 0,7) %, p < 0,001). Ступінь зниження активності NК­клітин у хворих на ДРЩЗ через 6 діб після РЙТ порівняно з вихідним значенням найбільший у групі дітей та підлітків (на 24,3 %). У молодих хворих із віддаленими метастазами ДРЩЗ активність NК­клітин до й після курсу РЙТ нижча (до — (20,2 ± 1,3) %, після — (14,6 ± 0,8) %), ніж у молодих пацієнтів без віддалених метастазів (до — (27,5 ± 1,6) %, після — (25,9 ± 1,8) %).

Висновки. Істотне зниження активності NK­клітин через 6 діб після радіойодтерапії в дітей та підлітків, а також пацієнтів старшого віку, хворих на диференційований рак щитоподібної залози, свідчить про радіочутливість функціональної здатності цих клітин. Результат дії радіойоду на активність NK­клітин залежить від віку та наявності віддалених метастазів. Для визначення строків відновлення порушеного показника доцільно визначити активність NK­клітин у динаміці.



Back to issue