Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Child`s Health" 3(6) 2007

Back to issue

Комбiнованi препарати в терапії алергічних ринітів у дітей

Authors: С.В. ВРУБЛЕВСЬКА, Запорiзький державний медичний унiверситет, кафедра пропедевтики дитячих хвороб (зав. кафедрою професор О.Г. Іванько)

Categories: Allergology, Pediatrics/Neonatology

Sections: Specialist manual

print version

Останнім часом у схемах терапії алергічного риніту взагалі та зокрема у дітей алергологи майже не використовують судинозвужувальні препарати. Акцентують увагу на їх побічній дії у вигляді атрофічних процесів у слизовій оболонці носової порожнини, що, як відомо, виникають тільки при тривалому безперервному та безконтрольному використанні судинозвужувальних препаратів. Вони, без сумніву, викликають сухість слизової оболонки порожнини носу, ­утворення сухих корок у носових ходах, схильність до частих носових кровотеч, відчуття подразнення при потраплянні на слизову оболонку носу будь-яких речовин. Але ж ці змiни були зареєстровані при безконтрольному використанні симпатоміметиків протягом тривалого часу [2, 8, 9].

Деконгестанти — препарати, що, за даними літератури [2, 7, 8, 10], найбільш швидко знімають набряк слизової оболонки носу (вже через декілька хвилин після потрапляння в носові ходи). Для порівняння: назальні глюкокортикостероїди починають діяти тільки через 6 годин після застосування, а антигістамінні препарати взагалі не впливають на набряк слизової оболонки носу [1–6]. Деконгестанти за рахунок судинозвужувальної дії зменшують назальну блокаду, але не впливають на свербіж, чихання й назальну секрецію, тому вони застосовуються у сполученні з кромонами, антигістамінними препаратами чи глюкокортикостероїдами, що нейтралізують ці симптоми [2, 4, 7, 10].

Набряк слизової порожнини носу призводить до порушення вільного виходу секрету навколоносових пазух та слизової середнього вуха і, як наслідок, швидкої появи ­ускладнень алергічного риніту у вигляді секреторного середнього отиту та катарального синуситу. При тривалому перебігу процес ускладнюється приєднанням бактеріального запалення внаслідок активації умовно-патогенної флори у зміненому складі назального секрету (згущення секрету, зрушення рН в лужний бік, розпад і неможливість синтезу та проникнення у слизову носової порожнини неспецифічних факторів імунної системи — у зв’язку з порушенням кровообігу і кровопостачання) [7].

Результати нашого дослiдження показують, що супутня ЛОР-патологія ускладнює перебіг алергічного риніту в дітей: при тяжкому перебігу риніту вірогідне зростання частоти зустрічальності супутніх гострих захворювань ЛОР-органів (p < 0,005), таких як катаральний синусит (26,66 %), середній секреторний отит (16,66 %), гнійний синусит (20,0 %) [8, 9].

З огляду на ці факти ми вважаємо, що для досягнення швидкого ефекту за наявностi ускладнень у вигляді синуситів та отитів з неодмінним інфікуванням унаслідок по­дразнення епітелію та з накопиченням слизу (найкращого живильного середовища для розмноження умовно-патогенної флори), при середньотяжкому та тяжкому перебігу алергічного риніту потрібно призначати пероральнi деконгестанти останнього покоління з мінімальною побічною дією, але коротким курсом (протягом 7–10 днів). Їх призначення дозволить скоротити тривалість прийому деконгестантів, а це призведе до зменшення їх побічної дії.

Нами було обстежено 64 хворих дитини з алергічним ринітом віком від 7 до 14 років: у 34 дітей виявлений середньо-тяжкий перебіг алергічного риніту, у 30 — тяжкий.

Залежно від установленого ступеня тяжкості алергічного риніту призначалися протизапальні та антигістамінні засоби. Деконгестант призначали за наявності ускладнень у виглядi катарального синуситу та секреторного отиту в 34 дітей (у 14 дітей з середньотяжким перебігом та 20 дітей з тяжким перебігом алергічного риніту). Використовували комбiнований препарат Риностоп у вигляді сиропу (комбiнацiя парацетамолу, псевдоефедрину та хлорфенамiну) виробництва компанії «Босналек», Сараєво, Боснiя та Герцеговiна, тричі на добу коротким курсом (протягом 7 днів). Також призначалися інтраназальні глюкокортикостероїди (мометазон) протягом 1,5 мiсяця.

Парацетамол — ненаркотичний анальгетик з антипіретичною дією та помірним протизапальним ефектом.

Псевдоефедрин — симпатоміметик з помірною альфа­блокуючою дією. Сприяє звуженню судин, зменшує набряк, місцеві ексудативні прояви, гіперемію слизової оболонки носової порожнини та навколоносових пазух.

Хлорфенамін — блокатор гістамінових Н1-рецепторів, має антисеротонінову, антигістамінну, слабку антихолінер­гічну, седативну дію, знижує вираженість алергічних реакцій, обумовлених дією гістаміну, зменшує проникність капілярів, звужує судини носу, зменшує місцеві ексудативні прояви, пригнічує симптоми алергічного риніту: чихання, ринорею, свербіж очей, носу.

Початок дії препарату через 20–30 хв, тривалість — 4–4,5 години.

Контрольну групу склали 18 дітей: 9 дітей із середньотяжким перебігом алергічного риніту й 9 пацієнтів із тяжким перебігом, які отримували протягом лікування монотерапію Назонексом (мометазону дипропіонат — назальний топічний глюкокортикостероїд).

Результат терапії оцінювався за такою схемою:

— «добрий» — відсутність скарг у хворого, відсутність ознак запалення при риноскопії, нормалізація лабораторно-інструментальних показників (загальноклiнiчних аналiзiв, показникiв цитологiчного дослiдження назального секрету, ринопневмометрії) до кінця 2-го тижня терапії;

— «задовільний» — залишаються скарги на періодичну закладеність носу ввечері чи вранці, нормалізація лабораторно-інструментальних показників після 3-го тижня терапії;

— «незадовільний» — відсутність ефекту від терапії даного ступеня тяжкості хвороби протягом 3 днів, недостатній ефект протягом 7 діб.

При аналізі ефективності комбiнованої терапії алергічного риніту в дітей ми отримали такі результати:

— «добрий» — у 28 дітей (82,36 %);

— «задовільний» — у 5 дітей (14,70 %);

— «незадовільний» результат отримали в 1 дитини (2,94 %) із тяжким перебігом алергічного риніту, ускладненим аденоїдними вегетаціями ІІІ–IV ступеня та, як результат, рецидивами середнього отиту, після хірургічної корекції медикаментозна терапія була ефективна.

Діти, які захворіли на ГРЗ під час дослідження, були вилучені з досліджуваної групи.

У контрольній групі отримані такі результати:

— «добрий» — у 77,77 % (7 дітей) із середньотяжкою формою алергічного риніту, або 38,88 % пацієнтів контрольної групи;

— «задовільний» — у 22,23 % (2 дитини) із середньотяжким та 55,55 % (5 дітей) із тяжким перебігом, або 38,88 % пацієнтів контрольної групи;

— «незадовільний» — у 22,22 % (4 дитини) контрольної групи з тяжким перебігом алергічного риніту.

Порівнюючи отримані результати з показниками діа­грами, можна зробити висновок, що при монотерапії мометазону дипропiонатом найдовше спостерігається закладеність носу, викликана набряком слизової оболонки носу. Саме на набряк найшвидше й найефективніше впливає деконгестант, тому при комбiнованій терапії назальним глюкокортикостероїдом та пероральним деконгестантом у сполученнi з хлорфенамiном такі симптоми захворювання, як закладеність носу та ринорея, зникають вірогідно швидше, ніж при монотерапії назальним глюкокортико­стероїдом Назонекс (р < 0,05) (рис. 1, 2).

 

Висновки

У схемі лікування алергічного риніту в дітей повинні використовуватися деконгестанти як препарати, що найбільш швидко знімають набряк слизової оболонки носу.

Використання комбiнацiї псевдоефедрину та хлорфенамiну (Риностоп) у сполученнi з назальним топiчним глюкокортикостероїдом забезпечує швидкий клінічний ефект та запобігає виникненню ускладнень.

Оптимізація лікування алергічного риніту залежно від тяжкості перебігу алергічного процесу дозволить покращити результати лікування та буде сприяти досягненню стійкої ремісії у хворих


Bibliography

1. Гаращенко Т.І. Комплексна терапія алергічних ринітів у дітей // Алергологія. — 2002. — № 4.
2. Заболотний Д.І., Пухлік С.М. Алергічний риніт // Лікування і діагностика. — 2000. — № 3. — C. 20-25.
3. Ласло Е. Роль симпатичної нервової системи при нежиті та спрей для носу із симпатоміметичним ефектом. Вплив риноспрею плюс (трамазоліну гідрохлориду) на симптоми хронічного риніту у дітей // Алергологія і клінічна імунологія. — 2003. — № 3.
4. Лопатін А.С., Гущін І.С., Ємельянов А.В., Козлов В.С., Коренченко С.В., Піскун Г.З., Рязанцев С.В. Клінічні рекомендації по діагностиці та лікуванню алергічного риніту // Ринологія. — 2002. — № 1. — С. 3-23.
5. Лопатін А.С. Алергічний риніт // Російський медичний журнал. — 2001. — Т. 1, № 8.
6. Хфрішбер А. Риніти // Узагальнені висновки та рекомендації венгерських спеціалістів по діагностиці та лікуванню ринітів. — Будапешт, 2001. — 98 с.
7. Cоnsensus statement on the treatment of allergic rhinitis / P. Van Cauwenbergeet et al. // Allergy. — 2000. — 55. — P. 116-34.
8. Волосовець О.П., Врублевська С.В. Алгоритм терапії алергічного риніту у дітей в залежності від клініко-лабораторних критеріїв ступеня тяжкості перебігу // Астма та алергія. — 2002. — № 2. — С. 54-58.

9. Волосовець О.П., Врублевська С.В. Клініко-діагностичне значення інтерлейкінів при алергічному риніті у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2004. — № 2 (402). — С. 36-39.  

Similar articles

Allergic Rhinitis in Children: to Help the Pediatrician
Authors: Уманець Т.Р., Матвєєва С.Ю. - ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ, Украина
"Child`s Health" 5 (73) 2016
Date: 2016.10.27
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Efficacy and Safety of Systemic Decongestants
Authors: Миронюк Б.М., Хоменко М.Б., Тертишна В.С.
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», м. Київ, Україна

"Child`s Health" 8 (76) 2016
Date: 2017.02.02
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Features of the course of nasal obstruction in children with allergic and infectious rhinitis
Authors: Уманець Т.Р.(1), Лапшин В.Ф.(1), Уманець М.П.(2)
(1) — ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — ДУ «Інститут серця МОЗ України», м. Київ, Україна

"Child`s Health" Том 13, №4, 2018
Date: 2018.07.20
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Алергічний риніт у дітей
Authors: Беш Л.В., д.м.н. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Львівський міський дитячий алергологічний центр
"Child`s Health" 5 (40) 2012
Date: 2013.03.19
Categories: Family medicine/Therapy, Allergology, Pediatrics/Neonatology
Sections: Medical education

Back to issue